Постанова від 08 липня 2026 р. у справі №382/150/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 382/150/26

провадження № 22-ц/824/11006/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:

судді - доповідача Кирилюк Г. М.

суддів: Рейнарт І. М., Ящук Т. І.

при секретарі Черняк Д. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої непрацездатної дочки, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Яготинського районного суду Київської області від 24 березня 2026 року в складі судді Нарольського М. М.,

установив:

У січні 2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої непрацездатної дочки.

В обґрунтування заявлених вимог зазначала, що з 16 червня 2007 року перебувала в зареєстрованому шлюбі зі ОСОБА_2 , в якому народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 31 травня 2021 року (справа №382/462/21) шлюб між нею та відповідачем розірвано.

Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 31 травня 2021 року (справа №382/463/21) зі ОСОБА_2 стягнуто аліменти на її користь на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 4 700 грн на обох дітей щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 27.04.2021 року і до досягнення дітьми повноліття, а також аліменти на її утримання в розмірі 1 000 грн щомісячно, на час проживання з дитиною інвалідом та опікування нею, починаючи з 27.04.2021.

Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 08 серпня 2025 року (справа №382/1270/25) стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на її утримання, яка після досягнення повноліття продовжує навчання, у розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 19.06.2025 року і до закінчення ОСОБА_4 навчання, а саме до 30 червня 2026 року.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 досягла повноліття.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 встановлено І групу інвалідності, підгрупа Б, безстроково. Причина інвалідності: інвалідність з дитинства.

Відповідно до рекомендацій, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю №10466/25/836/1 від 03.10.2025 щодо ОСОБА_3 , здатність до самообслуговування - серйозний/значний ступінь обмеження; здатність до пересування - серйозний/значний ступінь обмеження; здатність до орієнтації - серйозний/значний ступінь обмеження; здатність до спілкування - виражений ступінь обмеження; здатність до контрою за своєю поведінкою - виражений ступінь обмеження; здатність до здобуття освіти - виражений ступінь обмеження; здатність до трудової діяльності - серйозний/значний ступінь обмеження.

Відповідно до Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за №10466/25/836/В від 03.10.2025, ОСОБА_3 має наступні діагнози:

основний - G82/46 статична тетраплегія, неповна, хронічна; супутні діагнози - плоскостопість; контрактура суглоба, множинні локалізації; вроджений вивих стегна, двобічний; розбіжна співдружна косоокість; амбліопія внаслідок анопсії; астигматизм;

ускладнення основного діагнозу - легкий когнітивний розлад; інші та не уточнені порушення ходи та рухливості; інші та не уточнені судоми; агенезія мозолистого тіла; церебральна кіста.

Відповідно до довідки Управління обслуговування громадян відділу обслуговування громадян №14 (сервісний центр) №4 від 05.01.2026 ОСОБА_3 станом на 05.01.2026 перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України у Київській області та отримує державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства в сумі 4 722 грн.

Позивачка зазначала, що вказаних коштів не достатньо для забезпечення належних умов проживання, харчування та лікування доньки ОСОБА_3 . Остання постійно приймає протисудомні препарати, потребує спеціальних окуляр та контактних лінз, постійного стороннього догляду, не може залишатись без нагляду та працювати.

З цих причин вона також не має змоги працевлаштуватися, станом на 14.01.2026 вона не має будь-яких доходів, належного на праві власності рухомого або нерухомого майна, орендує квартиру за адресою: АДРЕСА_1 для проживання з дітьми.

Відповідач може надавати матеріальні допомогу, оскільки виїхав працювати за кордон до Королівства Іспанії, інших осіб на утриманні не має, є молодою, здоровою та працездатною особою, також має на праві власності частку квартири АДРЕСА_2 .

Оскільки відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання доньки у добровільному порядку, яку за своїм станом здоров`я та матеріальним становищем спроможний надавати, просила суд стягнути зі ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є особою з інвалідністю І групи, у розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову, на строк такої інвалідності та протягом усього часу її проживання разом з повнолітньою дитиною з інвалідністю.

Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 24 березня 2026 року позов задоволено. Вирішено стягувати зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої дитини з інвалідністю з дитинства ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 22.01.2026, на строк такої інвалідності та протягом усього часу проживання ОСОБА_1 з повнолітньою дитиною з інвалідністю.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що повнолітня донька сторін ОСОБА_3 є особою з інвалідністю І групи, за своїм станом здоров`я потребує матеріальної допомоги. Відповідач має можливість надати таку матеріальну допомогу, позов визнав.

