Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №758/7667/25 — Київський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2026 року місто Київ

справа №758/7667/25 провадження № 22-ц/824/4342/2026

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М.,

сторони:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал»

відповідач - ОСОБА_1

розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал»

на рішення Подільського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2025 року, ухвалене у складі судді Захарчук С. С.,

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2025 року позивач ТОВ «Кредит Капітал» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з останньої на користь Товариства заборгованість за кредитним договором № 02226-09/2023 від 07.09.2023, укладеним між ТОВ «Стар Файненс Груп» та відповідачкою.

На підставі зазначеного кредитного договору позичальнику перераховано грошові кошти у розмірі 15 000 грн. в якості кредиту на умовах строковості, поворотності та оплатності.

Свої зобов`язання за договором ОСОБА_1 не виконувала, внаслідок чого у неї виникла заборгованість за договором № 02226-09/2023 у загальному розмірі 53 000 грн.

29.01.2024 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було укладено договір факторингу № 29012024-1, відповідно до якого ТОВ «Стар Файненс Груп» передало ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», а ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» прийняло належні ТОВ «Стар Файненс Груп» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними в реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 у загальному розмірі 53 000 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту - 15 000 грн., заборгованості за відсотками - 38 000 грн.

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 27.10.2025 задоволено частково позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал».

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за тілом кредиту за кредитним договором № 02226-09/2023 від 07.09.2023 у розмірі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 2 422 грн. 40 коп. судового збору.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, 10 листопада 2025 року представник ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» - Гончаренко Я.Ю. через систему «Електронний суд» подала апеляційну скаргу, в якій просила оскаржуване рішення скасувати і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити та стягнути на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» витрати на професійну правничу допомогу 7000,00 грн.

Вважає, оскаржуване рішення суду першої інстанції таким, що прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Висновки суду першої інстанції про те, що позивачем ні в позовній заяві, ні в доданих документах не надано доказів на обґрунтування вимог щодо стягнення заборгованості за нарахованими відсотками, не відповідають фактичним обставинам справи та наявних в матеріалах справи доказам. Так, до позовної заяви позивачем було долучено Договір про надання фінансового кредиту №02226-09/2023, в якому чітко зафіксовані умови нарахування відсотків, відсоткова ставка та строки їх нарахування.

До позовної заяви позивачем було долучено розрахунок заборгованості за період з 07.09.2023 до 29.01.2024 р., в якому детально відображено нарахування відсотків за кожен день строку кредитування, сума тіла кредиту, сума нарахованих та прострочених відсотків. Окрім того, на виконання ухвали Подільського районного суду міста Києва від 10.06.2025, позивачем було направлено заяву про усунення недоліків позовної заяви, в якій позивачем детально розписано порядок нарахування відсотків, з посиланням на відповідні положення кредитного договору, та здійснено математичний розрахунок суми заборгованості за відсотками. До заяви було долучено детальний розрахунок заборгованості, в якому зазначено проценти за користування кредитом у період з 07.09.2023 р. по 29.01.2024

Наведений позивачем розрахунок заборгованості за процентами відповідає погодженим між сторонами умовам Договору, наявні у справі матеріали не містять доказів, які б спростовували такий розрахунок.

Вимога суду щодо економічного обґрунтування розміру договірних відсотків виходить за межі предмету доказування у даній категорії справ і є неправомірною підставою для відмови у позові.

Суд першої інстанції, відмовляючи у стягненні витрат на професійну правничу допомогу, повністю проігнорував наданий позивачем детальний опис, який чітко містить всі відомості, відсутність яких суд поклав в основу своїх аргументів.

Правом на подання відзиву відповідач не скористався.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 09.01.2026 відкрито апеляційне провадження у справі.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 31.07.2026 в складі колегії суддів справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Справу розглянуто в порядку статті 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи.

Згідно частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.

Судом установлено, що 07.09.2023 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 було укладено договір фінансового кредиту № 02226-09/2023.

Відповідно до п. 1.1 договору товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 15 000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 1.2. договору тип кредиту: кредит. Мета отримання кредиту: на власні потреби Клієнта. Кредит надається строком на 360 днів. Дата надання кредиту 07.09.2023. Наданий кредит Клієнт зобов`язаний погасити в останній день строку кредитування. Дата погашення кредиту 31.08.2024.

Відповідно до п. 1.3. договору у клієнта відсутнє право продовжувати строк кредитування або строк виплати кредиту встановлених Договором, на підставі звернення до товариства у паперовій формі або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора.

