Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №672/718/18 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 672/718/18

Провадження № 22-ц/820/1614/26

Хмельницький апеляційний суд

в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Костенка А.М. (суддя-доповідач), Янчук Т.О., Ярмолюка О.І.,

секретар судового засідання Шевчук Ю.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 672/718/18 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Городоцького районного суду Хмельницької областівід 15 травня 2026 року у складі судді Шинкоренка С.В. у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в :

У червні 2018 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заочним рішенням Городоцького районного суду Хмельницької області від 12 липня 2018 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість по кредиту, що складається з 5274, 58 грн заборгованості за кредитом, 111725, 42 грн заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 1762 грн – судового збору.

У квітні 2026 року ОСОБА_1 подав заяву про перегляд заочного рішення, в якій просив переглянути заочне рішення про стягнення заборгованості, скасувати його, справу призначити до розгляду в загальному порядку. Відповідач посилався, що він має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суду, оскільки повний текст судового рішення він не отримував в день його постановлення та взагалі не знав про розгляд даної судової справи. Також вказував відповідач, що він не був належним чином повідомлений про розгляд справи, а тому був позбавлений можливості приймати участь у судових засіданнях, позовну заяву з додатками не отримував.

Ухвалою Городоцького районного суду Хмельницької області від 15 травня 2026 року у задоволенні заяви про поновлення строку відмовлено, заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 12 липня 2018 року - залишено без розгляду.

ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Городоцького районного суду Хмельницької області від 15 травня 2026 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апелянт посилається, що він не був повідомлений про розгляд справи та не отримував копію оскаржуваного заочного рішення в даній справі про стягнення кредитної заборгованості, про існування оскаржуваного судового рішення, він дізнався лише через додаток «Дія», коли отримав ухвалу Городоцького районного суду Хмельницької області від 03 березня 2026 року про заміну стягувача у виконавчому листі та видачу дублікату виконавчого листа.

Крім того апелянт посилається, що він з 03.12.2025 року він перебуває на військовій службі у в/ч НОМЕР_1 , а тому позбавлений можливості постійно бути на зв`язку зі своїм представником, щоб надавати йому відповідну інформацію по справі. Разом з тим, вказує, що 22.05.2026 року він звернувся в АТ «ОЩАДБАНК» з метою отримання виписки по своєму картковому рахунку з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року. На даний рахунок йому надходили кошти гроші за роботу, та він постійно нею розраховувався. Дана виписка є підтвердженням того, що кожного дня (і в період розгляду справи та винесення рішення) він перебував в іншому місті та не міг знати про судовий розгляд. Щодо підпису про вручення йому судових документів 15.06.2018 року, то поштове повідомлення він отримав, оскільки проживав за іншою адресою, займався будівництвом СТО та працював у Київській області, як і не отримувала документи і його мати, яка проживала за місцем його реєстрації. Також вказує апелянт, що він не отримував і копію оскаржуваного судового рішення, на даний час хоче скористатися своїм правом на оскарження даного рішення, оскільки воно є незаконним в частині стягнення надміру нарахованого розміру відсотків, а суд фактично позбавив відповідача права на апеляційне оскарження рішення, оскільки, вирішуючи питання про можливість поновлення строку для звернення з заявою про перегляд заочного рішення не дослідив дату отримання відповідачем копії заочного рішення та не встановив у який строк звернувся останній з такою заявою. Про оскаржуване заочне рішення він дізнався 09.03.2026 року під час ознайомлення з матеріалами справи, і в матерілах справи відсутні докази отримання відповідачем копії заочного рішення раніше цієї дати.

ТзОВ «КапіталРесурс» подало відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує, що доводи апеляційної скарги не спростовують законності та обґрунтованості ухвали Городоцького районного суду Хмельницької області від 15 травня 2026 року, а тому підстав для її скасування не вбачається. Апелянт не надав жодного доказу, який би підтверджував наявність поважних причин для неявки у судове засідання 12.07.2018 року та неподання відзиву на позов. Саме по собі твердження про проживання в іншому населеному пункті не є безумовною підставою для висновку про неможливість участі у судовому процесі. Крім того, заочне рішення суду після набрання законної сили перебувало на примусовому виконанні у виконавчій службі. Постанова про повернення виконавчого документу Стягувачу була винесена 30.06.2020 року. Отже, ОСОБА_1 не міг не знати про існування зазначеного судового рішення, оскільки виконавче провадження передбачає вчинення державним виконавцем відповідних виконавчих дій та направлення сторонам виконавчого провадження процесуальних документів, зокрема постанови про відкриття виконавчого провадження та інших документів, пов`язаних із виконанням судового рішення. Факт перебування рішення на примусовому виконанні об`єктивно спростовує твердження апелянта про те, що він дізнався про існування заочного рішення лише у березні 2026 року. Апелянт не надав жодних доказів того, що був позбавлений можливості отримувати документи виконавчого провадження або іншим чином дізнатися про наявність рішення суду протягом тривалого часу. Також, просить врахувати, що з моменту ухвалення заочного рішення минуло майже вісім років. За цей час відповідач не вчиняв жодних процесуальних дій щодо захисту своїх прав, не цікавився станом справи та не надав переконливих пояснень щодо причин такої тривалої бездіяльності.

