Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №513/303/26 — Саратський районний суд Одеської області

Справа № 513/303/26

Провадження № 2/513/617/26

Саратський районний суд Одеської області

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2026 року Саратський районний суд Одеської області у складі: головуючої судді Рязанової К.Ю., за участю секретаря судового засідання Ніколенко В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в с. Сарата Білгород-Дністровського району Одеської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал» в особі представника Усенка Михайла Ігоровича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в:

11 березня 2026 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» № 8844363 від 25 грудня 2023 року та судові витрати.

У обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що 25 грудня 2023 року між фізичною особою позичальником: ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» (далі - Кредитодавець, Первісний кредитор) був укладений Договір про споживчий кредит № 8844363 (надалі - Кредитний договір), згідно з умовами якого відповідач отримав 18000,00 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором.

Кредитодавець умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит в сумі визначеній Кредитним договором, що підтверджується Платіжним дорученням(копія додається). П. 7.1. Кредитного договору № 8844363 від 25 грудня 2023 року визначає, що Цей Договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок Позичальника і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

Таким чином, у ОСОБА_1 за кредитним договором № 8844363 від 25 грудня 2023 року, утворилась заборгованість, яка становить 39901,22 гривень, з яких: 10980,00 грн - заборгованість за сумою кредиту; 28021,22 грн - заборгованість за відсотками; заборгованість за комісією за видачу кредиту становить - 900,00 грн.

29 липня 2024 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», уклали Договір факторингу №108-МЛ. Згідно вищевказаного Договору, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «МІЛОАН», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 8844363 від 25 грудня 2023 року. На виконання п. 6 ч.3 ст. 175 ЦПК України зазначаємо, що Відповідачу було направлено Досудову вимогу про погашення кредитної заборгованості.

Отже, термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена, у зв`язку з чим ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» вимушене звернутись і даним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості судовому порядку з метою захисту та поновлення порушених прав, а саме повернення кредитних коштів, відсотків та комісії у зв`язку із неналежних виконанням позичальником зобов`язання за кредитним договором.

З огляду на вище викладене ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 8844363 від 25 грудня 2023 року у загальному розмірі 39901,22 гривень, з яких: 10980,00 грн - заборгованість за сумою кредиту; 28021,22 грн - заборгованість за відсотками; заборгованість за комісією за видачу кредиту становить - 900,00 грн.

Ухвалою судді Саратського районного суду Одеської області Рязанової К.Ю. від 31 березня 2026 року, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал» в особі представника Усенка Михайла Ігоровича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі. Справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження, призначивши її до судового розгляду по суті з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи, до суду не з`явився. Разом з позовною заявою подав клопотання про розгляд справи за його відсутності та зазначив, що у разі неявки відповідача не заперечує проти винесення заочного рішення судом.

Відповідачу ОСОБА_1 , судові виклики надсилались за адресою його місцем проживання, зареєстрованим у встановленому законом порядку, однак відповідач жодного разу до суду не з`явився, не повідомив суд про причину своєї неявки, жодних заяв, клопотань не надавав, у тому числі й відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч. 2 ст.191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07 липня 1989 року Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (AlimentariaSanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).

Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно ч. 4 ст.223 ЦПК України зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд встановив такі фактичні обставини.

25 грудня 2023 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 , укладено договір №8844363 про надання споживчого кредиту.

Відповідно до умов п.п. 1.2.-1.7. договору № 8844363 від 25 грудня 2023 року, сума (загальний розмір) кредиту становить 18000,00 гривень. 1.3. Кредит надається загальним строком на 105 днів з 25 грудня 2023 року (дата надання кредиту) і складається з пільгового та поточного періодів. 1.3.1. Пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 09 січня 2024 року (рекомендована дата платежу). 1.3.2. Поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 08 квітня 2024 року (дата остаточного погашення заборгованості). 1.4. Позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 09 січня 2024 року (день завершення пільгового періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 08 квітня 2024 року (останнього дня строку кредитування). 1.5. Загальні витрати Позичальника за пільговий період складають 4113,00 грн в грошовому виразі та 14855,00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка за пільговий період), загальні витрати Позичальника за кредитом (за весь строк кредитування) складають 41373,00 грн в грошовому виразі та 6235,00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка за весь строк кредитування). Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника за пільговий період складає 22113,00 гривень. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника (за весь строк кредитування) складає 59373,00 гривень. Всі вказані в цьому пункті розрахункові величини як за пільговий період так і за весь строк кредитування, включаючи загальні витрати Позичальника за кредитом, орієнтовну реальну річну процентну ставку, орієнтовну загальну вартість кредиту для Позичальника, а також строк кредиту розраховані з припущення, що Позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться незмінним та що Кредитодавець і Позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі, зокрема Позичальник здійснить повне погашення заборгованості згідно п. 1.4 Договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов`язань та можуть не оновлюватись у випадку продовження Позичальником строку кредитування. 1.5.1. Комісія за надання кредиту: 900,00 грн, яка нараховується за ставкою 5,00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. 1.5.2. Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 3213,00 грн, які нараховуються за ставкою 1,19 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду. 1.5.3. Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 37260,00 грн., які нараховуються за стандартною процентною ставкою 2,30 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду. 1.6. Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п.2.2,.2.3 цього Договору. 1.7. Позичальник не повинен сплачувати на користь Кредитодавця будь-які платежі не передбачені цим договором. Вказані в цьому договорі розміри комісій, процентів та будь-яких інших винагород Кредитодавця не можуть бути збільшені Кредитодавцем без згоди Позичальника.

Укладаючи Кредитний договір Відповідач та ТОВ «МІЛОАН» вчинили визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав Кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором - «143033», який надіслано на вказаний відповідачем номер телефону НОМЕР_1 .

Відповідно до п.2.1. Кредитного договору кредитні кошти надаються Позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_3

В матеріалах справи наявне платіжне доручення №118612294 від 25 грудня 2023 року, яким підтверджено зарахування коштів ОСОБА_1 на картковий рахунок НОМЕР_3 у розмірі 18000,00 гривень.

Також, у відповідності до інформації АТ КБ «ПриватБанк» від 18 квітня 2026 року № 20.1.0.0.0/7-260410/93735-БТ, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ). По рахунку № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ) було зарахування коштів на суму 18000 UAH за період 25 грудня 2023 року по 01 січня 2024 року.

У відповідності до виписки з особового рахунку за кредитним договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 8844363 від 25 грудня 2023 року, за відповідачем ОСОБА_1 , рахується заборгованість у загальній сумі - 39901,22 гривень, з яких: 10980,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 28021,22 грн - заборгованість за відсотками; заборгованість за комісією за видачу кредиту становить - 900,00 грн.

29 липня 2024 року між ТОВ "МІЛОАН" та ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" було укладено Договір відступлення прав вимоги №108-МЛ, за умовами якого ТОВ "МІЛОАН" відступило позивачу право вимоги від відповідача коштів (включаючи проценти, комісії, штрафні санкції та інші платежі), право на одержання яких належить ТОВ "МІЛОАН", а позивач набуває право вимоги грошових коштів до відповідача за кредитним договором № 8844363 від 25 грудня 2023 року.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги до договору відступлення прав вимоги №108-МЛ від 29 липня 2024 року позивач набув права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 про повернення заборгованості за кредитним договором №8844363 від 25 грудня 2023 року. у загальній сумі 39901,22 гривень, з яких: 410980,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 28021,22 грн - заборгованість за відсотками; заборгованість за комісією за видачу кредиту становить - 900,00 грн.

У матеріалах справи наявна досудова вимога від 04 лютого 2026 року № 23773566/2585, надіслана відповідачу - ОСОБА_1 на його адресу проживання, якою позивач просить негайно погасити заборгованість відповідача за кредитним договором №8844363 від 25 грудня 2023 року, у загальній сумі 39901,22 гривень.

Проте матеріали справи не містять доказів погашення / часткового погашення ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №8844363 від 25 грудня 2023 року.

Відповідно до ч.1 ст.1077, 1084 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнтів) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення ЦК України, які регулюють договір позики.

Частиною 1 ст.1048 УК України встановлює, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір між сторонами укладений шляхом підписання відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, який був надісланий на мобільний номер телефону вказаний ОСОБА_1 .

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію", згідно ст.3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.3 ст.11 вказаного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.5 ст.11 Закону).

Згідно із ч. 6 ст.11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч.8 ст.11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст.12 цього Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено.

У постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі № 334/3056/15 зроблено висновок, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

Зважаючи на те, що відповідач, який був належним чином повідомленим про розгляд справи, відзиву не надав, зазначені у позовній заяві обставини не спростував та не надав належних та допустимих доказів на підтвердження заперечень проти позовних вимог, суд на підставі доказів, що є в матеріалах справи, дійшов висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, а саме суд вважає доведеними нарахування заборгованості за сумою кредиту у розмірі 39001,22 гривень, з яких: 10980,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 28021,22 грн - заборгованість за відсотками.

Щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за комісією в розмірі 900,00 грн.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої та п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування», залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини дркгої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закогу України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

В постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що: «у кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування».

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

В даному випадку позивачем в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту та за які позивачем встановлена одноразова комісія за видачу кредиту.

Враховуючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем, то вони є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що оскільки відповідачу встановлено одноразову плату за послуги позивача, які за законом повинні надаватись безоплатно, відповідні положення кредитного договору є нікчемними в силу закону, а тому у задоволенні позовних вимог про стягнення комісії у розмірі 900,00 гривень, слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме, з ОСОБА_1 слід стягнути на користь позивача заборгованість за договором №8844363 від 25 грудня 2023 року у розмірі 39001,22 грн, що складається із заборгованості за кредитом 10980,00 грн; заборгованості за нарахованими процентами 28021,22 грн.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно із частиною 2 статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 3 статті 137 ЦПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесення витрат на оплату правничої допомоги позивачем надано суду: Договір про надання правничої допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року; Акт № Д/18230 від 12 лютого 2026 року про надання послуг (правової (правничої) допомоги, відповідно до якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» сплатило Адвокатському об`єднанню «Апологет» суму наданих послуг відповідно до Договору 0107 від 01 липня 2025 року у розмірі 8000,00 грн, Детальний опис наданих послуг до Акту № Д/18230 від 12 лютого 2026 року за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, а також Ордер адвоката Усенка Михайла Ігоровича серії ВС № 1381377.

Судом взято до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа «Гімайдуліна і інші проти України» від 10 грудня 2009 року, справа «Баришевський проти України» від 26 лютого 2015 року), а також висновки Європейського суду з прав людини, викладені у справах: «East/West Alliance Limited» проти України» від 02 червня 2014 року, за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим; «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року, за результатом розгляду якої Європейський суд з прав людини вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд, оцінюючи обґрунтованість заяви позивача зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, витраченим на їх виконання, з огляду заперечення відповідача та на визначені практикою Європейського суду з прав людини критерії, вважає, що заявлена позивачем сума є необґрунтованою.

Враховуючи реальний обсяг професійної правничої допомоги у суді, час, витрачений на надання таких послуг, критерій реальності таких витрат, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді, який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача, є завищеним та неспівмірним з обсягом наданих послуг адвоката, тому дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у суді, який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача, підлягає зменшенню та відшкодуванню у розмірі 3 000,00 гривень (три тисячі гривень нуль копійок).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 гривень.

У зв`язку із тим, що позов задоволено частково, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог слід стягнути 2602,35 грн сплаченого судового збору (39001,22 грн *2662,40 грн / 39901,22 грн).

Керуючись ст. ст. 2-13, 81, 89, 141, 258 - 259, 263 - 265, 288, 289, 354 ЦПК України, ст. ст. 509, 525, 526, 530, 536, 599, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд

у х в а л и в:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» в особі представника адвоката Усенка Михайла Ігоровича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 8844363 від 25 грудня 2023 року в розмірі 39001 (тридцять дев`ять тисяч) гривень одна копійка, з яких: 10980 (десять тисяч дев`ятсот вісімдесят) гривень 00 копійок прострочена заборгованість за сумою кредиту, 28021 (дві тисячі вісімсот двадцять одна) гривня 22 копійки прострочена заборгованість за сумою відсотків.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" витрати зі сплати судового збору у розмірі 2602 (дві тисячі шістсот дві) гривні 35 копійок, а також витрати на професійну правничу допомогу 3000 (три тисячі) гривень.

У решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто Саратським районним судом за заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів після проголошення рішення, а відповідачем - протягом тридцяти з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, адреса: Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28.

Представник позивача: Усенко Михайло Ігорович, РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення виготовлено 14 вересня 2026 року.

Суддя К. Ю. Рязанова