Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №681/483/26 — Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 681/483/26

№ 2/688/1736/26

РІШЕННЯ

Іменем України

14 вересня 2026 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Стаднічук Н. Л., розглянувши в письмовому провадженні цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

15.04.2026 ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» звернулося до Полонського районного суду Хмельницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 5303313 від 08.02.2025 в сумі 43154,71 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач послався на те, що 27.01.2026 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» укладено договір факторингу № С7-270126-1, відповідно до якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відступило ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» право вимоги до боржників, в тому числі за кредитним договором № 5303313 від 08.02.2025, на залишок основної суми кредиту, відсотків, нарахованих за користування кредитом, та інших передбачених договором платежів, боржником за яким є ОСОБА_1 . Позивачем на фінансовий номер телефону відповідача направлено смс-повідомлення про відступлення права вимоги за кредитним договором № С7-270126-1 від 27.01.2026. Між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 08.02.2025 укладено кредитний договір № 5303313. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 12000,00 грн строком на 360 календарних днів з стандартною процентною ставкою в розмірі 0,95% за кожний день користування кредитом, яка застосовується в межах всього строку кредитування, денною процентною ставкою в розмірі 0,9778%, пільговою процентною ставкою 0,01%, кредит надається у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу НОМЕР_1 . Кредитодавець свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі. Відповідач свої зобов`язання належним чином не виконує, в результаті чого станом на 27.01.2026 загальний розмір заборгованості становить 43154,71 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 11953,31 грн, заборгованість за відсотками – 26911,35 грн, 4290,05 грн - штраф.

2. Рух справи

19.05.2026 справа надійшла до Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області .

Ухвалою суду від 29 травня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного провадження.

3. Аргументи учасників справи

Представник позивача Савченко Т. О. в судове засідання не з`явилася, просила розгляд справи провести за відсутності представника ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР».

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подав.

4. Фактичні обставини, встановлені судом

08.02.2025 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір № 5303313 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 08.02.2025, відповідно до якого товариство зобов`язалося надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити комісію і проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума кредиту складає 12000,00 грн, строк кредитування - 360 днів, комісія за надання кредиту - 12000,00 грн, фіксована стандартна процентна ставка – 0,95% за кожен день користування кредитом, застосовується в межах всього строку кредитування, денна процентна ставка – 0,9778%, кредит надається у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .

Згідно з пунктом 6.3 у випадку невиконання та/або неналежного виконання (прострочення виконання) клієнтом своїх грошових зобов`язань за договором товариство має право нарахувати а клієнт зобов`язаний на вимогу товариства сплатити товариству штраф у розмірі 75% від суми невиконаного та або неналежно виконаного грошового зобов`язання на 2-й день кожного факту такого невиконання та/або неналежного виконання.

Договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Згідно з розрахунком ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» заборгованість ОСОБА_1 за договором № 5303313 від 08.02.2025 станом на 27.01.2026 становить 43154,71 грн, з яких: 11953,31 грн – основний борг, 26911,35 грн – відсотки нараховані за період з 08.02.2025 по 27.01.2026, 4290,05 грн – штрафні санкції.

Відповідно до договору факторингу № С7-270126-1 від 27.01.2026, укладеному між ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» і ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» набуло право грошової вимоги за кредитним договором відповідно до переліку, в тому числі за кредитним договором № 5303313, боржником за яким є ОСОБА_1 , на суму заборгованості 43154,71 грн.

5. Норми права, які застосував суд

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або ж таку кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (щодо позики), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частина друга статті 1054 ЦК України).

Відповідно до статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з статтею 12 Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Особливості укладення договору споживчого кредитування визначені Законом України «Про споживче кредитування».

Пунктом 11 частини першої статті 1 Закону визначено, що договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором; денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту;

Частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною другою статті 530 ЦК України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

У відповідності до частини першої статті 512 ЦК Україникредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

6. Висновки суду

ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» у позові вказало, що ОСОБА_1 отримав кредит за договором № 5303313 про надання коштів на умовах споживчого кредиту в сумі 12000 грн, однак доказів надання відповідачу кредитних коштів, користування ними відповідачем суду не надало.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 25.05.2021 року у справі № 554/4300/16, належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Відповідно до частини другої статті 9 вказаного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вказана позиція неодноразово підтверджена судовою практикою Верховного Суду: у постанові від 25.05.2021 року у справі № 554/4300/16, від 14.06.2018 у справі № 364/737/17, від 30.01.2018 по справі №161/16891/15-ц.

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором (Постанова КЦС ВС від 30.11.2022 № 334/3056/15).

Наявність лише розрахунку заборгованості за договором № 5303313 від 08.02.2025 не є доказом наявності кредитної заборгованості, оскільки не є документом, що підтверджує отримання кредиту відповідачем та користування ним.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

7. Розподіл судових витрат

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В зв`язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати слід покласти на позивача.

Керуючись статтями 81, 139, 141, 270, 280-282 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 14 вересня 2026 року.

Суддя Н. Л. Стаднічук