Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №752/29722/25 — Київський апеляційний суд

Справа № 752/29722/25 суддя в І-й інстанції Бушеленко О.В.

Провадження № 33/824/4013/2026 суддя в ІІ-й інстанції Фінагеєв В.О.

Категорія: ч. 5 ст. 126 КУпАП

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

07 вересня 2026 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного суду Фінагеєв В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 12 січня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 5 ст. 126 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 24 листопада 2025 року серії ЕПР1 № 522029, 28 жовтня 2025 року о 18 годині 25 хвилин в м. Києві по вулиці Саперно-Слобідська, 26, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Land Rover Range Rover», д.н.з. НОМЕР_1 , недотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем марки «Toyota Yaris Cross», д.н.з. НОМЕР_2 . При цьому, був позбавлений права керування та протягом року притягувався за керування транспортним засобом будучи позбавленим такого права, постанова серії ЕНА/5475229 за ч. 4 ст. 126 КУпАП від 13 серпня 2025 року. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п. 2.1.а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 12 січня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800.00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на п`ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 грн. 60 коп.

Ухвалюючи постанову, місцевий суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій скасувати постанову місцевого суду та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 вказує, що суд розглянув справу за його відсутності та належним чином не повідомив його про розгляд справи, не перевірив, чи набрала постанова ЕПР1 № 522029 від 24 листопада 2025 року законної сили. Саме її існування не доводить повторності у розумінні закону. Суд переписав зміст протоколу поліцейського, не дослідив відеозапис з бодікмери, не надав оцінки доказам. Постанова не містить мотивів, з яких суд відхилив можливість застосування менш суворого стягнення. Судом призначено покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 5 років, але матеріалами встановлено, що ОСОБА_1 посвідчення водія взагалі не отримував. Така санкція не відповідає принципу законності та змісту адміністративного стягнення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 також просить суд поновити строк на апеляційне оскарження постанови місцевого суду та вказує, що отримав оскаржувану постанову 10 липня 2026 року.

Апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи ОСОБА_1 щодо поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 12 січня 2026 року з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 277-2 КУпАП, повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

Орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду (п. 3 ст. 278 КУпАП).

Судом встановлено, що розгляд справи відбувся у відсутність ОСОБА_1 , який не отримав судову повістку, оскільки конверт повернувся до суду без вручення із зазначенням працівника поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 258 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Копія оскаржуваної постанови не була вручена ОСОБА_1 протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження. Лише 10 липня 2026 року ОСОБА_1 отримав оскаржувану постанову.

За таких обставин, право особи на апеляційне оскарження судового рішення має бути забезпечене шляхом поновлення пропущеного з поважних причин строку.

Судове засідання у суді апеляційної інстанції призначалось на 07 вересня 2026 року, про яке особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, повідомлялась належним чином та завчасно, а саме, 26 серпня 2026 року (т. 1 а.с. 31).

У судове засідання суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 294 КУпАП, апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду.

Згідно ч. 5 та ч. 6 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд повідомляє про дату, час і місце судового засідання особу, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не пізніше ніж за три дні до початку судового засідання.

Неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

Враховуючи строки апеляційного перегляду, належне повідомлення особи, що притягується до адміністративної, про час та місце розгляду справи, ту обставину, що його явка не є обов`язковою, а неявка не перешкоджає розгляду справи, апеляційний суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною четвертою статті 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Відповідно до частини п`ятої статті 126 КУпАП, повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Згідно п. 1.10 Правил дорожнього руху України, водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Відповідно до п.п. «а» п. 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до частини 10 статті 15 Закону України «Про дорожній рух», забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.

Склад адміністративного правопорушення - це встановлена адміністративним законодавством сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Цими ознаками є об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона і відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, а саме повторно протягом року керував транспортним засобом, будучи особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

З наявного у матеріалах справи відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 під час складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, не заперечував відсутність у нього права на керування транспортними засобами та не заперечував факту притягнення його до відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Із долученої до матеріалів справи Довідки щодо проведення заходів вчиненого адміністративного правопорушення вбачається, що 13 серпня 2025 року за невиконання вимог п. 2.1а ПДР України відносно ОСОБА_1 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5475229, відповідальність за яке передбачено ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Вказана довідка сформована на підставі відомостей з системи «Адмінпрактика», у якій зафіксовані дані щодо винесення 13 серпня 2025 року відносно ОСОБА_1 постанови серії ЕНА №5475229 за вчинення порушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Судом не встановлено, що постанова серії ЕНА №5475229 за ч. 4 ст. 126 КУпАП, оскаржувалась ОСОБА_1 в судовому порядку.

Крім того, як вбачається із Єдиного реєстру судових рішень, 29 вересня 2025 року Печерським районним судом м. Києва винесено постанову у справі № 757/37283/25-п про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП за те, що 16 липня 2025 року о 21 год. 41 хв. у м. Києві по бульв. Лесі Українки 30В, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Land Rover Range Rover» д.н.з. НОМЕР_1 повторно протягом року не маючи права керування таким транспортним засобом, а саме не отримував посвідчення водія відповідної категорії (постанова серії ЕНА № 4759704 від 18 травня 2025 року за ч. 2 ст. 126 КУпАП), чим порушив вимоги п. 2.1а Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п`ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Таким чином, місцевим судом вірно встановлено, що станом на 28 жовтня 2026 року ОСОБА_1 був позбавлений права керування транспортними засобами постановою серії ЕНА №5475229 від 13 серпня 2025 року, а тому дійшов обгрунтованого висновку, що він повторно протягом року вчинив порушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КупАП.

Апеляційна скарга не містить доводів, які б вказували на незаконність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за повторне протягом року керування транспортним засобом, будучи позбавленим такого правачи відсутність його вини у вчиненому.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Апеляційний суд застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» (п.43) та «Авшар проти Туреччини» (п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року, згідно яких доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Враховуючи зазначене, місцевим судом було прийнято законне та обґрунтоване рішення щодо винності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, з наведенням обґрунтованих мотивів прийнятого рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 245, 280, 294 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 12 січня 2026 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 12 січня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя В.О. Фінагеєв