Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №520/33980/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 р. Справа № 520/33980/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бегунца А.О.,

Суддів: Русанової В.Б. , П`янової Я.В. ,

за участю секретаря судового засідання Реброва А.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву ДНВП "Об`єднання Комунар" про ухвалення додаткової постанови в адміністративній справі за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2026 № 520/33980/25

за позовом Головного управління ДПС у Харківській області

до Державного науково-виробничого підприємства "Об`єднання Комунар" , Товариства з обмеженою відповідальністю "БІОВЕТ ЛТД" третя особа ОСОБА_1

про визнання договору недійсним, застосування наслідків недійсності правочину та стягнення суми,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Головне управління ДПС у Харківській області звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІОВЕТ ЛТД", Державного науково-виробничого підприємства "ОБ`ЄДНАННЯ КОМУНАР", третя особа ОСОБА_1 , в якому просив суд: визнати договір поставки № 269/05Д від 1 вересня 2020 року укладений між ДНВП "Об`єднання Комунар" та ТОВ "БІОВЕТ ЛТД" недійсним; застосувати наслідки недійсності правочинів, передбачені ч. 3 ст. 228 ЦК України та стягнути з ДНВП "Об`єднання Комунар" (ЄДРПОУ 14308730) суму у розмірі 3647620,32 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2026 у задоволенні позовних вимог відмовлено. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.08.2026, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2026 по справі № 520/33980/25 залишено без змін.

До Другого апеляційного адміністративного суду від ДНВП "Об`єднання Комунар" надійшла заява про ухвалення додаткової постанови, якою просить суд апеляційної інстанції стягнути з ГУ ДПС у Харківській області на користь ДНВП "Об`єднання Комунар" витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції 48000,00 грн.

Від ГУ ДПС у Харківській області до Другого апеляційного адміністративного суду надійшла заява про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в обгрунтування якої зазначив, що вказана сума не підтверджена належними аргументами, які б доводили необхідність та неминучість понесення правничих витрат.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, дослідивши письмові докази у справі, дійшла висновку про наявність підстав для ухвалення додаткової постанови з огляду на наступне.

Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.

Відповідно до частини першої статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до положень п.1 ч.3 ст.132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат на професійну (правничу) допомогу суд, відповідно до положень ч.5, ч.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", ч.5 ст.242 КАС України враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права.

Так, відповідно до висновків Верховного Суду, які викладені у постанові від 15 травня 2018 року у справі №821/1594/17, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з того, що компенсація таких витрат здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат.

За змістом статті 134 КАС України за результатами розгляду справи, витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі №814/698/16.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 02.09.2020 у справі № 826/4959/16, вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як вже було зазначено вище, включає у себе такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони.

Окрім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена в постанові від 01.09.2020 у справі № 640/6209/19, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також, судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 19 листопада 2020 року у справі № 520/7431/19 при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг з категорією складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Так, 07.01.2026 між ДНВП "Об`єднання Комунар" (замовник) та Адвокатським об`єднанням "Справар" укладено договір про надання послуг з правової допомоги №0701/26-ПДА-01.

Розмір витрат на професійну правову допомогу визначений положеннями Акту надання послуг № 137 від 31.07.2026 та Договору №0701/26-ПДА-01 від 07.01.2026 про надання послуг з адвокатської діяльності (правової допомоги)

Відповідно до п. 4.3 Договору, вартість послуг виконавця (гонорар) за одну годину у робочий час складає 1500,00 грн, без ПДВ. Гонорар виконавця за одну годину надання послуг у позаробочий час, а також у святкові, вихідні чи неробочі дні складає 2000,00 грн, без ПДВ.

Пунктом 4.4. Договору встановлено, що оплата послуг за цим Договором здійснюється замовником протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати підписання уповноваженими особами сторін Акту приймання-передавання послуг за відповідний період шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця, зазначений у розділі XIII цього Договору.

Відповідно до акту надання послуг № 137 від 31.07.2026 заявнику надано правничу допомогу, а саме: представництво інтересів у судових засіданнях 06.04.2026, 08.04.2026, 22.04.2026, 29.07.2026, складання процесуальних документів по справі, вивчення апеляційної скарги ГУ ДПС у Харківській області, складання відзиву на апеляційну скаргу. Сума до сплати складає 60000,00 грн (за 40 годин витраченого часу).

Також матеріали справи містять калькуляцію витраченого часу на надання послуг та квитанцію від 17.08.2026 про сплату послуг за надання правничої допомоги у розмірі 60000,00 грн.

Позивачем зазначено, що положення акту та калькуляцій включають надані полуги за період з 01.04.2026 по 31.07.2026, у тому числі представництво в суді першої інстанції (06.04.2026, 08.04.2026 та 22.04.2026), з огляду на що фактично в межах апеляційного провадження надано послуги на суму 48000,00 грн.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 23.04.2019 у справі № 826/9047/16, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Колегія суддів враховує висновки Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду викладені у постанові від 14.11.2019 у справі № 826/15063/18, згідно яких: "суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що заява позивача про ухвалення додаткового судового рішення підлягає частковому задоволенню з прийняттям додаткової постанови про стягнення на користь ДНВП "Об`єднання Комунар" витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у загальному розмірі 5000,00 грн., що є співмірною сумою відшкодування витрат на правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 243, 252, 292, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву Державного науково-виробничого підприємства "Об`єднання Комунар" про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

Стягнути на користь Державного науково-виробничого підприємства "Об`єднання Комунар" (61070, м. Харків, вул. Рудика, буд. 8, код ЄДРПОУ 14308730) витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції розмірі 5000,00 грн. (п`ять тисяч гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Григорія Сковороди, буд. 46, код ЄДРПОУ 43983495).

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Бегунц А.О.

Судді Русанова В.Б. П`янова Я.В.