АТ КБ «ПРИВАТБАНК» також подало відзив, вважає доводи викладені в апеляційній скарзі необґрунтованими, а ухвалу суду першої інстанції законною і обґрунтованою, Як вбачається з матеріалів справи, копію заочного рішення суду у справі від 12.07.2018 року було своєчасно направлено відповідачу рекомендованим листом. Вказаний лист з відміткою про неможливість вручення через відсутність адресата за вказаною адресою повернувся на адресу суду та був приєднаний до матеріалів справи, тому суд першої інстанції вірно зазначив що заочне рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 12.07.2018 року вважається таким, що вручено відповідачу 23.07.2018 року. Крім того, відповідач отримував судові документи у справі позовну заяву з додатками та ухвалу про відкриття провадження у справі і мав цікавитися розглядом справи. Посилання апелянта що станом на 2018 рік, він проживав та працював по вулиці Бориспільській, 5, Чубинське, Київської області і той час займався будівництвом СТО. Не є обставиною неможливістю цікавитись ходом розгляду справи. Отже, встановлення строків звернення до суду із заявою чи скаргою у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для учасників справи того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте судом рішення або здійснена дія не підлягатимуть скасуванню.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Частиною 1 статті 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що у червні 2018 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заочним рішенням Городоцького районного суду Хмельницької області від 12 липня 2018 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість по кредиту, що складається з 5274, 58 грн заборгованості за кредитом, 111725, 42 грн заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 1762 грн – судового збору.

Ухвалою Городоцького районного суду Хмельницької області від 17 березня 2026 року замінено у справі заінтересовану особу Дунаєвецький відділ державної виконавчої служби у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на Городоцько-Ярмолинецький відділ державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Ухвалою Городоцького районного суду Хмельницької області від 27 березня 2026 року замінено стягувача у виконавчому листі Городоцького районного суду Хмельницької області у справі № 672/718/18 від 15.08.2018 року з ПАТ КБ «ПриватБанк» на правонаступника – ТзОВ «Капіталресурс».

Видано дублікат виконавчого листа у цивільній справі № 672/718/18, за рішенням Городоцького районного суду Хмельницької області від 12.07.2018 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості по кредиту у розмірі 117000 грн. та судового збору в сумі 1762 грн.

У квітні 2026 року ОСОБА_1 разом з клопотанням про поновлення строку звернувся до суді з заявою про перегляд заочного рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 12 липня 2018 року.

Відповідно до частини другої статті 284 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (частини третя, четверта статті 284 ЦПК України).

Отже, законодавець встановив темпоральні обмеження для реалізації відповідачем права на перегляд заочного рішення.

Водночас норми ЦПК України не визначають спеціального механізму процесуального реагування суду на пропуск відповідачем строку для подання заяви про перегляд заочного рішення, якщо заявник не подав клопотання про поновлення пропущеного строку або якщо причини, зазначені ним у відповідному клопотанні, визнані судом неповажними.

Наслідки пропуску процесуальних строків на вчинення процесуальних дій передбачені у статті 126 ЦПК України. Відповідно до частини першої цієї статті із закінченням встановленого законом або судом строку втрачається право на вчинення процесуальних дій. Таке право втрачається в силу закону, тому не потребує додаткового визнання судом. Суд лише констатує пропуск процесуального строку та відсутність поважних причин для його поновлення, якщо була подана заява про поновлення такого строку.

Окремо ЦПК України встановлює наслідки подання документів після закінчення процесуальних строків. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, суд зобов`язаний залишити без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (частина друга статті 126 ЦПК України).

За загальним правилом пропуск процесуальних строків має наслідком втрату права на вчинення процесуальної дії, а для суду настає обов`язок застосувати передбачені ЦПК України наслідки подання документів після закінчення процесуальних строків. Під залишенням документів без розгляду треба розуміти відмову суду давати правову оцінку поданому з пропуском строку документу. Отже, перевірка судом дотримання процесуальних строків при поданні процесуальних звернень учасниками процесу відбувається ex officio.

Частиною третьою статті 287 ЦПК України передбачено, що повноваження суду першої інстанції стосуються саме суті заяви про перегляд заочного рішення (зокрема, подання чи неподання відповідачем доказів по суті справи і доказів поважності неявки в судове засідання, на якому було ухвалене заочне рішення) і не застосовуються у ситуації пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення; оцінка поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та наявності підстав для його поновлення належить до компетенції місцевого суду, до якого подана така заява. Наслідком пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення за умови відсутності поважних причин для його поновлення є залишення такої заяви без розгляду на підставі частини другої статті 126 ЦПК України.

За загальним правилом метою встановлення строків є надання визначеності у реалізації суб`єктами правовідносин своїх прав та обов`язків. З настанням або закінченням відповідного строку пов`язане виникнення, зміна чи припинення правовідносин.