23.04.2026 ОСОБА_2 через підсистему «Електронний суд» подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Яготинського районного суду Київської області від 24 березня 2026 року та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Посилається на те, що він не був належним чином повідомлений про розгляд даної справи. Останні п`ять років він перебуває поза межами України, нікого жодним чином не уповноважував на представництво його прав та інтересів в даній справі та ні з ким з адвокатів або інших представників не підписував жодного договору про надання правничої допомоги в даній справі, тим паче не надавав згоди на визнання даного позову від його імені. З матеріалів справи йому стало відомо, що адвокат Черних В. О. неправомірно, не маючи на те відповідних повноважень, подала від його імені заяву, датовану 09 березня 2026 року, з проханням надати на ознайомлення матеріали справи та додала до неї підроблений ордер про надання йому правничої допомоги, хоча жодних договорів про надання правничої допомоги або будь-яких інших документів про надання їй прав та повноважень представляти його права/інтереси в суді він з нею не підписував. Відповідно, повноважень на це вона не мала.

Також, 24 березня 2026 року, адвокат Черних В. О. подала в даній справі заяву, в якій просила суд слухати справу у відсутності ОСОБА_2 та його представника, зазначала, що позовні вимоги ОСОБА_2 визнає. Одночасно повідомила суд, що ОСОБА_2 має 2 категорію ЧАЕС, а тому просила суд звільнити його від сплати судового збору та додала до заяви копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Черних В. О. та посвідчення ЧЕАС, яке від відповідача вона отримати не могла.

Такі дії адвоката Черних В. О. ввели суд першої інстанції в оману, унеможливили всебічний та об`єктивний розгляд справи по суті й обмежили можливість участі відповідача в даному судовому процесі, що призвело до порушення прав і законних інтересів відповідача та ухвалення незаконного рішення суду.

Зазначені дії адвоката є не тільки вчиненням дисциплінарного проступку, що полягає у грубому порушенні положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», суперечать професійним обов`язкам адвоката та зневажають Правила адвокатської етики, а також мають ознаки кримінального злочину, що, в свою чергу, призводить до заподіяння значної шкоди скаржнику ОСОБА_2 та порушують його права та законні інтереси.

Внаслідок зазначених неправомірних дій адвоката Черних В. О.,16 квітня 2026 року, відповідач був змушений звернутися зі скаргою до Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, а також має на меті звернутися із заявою про злочин до Національної поліції України.

Зазначив, що поза увагою суду залишився ряд важливих обставин, що мають істотне значення для вирішення справи по суті, в тому числі, що стосуються його стану здоров`я, стану здоров`я його батьків, які також потребують піклування та фінансової підтримки з його боку.

Відповідні обставини щодо стану здоров`я матері ОСОБА_5 , 1957 року народження, особи з інвалідністю ІІІ групи, підтверджуються витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, номер витягу 219/25/2775/В, дата прийняття рішення 02.12.2025, номер рішення 219/25/3775/р. В даному витягу зазначені такі діагнози: енцефалопатія, початкова стареча катаракта, цукровий діабет типу 2 з незадовільним контролем, що ускладняється наявністю коронарного ангіоплатичного імпланту та трансплантата, перенесеним у минулому інфарктом міокарда, гіпертензивна (гіпертонічна) хвороба серця з застійною серцевою недостатністю, застійна серцева недостатність, атеросклеротична серцево-судинна хвороба.

Також потребує фінансової підтримки і відповідного піклування його батько ОСОБА_6 , 1960 року народження, що підтверджується посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році серії НОМЕР_1 , видане 18.06.1996 року.

Сукупність даних обставин не була врахована судом першої інстанції при ухваленні рішення відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст.182 СК України, згідно якої при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина тощо.

Крім того, суд першої інстанції належним чином не врахував та не надав належної оцінки тому факту, що зі ОСОБА_2 вже стягуються аліменти на дитину, по причині навчання повнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно рішення Яготинського районного суду Київської області від 08 серпня 2025 року, у розмірі частки від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 19.06.2025 і до закінчення навчання до 30.06.2026. Існування декількох рішень про стягнення аліментів створює непропорційний та надмірний тягар на відповідача.

Зазначає, що позивачка не зверталась до нього з пропозицією або проханням про добровільну додаткову фінансову допомогу на утримання доньки, не надавала інформації про погіршення або покращення стану її здоров`я. Донька ОСОБА_3 станом 05.01.2026 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства в сумі 4 722 грн. Позивачка не наводить жодних причин, чому вона не може найняти відповідного фахівця по догляду за дитиною або звернутись до відповідних соціальних працівників для постійного стороннього догляду для того, щоб мати змогу працевлаштуватися та таким чином покращити їх з донькою майновий стан та задовольнити фінансові потреби. Інша повнолітня донька має задовільний стан здоров`я, може працювати та фінансово допомагати матері та своїй сестрі, яка потребує відповідної допомоги.

Вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про задоволення позову, так як не зміг в повній мірі об`єктивно розібратися в ситуації, дослідити, проаналізувати та врахувати всі обставини справи та докази внаслідок протиправних дій адвоката Черних В. О. і обставин, які не залежали і не могли були передбаченими відповідачем.

Як наслідок, суд першої інстанції прийняв хибне, несправедливе, не об`єктивне та незаконне по своїй суті рішення, яке базувалося на штучно створених стороною позивача підставах в імовірній злочинній змові з адвокатом Черних В. О. та недостовірній інформації, якою сторона позивача разом з адвокатом Черних В. О. ввела суд в оману.

Просив суд долучити та прийняти до уваги докази, які з поважних причин не були долучені на етапі розгляду справи в суді першої інстанції.

27.05.2026 Скороход О. В. подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

Вважає, що суд першої інстанції дотримався обґрунтованого підходу дослідження обставин, зважаючи на предмет спору.

Твердження відповідача про те, що він не визнавав позовні вимоги, не уповноважував адвоката Черних В. О. на представництво своїх інтересів та не надавав згоди на визнання позову вважає суперечливими та такими, що не відповідають обставинам справи.

Зокрема, представником відповідача - адвокатом Черних В. О. до суду першої інстанції була подана заява про визнання позову в повному обсязі. Одночасно з цією заявою адвокатом було надано посвідчення відповідача про належність до 2 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи та заявлено клопотання про звільнення ОСОБА_2 від сплати судового збору на підставі цього посвідчення.

Факт наявності у адвоката Черних В. О. оригіналів або належним чином засвідчених копій документів відповідача, що мають особливе значення для справи, свідчить про свідоме передання цих документів відповідачем та наявність певних домовленостей щодо юридичного представництва. Без такого уповноваження, отримання та використання таких документів було б неможливим і протиправним.

З огляду на те, що відповідач перебуває за кордоном останні п`ять років, він міг укласти відповідний договір про надання правничої допомоги дистанційно. Твердження відповідача про відсутність уповноваження вважає безпідставними, а його поведінку - недобросовісною.

Щодо непрацездатних батьків відповідача зазначає, що відповідачем не надано жодних об`єктивних доказів того, що розмір пенсій та пільг є недостатнім для забезпечення гідного рівня життя його батьків, або що вони перебувають саме на його одноосібному утриманні.

Відомо, що з батьками проживає їхній син (брат відповідача), що також свідчить про наявність інших осіб, які можуть надавати їм допомогу.

Відповідачем не надано жодного доказу, який би підтверджував фактичні матеріальні витрати, що він несе на утримання своїх батьків. Самі по собі посвідчення про інвалідність чи статус ліквідатора не є доказом того, що саме відповідач несе основний тягар їхнього утримання.

Щодо стану здоров`я відповідача зазначає, що надання консультаційного висновку від 1999 року зі старими діагнозами ( хронічний гастродеоденіт та дерматит) є абсолютно нерелеватним для оцінки його поточного стану здоров`я та здатності працювати у 2026 році. Відповідачем не надано доказів того, що наявні захворювання унеможливлюють його працездатність, вимагають постійного стаціонарного чи амбулаторного лікування, потребують купівлі коштовних ліків на регулярній основі.

Щодо працевлаштування іншої повнолітньої доньки сторін ОСОБА_4 зазначила, що остання навчається на денній формі навчання, що виключає можливість її повноцінного працевлаштування та отримання стабільного доходу, достатнього для забезпечення матеріальної допомоги. Відповідно, вона не має змоги забезпечувати себе та надавати допомогу своїй сестрі з інвалідністю в тому обсязі, на який розраховує відповідач.

Щодо стягування аліментів на повнолітню дитину, що навчається, починаючи з 19.06.2025 і до закінчення навчання 30.06.2026 зазначила, що наявність іншого судового рішення про стягнення аліментів сама по собі не звільняє відповідача від обов`язку утримувати іншу дитину та не спростовує обґрунтованості заявлених позовних вимог. Відповідач не довів, що сплата аліментів у визначеному судом розмірі унеможливлює його власне утримання або позбавляє його засобів для існування.

Щодо можливості її працевлаштування зазначила, що донька ОСОБА_4 потребує постійного стороннього догляду, оскільки не може залишатися без нагляду. Цей факт об`єктивно унеможливлює працевлаштування матері, оскільки її присутність є критично важливою для забезпечення життєдіяльності та догляду за дитиною з інвалідністю.

Намагання відповідача перекласти фінансовий тягар з себе на матір, яка забезпечує безпосередній догляд за дитиною та не має можливості повноцінно працювати з об`єктивних причин, не відповідає принципам сімейного законодавства щодо рівної відповідальності обох батьків за утримання своїх дітей, в тому числі з інвалідністю.

09.06.2026 ОСОБА_2 надав відповідь на відзив на апеляційну скаргу.

Зазначив, що 16.04.2026 він подав офіційну скаргу на протиправні дії адвоката Черних В. О. до Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Київської області. Наявність у адвоката копій його документів доводить змову позивача з адвокатом Черних В. О., оскільки копії цих документів зберігались у позивача з моменту їхнього спільного життя в шлюбі та тільки таким чином дані документи могли бути передані адвокату Черних В. О. самою позивачкою з метою штучного створення видимості представництва.

Рішення суду першої інстанції базується виключно на заяві адвоката про визнання позову, якого відповідач не наділяв повноваженнями на представництво та визнання позову. Також, «адвокат» відповідача не надала суду копію договору, де було прописано право останньої визнавати позов від імені клієнта. Визнання позову представником особи без наявності чітко вираженого волевиявлення самої особи є порушенням права на справедливий суд та підставою для скасування судового рішення.

На підтвердження розміру пенсій, які отримують його батьки, надав довідки про їх доходи, а також довідку про доходи свого брата ОСОБА_9 та медичну документацію щодо стану його здоров`я, які просив долучити до матеріалів справи.

Зазначив, що сума пенсії батька ОСОБА_6 за період з 01.01.2026 по 31.05.2026 складає 17 840,49 грн; сума пенсії матері ОСОБА_5 за період з 01.01.2026 по 30.06.2026 складає 19 700,49 грн; сума пенсії брата ОСОБА_9 за період з 01.01.2026 по 30.06.2026 складає 19 700,00 грн, а тому крім нього ніхто інший не може матеріально допомагати та піклуватися про його літніх батьків.

Поза увагою суду залишилась важлива інформація з приводу того, за які саме кошти позивач орендує житло, якщо єдине джерело доходів - це державна соціальна допомога у розмірі 4 722 грн, що дає підстави вважати, що позивач свідомо приховує від суду свої реальні доходи, які отримує, в тому числі, неофіційно.

Для повного, всебічного та об`єктивного дослідження обставин справи, встановлення фактичних даних та перевірки доводів сторін в даній справі, просив:

витребувати від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України відомості з бази даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України» стосовно громадянина ОСОБА_2 ;

витребувати від адвоката Черних В. О. оригінал для огляду та належним чином засвідчену копію договору про надання правничої допомоги, укладеного з ОСОБА_2 , що стосується ведення справи №382/150/26;

витребувати від Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області інформацію та матеріали щодо розгляду скарги на протиправні дії, що були вчинені адвокатом Черних В. О. , а також належним чином засвідчені копії матеріалів перевірки, висновку члена дисциплінарної палати та ухваленого рішення за вказаною скаргою.

В судове засідання учасники справи не з`явились, про дату час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.

17.06.2026 ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку надіслала до суду заяву з проханням розглянути справу в її відсутність, оскільки у зв`язку з сімейними обставинами (постійний догляд за дитиною з інвалідністю) вона не має можливості прибути до зали судових засідань. Вимоги, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, підтримала та просила їх задовольнити. Зазначила, що вона ніколи не зверталась до адвоката Черних В. О., а твердження апелянта про її змову з цим адвокатом є безпідставними, неприйнятними та такими, що мають образливий для неї характер та ґрунтуються виключено на припущеннях.

03.07.2026 ОСОБА_2 через систему «Електронний суд» надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності та про долучення відповіді Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 30.06.2026 про те, що скарга ОСОБА_2 стосовно адвоката Черних В. О. наразі знаходиться на перевірці.

Колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутність сторін.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив з обставин справи та зібраних по справі доказів, обов`язку відповідача щодо утримання повнолітньої непрацездатної дочки, а також визнання відповідачем заявлених позовних вимог.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Апеляційний суд перевірив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, за наслідками чого зробив такі висновки.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 16 червня 2007 року по 31 травня 2021 року, в якому народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 діти сторін досягли повноліття.

Згідно Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України №10466/25/836/ВП від 02.10.2025, ОСОБА_3 з 16 червня 2025 року встановлено І групу інвалідності, підгрупа Б, безстроково. Причина інвалідності - інвалідність з дитинства.

