Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №608/2436/26 — Чортківський районний суд Тернопільської області

Копія

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2026 року Справа № 608/2436/26

Номер провадження2-а/608/140/2026

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі :

головуючої судді Яковець Н. В.

з участю секретаря Олійник О. С.

представника позивача Вонсович Х. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чорткові справу адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2026 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

В позовній заяві посилався на те, що начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 12 серпня 2026 року було винесено постанову № 4121 за справою про адміністративне правопорушення ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. В мотивувальній частині постанови зазначено, що 12 серпня 2026 року біля 10 год. 55 хв. громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_1 , доставлений органами Національної поліції України до ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_2 , у зв`язку з перебуванням у розшуку за порушення правил військового обліку, а саме не прибуття по повістці. 12.05.2026 року громадянину ОСОБА_1 відповідно до пункту 30-2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» направлена повістка № 7337520 засобами поштового зв`язку для прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 09.00 год. 22.05.2026 року для уточнення даних. ОСОБА_1 на визначену та повідомлену належним чином дату і час та місце прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 не з`явився. Будь-яких підтверджуючих документів, які б засвідчували поважність неприбуття у визначений строк (3 дні від дати прибуття, визначеній у повістці) не надав.

Вважає дану постанову незаконною, протиправною, а також такою, що порушує його законні права та інтереси, виходячи з наступних обставин. Відповідно до довідки № 3284/13 військово-лікарської комісії ОСОБА_1 визнаний непридатним до служби в десантно-штурмових військах, морській піхоті, спеціальних спорудах. 12 серпня 2026 року ОСОБА_1 , перебуваючи в селі Гадинківці Чортківського району Тернопільської області, був зупинений працівниками органів Національної поліції України та при перевірці документів було виявлено, що громадянин перебуває в розшуку та доставлено його до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Протокол відносно ОСОБА_1 не був складений відповідного 24-годинного строку, одразу була винесена постанова № 4121 від 12.08.2026 про адміністративне правопорушення. Вперше ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності згідно постанови №1721 від 18 грудня 2024 р. за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у зв`язку з неприбуттям по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення даних. Оскільки в постанові № 1721 від 18 грудня 2024 р. була зазначена інформація про зареєстроване місце проживання за адресою АДРЕСА_1 , то з метою уточнення адреси фактичного місця проживання до ІНФОРМАЦІЯ_3 була надана довідка від 20.12.2024р №338 про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно проживає без реєстрації в АДРЕСА_3 , з 01 січня 2003 року по 20 листопада 2024 року. У постанові № 4121 від 12.08.2026 про адміністративне правопорушення зазначено сімейний стан одружений, дана інформація не відповідає дійсності, оскільки на підставі рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 20" жовтня 2023 р. у справі № 608/2365/23 шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 розірвано. У постанові №4121 від 12.08.2026 у графі Задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування) АДРЕСА_1 , що не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_1 станом на дату винесення постанови не мав зареєстрованого місця проживання, а лише фактичне, тому що квартира, яка знаходиться за вище вказаною була продана на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 2707, виданий 23.07.2026, видавник: Левкович С.М., приватний нотаріус Чортківського районного нотаріального округу Тернопільської області. Новий власник на підставі Постанова КМУ № 265 від 07.02.2022 року «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад» звернувся із заявою та необхідними документами до ЦНАП для зняття з реєстрації ОСОБА_1 . Позивач неодноразово повідомляв та надавав підтверджуючі документи до ІНФОРМАЦІЯ_4 , які рвуться та не беруться до уваги представниками ТЦК та СП, про те, що він проживає за адресою в АДРЕСА_3 .

