Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №753/25212/24 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Єдиний унікальний номер справи № 753/25212/24 Головуючий у суді першої інстанції - Котенко Р.В.

Номер провадження № 22-ц/824/12458/2026 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Яворського М.А. (суддя-доповідач), Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О.,

розглянувши цивільну справу в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 05 травня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Котенко Р.В., у місті Київ, у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Бізнес-Гарант», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Моноліт Будсервіс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Столичний комфорт» про відшкодування матеріальної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ТОВ «КУА «Бізнес-Гарант»про відшкодування матеріальної шкоди, відповідно до якого просив суд стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду в розмірі 97 815 грн, та судові витрати за проведення експертного дослідження в розмірі 7 619 грн та судовий збір 1 211,20 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 14 липня 2021 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ТОВ «Компанія з управління активами «Бізнес Гарант», укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 .

01 грудня 2021 року у квартирі було помічено підтікання, внаслідок чого було демонтовано частину підлоги в коридорі та виявлено наявність тривалого протікання гарячої води у цементно-піщану стяжку підлоги.

03 грудня 2021 року запрошено працівників обслуговуючої будинок компанії ТОВ «Столичний Комфорт» та представників Генерального підрядника «Моноліт Будсервіс», які прибули до вказаної вище квартири та склали Акт огляду місця події, у якому зазначили, що причиною протікання став демонтаж цементно-піщаної стяжки. Позивач, не погоджуючись з Актом, оскільки на його думку він був складений з порушенням чинного законодавства, не підписав його. Також, не погоджуючись із вказаною в Акті причиною протікання води та з метою встановлення причини протікання, замовив проведення судово-трасологічного експертного дослідження в Національному науковому центрі «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бакаріуса» Міністерства юстиції України. За результатами висновку експерта було встановлено, що роботи по з`єднанню трійника з елементами мережі водопостачання були виконані з порушенням вимог ДБН, а негерметичне з`єднання утворене внаслідок недотримання технології робіт по розширенню труби перед з`єднанням, використанням неякісного інструмента та невідповідності розміру труби трійника, а дефект утворений одразу після монтажу труби на патрубок трійника, а не в ході експлуатації.

Враховуючи, що протікання води сталося з вини відповідача, позивач просить стягнути з відповідача завдану матеріальну шкоду в розмірі 97 815 грн, що складається з витрат на відновлювально-косметичний ремонт у розмірі 80 380,00 грн, вартості фарби та пігменту у розмірі 5 618,57 грн та вартості господарських товарів для ремонту у розмірі 11 817,00 грн, а також судові витрати, що складаються з витрат на проведення експертизи у розмірі 7 619,00 грн та 1 211,20 грн судового збору.

За таких обставин, позивач просив у судовому порядку вирішити вказаний спір, задовольнивши поданий ним позов.

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 05 травня 2026 рокупозов ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, яку мотивовано тим, судом не взято до уваги висновок комплексного трасологічного та будівельно - технічного дослідження № 3010/145 яким прямо встановлено, що негерметичність з`єднання трубопроводу виникла внаслідок порушень технології монтажу системи водопостачання ще на стадії будівництва, а сам дефект існування з моменту монтажу, а не виник у процесі експлуатації квартири.

Також суд не врахував, що виявлений дефект мав характер прихованого будівельного недоліку, який об`єктивно не міг бути встановлений позивачем під час приймання квартири. Сам по собі факт підписання акту приймання - передачі квартири не свідчить про відсутність прихованих дефектів та не звільняє забудовника від відповідальності за недоліки будівництва.

Суд безпідставно ототожнив підписання акту приймання - передачі з належним виконанням відповідачем усіх будівельних робіт, не дослідивши питання наявності прихованих дефектів інженерних мереж.

Вказує, що при винесенні рішення судом не повно з`ясовано обставини щодо причин виникнення протікання. В основу рішення покладено акт огляду від 03 грудня 2021 року, складений представником організації, пов`язаних із забудовником та обслуговуванням будинку, хоча ним вказувалось на порушення порядку його складання та відсутність у осіб, які його підписали, повноважень і спеціальних знань для встановлення технічних причин аварії.