Основний діагноз : G82.46-Спастина тетраплегія, неповна, хронічна. Супутні діагнози: плоскостопість (набута); контрактура суглоба, множинна локалізації; вроджений вивих стегна, двобічний; розбіжна співдружна косоокість; амбліопія внаслідок анопсії; астигматизм. Ускладнення основного діагнозу: легкий когнітивний розлад; інші та не уточнені порушення ходи та рухливості; інші та не уточнені судоми; агенезія мозолистого тіла; церебральна кіста (а.с.23-28).

Згідно рекомендацій, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю №10466/25/836/1 від 03.10.2025, за результатами оцінювання здатності ОСОБА_3 до самообслуговування, пересування, орієнтації, спілкування, контролю за своєю поведінкою, здобуття освіти, трудової діяльності, встановлено: здатність до самообслуговування - серйозний/значний ступінь обмеження; здатність до пересування - серйозний/значний ступінь обмеження; здатність до орієнтації - серйозний/значний ступінь обмеження; здатність до спілкування- виражений ступінь обмеження; здатність до контрою за своєю поведінкою - виражений ступінь обмеження; здатність до здобуття освіти - виражений ступінь обмеження; здатність до трудової діяльності - серйозний/значний ступінь обмеження (а.с.19-22).

Згідно консультативного заключення КНП Київської обласної ради «Київська обласна клінічна лікарня» від 07.08.2025: пацієнт ОСОБА_3 ; дії (послуги) - консультація невролога; діагноз : основний - дитячий церебральний параліч, неуточнений; супутні - церебральна кіста (стійкі наслідки перенесеного ДЦП у вигляді статичного парапарезу, змішаної контрактури колінних суглобів, еквінусна деформація обох стоп, легкі когнітивні розлади, стерта дизартрія, вроджена вада розвитку головного мозку - церебральна кіста лобних долей, дізгінезія мозолистого тіла (а.с. 34).

Згідно довідки лікаря КНП «ЯЦМЛ» від 20.01.2026 №9, ОСОБА_3 лікується у невролога з приводу : вроджена вада розвитку головного мозку. Постійно приймає протисудомні препарати ( вальпроком, депакін) (а.с.39).

Матеріали справи містять фіскальні чеки про сплату за придбання ліків: від 13.11.2025 на суму 179,90 грн (вальпроком); від 13.11.2025 01.11.2025 - 292,88 грн (вальпроком); 08.01.2026 - 595,50 грн (депакін); 25.09.2025 -132,10 грн (вальпроком); 30.08.2025 - 664,20 грн (вальпроком); 08.12.2025 - 566 грн (депакін); 06.05.2025 - 651,78 грн (вальпроком); 10.05.2025 - 460 грн; 01.08.2025 - 240 грн; 03.07.2025 - 1096,18 грн (а.с. 40-45).

Матеріали справи також містять: рецепт на окуляри Скороход, 14 р., фіскальні чеки від 19.06.2025 на суму 2 390 грн (доплата за окуляри), від 03.06.2025 - на суму 840 грн (розчин для контактних лінз, лінзи МКЛ) (а.с.46, 47).

Згідно довідки Управління обслуговування громадян відділу обслуговування громадян №14 (сервісний центр) №4 від 05.01.2026 ОСОБА_3 станом на 05.01.2026 перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України у Київській області та отримує державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства.

Згідно довідки Управління обслуговування громадян відділу обслуговування громадян №14 (сервісний центр) №516 від 01.12.2025 ОСОБА_3 перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України у Київській області та отримує допомогу «Державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» в сумі 4 722 грн.

Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 08 серпня 2025 року (справа №382/1270/25) стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на її утримання, яка після досягнення повноліття продовжує навчання, у розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 19.06.2025 року і до закінчення ОСОБА_4 навчання, а саме до 30 червня 2026 року.

Згідно довідки Опендатабот, дата та час формування: 19.01.2026, 16:59:35, станом на 19.01.2026 за ІПН НОМЕР_2 ( ОСОБА_1 ) у Державному реєстрі нерухомого майна відсутні відомості про наявність об`єктів нерухомості у власності (а.с.12).

Згідно довідки Опендатабот, дата та час формування: 19.01.2026, 17:03:44, станом на 19.01.2026 за ІПН НОМЕР_3 ( ОСОБА_3 ) у Державному реєстрі нерухомого майна відсутні відомості про наявність об`єктів нерухомості у власності (а.с.17).

