Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №680/619/26 — Новоушицький районний суд Хмельницької області

НОВОУШИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 680/619/26

2/680/591/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року селище Нова Ушиця

Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі судді Олійник А.О.,

з участю секретаря судового засідання Максимчука С.М.,

учасники справи:

позивач ТОВ «Споживчий центр»,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

установив:

Зміст позовних вимог та позиції учасників справи

У серпні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі – ТОВ «Споживчий центр») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.

Позовна заява мотивована тим, що 14 липня 2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено електронний кредитний договір (оферти) № 14.07.2024-100002053.

Відповідно до умов договору відповідачу надано кредит у розмірі 2 500 грн, строком на 124 дні, з фіксованою стандартною процентною ставкою у розмірі 1,50% денних, процентною ставкою економ 1% денних. Комісія за видачу кредиту становить 225 грн. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості– 225 грн у кожному з 2-х чергових періодів, наступних за першим черговим періодом.

Відповідач не виконував зобов`язання за договором, в результаті чого виникла заборгованість за договором, яку позивач просить стягнути у розмірі 8 300 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту – 2 500 грн, заборгованість за процентами - 3 875 грн, комісія, пов`язана з наданням кредиту - 225 грн, додаткова комісія за обслуговування кредитної заборгованості – 450 грн, неустойка – 1 250 грн.

Представник позивача ТОВ «Споживчий центр» у судове засідання не з`явився, серед іншого в позовній заяві вказав про розгляд справи без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечив.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов, заяви про розгляд справи у його відсутності чи відкладення розгляду справи суду не подав. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлений шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання. До суду повернувся конверт із позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Вказані обставини та норми статті 223 ЦПК України вказують на наявність підстав для розгляду справи без участі сторін та ухвалення заочного рішення, про що суд 14 вересня 2026 року постановив ухвалу.

Процесуальні дії у справі

04 серпня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

20 серпня 2026 року розгляд справи відкладено у зв`язку із неявкою відповідача.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

14 липня 2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 , шляхом підписання пропозиції про укладення кредитного договору (оферта), заявки від 14 липня 2024 року, які підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором «Е653», укладено кредитний договір №14.07.2024-100002053 від 14 липня 2024 року (арк.спр.17-23).

Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісії (пункт 3.1 Пропозиції) (арк. спр. 16-21).

Кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах визначених у заявці (п.3.3 Пропозиції).

Сума кредиту – 2 500 грн. Строк на який надається кредит – 124 дні з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту - 14 листопада 2024 року. Реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для перерахування коштів позичальнику: 4441-11XX-XXXX-4023 (п. 2, 3,4 Заявки).

Період користування Кредитом - кожні наступний 31 день з дня надання кредиту («черговий період») (п. 5 Заявки).

Процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,5% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 2-х чергових періодів (п. 7 Заявки).

Процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 день користування Кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт» (п. 8 Заявки).

Денна процентна ставка 1,47% (п.9 Заявки).

Комісія, пов`язана з наданням Кредиту – 225 грн 00 коп. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості – 225 грн у кожному з 2х чергових періодів, наступних за першим черговим періодом (п. 11,12 Заявки).

Неустойка - 25 грн 00 коп., що нараховується за кожен день невиконання/ неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання (п.17 Заявки).

ТОВ «Універсальні платіжні рішення» повідомило ТОВ «Споживчий центр» про успішне перерахування 14 липня 2024 року о 19 год 07 хв на платіжну карту № НОМЕР_1 коштів у сумі 2 500 гривень. Призначення платежу: видача за договором кредиту №14.07.2024-100002053 (арк.спр.16). Перерахування коштів здійснено на підставі договору укладеного між ТОВ «Споживчий центр» та ТОВ «УПР» від 04 січня 2024 року (арк. спр. 11-15).

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права

Відповідно до частин першої, третьої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею), за статтею 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина друга статті 551 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електрону комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Суд установив, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №14.07.2024-100002053 від 14 липня 2024 року.

