Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №361/12790/24 — Київський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2026 року місто Київ

справа № 361/12790/24

провадження № 22-ц/824/4451/2026

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М.,

сторони:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ»

відповідач - ОСОБА_1

розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ»

на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 жовтня 2025 року, ухвалене у складі судді Гізатуліної Н.М.,

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2024 року позивач ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що 6 березня 2023 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» у електронній формі був укладений кредитний договір № 5851280, згідно з умовами якого відповідач, шляхом переказу кредитних коштів на картковий рахунок, отримав 3 000 грн та зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування ним в порядку та строки, визначені Договором.

ТОВ «Мілоан» умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит у розмірі, передбаченому договором. Відповідач зі свого боку не виконав умов кредитного договору, кредит, проценти за користування ним в порядку та строки, визначені Договором, не повернув.

26 червня 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» був укладений договір відступлення прав вимоги № 99-МЛ, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги, зокрема і за кредитним договором від 26 березня 2023 року № 5851280, який укладений між ТОВ «Мілоан» та відповідачем.

Станом на дату відступлення права вимоги заборгованість відповідача становить 11 370 грн, з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить - 3 000 грн; прострочена заборгованість за сумою відсотків становить - 7 800 грн; прострочена заборгованість за комісією становить - 570 грн.

Крім того, позивач зазначив, що ним було вжито заходів щодо досудового врегулювання спору між сторонами. Відповідачу надіслано письмову Претензію про погашення кредитної заборгованості від 04 грудня 2024 року вих. № 22832335/7418.

Позивач просив суд стягнути із ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором від 26 березня 2023 року № 5851280 у розмірі 11 370 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 жовтня 2025 року у задоволенні позову ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивач ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» подав апеляційну скаргу через підсистему «Електронний суд», в якій просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити та здійснити розподіл судових витрат. Вважає, рішення суду першої інстанції необґрунтованим та таким що ухвалено з порушенням норм матеріального права при недотриманні норм процесуального права.

Зазначає, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про відсутність доказів, які б підтверджували факт укладення між сторонами кредитного договору та погодження відповідачем його умов, оскільки такі докази містяться в матеріалах справи.

Кредитний договір підписаний електронним підписом, використання якого неможливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, та без здійснення входу ним на веб-сайт за допомогою логіна і пароля особистого кабінету на офіційному сайті первісного кредитора - ТОВ «Мілоан».

Відповідач не оспорив договір про надання споживчого кредиту № 5851280 від 26 березня 2023 року, в матеріалах справи відсутні докази про те, що кредитний рахунок (платіжна карта) не належить відповідачу.

Також зазначає, що в матеріалах справи наявна копія платіжного доручення № 96646467 від 23.03.2023, що є належним та допустимим доказом на підтвердження перерахування первісним кредитором кредитних коштів відповідачу.

Оскільки АТ «Приватбанк» не має правових підстав на розкриття ТОВ «ФК «Кредит капітал» як вторинному кредитору банківської таємниці стосовно рахунків первинного кредитора, тому Позивач позбавлений можливості самостійно звернутися до АТ «Приватбанк» для отримання документа про перерахування ТОВ «Мілоан» коштів за кредитним договором № 5851280 від 26 березня 2023 року на рахунок ОСОБА_1 .

Правом на подання відзиву відповідач не скористався.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 13 січня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 31 липня 2026 року в складі колегії суддів справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Справу розглянуто в порядку ст. 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи.

Згідно ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом установлено, що 26 березня 2023 року ОСОБА_1 на сайті miloan.ua заповнив Анкету-заявку на кредит № 5851280 та надав свої персональні дані, відомості про адресу реєстрації, проживання, місце роботи, дохід, указав бажану суму кредиту, строк кредиту та повернення. ТОВ «Мілоан», відповідно до наданих відповідачем даних погодило умови кредитування по заявці № 5851280.

Згідно із довідкою ТОВ «Мілоан» від 14 жовтня 2024 року № б/н ОСОБА_1 з яким укладено договір про споживчий кредит від 26 березня 2023 року № 5851280 ідентифікований ТОВ «Мілоан». Акцепт (Договір) підписаний позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором L63978, 26 березня 2023 року 17:44:56, номер телефону НОМЕР_1 .

Відповідно до умов Договору про споживчий кредит, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» від 26 березня 2023 року № 5851280, кредитодавець зобов`язувався надати позичальнику кредит у розмірі 3 000 грн, загальним строком на 100 днів, з 26 березня 2023 року, а позичальник зобов`язувався повернути кредит, сплатити комісію та проценти за користування кредитом за пільговий та поточний період.

З огляду на п. 1.5. кредитного договору орієнтовна загальна вартість кредиту за ввесь строк кредитування складає 12 270 грн.

Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_4 (п. 2.1 Кредитного договору).