Згідно Акту обстеження від 05.01.2026, депутатом Яготинської міської ради восьмого скликання ОСОБА_10 в присутності свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 , проживають (винаймають житло) ОСОБА_1 , - мама, ОСОБА_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.29).

Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору ОСОБА_1 станом на 14.01.2026, за період з червня 2025 по листопад 2025 року інформація щодо джерел/сум виплачених доходів та утриманих податків в Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків відсутня (а.с.32).

Згідно довідки №18 від 09.2025, виданої Управлінням обслуговування громадян №14 (сервісний центр), ОСОБА_1 станом на 12.01.2026 не перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області як отримувач пенсії, соціальних виплат та пільги чи субсидії (а.с.33).

09.03.2026 представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Черних В. О. звернулась до суду з заявою, в якій просила надати на ознайомлення матеріали справи. На підтвердження повноважень надала ордер серії АІ №2146431 на надання правничої допомоги ОСОБА_2 на підставі договору про надання правничої допомоги №33-2026 від 09.03.2026. Вказаний ордер містить зазначення, що договором про надання правничої допомоги повноваження адвоката не обмежуються (а.с. 71).

24.03.2026 представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Черних В. О. звернулась до суду з заявою, в якій просила слухати справу у відсутність ОСОБА_2 та його представника. Зазначила, що позовні вимоги ОСОБА_2 визнає. Одночасно повідомила, що ОСОБА_2 має 2 категорію ЧАЕС, а тому просила суд звільнити його від сплати судового збору. Додала копію посвідчення ЧАЕС 2 категорії на ім`я відповідача (а.с. 73, 74).

Стягнення аліментів на утримання повнолітньої непрацездатної дитини є способом захисту її інтересів, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Главою 16 Розділу ІІІ СК України регламентовано підстави виникнення обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина та порядок його виконання.

Згідно статті 198 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Судом встановлено, що повнолітня донька сторін ОСОБА_3 проживає разом з матір`ю, є особою з інвалідністю І групи з дитинства, має стійкі фізичні порушення внаслідок вродженої вади розвитку головного мозку. Наслідком захворювання є серйозний/значний ступінь обмеження її здатності до трудової діяльності, самообслуговування, пересування, орієнтації, виражений ступінь обмеження здатності до спілкування, до контрою за своєю поведінкою, до здобуття освіти.

За станом свого здоров`я та матеріальним становищем непрацездатна донька сторін потребує матеріальної допомоги.

Відповідно до ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 Сімейного кодексу України.

Згідно зі ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Відповідач в суді першої інстанції не заперечував проти можливості надання доньці матеріальної допомоги у розмірі 1/4 частини з усіх видів свого заробітку протягом усього часу її проживання разом з матір`ю.

Згідно з частиною першою статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Суди не вправі покласти в основу свого рішення лише факт визнання позову відповідачем, не дослідивши при цьому обставини справи. Тобто повинно мати місце не лише визнання позову, а й законні підстави для задоволення позову (див. постанову Верховного Суду від 25 травня 2022 року у справі № 675/2136/19).

В даному випадку визнання позову відповідачем не суперечило закону, не порушувало права, свободи, інтереси його повнолітньої непрацездатної доньки чи інших осіб, а також моральним засадам суспільства.

Отже, у суду першої інстанції не було правових підстав не враховувати згоду відповідача з позовом, на підтвердження якого позивачем також було надано докази щодо існування обставин, передбачених ст. 198 СК України для виникнення обов`язку у батька утримувати свою повнолітню непрацездатну дочку, яка потребує матеріальної допомоги.

Доводи відповідача про те, що він не укладав угоди з адвокатом Черних В. О., не визнавав позов та не просив розглянути справу у його відсутність та відсутність свого представника спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 64 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері. Про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю має бути повідомлено суд шляхом подання письмової заяви.

У частині четвертій статті 62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги. Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера. Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом. Адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій (стаття 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Звертаючись з заявою про визнання позову та про розгляд справи у відсутність відповідача та його представника, адвокат Вікторія Черних, діючи в інтересах ОСОБА_2 , надала суду першої інстанції ордер серії АІ №2146431, виданий на підставі договору про надання правничої допомоги №33-2026 від 09.03.2026. Ордер містить зазначення, що договором про надання правничої допомоги повноваження адвоката не обмежуються. До ордеру також надано свідоцтво про право Черних В. О. на заняття адвокатською діяльністю (а.с.71, 72).

Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що він не уповноважував адвоката Черних В. О. на представлення своїх інтересів в суді під час розгляду даної справи є необґрунтованими.

