Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №686/9589/26 — Волочиський районний суд Хмельницької області

Справа №: 686/9589/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

14 вересня 2026 року Волочиський районний суд Хмельницької області в складі: головуючого судді Ніколової С.В.,

за участі секретаря судового засідання Хрупайло Т.В.,

розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 17850,00 грн. В обґрунтування позову посилається на те, що 03.10.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Ірбіс» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 91793678, відповідно до умов якого кредитодавець надав відповідачці кредит в сумі 5100 грн. Відповідачкою не виконані належним чином кредитні зобов`язання. 01.09.2025 між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ТОВ «ФК «Позика» укладено договір факторингу № 01092025/1, відповідно до якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 91793678 від 03.10.2021 в сумі 17850 грн., з яких: 5100 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 12750 грн. – заборгованість за процентами. Просить стягнути з відповідача зазначену заборгованість та судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві позивач просить суд проводити розгляд справи у відсутності його представника, у разі неявки відповідачки просить ухвалити заочне рішення.

Відповідачка, яка про час, місце та дату судового засідання повідомлена відповідно до вимог ЦПК України, в судове засідання повторно не з`явилась. Тому згідно вимог ст. 280, ст. 223 ч. 4 ЦПК України за письмовою згодою позивача суд проводить заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 03.10.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Ірбіс» та ОСОБА_1 укладено електронний договір про надання фінансового кредиту № 91793678 (далі – договір, кредитний договір) відповідно до умов якого товариство надає клієнту кредит у розмірі 5100 грн., а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити передбачені цим договором проценти у строки та на умовах даного договору. За користування кредитом клієнт зобов`язаний сплатити товариству стандартну процентну ставку у розмірі 3%. При цьому, клієнт може скористатись пільговим періодом та отримати пільгову процентну ставку 2%. Видача товариством кредиту клієнту проводиться шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок клієнта. Клієнт зобов`язується повністю повернути кредит та сплатити відсотки до 01.01.2022 (а.с. 15-20, 23).

Кредитний договір, додаток № 1 до договору відповідачка підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Крім того, 18.10.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Ірбіс» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір № 1 до договору про надання фінансового кредиту № 91793678, за умовами якого сторони дійшли згоди внести зміни до п. 4.4. договору, згідно якого строк обраного клієнтом наступного пільгового періоду складає 20 календарних днів з 18.10.2021 по 07.11.2021, а також до п. 4.2., відповідно до якого клієнт зобов`язується повністю повернути кредит та сплатити проценти до 16.01.2022 (а.с. 21-22).

На виконання умов договору TOB «ФК «Ірбіс» надало відповідачці кредит в сумі 5100 грн., що стверджується довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» про переказ коштів № 3152_251023173534 від 23.10.2025 (а.с. 24).

Відповідно до розрахунку заборгованості, що виданий TOB «ФК «Ірбіс», заборгованість відповідачки за кредитним договором станом на 16.01.2022 складає 17850 грн., з яких: 5100 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 12750 грн. - заборгованість за відсотками (а.с. 25-26).

01.09.2025 між ТОВ «ФК «Позика» та ТОВ «ФК «Ірбіс» укладено договір факторингу № 01092025/01, відповідно до якого ТОВ «ФК «Ірбіс» відступило на користь ТОВ «ФК «Позика» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 91793678 від 03.10.2021 в сумі 17850 грн., з яких: 5100 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 12750 грн. - заборгованість за відсотками, що підтверджується копією згаданого договору факторингу, копією витягу з додатку № 1 до договору факторингу, копією акту приймання-передачі реєстру прав вимог від 01.09.2025, копією платіжної інструкції № 6054383 від 02.09.2025 (а.с. 27-29, 32-34).

Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Враховуючи приписи статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно із частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (частина друга статті 1056-1 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (статті 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За приписами частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом згідно зі ст. 514 ЦПК України.

Відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); дарування (частина друга статті 718 ЦК України); факторингу (глава 73 ЦК України).

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).

Отже, судом встановлено, що у зв`язку з порушенням умов договору № 91793678 від 03.10.2021 відповідачка допустила заборгованість в сумі 17850 грн., з яких: 5100 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 12750 грн. - заборгованість за відсотками.

На підставі викладеного, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідачки ОСОБА_1 заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 91793678 від 03.10.2021 в сумі 17850 грн. доведена та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

З огляду на вказане, з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в сумі 2662,40 грн. та документально підтверджені витрати (а.с. 41-48) на професійну правничу допомогу в сумі 5500,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 526, 549, 551, 611, 1054 ЦК України, ст.ст. 7, 10, 12, 13, 141, 235, 247, 259, 263 – 265, 273, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 91793678 від 03.10.2021 в сумі 17850 грн. 00 коп., з яких: 5100 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 12750 грн. 00 коп. - заборгованість за відсотками, а також 2662 грн. 40 коп. судового збору та 5500 грн. 00 коп. витрат за надання професійної правничої допомоги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про сторін: позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», місцезнаходження: 07406, Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1, код в ЄДРПОУ 39493634; відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Рішення складено 14 вересня 2026 року.

Суддя: