Постанова від 10 травня 2026 р. у справі №758/13148/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

____________________________________

Справа № 758/13148/25

Апеляційне провадження

№ 33/824/2003/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2026 року суддя Київського апеляційного суду Рейнарт І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Шестопалова Романа Леонідовича на постанову судді Подільського районного суду м. Києва від 02 лютого 2026 року (суддя Казмиренко Л.В.) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

установив:

постановою судді Подільського районного суду м. Києва від 02 лютого 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 665грн 60 коп.

Постановою судді визнано доведеним, що 02 серпня 2025 року о 09 год. 30 хв. в м. Києві, по вул. Наталії Ужвій, 4, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ЗАЗ «Forza», державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням приладу «Alcotest Drager 6820», прилад ARHK-0556, тест № 4786, результат огляду - 0,64 проміле, чим ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою судді, 12 лютого 2026 року захисник ОСОБА_1 - адвокат Шестопалов Р.Л. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Подільського районного суду м. Києва від 02 лютого 2026 року та прийняти нове процесуальне рішення, яким закрити адміністративне провадження у відношенні ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник Шестопалов Р.Л. зазначає, що постанова суду першої інстанції прийнята без з`ясування всіх обставин справи, з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки суд, відхиляючи доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не було вручено примірник акта огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, безпідставно дійшов висновку, що ця обставина не впливає на законність проведеного огляду.

Захисник Шестопалов Р.Л. посилається на те, що відповідно до п. 5, 6 розділу ІІ Інструкції перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності і свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної

техніки. Огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Акт огляду на стан сп`яніння, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення.

Захисник Шестопалов Р.Л. звертає увагу на те, що в матеріалах справи наявний акт огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який складений інспектором 2-го взводу 4-ї роти 4-го батальйону полку-1 Управління патрульної поліції в м. Києві лейтенантом поліції Липявкою В.В., однак, відповідно до цього акта, працівник поліції проводив огляд без залучення двох свідків, що є грубим порушенням Інструкції, а копію акта водію ОСОБА_1 не вручив.

Захисник Шестопалов Р.Л. вказує на те, що пунктом 22 розділу ІІІ Інструкції передбачено, що висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними, що узгоджується з вимогами ч. 5 ст. 266 КУпАП, згідно з якою огляд на стан алкогольного сп`яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Крім того, в апеляційній скарзі захисник Шестопалов Р.Л. зазначає, що в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів працівник поліції не вказав об`єктивні ознаки почервоніння очей, а зазначив без залучення свідків формальні підстави для проведення огляду. Враховуючи, що працівник поліції не складав копію акта на місці оформлення порушення, то на думку апелянта, працівник поліції здійснив службову підробку. При цьому, в протоколі про адміністративне правопорушення водій ОСОБА_1 також не відмовлявся від проходження огляду у лікаря.

Захисник ОСОБА_2 посилається на те, що судом першої інстанції не було надано правову оцінку факту підлогу направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 7 квітня 2023 року.

На думку апелянта, у матеріалах справи міститься направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, відповідно до якого ОСОБА_1 був направлений на огляд до КНП «Соціотерапія». При цьому в направленні співробітник поліції зазначив, що він вже доставив водія ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я, однак через короткий проміжок часу склав протокол про адміністративне правопорушення на вул. Наталії Ужвій у м. Києві.

Захисник ОСОБА_2 зазначає, що працівник поліції не направляв та не доставляв водія ОСОБА_1 на медичне освідування до КНП «Соціотерапія», а сам ОСОБА_1 стверджує, що працівник поліції не пропонував йому пройти медичне освідування на стан сп`яніння у КНП «Соціотерапія».

ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлявся шляхом направлення судових повісток-повідомлень на поштову адресу, зазначену в апеляційній скарзі, однак судові повістки-повідомлення двічі повернулися до апеляційного суду без вручення з відміткою листоноші «одержувач відсутній за вказаною адресою».

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Шестопалов Р.Л. про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлявся шляхом направлення на електронну адресу та до електронного кабінету у системі «Електронний суд» судової повістки-повідомлення, однак у судове засідання двічі не з`явився, подавши двічі клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до частин 5 та 6 статті 294 КУпАП апеляційний суд повідомляє про дату, час і місце судового засідання особу, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не пізніше ніж за три дні до початку судового засідання.

Неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

Враховуючи належне повідомлення ОСОБА_1 та захисника Шестопалова Р.Л. про дату та час судового засідання, не надання документів у підтвердження поважності причин неявки, апеляційний суд розглянув апеляційну скаргу у їх відсутність.