Звернення відповідача до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області зі скаргою стосовно адвоката Черних В. О., за відсутності відповідного рішення за наслідками її розгляду, не є достатньою підставою для висновку про те, що адвокат діяла не в його інтересах та без належних повноважень.

Доводи відповідача про неможливість укладення угоди з адвокатом з огляду на його перебування за межами України є необґрунтованими.

Відповідно до частини першої статті 76, статті 89 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Щодо прийняття нових доказів, які були долучені відповідачем до апеляційної скарги.

Відповідно до частини третьої статті 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

У постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 369/7772/15-ц (провадження № 61-12848св21) зазначено, що «тлумачення пункту 6 частини другої статті 356, частин першої-третьої статті 367 ЦПК України свідчить, що апеляційний суд може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин, доведених нею. У разі надання для дослідження нових доказів, які з поважних причин не були подані до суду першої інстанції, інші особи, які беруть участь у справі, мають право висловити свою думку щодо цих доказів як у запереченні на апеляційну скаргу, так і в засіданні суду апеляційної інстанції. Вирішуючи питання щодо дослідження доказів, які без поважних причин не подавалися до суду першої інстанції, апеляційний суд повинен врахувати як вимоги частини першої статті 44 ЦПК щодо зобов`язання особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов`язки, так і виключне значення цих доказів для правильного вирішення справи. Про прийняття та дослідження нових доказів, як і відмову в їх прийнятті, апеляційний суд зобов`язаний мотивувати свій висновок в ухвалі при обговоренні заявленого клопотання або в ухваленому судовому рішенні. Подібні за змістом висновки містяться у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 145/474/17 (провадження № 61-35488св18), від 05 грудня 2018 року у справі № №346/5603/17 (провадження №61-41031св18), від 03 травня 2018 року у справі № 404/251/17 (провадження № 61-13405св18)».

Аналіз матеріалів справи свідчить, що відповідачем у суді першої інстанції не було заявлено клопотання щодо прийняття доказів на підтвердження свого майнового становища.

Разом з тим, зважаючи на причини, якими відповідач обґрунтовує поважність причин неподання вказаних доказів у суді першої інстанції, а також відсутність заперечень сторони позивача щодо їх прийняття, колегія суддів дійшла висновку про можливість задоволення вказаного клопотання в частині приєднання до матеріалів справи доказів.

Так, на підтвердження доводів щодо неможливості надання матеріальної допомоги своїй доньці з інвалідністю першої групи з дитинства відповідачем до апеляційної скарги було долучено:

копію рішення Яготинського районного суду Київської області від 24 березня 2026 року (справа №382/150/26) ;

копію посвідчення серії № НОМЕР_4 від 17.05.1996 громадянина, евакуйованого у 1986 році із зони відчуження, виданого на ім`я ОСОБА_2 , яка надавалась адвокатом Черних В. О. до заяви про визнання позову відповідачем в суді першої інстанції;

копію консультативного висновку лікаря Української дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» від 10.03.1999, згідно якого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , встановлено діагноз: хронічний гастродуоденіт в ст. неповної ремісії, дуоденогастральний рефлюкс, дискінезія жовчних шляхів, атопічний дерматит, вульгарні бородавки, підліткова гінекомастія, гіперплазія щитовидної залози, клінічний еутиреоз, міопія слабкого ступеня обох очей. Група здоров`я - ІІІ;

копію першої сторінки витягу з рішення експертної команди в оцінюванні повсякденного функціонування особи ОСОБА_5 , номер витягу 219/25/3775/В, дата прийняття рішення 02.12.2025, яка не містить жодних результатів оцінювання функціонального стану людини, висновків щодо її стану здоров`я, необхідності у реабілітації чи наданні статусу інвалідності;

копію посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році, видане 18.06.1996 ОСОБА_6 , копію його пенсійного посвідчення, а також копію пенсійного посвідчення ОСОБА_5 .

До відповіді на відзив позивача долучив: довідку про доходи ОСОБА_6 , розмір пенсії якого з січня 2026 року становив 3089,37 грн, а з квітня 2026 року -4 109,62 грн; довідку про доходи ОСОБА_5 , розмір пенсії якої з січня 2026 року становив 3038 грн, а з березня 2026 року - 3 406 грн; виписку із медичної картки ОСОБА_9 за наслідками госпіталізації 19.05.2026, діагноз-ідеопатичний гострий пакреатит, а також довідку про доходи останнього - відомості про пенсію з січня 2026 року - 3038 грн, з березня 2026 року - 3 406 грн.