Суд також не врахував, що сам факт протікання системи гарячого водопостачання та проведення демонтажу стяжки сторонами не заперечувався. Натомість спір стосувався саме причин виникнення дефекту та відповідальної особи проте суд визначаючи недостатність доказів щодо шкоди, не надав належної оцінки причинно - наслідковому зв`язку між встановленими експертизою порушеннями монтажу та наслідками у вигляді пошкодження майна.

Враховуючи вищевикладене ОСОБА_1 просив суд скасувати рішення Дарницького районного суду міста Києва від 05 травня 2026 рокута ухвалити по справі нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Вирішити питання розподілу судових витрат.

09 липня 2026 року на адресу Київського апеляційного суду представника ТОВ «Компанія з управління активами «Бізнес-Гарант» - Луценко Н.О. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вказує, що положення договору купівлі-продажу, Акту прийму - передачі квартири, актів випробувань та прийняття систем водопостачання підтверджують факт передачі квартири покупцям в належному стан, за відсутності будь - яких дефектів, недоліків чи зауважень, у тому числі щодо систем холодного та гарячого водопостачання.

Вказує, що після прийняття квартири власник самостійно визначає планування квартири, місця розміщення сантехнічного обладнання та здійснює ремонті роботи. Такі роботи об`єктивно пов`язані із втручанням у внутрішньоквартирні мережі водопостачання та покладають на власника квартири обов`язок належно забезпечити виконання, перевірку та подальше обслуговування відповідних мереж у межах квартири.

Крім того, зазначає, що вони не володіють інформацією та не несуть відповідальність за якість і належність ремонтних робіт, виконаних у квартирі її власниками або залученими ними особами після прийняття квартири.

Судом було враховано, шо згідно з Актом огляду місця події від 03 грудня 2021 року у квартирі було виявлено частковий демонтаж труб гарячого водопостачання, які були улаштовані згідно з проектною документацією, а також здійснення самовільної врізки труб невідомого виробника меншого діаметру.

Вказана обставина не була спростована апелянтом, а лише незгода із актом огляду місця події від 03 грудня 2021 не доводить протиправність дій відповідача та не підтверджує причинно - наслідковий зв`язок між діями відповідача і заявленою шкодою.

Крім того, також вказує на відсутність підстав для прийняття судом висновку експерта, зробленого на замовлення позивача, оскільки під час виконання експертизи був частково знищений (розпилений) об`єкт експертизи, що призвело до неможливості проведення додаткової та повторної експертизи для встановлення об`єктивних причин залиття в межах спору.

Також, посилається на ту обставину, що позивач, заявляючи про розмір завданої йому матеріальної шкоди, не надав висновків експерта або оцінки спеціаліста як на підтвердження самого факту завдання шкоди його майну, так і на підтвердження розмірів матеріальної шкоди.

Також посилається на те, що предметом експертного дослідження були питання герметичності трійника з елементами водопостачання, які були частиною системи водопостачання у належній йому на праві власності квартирі. При цьому подання такого об`єкта дослідження до експертної установи є неможливим без його попереднього демонтажу з цілісної системи водопостачання, що вже саме по собі пов`язане із втручанням у стан відповідного об`єкта.

Враховуючи, що позивачем без участі судових експертів, із залученням невстановленого майстра та осіб, пов`язаних із позивачем, самовільно вилучено об`єкт експертного дослідження із його частковим знищенням, за таких обставин, протокол огляду та вилучення предмета від 17 грудня 2021 року не може вважатись належним і допустимим доказом, який забезпечує достовірність походження, стану та збереження об`єкта експертного дослідження.

Таким чином апеляційна скарга не містить належних аргументів, які б спростовували вищевикладені обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

У відповідності до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 3 ст. 369 ЦПК України, з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 14 липня 2021 року між ТОВ «Компанія з управління активами «Бізнес Гарант», яке діяло від власного імені в інтересах та за рахунок Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду «Юкон» (Продавець) та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (Покупці) укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , що посвідчений 14 липня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пилипенко О.Ю. за реєстровим № 771.