Крім того, у зазначеній постанові не вказано, на яку адресу було відправлено повістку №7337520, та коли поштове відправлення повернулося в ТЦК та СП , та з якою відміткою, і датою відмітки. Взагалі повістка №7337520, про яку йдеться в постанові №4121 від 12.08.2026 ОСОБА_1 не вручалася. У постанові також не зазначено відомостей про те, які саме дані ОСОБА_1 необхідно було уточнити в ІНФОРМАЦІЯ_5 , а також про неможливість отримання таких даних з реєстрів. Звертає увагу суду, що 12 серпня 2026 року була вручена повістка №8592311 для уточнення даних 11.09.2026, в якій також зазначена адреса АДРЕСА_4 . В свою чергу, виходячи з технічних можливостей відповідача та права відповідача отримувати у разі необхідності будь-яку інформацію про ОСОБА_1 , скориставшись офіційними державними реєстрами, до яких має доступ відповідач міг самостійно уточнити потрібні чи додаткові облікові дані позивача без його фізичної присутності. Окрім зазначеного, ст. 210 КУпАП містить, відповідно до якої положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Враховуючи наведені обставини, просить постанову № 4121 за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 12.08.2026 року щодо нього визнати протиправною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Від ІНФОРМАЦІЯ_3 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що заперечує проти позову, просить відмовити у його задоволенні з таких підстав. Відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Частина 1 ст. 210, частина 1 ст. 210-1 КУпАП, передбачають відповідальність за порушення правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Частини 3 вказаних статей передбачають відповідальність за дій, визначені ч. 1, вчинені в особливий період - під час дії воєнного стану. Відповідно до статті 259 КУпАП, з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов`язковим, порушника може бути доставлено в поліцію, в підрозділ Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, до органу Державної прикордонної служби України, штабу громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону чи громадського пункту з охорони громадського порядку поліцейським, посадовою особою Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, військовослужбовцем чи працівником Державної прикордонної служби України або членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону.

Повістка №7337520 була сформована засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, була направлена на зареєстровану адресу місця проживання Позивача - АДРЕСА_4 . Іншої адреси проживання Позивач не повідомляв, відомості про його зареєстроване місце проживання отримані Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів шляхом електронної взаємодії з інформаційними реєстрами, у тому числі даними міграційної служби та реєстрами територіальних громад. Жодні довідки не можуть підтверджувати реєстрацію місця проживання. Належним підтвердженням реєстрації місця проживання особи є витяг з реєстру територіальної громади або демографічного реєстру. На звороті повістки №7337520 на описі вкладення наявний трек-номер R067169399716, що дозволяє відстежити шлях поштового відправлення з повісткою. Так, згідно трекінгу поштового відправлення повістка повернулася відправнику після невдалої спроби вручення та у зв`язку з відсутністю одержувача за вказаною адресою, що вважається належним оповіщенням військовозобов`язаного згідно закону. Не прибувши до ІНФОРМАЦІЯ_3 та не надавши пояснень щодо поважності причин свого неприбуття за належним чином оформленою повісткою, Позивач допустив порушення абзацу 7 частини 3 статті 22 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, а також ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Пояснення Позивача стосовно того, що усі необхідні дані відносно нього можуть бути уточнені шляхом інформаційної взаємодії, не заслуговують на увагу, оскільки є оціночними суб`єктивними судженнями та не знімають обов`язку з`являтися по повістці про виклик військовозобов`язаного до відповідного ТЦК та СП. 12.08.2026 Позивача було доставлено працівниками Національної поліції України до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою складання протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки Позивач обліковувався як порушник правил військового обліку, законодавства України про мобілізаційну підготовку та мобілізацію у зв`язку з неявкою по повістці про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 . 12.08.2026 відносно Позивача відповідальною особою ІНФОРМАЦІЯ_3 складено протокол № 545 від 12.08.2026 про адміністративне правопорушення, у якому Позивачу роз`яснено суть інкримінованого йому порушення, повідомлено його права, повідомлено про призначення розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно Позивача на 12.08.2026 на 12 годину 20 хвилин. Позивач не заперечив проти розгляду справи про адміністративне правопорушення у визначені час та дату, що засвідчив особистим підписом, отримав копію протоколу, що підтверджується особистим підписом Позивача. За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно нього було винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності від 12.08.2026 № 4121. Копію постанови було негайно вручено Позивачу, що підтверджується його особистим підписом на примірнику постанови, яка зберігається у Відповідача. Таким чином, Відповідачем у повній мірі та неухильно дотримано процедуру притягнення Позивача до адміністративної відповідальності. оскаржувана постанова винесена на законних підставах та у межах повноважень Відповідача, та скасуванню не підлягає.

