Вирок від 10 вересня 2026 р. у справі №607/11192/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2026 Справа №607/11192/26 Провадження №1-кп/607/1535/2026

м.Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

при секретарі судового засідання: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12026211040000440 від 14.03.2026 про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Великі Дедеркали Кременецького району Тернопільської області, із вищою освітою, одруженого, на утриманні якого перебувають троє малолітніх дітей, працюючого в ТДВ «Березовицький комбінат «Будіндустрія», проживаючого в АДРЕСА_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

-- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

-- за участю: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , законного представника потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 – ОСОБА_7 ,

ВСТАНОВИВ:

13 березня 2026 року близько 17:40 год. водій ОСОБА_3 керував технічно-справним автомобілем «Opel Astra» р.н. НОМЕР_1 та знаходився в межах виїзду із прилеглої території будинку №114, що по вул. Микулинецька в м. Тернопіль, маючи на меті виїхати на головну дорогу вул. Микулинецька та виконати поворот ліворуч до вул. Торговиця. Під час керування транспортним засобом водій ОСОБА_3 не був достатньо уважним та не стежив належно за дорожньою обстановкою, щоб мати змогу своєчасно реагувати на її зміну та не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху, чим порушив вимоги п. 2.3. (б, д) Правил Дорожнього Руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року із зміни та доповненнями (далі ПДР - України). В цей час лівою смугою для руху вул. Микулинецька в напрямку вул. смт. Велика Березовиця, Тернопільського району, Тернопільської області рухався технічно-справний автомобіль «Volkswagen Passat», р.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_8 . В супереч вимогам п.п. 10.1, 10.2 ПДР України водій ОСОБА_9 , виїжджаючи із прилеглої території перед початком руху не переконався, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху, а розпочав рух вперед та виїхав на ліву смугу руху вул. Микулинецька в напрямку до смт. Велика Березовиця, Тернопільського району, Тернопільської області, де допустив зіткнення задньою лівою частиною керованого ним автомобіля із передньою частиною автомобіля «Volkswagen Passat», р.н. НОМЕР_2 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди малолітні пасажири автомобіля «Opel Astra» р.н. НОМЕР_1 - ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми у виді переломів склепіння черепа (лобової та лівої тім`яної кісток) з крововиливами над тверду мозкову оболонку лобової і тім`яної часток ліво правої півкулі головного мозку та забиттям його речовини(за клінічною класифікацією – тяжкого ступеня), яка супроводжувалась набряком головного мозку і цебральною комою; відмічено «деформація черепа в лівій тім`яній ділянці за рахунок набряку», які належать до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння – п.п. 2.1.2, 2.1.3 (б, в) «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (МОЗ України, Київ, 1995), а також ОСОБА_6 отримав тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому тіла правої ключиці в середній третині з незначним зміщенням відламків, яке у своєму клінічному перебігу супроводжується тривалим (більш 21 дня) розладом здоров`я і за цією ознакою належить до тілесного ушкодження середньої тяжкості п.п. 2.2.1. і 2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (МОЗ України, Київ, 1995).

Порушення водієм ОСОБА_3 вимог п.п. 10.1, 10.2 ПДР України перебуває у прямому причинному зв`язку з настанням вказаної дорожньо-транспортної пригоди та заподіянням середньої тяжкості і тяжких тілесних ушкоджень малолітнім потерпілим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України визнав повністю за обставин, що вказані в обвинувальному акті, щиро розкаявся та надав показання, що дійсно він керував автомобілем, був неуважний та під час виїзду не переконався у безпечності такого маневру. Про вчинене щиро шкодує, не хотів таких наслідків для потерпілих, які і є його малолітніми дітьми, робить все можливе для їх повноцінного, швидкого одужання і реабілітації. Просить суд призначити покарання, не пов`язане із позбавленням його волі та не позбавляти посвідчення водія, оскільки він єдиний, хто зможе реалізувати забезпечення оздоровлення його дітей, постійно повинен завозити їх до медичних закладів на лікування, а також він є офіційно працевлаштований, а дохід від роботи, яка пов`язана із використанням транспортних засобів, що потребує наявністю посвідчення водія, є його єдиним заробітком.

Обвинувачений ОСОБА_3 , визнавши свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за обставин, викладених в обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.