Пунктом 6.1. кредитного договору визначено, що договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний, зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Відповідно до п. 6.3. кредитного договору приймаючи пропозицію Товариства про укладання цього кредитного договору позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у тому числі Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів) Договору в цілому та підтверджує, що він ознайомлений, погоджується з усіма визначенними, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов`язується неухильно дотримуватись умов Кредитного договору та Правил; вся інформація надана кредитодавцю, в т. ч. під час заповнення та відправлення заяви про надання кредиту є повною, актуальною та достовірною.

Як вбачається з п. 6.4. кредитного договору укладення кредитодавцем цього договору з позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню кредитодавцем ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальником, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки.

З огляду на п. 7.1. кредитного договору договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені - з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок позичальника і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Кредитодавець має право відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором на користь третіх осіб, без згоди позичальника (п. 3.2.6. кредитного договору).

Невід`ємною частиною Договору про споживчий кредит від 26 березня 2023 року № 5851280 є Графік платежів за цим договором (Додаток № 1) та Паспорт споживчого кредиту (Додаток № 2).

На підтвердження перерахунку коштів за Договором про споживчий кредит від 26 березня 2023 року № 5851280, ТОВ «Мілоан» надало платіжне доручення від 26 березня 2023 року № 96646467, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» перерахувало ОСОБА_1 3 000 грн на карту НОМЕР_3 , призначення платежу: кошти згідно з договором № 5851280. Зазначене платіжне доручення містить відбиток печатки ТОВ «Мілоан» та підпис.

Крім того, ТОВ «МІЛОАН» надало відомості про щоденне нарахування та погашення заборгованості за кредитним договором від 26 березня 2023 року № 5851280 за період з 26 березня 2023 року до 26 червня 2023 року.

Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором від 26 березня 2023 року № 5851280, яка підписана представником ТОВ «ФК «Кредит капітал», станом на 11 грудня 2024 року заборгованість за кредитним договором у розмірі 11 370 грн відповідачем не погашена.

26 червня 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит капітал» укладений договір відступлення прав вимоги № 99-МЛ, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги, зокрема і за кредитним договором від 26 березня 2023 року № 5851280, який укладений між ТОВ «Мілоан» та відповідачем.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору відступлення прав вимоги від 26 червня 2023 року № 99-МЛ сума заборгованості відповідача становить 11 370 грн, з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить - 3 000 грн; прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить - 7 800 грн; прострочена заборгованість за комісією становить - 570 грн.

Згідно з платіжною інструкцією від 26 червня 2023 року № 71827 ТОВ «ФК «Кредит капітал» перерахувало кошти за Договором відступлення прав вимоги від 26 червня 2023 року № 99-МЛ на рахунок ТОВ «Мілоан» у розмірі 1 115 408,23 грн.

ТОВ «ФК «Кредит капітал» направляло ОСОБА_1 письмову претензію про погашення кредитної заборгованості від 04 грудня 2024 року вих. № 22832335/7418.

Між сторонами виник спір щодо належного виконання відповідачем взятих на себе кредитних зобов`язань.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів надсилання електронного повідомлення на укладення електронного договору, вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, реєстрації, створення особистого кабінету та проведення ідентифікації ОСОБА_1 при вході в особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

Крім того, ТОВ «ФК «Кредит капітал» не надало жодних первинних бухгалтерських документів на підтвердження переказу коштів на рахунок ОСОБА_1 , на підставі договору про споживчий кредит від 26 березня 2023 року № 5851280, а також документів, які б надавали можливість ідентифікувати належність відповідних рахунків відповідачу. Копія вказаного платіжного доручення не може вважатися належним доказом надання ОСОБА_1 кредиту на підставі вказаного договору, оскільки вона не містить відмітки банку або іншої уповноваженої установи про проведення платежу.

Колегія суддів погоджується з такими з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст. ст. 77, 81 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей».

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до положень ч. ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Так, судом першої інстанції установлено, що 26 березня 2023 року ОСОБА_1 на сайті miloan.ua заповнив Анкету-заявку на кредит № 5851280 та надав свої персональні дані, відомості про адресу реєстрації, проживання, місце роботи, дохід, указав бажану суму кредиту, строк кредиту та повернення. ТОВ «Мілоан», відповідно до наданих відповідачем даних погодило умови кредитування по заявці № 5851280.

Згідно із довідкою ТОВ «Мілоан» від 14 жовтня 2024 року № б/н ОСОБА_1 з яким укладено договір про споживчий кредит від 26 березня 2023 року № 5851280 ідентифікований ТОВ «МІЛОАН». Акцепт (Договір) підписаний позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором L63978, 26 березня 2023 року 17:44:56, номер телефону НОМЕР_1 .

Відповідно до умов Договору про споживчий кредит, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» від 26 березня 2023 року № 5851280, кредитодавець зобов`язувався надати позичальнику кредит у розмірі 3 000 грн, загальним строком на 100 днів, з 26 березня 2023 року, а позичальник зобов`язувався повернути кредит, сплатити комісію та проценти за користування кредитом за пільговий та поточний період.