Згідно з актом прийому-передачі квартири від 14 липня 2021 року продавець передав, а покупці прийняли квартиру АДРЕСА_1 та відповідно до п. 4 акту сторони підтверджують, що претензій та зауважень щодо виконання умов договору одна до одної не мають. Квартира передається у належному стані і відповідає умовам договору. Зобов`язання сторін за договором виконані повністю та належним чином.

Відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, право власності на вказану квартиру (по частці) зареєстровано за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 14 липня 2021 року.

У позовній заяві позивачем вказано, що 01 грудня 2021 року у квартирі було виявлено підтікання, внаслідок чого було демонтовано частину підлоги у коридорі та встановлено наявність тривалого протікання гарячої води у цементно-піщану стяжку підлоги.

Згідно з Актом огляду місця події від 03 грудня 2021 року, складеного представником замовника ТОВ «СПАР-ІНВЕСТ», генпідрядника ТОВ «Моноліт Будсервіс» та ЖЕКу - ТОВ «Столичний Комфорт», в ході огляду місця події (приміщення № Б-29 за адресою: вул. Дніпровська набережна, 18-А у м. Києві) виявлено: демонтаж цементно-піщаної стяжки в місці протікання; частковий демонтаж труб ТМ «КАN» гарячого водопостачання, які були улаштовані згідно з проектною документацією; здійснення самовільної врізки труб невідомого виробника меншого діаметру. У висновках цього акту вказано, що він не є підставою для відшкодування шкоди (збитків), заподіяних внаслідок протікання системи гарячого водопостачання. Вина Замовника/Генпідрядника/ЖЕКу не встановлена у зв`язку із самовільним втручанням власника квартири у систему гарячого водопостачання, що заборонено згідно із законодавством та передбачено в Акті огляду (приймання) квартири від 12 жовтня 2020 року.

Акт також містить запис позивача про те, що він відмовляється від підпису акта та має до нього зауваження, а саме позивач вказав, що такий акт не передбачений вимогами законодавства; акт складений без проведення досліджень, вимірювань, випробувань; відсутній опис причин протікання, а саме про факт витікання води з трійника, встановленого генеральним підрядником; особи, що склали акт діяли в умовах потенційного конфлікту інтересів та за відсутності повноважень для встановлення причинно-наслідкових зв`язків між причиною протікання та діями третіх осіб.

На підтвердження вини відповідача у протіканні системи гарячого водопостачання в квартирі, позивачем наданий висновок експертів № 3010/145 за результатами проведення комплексного трасологічного та будівельно-технічного дослідження, складений 26 січня 2022 року, відповідно до якого причиною негерметичного з`єднання кінця труби діаметром Ф-25 мм та товщиною стінки 4,2 мм з полімерного матеріалу білого кольору одним із трьох патрубків полімерного трійника марки KANLPPSU 25х3.5/25х3.5/25х3.5, утворена внаслідок одного з перелічених порушень або їх сукупності: недотримання технології робіт по розширенню труби перед з`єднанням; використанням неякісного (зношеного) інструмента по проведенню робіт з розширювання труб - дві з восьми складових розширюючої головки мали більший вихід від належного діаметра по розширенню труби; розмір труби на досліджуваному фітинговому з`єднанні Ф25х3.5 мм, не відповідає зазначеному розміру на досліджуваному трійнику KANLPPSU 25х3.5 (для труб Ф25х3.5 мм,). Також, експертами встановлено, що негерметичність (дефект) одного з патрубків фітингового з`єднання утворений одразу після монтажу труби на патрубок трійника, а не у ході експлуатації водопроводу, даний дефект міг бути визначений у ході випробувань під тиском, після проведення монтажних робіт по з`єднанню труб на трійнику до початку опоряджувальних робіт.

На підтвердження розміру понесених збитків внаслідок спричиненої шкоди, позивачем наданий договір побутового підряду № 02/06/2022 від 01 червня 2022 року, укладений між ФОП ОСОБА_3 (Підрядник) та позивачем (Замовник).