Від представника позивача Вонсович Х. І. надійшла відповідь на відзив, в якій просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Вказує, що поштовим відділенням не дотримано Правил надання послуг поштового зв`язку і ці обставини є вкрай суттєвими, оскільки відсутність обізнаності особи про виникнення певного обов`язку не може свідчити про умисне невиконання такого обов`язку. Як вбачається із роздруківки з офіційного веб-сайту Укрпошти, поштове направлення хоча і надійшло до відділення поштового зв`язку 16.05.2026, єдина та невдала спроба вручення Позивачу повістки зафіксована 19.05.2026, а вже 21.05.2026 поштове направлення повернуто відправнику із відміткою «Відсутність адресата за вказаною адресою». Отже, між вказаними датами не сплинув встановлений Правилами надання послуг поштового зв`язку термін, що дозволяє повернути поштове відправлення з відміткою «Відсутність адресата за вказаною адресою» (3 робочі дні). ОСОБА_4 має іншу актуальну адресу проживання , а саме АДРЕСА_3 , з 01 січня 2003 року. Таким чином, повістка була направлена відповідачем не за місцем фактичного проживання позивача.

Окрім того, спірна повістка не містить чіткої та конкретизованої мети явки, яка відповідала б вичерпному переліку підстав, визначених ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та п. 32 Порядку ведення військового обліку, затвердженого Постановою за № 1487. Використання загальної та невизначеної формули «для уточнення даних» не дозволяє встановити конкретне правове призначення виклику та, відповідно, не створює обов`язку позивача з`являтися за такою повісткою.

Звертає увагу, що позивач 17.12.2024 та 12.05.2025 (проходив ВЛК) та 12.08.2026 особисто був присутнім у Відповідача, який розглядав адміністративні справи за неявку по повістках «для уточнення даних». Ніяких додаткових відомостей або уточнень будь-яких даних Відповідач не вимагав від Позивача. Також після винесення Відповідачем оскаржуваної постанови від 12.08.2026, Позивачу знову вручили повістку про необхідність його повторної явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 11.09.2026 з формулюванням: «для уточнення даних».

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Вонсович Х. І. позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з`явився, у поданому відзиві на позов заперечують проти задоволення позовних вимог у повному обсязі та просять розгляд справи проводити без участі представника.

Вивчивши та дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 12 серпня 2026 року було винесено постанову № 4121 за справою про адміністративне правопорушення ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, з якої вбачається, що 12 серпня 2026 року біля 10 год. 55 хв. громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_1 , доставлений органами Національної поліції України до ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_2 , у зв`язку з перебуванням у розшуку за порушення правил військового обліку, а саме не прибуття по повістці. 12.05.2026 року громадянину ОСОБА_1 відповідно до пункту 30-2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» направлена повістка № 7337520 засобами поштового зв`язку для прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 09.00 год. 22.05.2026 року для уточнення даних. ОСОБА_1 на визначену та повідомлену належним чином дату і час та місце прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 не з`явився. Будь-яких підтверджуючих документів, які б засвідчували поважність неприбуття у визначений строк (3 дні від дати прибуття, визначеній у повістці) не надав. Таким чином, ОСОБА_1 12.05.2026 року здійснив правопорушення, яке вчинене в особливий період та порушив вимоги абз. 7 п. 3 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Враховуючи, що громадянин ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. У резолютивній частині постанови зазначено: визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні правопорушення ч. 3 ст. 210 КУпАП та накласти на нього штраф в сумі 17 000 гривень.

Вважаючи вказану постанову такою, що прийнята з порушенням норм чинного законодавства, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).