Суд, з`ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з`ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Таким чином суд приходить до переконання про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим тяжке і середньої тяжкості тілесне ушкодження.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до тяжкого злочину, проте є необережним, фактичні обставини кримінального провадження, особу винуватого, який є не судимий, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, зокрема, до обставин, що пом`якшують покарання суд відносить повне визнання обвинуваченим вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування потерпілим збитків, завданих кримінальним правопорушенням, що виражається і здійсненні повноцінного догляду за своїми дітьми, їх оздоровлення та реабілітації від отриманих через його дії травм. Обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому додаткового покарання, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд враховує необережне вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, яке не було наслідком грубого порушення ним вимог ПДР України як учасника дорожнього руху, клопотання роботодавця про не призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, яке необхідне ОСОБА_3 для виконання покладених на нього трудових обов`язків з метою отримання заробітку, який є єдиними джерелом доходу його сім`ї, висловлену думку законного представника потерпілих, яка просить не позбавляти ОСОБА_3 посвідчення водія, оскільки більше ніхто із родичів не має посвідчення водія, а ОСОБА_3 один здійснює забезпечення членів сім`ї автомобілем, зокрема і потерпілих, і незважаючи на позицію державного обвинувача щодо застосування до ОСОБА_3 додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобом, приходить до висновку, що в даному випадку при встановлених обставин кримінального правопорушення та особи обвинуваченого, при призначенні ОСОБА_3 покарання слід обмежитися лише його основним.

Таким чином суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення, а саме у виді позбавлення волі на мінімальний строк без позбавлення права керування транспортними засобами.

Разом з тим суд, враховуючи вищенаведені пом`якшуючі покарання обвинуваченого обставини та особу обвинуваченого, який є одруженим та має на утриманні трьох малолітніх дітей, офіційно працевлаштований, позитивно характеризується за місцем проживання і роботи, з врахуванням думки представника потерпілих і позиції прокурора, які висловлені у судових дебатах з приводу призначення покарання, не пов`язаним із позбавленням волі, приходить до переконання, що є всі підстави для звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку та з метою забезпечення належної поведінки обвинуваченого у період його дії на нього слід покласти передбачені ст. 76 КК України обов`язки, оскільки ОСОБА_3 може бути перевихований без реального відбування призначеного судом покарання, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Водночас, з метою забезпечення належної поведінки ОСОБА_3 в період дії іспитового строку нагляд за останнім слід покласти відповідно до ч. 4 ст. 76 КК України на орган пробації за місцем проживання.

Постановою слідчого СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_10 від 16.03.2026 в якості речових доказів визнані автомобіль марки «Opel Astra» номер НОМЕР_1 та автомобіль марки «Volkswagen Passat B5» номер НОМЕР_2 .

Після вступу вироку в законну силу транспортний засіб марки «Opel Astra» номер НОМЕР_1 слід повернути у володіння ОСОБА_3 .

Накладений ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18.03.2026 №607/5588/26 арешт на транспортний засіб марки «Opel Astra» номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_3 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 належить ОСОБА_11 , слід скасувати в повному обсязі після вступу вироку в законну силу.

У кримінальному провадженні наявні процесуальні витрати за проведення судових інженерно-транспортних експертиз від 30.03.2026 №СЕ-19/120-26/4069-ІТ в сумі 4457 грн., від 24.03.2026 №СЕ-19/120-26/3468-ІТ в сумі 5348,50 грн., від 23.03.2026 №СЕ-19/120-26/3514-ІТ в сумі 3565,60 грн., від 20.03.2026 №СЕ-19/120-26/3513-ІТ в сумі 3565,60 грн., що на загальну суму становить 16936,40 грн. За наслідком розгляду кримінального провадження із обвинуваченого ОСОБА_3 слід стягнути лише 1/2 частину понесених судових витрат, а саме 8468,20 грн., так як дана подія за висновками органу досудового розслідування відбувалася за участю двох водіїв транспортних засобів, які порушили вимоги ПДР України, а відносно іншого учасника кримінальне провадження ще перебуває на розгляді в суді.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 100, 174, 370, 374 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 1 (один) рік.

Згідно п. 1, п. 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Згідно ч. 4 ст. 76 КК України нагляд за ОСОБА_3 в період дії іспитового строку покласти на орган пробації за місцем проживання.

Речові докази:

-- автомобіль марки «Opel Astra» номер НОМЕР_1 – після вступу вироку в законну силу повернути у законне володінні ОСОБА_3 .

Накладений ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18.03.2026 №607/5588/26 арешт на транспортний засіб марки «Opel Astra» номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_3 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 належить ОСОБА_11 – скасувати в повному обсязі після вступу вироку в законну силу.

Стягнути із ОСОБА_3 вартість проведених експертиз на суму 8468,20 грн. в дохід держави.

Апеляція на вирок може бути подана до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти діб з моменту його проголошення.

Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий суддяОСОБА_1