Постанова від 03 вересня 2026 р. у справі №465/2222/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 465/2222/26 Головуючий у 1 інстанції: Рудаков Д.І.

Провадження № 33/811/1508/26 Доповідач: Партика І. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Франківського районного суду м. Львова від 10 серпня 2026 року щодо ОСОБА_1 ,

встановив:

цією постановою, закрито у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення провадження у справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , 13 лютого 2025 року о 12:30 год. у м. Львів на вул. Горбачевського, 21, переходячи проїзну часину поза межами пішохідного переходу, не переконавшись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху, внаслідок чого водій електроскутера здійснив наїзд на пішохода. При ДТП транспортний засіб отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Своїми діями ОСОБА_1 порушила п.4.14, п.4.7 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП.

Не погоджуючись з даною постановою ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову місцевого суду, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Окрім того, просить надати оцінку її клопотанню від 5 серпня 2026 року, яке не було розглянуто судом першої інстанції.

Також, ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Франківського районного суду м. Львова від 10 серпня 2026 року, оскільки про оскаржувану постанову їй стало відомо 21 серпня 2026 року.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що з оскаржуваною поставною вона не погоджується в частині встановлення її вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки судом не повно з`ясовано обстави справи, не надано відповідної правової оцінки.

Наголошує, що судом не розглянуто її клопотання від 5 серпня 2026 року про закриття провадження у справі, у зв`язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Звертає увагу, що судом першої інстанції належним чином не враховано рішення Львівського апеляційного суду від 5 серпня 2026 року (справа №465/4827/26), яким було скасовано постанову про закриття кримінального провадження та постанову Львівського апеляційного суду від 28 липня 2026 року (справа №465/2776/26), якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.

Зазначає, що судом не встановлено механізму ДТП, не надано оцінки доказам, не встановлено причинно наслідкового зв`язку між її діями та настанням ДТП.

ОСОБА_1 та інший учасник ДТП ОСОБА_2 будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, у судове засідання апеляційного суду, призначене на 4 вересня 2026 року не прибули, клопотання про відкладення розгляду справи не подавали, ОСОБА_1 подала клопотання про розгляд справи у її відсутності.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна особа має право на справедливий суд.

Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, неявка особи, відносно якої складено протокол не перешкоджає розгляду справи.

Частиною 4 ст. 294 КУпАП передбачено, що апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду.

З метою забезпечення розумних строків розгляду справи, з урахуванням належного повідомлення про судове засідання та клопотання ОСОБА_3 , яка просила проводити розгляд справи у її відсутності, апеляційний суд вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Стосовно строку на апеляційне оскарження, то з урахуванням того, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності повний текст оскаржуваної постанови отримав 21 серпня 2026 року, а виготовлення апеляційної скарги потребує значного часу, з метою забезпечення права особи на доступ до правосуддя, апеляційний суд вважає за необхідне поновити строк на апеляційне оскарження постанови місцевого суду.

Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Згідно з вимогами ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Статтею 124 КпАП України передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, та тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Пунктом 4.14 А, Б ПДР України передбачено, що пішоходам забороняється: виходити на проїзну частину, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху; раптово виходити, вибігати на проїзну частину, в тому числі на пішохідний перехід.

Відповідно до п.4.7 ПДР України пішоходи повинні переходити проїзну частину по пішохідних переходах, у тому числі підземних і надземних, а у разі їх відсутності – на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч.

Пунктом 7 ст. 247 КУпАП визначено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених ст.38 КУпАП.

Частиною 2, 10 ст. 38 КУпАП, передбачено, що якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - восьмій цієї статті. У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.

Всупереч тверджень апелянта ці вимоги закону судом першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 дотримані, а висновок суду про доведеність винуватості останньої у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними по справі доказами у їх сукупності, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку і навів у постанові, зокрема даними, що містяться у:

-протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №610648 від 9 березня 2026 року (а.с. 1), з якого встановлено, що ОСОБА_1 , 13 лютого 2025 року о 12:30 год. у м. Львів на вул. Горбачевського, 21, переходячи проїзну часину поза межами пішохідного переходу, не переконавшись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху. Унаслідок чого водій електроскутера здійснив наїзд на пішохода. При ДТП транспортний засіб отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками;

-протоколі огляду місця ДТП від 13 лютого 2026 року (а.с.6-12), у якому зафіксовано обставини ДТП ;

-копії схеми до протоколу огляду місця ДТП (а.с. 13) на якій відображена дорожня обстановка, розташування транспортного засобу;

-копії протоколу місця події від 13 лютого 2026 року (а.с.14-16) з якого вбачається, що на місці події виявлено електроскутер з пошкодженнями;

-копії протоколу допиту ОСОБА_1 від 16 лютого 2026 року (а.с. 17), з якого встановлено, що 13 лютого 2026 року близько 12 год 30 хв, вона здійснила перехід вул. Горбачевського, 21, поза межами пішохідного переходу, перебуваючи на проїжджі частині відчула удар з лівого боку, після чого помітила, що неподалік лежить скутер. Окрім того, ОСОБА_1 повідомляла, що погода була похмурою, дорожнє покриття зволожене, опади відсутні.