Так, згідно з частинами 1, 2 та 3 статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок встановлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

На виконання вимог частини 10 статті 1 Закону № 2232-XII громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України» від 06 грудня 1991 року № 1932-ХІІ, особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні було введено воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та діє станом по сьогоднішній день.

Водночас правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначення засад організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів регулює Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII).

Відповідно до абзацу 2 частини 1 та частини 3 статті 22 Закону № 3543-XII громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

Під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Відповідно до абзацу 2 пункту 56 «Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2002 р. № 352 (далі - Положення № 352) оповіщення громадян про призов на строкову військову службу та їх прибуття на призовні дільниці здійснюється за розпорядженнями керівників районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки за формою згідно з додатком 17. Повістки громадянам можуть також вручатися безпосередньо посадовими особами районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до пункту 1 «Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 154 (далі - Положення № 154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

На виконання пункту 9 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ та Служби зовнішньої розвідки): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).

Отже, саме на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки законодавцем покладено обов`язок здійснювати заходи оповіщення та призову громадян.

Водночас, військовозобов`язані чи резервісти повинні прибути за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, вказані у повістці, а у разі неможливості прибуття, повідомити Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про поважність причин не прибуття за повісткою.

При прийнятті рішення судом враховано, що відповідно до ст. 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Так, ч. 1 статті 210 КУпАП визначено, що порушення військовозобов`язаними чи призовниками правил військового обліку, неявка їх на виклик до військового комісаріату без поважних причин або несвоєчасне подання в обліковий орган, де вони перебувають на військовому обліку, відомостей про зміну місця проживання, освіти, місця роботи, посади, а також порушення порядку проходження навчальних зборів (занять) у навчальних закладах Товариства сприяння обороні України та професійно-технічних навчальних закладах - тягнуть за собою накладення штрафу від п`яти до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 210-1 КУпАП, зокрема ч.1 передбачено відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як встановлено судом, підставою для прийняття оспорюваного рішення стало неприбуття позивача, як військовозобов`язаного належним чином повідомленого про необхідність прибуття до територіального центру комплектування о 09:00 год 22.05.2026 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення даних.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою по справі про адміністративне правопорушення № 4121 від 12.08.2026, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17 000,00 грн у зв`язку з порушенням ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Проте суд зауважує, що у вказаній постанові наявні розбіжності, оскільки у межах однієї постанови наведено дві різні правові кваліфікації адміністративного правопорушення. Так, в описовій частині постанови зазначено, що відповідні дії (бездіяльність) особи кваліфіковано за частиною третьою статті 210-1 КУпАП, тоді як у резолютивній частині постанови зазначено про притягнення особи до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210 КУпАП.

Слід зауважити, що кваліфікація дій особи за частиною третьою статті 210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період. Водночас частина третя статті 210 КУпАП, передбачає відповідальність за вчинення в особливий період дій, передбачених частиною першою статті 210 КУпАП, тобто за порушення правил військового обліку.

Так, згідно із ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 283 КУпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Відповідно до статті 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Відповідач для підтвердження правомірності своїх дій долучив до матеріалів справи копію повістки № 7337520 та докази надіслання повістки про виклик позивача до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 09.00 год. 22.05.2026 року для уточнення даних за адресою місця проживання: АДРЕСА_4 . Також долучено опис вкладення АТ «Укрпошта» до рекомендованого поштового відправлення та деталі трекінгу поштового відправлення, в якому відображено статус 19.09.2026 «невдала спроба вручення», 21.05.2026 «повернення відправнику (одержувач відсутній за вказаною адресою).

Водночас, згідно до п. 82 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі- Постанова №270), рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

Досліджуючи долучені ІНФОРМАЦІЯ_5 докази оповіщення позивача про виклик для уточнення даних, суд зазначає, відповідачем не долучено копію конверта та повідомлення про вручення рекомендованого листа, неможливо встановити чи на конверті була позначка «повістка ТЦК», відсутня відмітка працівника об`єкта поштового зв`язку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

Доказів того, що уповноважені особи ІНФОРМАЦІЯ_3 при винесенні оскаржуваної постанови зажадали доказів виконання обов`язку вкладення до абонентської скриньки, що закріплена за адресою позивача повідомлення, на якому зазначена дата такого повідомлення для відліку трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку про те, що адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК» матеріали справи не містять.