Строк як відрізок часу обмежує дію суб`єктивних прав та обов`язків. Водночас процесуальний строк - це встановлений законом або визначений судом проміжок часу, протягом якого суд або учасники судового процесу мають право або зобов`язані вчинити певну процесуальну дію чи сукупність таких дій.

Процесуальні строки мають свою специфіку: по-перше, вони завжди мають імперативний характер; по-друге, процесуально-правові строки встановлюються для здійснення тих або інших процесуальних дій; по-третє, вони мають забезпечувати оперативність та ефективність здійснення правосуддя і сприяти дисциплінуючому впливові на учасників процесу.

Отже, запровадження строку, у межах якого особа може звернутися до суду з позовом, заявою, апеляційною чи касаційною скаргою, обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності та забезпечення здійснення судових процедур у межах розумних строків.

У низці рішень ЄСПЛ принцип правової визначеності трактується у контексті дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий, лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (справи «Рябих проти Росії», пункти 51, 52, «Брумареску проти Румунії», пункт 61).

Отже, встановлення строків звернення до суду із заявою чи скаргою у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для учасників справи того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте судом рішення або здійснена дія не підлягатимуть скасуванню.

Обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, ЄСПЛ сформував практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, також строків апеляційного та касаційного оскарження судових рішень, а поновлення пропущеного строку допускається лише у випадках, коли мають місце не формальні та суб`єктивні, а об`єктивні та непереборні причини їх пропуску.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Городоцького районного суду Хмельницької області від 12 червня 2018 року було прийнято до розгляду позовну заяву ПАТ КБ «ПриватБанк» та відкрито провадження у справі.

Відповідно до відповіді виконавчого комітету Городоцької міської ради, місце проживання ОСОБА_1 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 , який є відповідачем у справі, направлено за місцем його реєстрації поштовий конверт з позовною заявою з додатками, судовою повісткою та ухвалою суду про відкриття провадження, вказане поштове повідомлення з судовими документами отримане за адресою місця проживання відповідача 15.06.2018 року, про що свідчить відмітка на поштовому повідомленні.

Оскільки сторони в судове засідання, яке призначене на 02 липня 2018 року на 11 годину не з`явилися, розгляд справи було відкладено на 12 липня 2018 року, про що ОСОБА_1 за місцем його реєстрації направлено судову повістку, при цьому конверт повернувся з відміткою «адресат відсутній».

З огляду на що представник позивача не з`явився в судове, проте подав суду заяву про слухання справи за його відсутності, а відповідач також в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за його відсутності до суду не подавав, ухвалою Городоцького районного суду Хмельницької області від 12 червня 2018 року вирішено слухати справу в порядку заочного розгляду.

Копію заочного рішення суду у справі від 12.07.2018 року було направлено відповідачу рекомендованим листом. Вказаний лист з відміткою про неможливість вручення через відсутність адресата за вказаною адресою повернувся на адресу суду та був приєднаний до матеріалів справи.

Пунктом 5 ч.6 ст.272 ЦПК України визначено, що днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, суд першої інстанції вірно зазначив, що заочне рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 12.07.2018 року вважається таким, що вручено відповідачу 23.07.2018 року, відповідно до п 5 ч.6 ст.272 ЦПК України.

У відповідності до ч.3,4 ст.284 ЦПК України, учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Зазначений строк відповідачем не дотримано та відсутні поважні причини його поновлення відтак суд вірно залишив заяву без розгляду .

При цьому, як встановлено судом відповідач отримував позовну заяву з додатками, а отже мав достатньо часу цікавитись результатом її розгляду, що є його процесуальним обов`язком.

Принцип правової визначеності передбачає повагу до остаточності судових рішень (res judicata) та недопустимість їх перегляду лише з метою повторного розгляду справи або усунення наслідків процесуальної бездіяльності сторони.

Безпідставне поновлення строків та перегляд рішення після спливу значного часу порушує баланс між правом особи на доступ до суду та правом інших учасників правовідносин розраховувати на стабільність судового рішення, яке набрало законної сили та підлягало виконанню.

Відповідно до статті 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права.

При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу.

Отже, кожен із учасників справи зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб.

Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.

Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі- «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

За таких обставин, з врахуванням того, що відповідач був повідомлений про розгляд справи належним чином, сам повинен був цікавитися розглядом справи, а також те, що з моменту отримання судового рішення і подачі заяви про його перегляд пройшло майже вісім років, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність поважних причин пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 12.07.2018 року відмови у задоволенні заяви про поновлення строку та залишення без розгляду заяви про перегляд заочного рішення.

Наведені в апеляційній скарзі підстави для поновлення строку, висновків суду не спростовують, а відтак їх слід відхилити.

Ухвала суду постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги немає.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Городоцького районного суду Хмельницької області від 15 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 14 вересня 2026 року.

Суддя А.М. Костенко

Т.О. Янчук

О.І. Ярмолюк