Вивчивши матеріали справи, переглянувши відеозапис досліджуваних подій, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно ст. 294 КУпАП суд апеляційної інстанції розглядає обставини вчиненого правопорушення в межах, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та визнані доведеними судом першої інстанції, за доводами, зазначеними в апеляційній скарзі.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як зазначено в ст. 251 КУпАП.

Суд (суддя), у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, при розгляді справи про адміністративне правопорушення підлягає з`ясуванню: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 409863 від 02 серпня 2025 року, в цей день о 09 год. 30 хв. в м. Києві, по вул. Наталії Ужвій, 4,

водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ЗАЗ «Forza», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився зі згоди водія на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820», прилад ARHK-0556, тест № 4786, результат - 0,64 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху України. Відповідальність за вказане правопорушення передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 протокол підписав, однак пояснення не надав.

До протоколу додано чек приладу «Drager Alcotest 6820» (прилад № ARHK-0556), у якому зафіксовано результат огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння - 0,64 ‰ та акт огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, які він підписав, погодившись з результатом огляду (с.с.5,6).

Також до протоколу додане направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у якому зазначено, що у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, порушення мови.

Крім того, в матеріалах справи міститься постанова від 2 серпня 2025 року про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 510грн за вчинення правопорушеня, передбаченого ч. 2 статті 122-1 КУпАП, відповідно до якої 02 серпня 2025 року о 09 год. 30 хв. в м. Києві, по вул. Наталії Ужвій, 4, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ЗАЗ «Forza», державний номерний знак НОМЕР_1 , проїхав регульований пішохідний перехід на заборонений «червоний» сигнал світлофору.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Складом правопорушення є наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.

Відповідно до приписів п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9 ПДР України).

Відповідно до п.2.9.а ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність осіб за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Належним доказом даного правопорушення є встановлення наявності у водія транспортного засобу ознак алкогольного сп`яніння, пропозиція водієві пройти огляд з метою встановлення, у даному випадку, стану алкогольного сп`яніннята фіксація проведення огляду відповідно до вимог діючого законодавства.

Згідно пункту 7 розділу ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість

реакції», яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерством охорони здоров`я № 1452/735 від 9 листопада 2015 року, та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Відповідно до вищезазначеної Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану (пункт 2).

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (пункт 3).

Частинами 2 - 3 статті 266 КУпАП визначено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Згідно з Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 року за № 28/3299, з метою фіксування правопорушення працівниками поліції

застосовуються технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Із переглянутого у судовому засіданні відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що працівниками поліції зупинений транспортний засіб, за кермом якого перебуває ОСОБА_1 . Працівник поліції роз`яснює ОСОБА_1 причину зупинки транспортного засобу, а саме порушення ним Правил дорожнього руху. Під час спілкування працівник поліції зазначає, що від ОСОБА_1 чутно запах алкоголю, а також відмічає тремтіння пальців рук (зафіксований час на відео - 09:41).

На запитання працівника поліції про те, коли востаннє ОСОБА_1 вживав алкоголь, останній повідомляє, що сьогодні алкоголь не вживав, зараз прямує на роботу (зафіксований час на відео - 09:42).

У подальшому, під час спілкування з працівником поліції, ОСОБА_1 повідомляє, що вчора вживав алкоголь до 5 години, не уточнюючи ранку або вечора (зафіксований час на відео - 09:44).

З відеозапису також вбачається, що ОСОБА_1 перевірив герметичність пакування мундштука, працівник поліції провів контрольний забір повітря та роз`яснив ОСОБА_1 процедуру проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння (зафіксований час на відео - 09:46).

Після цього ОСОБА_1 проходить огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу. Результат огляду - проба позитивна, 0,64 проміле (зафіксований час на відео - 09:47).

Після проведення огляду працівник поліції роз`яснює ОСОБА_1 права,

передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП (зафіксований час на відео -09:51).

Отже, відеозаписом підтверджується факт зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , виявлення у нього ознак алкогольного сп`яніння, а саме запаху алкоголю з порожнина рота та тремтіння пальців рук, роз`яснення процедури проходження огляду, перевірка герметичності пакування мундштука, проведення контрольного забору повітря, проходження ОСОБА_1 огляду за допомогою спеціального технічного засобу, а також результат огляду - 0,64 проміле.

При цьому з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 погоджувався з результатом огляду.

Доводи апеляційної скарги, що огляд на стан алкогольного сп`яніння проведено без залучення двох свідків, що є порушенням порядку огляду, встановленого Інструкцією, апеляційний суд вважає необґрунтованими.

Пунктом 6 розділу ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» встановлено, що огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Такі ж положення містяться у частині 2 статті 266 КУпАП.

Отже, залучення двох свідків під час проведення огляду водія поліцейським на місці зупинки транспортного засобу є обов`язковим лише у випадку неможливості застосування технічних засобів відеозапису.