Зазначені обставини залишились поза увагою суб`єкта владних повноважень, який вирішував питання притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Позивач ОСОБА_1 заперечує факт належного інформування його щодо прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 , посилаючись на те, що він фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 . Він неодноразово повідомляв та надавав підтверджуючі документи до ІНФОРМАЦІЯ_4 , проте вони не беруться до уваги представниками відповідача.

Згідно довідок № 338 від 20.12.2024, № 120 від 17.08.2026, виданих Гадинківським старостинським округом Копичинецької міської ради Чортківського району Тернопільської області, ОСОБА_1 дійсно проживає без реєстрації в АДРЕСА_3 , з 2003 року по теперішній час.

Крім того, зазначена позивачем адреса фактичного проживання була встановлена вироком Гусятинського районного суду Тернопільської області від "01" листопада 2024 р. у справі № 596/1426/24, угоді про примирення від 01 листопада 2024 року у кримінальному провадженні № 12024211110000222 від 01 червня 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер № НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий Чортківським РВ УМВС України в Тернопільській області від 21 травня 1997, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого в АДРЕСА_3 , українця, громадянина України, розлученого, маючого на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_5 , 2011 року народження, не працюючого, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого.

У суду немає підстав ставити під сумнів надані позивачем ОСОБА_1 докази його проживання в АДРЕСА_3 .

Також суд звертає увагу на те, що у постанові № 4121 від 12.08.2026 про адміністративне правопорушення зазначено сімейний стан одружений, що не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки згідно рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 20 жовтня 2023 року у справі № 608/2365/23 шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 розірвано.

Таким чином, суд вважає, що відповідач належними та допустимими доказами не довів факт належного оповіщення позивача про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а відтак відсутні підстави вважати про порушення позивачем ОСОБА_1 як військовозобов`язаним правил військового обліку, що і визначає склад адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Ззгідно ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Водночас слід вказати, що саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення.

Відповідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Водночас, в супереч вимогам ч. 2 ст. 77 КАС України, суб`єкт владних повноважень у цій справі, який виніс оскаржувану постанову, не виконав обов`язок доказування правомірності оскаржуваної постанови, оскільки не надав доказів, на підставі яких винесено оскаржувану постанову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На обов`язок та важливість доведення саме відповідачем як суб`єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24 квітня 2019 року (справа №537/4012/16-а), від 17.07.2019 (справа №295/3099/17).

З огляду на викладене, надаючи правову оцінку доводам сторін, суд приходить до висновку, що відповідач не довів дотримання ним порядку притягнення особи до відповідальності, зокрема за відсутністю в матеріалах справи доказів належного формування повістки, якою належно сповіщено про прибуття до ТЦК у визначений день та годину, а відтак відсутні правові підстави для визнання позивача таким, що скоїв адміністративне правопорушення, а тому оскаржувана постанова № 4121 від 12 серпня 2026 року підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 слід закрити, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, ст.ст. 7, 9, 210, 210-1, 242-246, 247, 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керуючись ст.ст. 2, 5, 6, 8-10, 72, 77, 90, 162, 205, 241-246, 250, 286, 293, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову № 4121 від 12 серпня 2026 року про адміністративне правопорушення, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_6 про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладення штрафу у сумі 17 000 гривень, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Чортківський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано, а в разі апеляційного оскарження рішення - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя/підпис/

Згідно з оригіналом:

Рішення набрало законної сили "____" ______________ 2026 року.

Оригінал рішення знаходиться в матеріалах справи № 608/2436/26, яка зберігається в Чортківському районному суді Тернопільської області.

Суддя: Н. В. Яковець