Відповідно до п. 1.1. цього договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, підрядник зобов`язується виконати за завданням замовника роботи з косметичного ремонту квартири за адресою: АДРЕСА_2 , а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи.

Згідно з п. 3.1 цього договору, за домовленістю сторін ціна робіт, що виконуються підрядником відповідно до умов цього договору, становить 80 380 грн.

Додатком до договору є кошторис на ремонтно-будівельні роботи на вказану вище суму.

Відповідно до акту приймання-передавання виконаних робіт від 24 червня 2022 року підрядник передав, а замовник прийняв виконані ремонтні роботи, вартість яких складає 80 380 грн.

Крім того, на підтвердження понесених витрат на придбання товарів, пов`язаних з ремонтними роботами, позивачем надані товарні чеки ТОВ «Епіцентр К».

Вирішуючи вказаний спір та відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, посилаючись на положення ст. 1166 ЦК України, яка вимагає наявності всіх елементів делікту: протиправної поведінки, шкоди, причинного зв`язку та вини. При цьому вказавши, що позивачем Акт про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) до суду не наданий.

Вказавши, що для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність одночасно усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини.

Разом з тим, відсутність доказів, які б підтверджували факт спричинення позивачу матеріальної шкоди, у тому числі доказів на підтвердження вартості відновлювальних робіт, необхідних для усунення такої шкоди, унеможливлює ані встановлення безпосереднього причинного зв`язку між діями та виною особи, яка спричинила шкоду, ані визначення, зокрема, чи був необхідний той об`єм ремонтних робіт, які були виконані у квартирі позивача відповідно до договору побутового підряду № 02/06/2022 від 01.06.2022, у тому числі необхідність придбання позивачем товарів у ТОВ «Епіцентр К» для виконання такого ремонту.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що доводи позивача щодо заподіяння відповідачем шкоди, причинно-наслідковий зв`язок між шкодою та діями відповідача, протиправність його поведінки не доведено належними та допустимими доказами, а тому суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивача про відшкодування матеріальної шкоди.

Апеляційний суд не може повністю погодитись із вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції не в повній мірі відповідає вказаним вимогам закону виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 та частина перша статті 16 ЦК України).

У пунктах 8, 9 частини другої статті 19 ЦК України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (п. 3 частини другої статті 11 ЦК України).

Зобов`язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, в силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

Відповідно до положень статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до положень статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.

Для настання деліктної відповідальності за ст. ст. 1166 ЦК України необхідна наявність складу правопорушення, а саме: наявність шкоди; протиправна поведінка заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина.

Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві шкоди, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Отже, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.

Подібні правові висновки висловлені Верховним Судом в постанові від 25 лютого 2019 року у справі № 466/4051/15-ц.

За правилами ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Характеристиками доказів є їх належність, достовірність, допустимість та достатність. Так, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. ст. 77 - 80 ЦПК України).

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У частині шостій статті 106 ЦПК України зазначено, що експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. Згідно частини п`ятої статті 106 ЦПК України у висновку експерта повинно бути зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Відповідно до положень статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст.13 ЦПК України).

Частиною 4 ст. 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Звертаючись з позовною заяво до відповідача, позивач посилались на те, що 01 грудня 2021 року в квартирі було виявлено підтікання, внаслідок чого було демонтовано частину підлоги в коридорі та виявлено наявність тривалого протікання гарячої води у цементно-піщану стяжку підлоги.

З метою фіксування даного дефекту, були запрошені працівники ЖЕКу - ТОВ «Столичний комфорт» та представники генерального підрядника «Моноліт Будсервіс», які 03 грудня 2021 року склали Акт огляду місця події.