Вказаний Договір укладений в електронній формі та підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), що цілком відповідає положенням наведених вище норм закону, який є вбудованими в електронний договір, тобто факт його використання є очевидним, а зміст договору є зафіксованим (ч. 1 ст.207 ЦК України).

Відповідно до умов Договору ТОВ «Споживчий центр» надало відповідачу кошти в сумі 2 500 грн, строком на 124 дні, а останній зобов`язався повернути кошти, сплатити відсотки за користування ними, комісію, розмір яких визначений договором.

Кредитні кошти у розмірі 2 500 грн були перераховані відповідачу ОСОБА_1 на рахунок платіжної карти № НОМЕР_1 , що підтверджуються повідомленнями ТОВ «УПР».

Відповідач не надав суду доказів неналежності йому платіжної карти № НОМЕР_1 , не спростував обставину перерахування кредитних коштів.

Отже, факт укладення кредитного договору в електронній формі та отримання відповідачем ОСОБА_1 коштів від ТОВ «Споживчий центр» суд вважає доведеним.

Щодо розміру заборгованості за кредитом, суд зазначає наступне.

Суд установив, що кредитні кошти відповідач отримав на споживчі цілі у зв`язку із чим на правовідносини, які виникли між сторонами поширюється дія Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно із наданого ТОВ «Споживчий центр» розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №14.07.2024-100002053 від 14 липня 2024 року, заборгованість складається із основного боргу – 2 500 грн, процентів, нарахованих за період з 14 липня 2024 року до 14 листопада 2024 року – 3 875 грн, комісія, пов`язана з наданням кредиту - 225 грн, додаткова комісія за обслуговування кредитної заборгованості – 450 грн, неустойка – 1 250 грн, а всього 8 300грн (арк. спр.27-28).

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» у редакції, яка набрала чинності 24 грудня 2023 року згідно із Законом № 3498-IX від 22 листопада 2023 року, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Кредитний договір №14.07.2024-100002053 укладений 14 липня 2024 року, тобто, після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому зі змісту положень ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» вбачається, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Згідно з п.9 Заявки, денна процентна ставка складає 1,45% в день.

Відповідно, визначений Договором розмір денної процентної ставки не відповідає положенням ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування».

За таких обставин суд, реалізуючи свій процесуальний обов`язок, уважає за необхідне навести власний розрахунок заборгованості за процентами.

Нарахування відсотків за користування кредитом здійснено за відсотковою ставкою 1% у межах строку кредитування за період з 14 липня 2024 року до 14 листопада 2024 року (всього 124 дні) та їх загальний розмір становить 3100 грн (124 днів х 25 грн = 3100 грн).

Розмір вказаної заборгованості за процентами відповідач не спростував, власних контррозрахунків не надав.

Також суд звертає увагу, що за змістом п. 4 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 8 цього Закону до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, нормами Закону України «Про споживче кредитування» кредитору надано право встановлювати в договорі умову щодо комісії пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, а також відносити плату за такі послуги до загальних витрат за споживчим кредитом.

Умовами кредитного договору право кредитодавця на комісію за надання кредиту у розмірі 225 грн. Комісія за надання кредиту – це плата за надання кредиту.

Комісія за надання кредиту визначена умовами договору та не суперечить положенням Закону України «Про споживче кредитування», оскільки сам факт укладення між сторонами договору свідчить про його підготовку, організацію, яка очевидно пов`язана з його юридичним оформленням та як наслідок надання фінансової послуги (кредиту), а тому підлягає стягненню з відповідача.

Натомість вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за комісією за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 450 грн задоволенню не підлягає, виходячи із наступного.

Умовами кредитного договору визначено, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 225 грн сплачується у кожному з 2-х чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується Кредитором та обліковується в перший день кожного з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно Графіку платежів. Комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено Кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості.

Частиною третьою статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» наведено перелік типових умов, які вважаються несправедливими в розумінні законодавства про захист прав споживачів.