Відповідно до п. 1.4. договору за користування кредитом товариством нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом. Тип процентної ставки: фіксована.

Відповідно до п. 1.4.1. договору процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.2 цього договору.

Відповідно до п. 1.4.2. договору, якщо клієнт 01.10.2023, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, клієнт як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку в розмірі 20,00% на перший платіж (розрахунковий період) відповідно до Графіку платежів. Клієнт погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання Клієнтом права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) він зобов`язаний сплатити перший платіж (за перший розрахунковий період) в розмірі, відповідно до Графіку платежів.

Відповідно до п. 1.5. договору клієнт зобов`язується сплачувати проценти - кожні 25 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Відповідно до п. 1.6. договору кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок Клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 5363 - 54хх - хххх - 4097, протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту (загального розміру) за вказаними реквізитами.

9.01.2024 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було укладено договір факторингу № 29012024-1, відповідно до умов якого ТОВ «Стар Файненс Груп» передало ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», а ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» прийняло належні ТОВ «Стар Файненс Груп» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними в реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 02226-09/2023 від 07.09.2023 у загальному розмірі 53 000 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту - 15 000 грн., заборгованості за відсотками - 38 000 грн.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що факт отримання кредитних коштів ОСОБА_1 не спростований, кредитний договір є чинним, в установленому законом порядку недійсним не визнавався, а тому позов в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 15 000 грн. підлягає задоволенню.

Ураховуючи те, що позивачем ні в позовній заяві, ні в доданих документах не надано доказів на обґрунтування вимог щодо стягнення заборгованості за нарахованими відсотками, суд вважав, що правових підстав для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за нарахованими відсотками за користування кредитними коштами у розмірі 38 000 грн немає.

Відмовляючи у задоволенні вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції вважав, що позивачем не надано суду обґрунтованого розрахунку суми витрат, понесених на правову допомогу, не зазначено час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг).

Проте, з такими висновками суду першої інстанції повністю погодитись не може колегія суддів, виходячи з наведеного.

Відповідно до вимог статей 12, 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статей 12, 13 ЦПУ України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до положень частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із с статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Установлено, що 29.01.2024 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 29012024-1, відповідно до якого ТОВ «Стар Файненс Груп» передало ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», а ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» прийняло належні ТОВ «Стар Файненс Груп» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними в реєстрі боржників.

До позовної заяви долучено витяг з реєстру боржників до Договору факторингу № 29012024-1 із зазначенням інформації щодо боржника ОСОБА_1 за кредитним договором 02226-09/2023 від 07.09.2023 у загальному розмірі 53 000 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту - 15 000 грн, заборгованості за відсотками - 38 000 грн.

Отже, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набув права вимоги щодо стягнення заборгованості за кредитним договором. Протилежного судом не встановлено та сторонами не спростовується.

Згідно статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Також установлено, що 07.09.2023 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 було укладено договір фінансового кредиту № 02226-09/2023, відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу грошові кошти у сумі 15000 грн., а відповідач зобов`язався повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором

Цей договір підписаний у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Позивачем надано довідку про ідентифікацію клієнта, лист ТОВ «Стар Файненс Груп» від 16.04.2025, відповідно до якого 07.09.2023 на картку клієнта, маска картки - № 5363 - 54хх - хххх - 4097, були перераховані грошові кошти у розмірі 15 000 грн.

Відповідачем цей договір не оспорювався, доказів на спростування зазначеного ОСОБА_1 також не надано. Відтак, колегія суддів вважає встановленим фактом досягнення ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 згоди щодо усіх істотних умов та укладення 07.09.2023 договору фінансового кредиту № 02226-09/2023.

Суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 15 000 грн. Проте, висновки суду першої інстанції щодо відмови у стягненні відсотків є помилковими.

Відповідно до п. 1.1 договору товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 15 000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 1.2. договору тип кредиту: кредит. Мета отримання кредиту: на власні потреби Клієнта. Кредит надається строком на 360 днів. Дата надання кредиту 07.09.2023. Наданий кредит Клієнт зобов`язаний погасити в останній день строку кредитування. Дата погашення кредиту 31.08.2024.

Відповідно до п. 1.4. договору за користування кредитом товариством нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом. Тип процентної ставки: фіксована.

Відповідно до п. 1.4.1. договору процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.2 цього договору.