6 червня 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит капітал» укладений договір відступлення прав вимоги № 99-МЛ, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги, зокрема і за кредитним договором від 26 березня 2023 року № 5851280, який укладений між ТОВ «Мілоан» та відповідачем.

У постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі № 161/16891/15-ц та у постанові від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц суд виснував, «що належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 4 листопада 2018 року № 75 , виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

На підтвердження перерахунку коштів за Договором про споживчий кредит від 26 березня 2023 року № 5851280, ТОВ «Мілоан» надало платіжне доручення від 26 березня 2023 року № 96646467, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» перерахувало ОСОБА_1 3 000 грн на карту НОМЕР_3 , призначення платежу: кошти згідно з договором № 5851280. Зазначене платіжне доручення містить відбиток печатки ТОВ «Мілоан» та підпис.

Крім того, ТОВ «Мілоан» надало відомості про щоденне нарахування та погашення заборгованості за кредитним договором від 26 березня 2023 року № 5851280 за період з 26 березня 2023 року до 26 червня 2023 року.

Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором від 26 березня 2023 року № 5851280, яка підписана представником ТОВ «ФК «Кредит капітал», станом на 11 грудня 2024 року заборгованість за кредитним договором у розмірі 11 370 грн відповідачем не погашена.

Відмовляючи в задоволенні позову в тому числі у зв`язку з відсутністю належних доказів, які підтверджували б факт перерахування кредитних кошті на рахунок відповідача, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що надане позивачем платіжне доручення від 26 березня 2023 року № 96646467 не може вважатись первинним документом, виходячи з положень оформлених відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що оскільки АТ «Приватбанк» не має правових підстав на розкриття ТОВ «ФК «Кредит капітал» як вторинному кредитору банківської таємниці стосовно рахунків первинного кредитора, тому позивач позбавлений можливості самостійно звернутися до АТ «Приватбанк» для отримання документа про перерахування ТОВ «Мілоан» коштів за Кредитним договором № 5851280 від 26 березня 2023 року на рахунок відповідача. Проте, такі аргументи не можуть бути взяті колегією суддів до уваги, як обґрунтована підстава для скасування рішення суду, оскільки як убачається зі змісту позовної заяви та матеріалів справи, позивач не подавав до суду клопотання про витребування доказів, зокрема щодо витребування у банку інформації, яка б підтверджувала факт зарахування на картку вказану в договорі кредитних коштів на належність такої картки відповідачу.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 КЦП України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Наведеними положеннями процесуального закону передбачено, що сторони судового процесу, зокрема позивач, повинні брати активну участь у збиранні доказової інформації з метою підтвердження обґрунтованості своєї позиції перед судом.

Обов`язок позивача доводити обставини, на які він посилається на обґрунтування своїх доводів, є ключовим аспектом принципу змагальності та рівності в судовому процесі.

Позивач не може будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, допоки інша сторона не надасть доказів на її спростування (концепція негативного доказу), оскільки такий підхід нівелює саму сутність принципу змагальності.

Тобто обов`язок доведення обставин, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, у рівній мірі покладається на обох сторін. Кожна сторона повинна довести факти, на які вона посилається.

При цьому підставу позову повинен довести саме позивач.

Позивач повинен подати докази, на яких ґрунтуються його вимоги разом з поданням позовної заяви. В разі неможливості самостійно представити такі докази, позивач повинен про це повідомити суд та зазначити причини, з яких доказ не може бути подано. Крім того, позивач вправі подати до суду клопотання про витребування доказів, із зазначенням причини неможливості самостійного їх представлення та наведенням вжитих ним для цього заходів.

Правом на звернення до суду з відповідним клопотанням про витребування таких доказів з підстав неможливості самостійного подання до суду позивач також не скористався.

Ні під час розгляду в суді першої інстанції, ні під час розгляду в суді апеляційної інстанції, позивач не навів будь-яких об`єктивних обставин, за яких він був позбавлений можливості подати до суду клопотання про витребування необхідних доказів з банку.

Посилання позивача на те, що відповідачем не спростовано аргументи позивача, не надано до суду виписки по рахунку, яка б підтверджувала, що кошти не надходили, чи будь - яких пояснень не заслуговують на увагу, оскільки зазначене не виключає обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Проте, вказана обставина не впливає на те, що позивачем не надано в повній мірі доказів на підтвердження своїх вимог та факту зарахування, тобто отримання відповідачем кредитних коштів, що давало б суду підстави для задоволення позову.

Враховуючи наведене, висновок суду першої інстанції про не доведеність належними доказами факту отримання ОСОБА_1 кредитних коштів у розмірі 3 000 грн. за договором є обґрунтованим та відповідає обставинам справи.

За змістом статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а зводяться до незгоди з такими, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного та керуючись статтями 141, 367, 368, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит капітал» залишити без задоволення.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 жовтня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно з моменту її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна

Судді: Л.Д. Поливач

А.М. Стрижеус