У справі, що переглядається позивач на підтвердження своїх доводів щодо відсутності його вини у завданні шкоди надав висновок експертів № 3010/145 за результатами проведення комплексного трасологічного та будівельно-технічного дослідження, складений 26 січня 2022 року, відповідно до якого причиною негерметичного з`єднання кінця труби діаметром Ф-25 мм та товщиною стінки 4,2 мм з полімерного матеріалу білого кольору одним із трьох патрубків полімерного трійника марки KANLPPSU 25х3.5/25х3.5/25х3.5, утворена внаслідок одного з перелічених порушень або їх сукупності: недотримання технології робіт по розширенню труби перед з`єднанням; використанням неякісного (зношеного) інструмента по проведенню робіт з розширювання труб - дві з восьми складових розширюючої головки мали більший вихід від належного діаметра по розширенню труби; розмір труби на досліджуваному фітинговому з`єднанні Ф25х3.5 мм, не відповідає зазначеному розміру на досліджуваному трійнику KANLPPSU 25х3.5 (для труб Ф25х3.5 мм,).

Також, експертами встановлено, що негерметичність (дефект) одного з патрубків фітингового з`єднання утворений одразу після монтажу труби на патрубок трійника, а не у ході експлуатації водопроводу, даний дефект міг бути визначений у ході випробувань під тиском, після проведення монтажних робіт по з`єднанню труб на трійнику до початку опоряджувальних робіт.

Виходячи з вищезазначеного, роботи по з`єднанню досліджуваного трійника з елементами мережі гарячого водопостачання були виконані з порушенням вимог ДБН В.2.5-64:2012 «Внутрішній водопровід та каналізація» та ДСТУ-Н Б.2.5-40:2009 «Проектування та монтаж мереж водопостачання та каналізації з пластикових труб».

Виготовлювач товару, що є нерухомим майном, виконавець робіт (послуг) зобов`язаний відшкодувати шкоду, завдану фізичній або юридичній особі внаслідок конструктивних, технологічних, рецептурних та інших недоліків товару, робіт (послуг), а також недостовірної або недостатньої інформації про них. Відшкодування шкоди не залежить від вини виготовлювача товару, що є нерухомим майном, виконавця робіт (послуг), а також від того, чи перебував потерпілий з ними у договірних відносинах (частина перша статті 1209 ЦК України).

Виготовлювач товару, що є нерухомим майном, виконавець робіт (послуг) звільняються від відшкодування шкоди, якщо вони доведуть, що шкода виникла внаслідок непереборної сили або порушення потерпілим правил користування або зберігання товару, результатів робіт (послуг) (частина друга статті 1209 ЦК України).

Шкода, завдана внаслідок недоліків товару, що є нерухомим майном, підлягає відшкодуванню виготовлювачем товару (абз. 1 частини першої статті 1210 ЦК України).

Шкода, завдана внаслідок недоліків товару, що є нерухомим майном, робіт (послуг), підлягає відшкодуванню, якщо її завдано протягом встановленого строку служби (строку придатності) товару, результатів робіт (послуг), а якщо він не встановлений, -протягом десяти років з дня виготовлення товару, виконання роботи (надання послуги) (частина перша статті 1211 ЦК України).

Тлумачення вказаних норм свідчить, що в інтересах охорони прав фізичних та юридичних осіб у рамках недоговірних зобов`язань з відшкодування шкоди передбачено механізм регулювання відносин, пов`язаних із відшкодуванням шкоди внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг).

До вищезазначеного висновку щодо застосування норм матеріального права дійшов Верховний Суд за результатами розгляду цивільної справи № 0808/7199/2012 (провадження 61-4047св21) у постанові від 06 липня 2022 року з подібними правовідносинами.

За змістом зазначеної постанови: « зобов`язання з відшкодування шкоди внаслідок недоліків товару, що є нерухомим майном, це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди внаслідок конструктивних, технологічних, рецептурних та інших недоліків товару, робіт (послуг), а також недостовірної або недостатньої інформації про них, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі; підставою виникнення зобов`язання про відшкодування шкоди внаслідок недоліків товару, що є нерухомим майном, є завдання майнової шкоди іншій особі; суб`єктами такого зобов`язання є кредитор (потерпілий) та боржник (виготовлювач товару, що є нерухомим майном); боржник звільняється від відшкодування шкоди, якщо доведе, що шкода виникла внаслідок непереборної сили або порушення потерпілим правил користування або зберігання товару; строки, передбачені частиною першою статті 1211 ЦК України, за цільовим призначенням є строками існування права (на відшкодування шкоди), а за своєю сутністю є присічними строками. Такі строки не є позовною давністю, а тому норми про позовну давність, її зупинення і переривання на них поширені бути не можуть».