Оцінивши вказані докази в їх сукупності, колегія суддів вважає, що вони не є достатніми на підтвердження неможливості відповідача за своїм станом здоров`я або матеріальним становищем сплачувати аліменти на утримання своєї дочки з інвалідністю І групи у розмірі, визначеному судом.

Консультативний висновок лікаря щодо встановленого станом на 10.03.1999 діагнозу відповідачу у віці 14 років не є належним доказом на підтвердження його стану здоров`я та здатності працювати й отримувати заробітну плату на час розгляду справи.

Доказів на підтвердження тієї обставини, що батьки відповідача за своїм матеріальним становищем потребують матеріальної допомоги відповідача, або останні перебувають на його одноосібному утриманні до апеляційної скарги надано не було. Самі по собі пенсійні посвідчення та посвідчення ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС такими доказами не є.

Сам факт непрацездатності батьків не зумовлює виникнення у дітей обов`язку надання їм утримання - стан непрацездатності має супроводжуватися необхідністю отримувати сторонню матеріальну допомогу.

Доказів того, що розмір отримуваної батьками пенсії не забезпечує їх потреб, пов`язаних зі станом їх здоров`я, матеріали справи не містять.

Твердження відповідача про те, що інша повнолітня донька ОСОБА_4 також може допомагати матері утримувати свою непрацездатну сестру є необґрунтованими.

Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 08 серпня 2025 року (справа № 382/1270/25) позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на її утримання, яка після досягнення повноліття продовжує навчання, у розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 19.06.2025 року і до закінчення ОСОБА_3 навчання, а саме до 30 червня 2026 року.

Вказаним судовим рішенням встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є студенткою ВСП ПЗВО «Київський міжнародний університет» Фаховий коледж спеціальності 221 Стоматологія, галузь знань «22 Охорона здоров`я», денної форми навчання. Навчання здійснюється на контрактні основі. Стипендія не нараховується. Термін навчання з 01.09.2024 р. по 30.06.2026 р.З 13.08.2024 р. остання проживає в гуртожитку, розмір плати за проживання в якому за один місяць становить 3 130грн. Вартість освітніх послуг за освітньою програмою в ВСП ПЗВО «Київський міжнародний університет» за один навчальний рік становить 35 700 грн.

Разом з тим, наявність судового рішення про стягнення з відповідача аліментів на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 у зв`язку з її навчанням не звільняє відповідача від обов`язку надання матеріальної допомоги іншій повнолітній непрацездатній дочці, яка її потребує в силу свого стану здоров`я та матеріального становища.

Доказів того, що стягнення в період з 22.01.2026 до 30.06.2026 з відповідача аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання , а також на утримання повнолітньої непрацездатної дочки з інвалідністю І групи, розмір яких в сукупності не перевищує частини від всіх видів його доходу, створило для нього непропорційний та надмірний тягар матеріли справи не містять.

Перебування ОСОБА_3 на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримання соціальної допомоги від держави в сумі 4 722 грн, не спростовує доводів позивача про потребу дочки, з огляду на стан її здоров`я, у постійному вживанні ліків та отримання у зв`язку з цим матеріальної допомоги від батька.

Відповідачем не наведено причин, з яких він не може забезпечити для своєї доньки відповідного фахівця для догляду за нею або неможливість особистого звернення до відповідного соціального працівника для забезпечення постійного стороннього догляду за донькою з метою надання можливості позивачці працевлаштуватись та таким чином покращити їх з донькою майновий стан та задовольнити фінансові потреби.

При цьому доказів того, що останній має стан здоров`я, який не дозволяє йому це зробити, або він не може працювати та фінансово забезпечити вирішення цього питання також не надано.

З огляду прийняття та надання оцінки всім доказам, які були надані відповідачем на стадії апеляційного розгляду, колегія суддів не вбачає підстав для витребування відомостей про підстави представництва адвоката Черних В.О. інтересів відповідача в суді першої інстанції, про стан розгляду скарги на дії цього адвоката, а також відомості щодо перетинання відповідачем державного кордону за останні три роки для підтвердження факту проживання відповідача за межами України та спростовування імовірності його контакту з адвокатом Черних В. О. , оскільки це не має правового значення для вирішення даної справи по суті пред`явленого позову.

З урахуванням вище зазначеного колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов по суті правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовної заяви, який доводами апеляційної скарги не спростовано.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення, то відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України в такому разі розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись ст. 353, 367, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Яготинського районного суду Київської області від 24 березня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 11.09.2026.

Суддя-доповідач Г. М. Кирилюк

Судді: І. М. Рейнарт

Т. І. Ящук