-копії протоколу ОСОБА_2 від 16 лютого 2026 року (а.с. 15-22), відповідно до якого він рухався вул. Горбачевського на електроскутері, погода була похмурою, палав дощ, дорожнє покриття мокре, видимість елементів дороги хороша, він рухався із швидкість 40-45 км/год., поблизу квіткового магазину, який знаходиться за адресою Горбачевського, 20, перед його транспортним засобом на дорогу вибігла жінка, у зв`язку з чим він не встиг відреагувати та відбулося зіткнення, від якого він впав;

-відеозаписом, долученим до матеріалів справи та дослідженим судом апеляційної інстанції, на якому зафіксовано обставини безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою та момент її настання. Зокрема, з відеозапису вбачається, що по вул. Горбачевського у м. Львові послідовно рухалося декілька легкових автомобілів, позаду яких, у тому ж напрямку та по цій же проїжджій частині, рухався скутер. Після того, як легкові автомобілі проїхали відповідну ділянку дороги, ОСОБА_1 раптово та швидко вийшла на проїжджу частину вул. Горбачевського поза межами встановленого пішохідного переходу. При цьому, перш ніж розпочати перехід проїжджої частини, вона не переконалася у відсутності небезпеки для себе та інших учасників дорожнього руху, не врахувала дорожню обстановку та фактично вийшла безпосередньо на траєкторію руху скутера, який у цей момент наближався до місця її виходу на проїжджу частину. Таким чином, вихід ОСОБА_1 на проїжджу частину був раптовим для водія скутера та створив безпосередню небезпеку його подальшого руху. Практично одразу після виходу ОСОБА_1 на проїжджу частину відбулося зіткнення зі скутером, який рухався вул. Горбачевського у м. Львові.

Апеляційний суд зазначає, що послідовність зафіксованих на відеозаписі подій дає можливість встановити, що саме в момент виходу ОСОБА_1 на проїжджу частину виникла небезпечна дорожня ситуація, яка безпосередньо передувала зіткненню. Відеозапис при цьому має істотне доказове значення, оскільки дає можливість об`єктивно оцінити дорожню обстановку, напрямок та характер руху транспортних засобів, момент виходу ОСОБА_1 на проїжджу частину, а також часову та просторову послідовність подій, що передували ДТП.

У зв`язку з наведеним суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги клопотання ОСОБА_1 від 5 серпня 2026 року про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки за встановлених судом першої та апеляційної інстанції обставин підстав для задоволення клопотання не було. З огляду на досліджені судом докази та встановлені фактичні обставини справи, доводи, наведені у зазначеному клопотанні, не знайшли свого підтвердження, а тому суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про відсутність підстав для закриття провадження у справі.

Твердження апелянта, що судом першої інстанції не встановлено механізму дорожньо-транспортної пригоди, не надано належної оцінки доказам та не встановлено причинно-наслідкового зв`язку між діями ОСОБА_1 та настанням ДТП, суд апеляційної інстанції до уваги не бере, оскільки такі доводи є необґрунтованими, не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються змістом оскаржуваної постанови. Судом першої інстанції було досліджено наявні у матеріалах справи докази, надано їм належну правову оцінку в їх сукупності та взаємозв`язку, відповідно до вимог ст. 251 КУпАП.

Посилання апелянта на ухвалу слідчого судді Львівського апеляційного суду від 5 серпня 2026 року у справі № 465/4827/26, якою скасовано постанову про закриття кримінального провадження, а також на постанову Львівського апеляційного суду від 28 липня 2026 року у справі № 465/2776/26, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, суд апеляційної інстанції оцінює критично, оскільки зазначені судові рішення самі по собі не встановлюють обставин, які б свідчили про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у діях ОСОБА_1 . При цьому правова оцінка дій водія ОСОБА_2 , у тому числі з урахуванням висновків, викладених в ухвалі слідчого судді та постанові апеляційного суду, має бути надана в межах відповідного кримінального провадження під час досудового розслідування.

В апеляційній скарзі не наведено доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції.

При апеляційному перегляді, не встановлено порушень судом першої інстанції вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність, відповідно до положень ст. 252 КУпАП, а усі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд першої інстанції з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним переглядом не встановлено.

Отже, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є необґрунтованими, у зв`язку з чим її апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, як безпідставну, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

постановив:

постанову Франківського районного суду м. Львова від 10 серпня 2026 року, щодо ОСОБА_1 - залишити без змін, а її апеляційну скаргу – без задоволення.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Партика І.В.