Установивши факт наявності конструктивних недоліків системи опалення квартири, а саме негерметичного з`єднання трійника труби опалення та причинно-наслідковий зв`язок між їх наявністю та заподіянням шкоди майну позивача, колегія суддів вважає помилковим висновок суду про не доведеність підстав для задоволення позову та приходить до висновку про наявність підстав для відшкодування завданої майнової шкоди позивачу в порядку, визначеному статтями 1209, 1210 ЦК України.

Визначаючи розмір заподіяної позивачу майнової шкоди, суд апеляційної інстанції виходить із наданого позивачем договору побутового підряду № 02/06/2022 від 01 червня 2022 року, укладений між ФОП ОСОБА_3 (Підрядник) та позивачем (Замовник), яким визначено, що згідно з п. 3.1 цього договору, за домовленістю сторін ціна робіт, що виконуються підрядником відповідно до умов цього договору, становить 80 380 грн.

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано акт приймання-передавання виконаних робіт від 24 червня 2022 року, який підрядник передав, а замовник прийняв виконані ремонтні роботи, вартість яких складає 80 380 грн, а також надано рахунок - фактуру № ГпСтр-0000470 від 01 червня 2022 року у розмірі 5 618,57 та товарні чеки ТОВ «Епіцентр К» на суму 11 817 грн щодо понесених витрат на придбання товарів, пов`язаних з ремонтними роботами.

Досліджуючи кошторис на ремонтно-будівельні роботи колегія суддів враховує, що зазначений у вказаному кошторису вид робіт, об`єм робіт відповідає характеру та суті пошкоджень зафіксованих у окаті огляду квартири.

Актом приймання-передачі виконаних робіт від 24 червня 2022 року підтверджується сам виконання підрядником вказаних робіт у повному обсязі та здійснення замовником оплати у зазначеному розмірі, про що свідчить напис проте, що сторони не мають ніяких претензій одна до одної відповідно до умов виконання договору №2/06/2022 від 01 червня 2022 року.

Таким чином позивачем надані докази на підтвердження понесення ним витрат на усунення завданої йому матеріальної шкоди позивачем у розмірі розмірі 97 815 грн при цьому колегія суддів враховує і той факт, що відповідач у справі не надав доказів на спростування вище вказаної суми збитків.

Відповідно до частин першої, другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із частиною 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

При подачі позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.

За подачу апеляційної скарги позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 860,80 грн.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За проведення комплексного трасологічного та будівельно-технічного дослідження позивачем ОСОБА_1 сплачено 7 619,84 грн.

Оскільки висновок проведений на замовлення ОСОБА_1 в суді першої підтверджений його позовними вимоги, вартість зазначеної експертизи підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі.

Зважаючи, що судом апеляційної інстанції задоволено позовні вимоги в повному обсязі, з відповідача на користь позивачів слід стягнути судовий збір за розгляд справи в судах першої і апеляційної інстанцій в сумі 3 072 грн.

Керуючись ст. ст. 7, 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 05 травня 2026 рокускасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Бізнес-Гарант» (ЄДРПОУ 38061832, 01001, м. Київ, вул. Прорізна, 22, прим. 9)на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) матеріальну шкоду у розмірі 97 815 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Бізнес-Гарант» (ЄДРПОУ 38061832, 01001, м. Київ, вул. Прорізна, 22, прим. 9) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) судові витрати за проведення експертного дослідження в розмірі 7 619,84 грн та судовий збір 3 072 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню відповідно до норм п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягає.

Судді :

_______________ ________________ ______________

М.А.Яворський Т.Ц.Кашперська В.О.Фінагеєв