У цій справі огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проводився із застосуванням технічного засобу відеозапису, що підтверджується доданим до протоколу відеозаписом, які відображають процедуру проведення огляду та його результат.

Доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не було вручено примірник акту огляду на стан алкогольного сп`яніння, не є підставою для висновку про порушення порядку огляду ОСОБА_1 та висновку про відсутність у його діях складу правопорушення.

Апеляційний суд зазначає, що провина ОСОБА_1 підтверджується відеофіксацією проведення огляду, роздруківкою результату тесту, протоколом про адміністративне правопорушення, актом огляду та іншими матеріалів справи.

При цьому, вручення копії акту огляду не є складовою огляду на стан алкогольного сп`яніння, а є фіксацією його результату та підтвердження згоди водія з результатами огляду.

У пункті 5 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 (далі Порядок), зазначено, що підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.

Крім того, з протоколу про адміністративне правопорушення та відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 були роз`яснені його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. В протоколі наявні підписи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема у графах щодо роз`яснення прав та отримання копії протоколу.

Доводи апеляційної скарги про те, що в акті огляду не зазначені об`єктивні ознаки сп`яніння, зокрема, почервоніння очей, є безпідставними.

Матеріали справи свідчать, що підставою для проведення огляду були виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, зокрема запах алкоголю з порожнини

рота та тремтіння пальців рук. Ці ознаки відображені у матеріалах справи та підтверджені відеозаписом з нагрудної камери, на якому працівник поліції під час спілкування з водієм прямо зазначає про наявність запаху алкоголю та тремтіння пальців рук.

З урахуванням положень пункту 3 розділу І Інструкції зазначені ознаки є ознаками алкогольного сп`яніння та надавали працівнику поліції підстави для проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння.

Посилання захисника на те, що в акті огляду зазначені формальні підстави для проведення огляду, не спростовує встановлених обставин, оскільки наявність ознак алкогольного сп`яніння підтверджується не лише актом огляду, а й протоколом про адміністративне правопорушення, роздруківкою результату тесту та відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не надав правову оцінку наявному в матеріалах справи направленню на огляд водія транспортного засобу до КНП «Соціотерапія», у якому зазначено, що працівник поліції доставив ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я для проведення огляду на стан сп`яніння, хоча таких дій здійснено не було, не є підставою для звільнення ОСОБА_1 від відповідальності за вчинене правопорушення.

Відповідно до пункту 6 Порядку, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Як убачається з матеріалів справи, огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння був проведений на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу, за згодою водія, який погодився з його результатом.

За таких обставин, працівник поліції не мав підстав для заповнення направлення ОСОБА_1 до КНП «Соціотерапія».

Разом з цим, заповнення вказаного документу не свідчить про те, що огляд ОСОБА_1 був проведений з порушенням вимог статті 266 КУпАП і є підстави для звільнення ОСОБА_1 від відповідальності за вчинене правопорушення.

Посилання в апеляційній скарзі на ст. 62 Конституції України та принцип тлумачення сумнівів щодо доведеності вини особи на її користь є загально правильними, однак не спростовують встановлених у справі фактичних обставин.

У цій справі висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 ґрунтується не на припущеннях, а на сукупності належних та допустимих доказів, які узгоджуються між собою: протоколі про адміністративне правопорушення, акті огляду на стан алкогольного сп`яніння, роздруківці результату огляду з приладу «Drager Alcotest 6820», а також відеозаписі з нагрудної камери працівника поліції.

Вказані докази у своїй сукупності підтверджують як факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, так і наявність у нього ознак алкогольного сп`яніння, законні підстави для проведення огляду, дотримання порядку проведення огляду, згоду водія на проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу та результат огляду - 0,64 проміле, з яким погодився водій.

Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди сторони захисту з оцінкою доказів, наданою судом першої інстанції, однак не містять переконливих обставин, які б спростовували встановлений факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або свідчили про істотне порушення процедури проведення огляду.

Суддя місцевого суду повно дослідив матеріали за протоколом про адміністративне правопорушення, складеного стосовно ОСОБА_1 , та надані суду докази, оцінив доводи захисника Шестопалова Р.Л. та прийшов до правомірного висновку про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності, передбаченої частиною 1 статті 130 КУпАП.

Судом першої інстанції дотримані вимоги закону при розгляді матеріалу за

протоколом про адміністративне правопорушення, висновок суду про порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.9а Правил дорожнього руху є правильним, зміст постанови відповідає вимогам ст. 283, 284 КУпАП, в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, стягнення за вчинення правопорушення накладено у межах санкції статті.

Враховуючи вищевикладене, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

постановив:

апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Шестопалова Романа Леонідовича залишити без задоволення.

Постанову судді Подільського районного суду м. Києва від 02 лютого 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя І.М. Рейнарт