Відповідно до п. 1.4.2. договору якщо клієнт 01.10.2023, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, клієнт як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку в розмірі 20,00% на перший платіж (розрахунковий період) відповідно до Графіку платежів. Клієнт погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання Клієнтом права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) він зобов`язаний сплатити перший платіж (за перший розрахунковий період) в розмірі, відповідно до Графіку платежів.

У матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем умов, викладених у до п. 1.4.2. договору.

На виконання ухвали Подільського районного суду міста Києва від 10.06.2025 позивачем було направлено заяву про усунення недоліків позовної заяви, в якій позивачем детально розписано порядок нарахування відсотків, з посиланням на відповідні положення кредитного договору, та здійснено математичний розрахунок суми заборгованості за відсотками. До заяви було долучено детальний розрахунок заборгованості, в якому зазначено проценти за користування кредитом у період з 07.09.2023 по 29.01.2024.

Згідно наданого позивачем розрахунку відсотки за кредитним договором припинили нараховуватись 29.01.2024 у зв`язку з переходом права грошової вимоги до Нового кредитора. Тобто, позивач визначив останнім днем нарахування відсотків 29.01.2024, а тому суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог.

Загальна сума нарахованих процентів за користування кредитом протягом всього періоду зазначене позивачем та складає 54 375 грн. Також у розрахунку та апеляційній скарзі вказано, що відповідачем погашалась заборгованість за відсотками на загальну суму 16 375 грн.

Отже, нарахування відсотків за користування кредитними коштами передбачене кредитним договором у п. 1.4.1. договору, та процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.2 цього договору.

З урахуванням наведеного заборгованість відповідача згідно умов договору фінансового кредиту № 02226-09/2023 за відсотками становить суму 54375 грн. (15000 грн. x 2,50% x 145 днів), проте зважаючи, що боржник сплатила 16 375 грн ця сума підлягає зменшенню та буде становити 38000 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача згідно умов договору фінансового кредиту № 02226-09/2023 за тілом кредиту становить 15 000 грн, за відсотками становить суму 38 000 грн, що у загальному складає суму 53 000 грн., тобто суму яку просив позивач в позовній заяві.

Доказів погашення боржником іншої суми, ніж вказана позивачем, матеріали справи не містять та відповідачем суду не надано.

Щодо вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу колегія суддів виходить з наступного.

До позовної заяви представник позивача адвокат Усенко М.І. надав копію договору про надання професійну (правничу) допомогу від 01.03.2024 № 0103, детальний опис наданих послуг із зазначенням витраченого часу та послуг до договору від 01.03.2024 № 0103, замовлення до договору від 01.03.2024 № 0103 з вказівкою на вартість наданих послуг в розмірі 7000 грн. та платіжне доручення на цю ж суму.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи і витраченого адвокатом часу.

З урахуванням конкретних обставин справи, суд може обмежити розмір витрат на професійну правничу допомогу з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

За результатами розгляду питання про розподіл судових витрат та дослідження поданих на їх підтвердження доказів, суд апеляційної інстанції встановив, що предмет спору в цій справі не є складним і характер вимог є розповсюдженою категорією цивільних справ, відсутня потреба у вивченні великого обсягу фактичних даних і процесуальні документи, які містяться у ній, не є складними та не можуть займати значних витрат часу на їх виготовлення і побудову правової позиції професіоналом в галузі права.

З урахування наведеного, колегія судді дійшла висновку, що сума 2000 грн. витрат на надання професійної (правничої) допомоги в суді першої інстанції буде співмірною наданим позивачу послугам та відповідатиме складності справи, оскільки усна консультація вивчення на аналіз документів, формування правової позиції охоплюється однією послугою - складання та подання позовної заяви, а заява про усунення недоліків позову подана через підсистему «Електронний суд».

Враховуючи наведене, аргументи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження при перегляді цієї справи апеляційним судом, проте заявлена позивачем сума витрат на правничу допомогу підлягає зменшенню.

Згідно ч.1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Наведені порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, є підставою для часткового задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду згідно з вимогами частини 1 статті 376 ЦПК України та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статей 141, 367, 368, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» задовольнити частково.

Рішення Подільського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2025 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення наступного змісту.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» заборгованість за відсотками за кредитним договором від 7 вересня 2023 року № 02226-09/2023 в сумі 38 000 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» витрати на професійну правову допомогу в сумі 2000 грн.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 3633,60 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених пункті 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна

Судді: Л.Д. Поливач

А.М. Стрижеус