Частиною четвертою статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» зазначено, що перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним.

Засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність (ч. 6 ст. 3 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

У Постанові ОП КЦС ВС від 06.11.2023 у справі № 204/224/21 Об`єднана палата дійшла до висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Позивач не надав доказів реального надання і переліку конкретних послуг фактично наданих споживачу, необхідності їх надання в розумінні статей 8, 11 Закону України «Про споживче кредитування».

Враховуючи вищевикладені мотиви, суд вважає, що нарахування комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 450 грн є безпідставним та порушує ч. 1 та ч. 2 ст.11, ч. 5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».

Також суд вважає безпідставними позовні вимоги про стягнення неустойки (штрафу) у розмірі 1 250 грн з наступних підстав.

Заявляючи вказану вимогу, поза увагою позивача залишились положення пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, доповнені згідно із Законом № 2120-IX від 15 березня 2022 року, згідно яких: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України(частина 2 статті 4 ЦК України).

Отже, частина друга статті 4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів.

Відтак до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що 1 250 грн неустойки підлягають списанню позикодавцем (позивачем у справі) в силу вимог пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а тому відсутні підстави для її стягнення з відповідача.

Відтак суд вважає, що позов є частково обґрунтованим, позовні вимоги частково доведеними, а тому з ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 5825 гривень, з яких: заборгованість за основною сумою боргу – 2 500 грн, заборгованість за процентами - 3 100 грн, заборгованість за комісією за наданням кредиту – 225 грн.

Розподіл судових витрат

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (п.4 ч. 3 ст.133 ЦПК України).

Позивач вказує, що до судових витрат окрім судового збору, входять витрати пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення у розмірі 150 грн.

Позивач на підтвердження понесення таких витрат долучив квитанцію № 2167071 від 21.07.2026, виданою Поштовою службою «Е-Пост» (арк.спр.37). Вартість послуг пов`язаних із поштовим відправленням становить 120,18 грн.

Оскільки позовна заява подана в електронній формі, що є підставою для застосування коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, з урахуванням ціни позову ( 8300 грн) та часткового задоволення позову (5825 х 100 : 8300 = 70,18%), відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути:

-судовий збір за подання позовної заяви пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 1868,47грн (3 328 х 0,8=2 662,40 х 70,18%);

-документально підтверджені витрати пов`язані з розглядом справи, а саме її підготовкою (відправлення копії позову з додатками відповідачу) у розмірі 84,34 грн (120,18 х 70,18%=84,34).

Статтею 246 ЦПК України визначено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Відповідно до п.5 ч.7 ст.265 ЦПК України, у разі необхідності в резолютивній частині рішення також вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дату, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру понесених нею судових витрат.

Враховуючи, що представник позивача у позовній заяві вказав про те, що докази судових витрат на професійну правничу допомогу будуть надані суду у строк визначений ч. 8 ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

ухвалив:

Частково задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №14.07.2024-100002053 від 14 липня 2024 року в розмірі 5825 (п`ять тисяч вісімсот двадцять п`ять) гривень, з яких заборгованість по тілу кредиту - 2 500 гривень, заборгованість за процентами - 3 100 гривень, комісія за надання кредиту -225 гривень.

В іншій частині позову –відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 1868 (одну тисячу вісімсот шістдесят вісім) гривень 47 коп сплаченого судового збору та 84 (вісімдесят чотири) гривні 34 коп витрат пов`язаних з розглядом справи, а всього 1952 (одну тисячу дев`ятсот п`ятдесят дві) гривні 81 коп.

Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу на 29 вересня 2026 року на 11:30 годину, та встановити представнику позивача строк у 5 днів для подання доказів щодо розміру понесених позивачем судових витрат.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: вул. Саксаганського, буд. 133-А, м. Київ, код ЄДРПОУ - 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,РНОКПП - НОМЕР_2 .

Суддя А. О. Олійник