Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №511/1512/26 — Роздільнянський районний суд Одеської області

Роздільнянський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/1512/26

Номер провадження: 2/511/1312/26

14 вересня 2026 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Теренчук Ж. В.,

секретаря судового засідання Ніколас С.О.,

за участю :

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Зайцева М.П.,(дистанційно)

представника відповідача Кулика О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Роздільна Одеської області в режимі відеоконференцзв`язку в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Роздільнянська багатопрофільна лікарня» Роздільнянської міської ради Одеської області (далі КНП "Роздільнянська БПЛ"), третя особа ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Зміст позовної заяви.

12.11.2025 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Роздільнянського районного суду Одеської області з вищевказаним позовом, який уточнила та доповнила 10.06.2026 року (а.с.15) , відповідно до якого просить суд:

- стягнути з відповідача на її користь 20 000,00 грн. компенсації заподіяної їй діями відповідача моральної шкоди.

В обгрунтування позову посилалась на те, що позивач 19.01.2026 року прийшла до лікарні на прийом до лікаря КНП «Роздільнянська БПЛ» за консультацією та медичною допомогою у зв`язку із болем в ногах. Вона є учасником бойових дій, а тому має право на першочергове обслуговування в лікарні на підставі п.10.ст.12 Закону Уккраїни «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту.

Прийом хворих проводив лікар ОСОБА_2 , якому вона повідомила про свій статус та просила прийняти її першочергово. Між тим лікар їй в цьому відмовив, вів себе грубо, виганяв з кабінету, зневажливо висловився щодо її статусу, чим фактично відмовив їй у наданні медичної допомоги першочергово в умовах гострого болю в ногах.

Він порушив її права як учасника бойових дій, так і як пацієнта медичного закладу, своїми діями заподіяв їй моральну шкоду, розмір якої вона оцінює у 20000 грн.

Процесуальні дії у справі.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Роздільнянського районного суду Одеської області для розгляду справи призначено головуючого суддю Теренчук Ж.В.(а.с.9)

Ухвалою судді від 06.05.2026 року відкрито провадження у справі та призначено справу в порядку спрощеного позовного провадження.(а.с.12)

Ухвалою судді , занесеною до журналу судового засідання від 04.08.2026 року залучено до участі у справі лікаря КНП «Роздільнянська ЦРЛ» ОСОБА_2 . (а.с.77)

Процесуальні документи у справі.

28.05.2026 року відповідач подав відзив на позовну заяву, а також відзив на уточнену позовну заяву, в яких просив відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 .

Свою позицію обгрунтували тим, що судинний лікар-хірург ОСОБА_2 вів 19.01.2026 року плановий прийом пацієнтів, що були записані через Кол-центр КНП «Роздільнянська БПЛ» , який триває з 10:00 до 11:00. В перерві між прийомами записаних на прийом пацієнтів гр. ОСОБА_1 зайшла до кабінету, повідомила що вона має право на першочерговий прийом у лікаря , так як має статус учасника бойових дій і просила негайно прийняти її на консультацію.

Лікар-хірург ОСОБА_2 попросив присісти біля кабінету і сказав, що прийме після того як з`ясує стан пацієнтів, які були записані через Кол-центр закладу. Між тим ОСОБА_1 вчинила сварку і наполягала на огляді її без черги.

З метою запобігання конфлікту лікар припинив прийом осіб, записаних в черзі і провів прийом ОСОБА_1 позачергово. На прийомі ОСОБА_1 показала планове направлення лікаря і повідомила про больовий синдром у нижніх кінцівках.

Як з`ясувалось під час огляду об`єктивних даних на гострий стан у пацієнтки не було. Під час огляду ОСОБА_1 та проведення УЗД судинної патології виявлено не було, про що лікар повідомив пацієнтку і зазначив, що у неї не має не те що ургентної судинної патології, у неї навіть не має судинної патології, а біль можливо зв`язаний попередньо з поперековим відділом хребта, про що пацієнтці на руки було видано консультативний висновок.

Навіть після того, як лікарем пацієнтка ОСОБА_1 була оглянута та проконсультована, і нею вже був отриманий консультативний висновок, пацієнтка продовжувала вести себе в кабінеті лікаря агресивно, конфліктувала та вела відеофіксацію. Лікар знову попросив її звільнити кабінет, щоб продовжити прийом інших пацієнтів

Оскільки лікарем ОСОБА_2 жодними чином не було порушено права позивачки, у числі її право на першочергове медичне обслуговування, просили в задоволенні вимог відмовити.

Позиції учасників справи.

Позивач ОСОБА_1 позов підтримала та просила його задовольнити . Суду пояснила, що 19.01.2026 року вона приїхала до КНП «Роздільнянська ЦРЛ» на пункт швидкої допомоги, так як в неї був гострий біль в ногах, звідки медичні працівники направили її до кабінету судинного лікаря ОСОБА_3 на прийом. Раніше вона отримала направлення до судинного хірурга у свого сімейного лікаря. Коли лікар прийшов до кабінету, вона повідомила йому , що має статус учасника бойових дій, в неї є дитина з інвалідністю, а тому просила щоб він прийняв її та надав медичну допомогу. На що лікар в грубій формі відмов їй в прийомі , так як вона не записалася в електронну чергу через кол-центр, а він здійснює прийом пацієнтів по запису. Лікар ставився до неї як військовослужбовиці зневажливо, виганяв з кабінету і порушив її право на першочерговий прийом у лікаря. Лікар в цей день після всього прийняв її, провів огляд та надав висновок про відсутність в неї судинної патології, щодо самого висновку в неї претензій до лікаря не має.

Такими діями лікаря завдано шкоду її психологічному здоров`ю, вона нервувала, а тому їй було заподіяно моральну шкоду , які вона оцінює в 20000 грн.

Представник позивача адвокат Зайцев Микола Павлович також просив позов задовольнити , так як порушено право ОСОБА_1 на першочергове медичне обслуговування.

Представник відповідача ОСОБА_4 просив відмовити в задоволенні позову, так як він заявлений безпідставно.

Третя особа - ОСОБА_2 просив також відмовити в задоволенні позову, так як він пред`явлений до нього безпідставно. Він не порушував право ОСОБА_1 на першочерговий прийом у лікаря і провів її прийом 19.01.2026 року . Суду пояснив, що він один судинний хірург в лікарні, а тому він проводить прийом громадян і також оперує пацієнтів. Згідно встановленого йому графіку години прийому у нього з 10 години по 11 годину. Запис у чергу здійснюється лише через кол-центр.

19.01.2026 року був на роботі, здійснював прийом пацієнтів згідно встановленої черги, потім один пацієнт затримувався і до кабінету зайшла ОСОБА_1 та стала вимагати , щоб він її негайно оглянув, на що він сказав їй почекати , що він винайшов для неї час. При цьому в коридорі була пацієнтка, записана в електронну чергу, яка мала важкий діагноз.

Просив врахувати , що ОСОБА_1 не була пацієнткою, яка поступила по швидкій допомозі, в неї було планове направлення від сімейного лікаря на огляд у судинного хірурга, а не ургентне. Візуально він оцінив тяжкість пацієнтки , а також врахував її повідомлення про те, що вона є учасником бойових дій.

Він дотримувався порядку, встановленого в лікарні, щодо прийому учасників бойових дій, які мають право на «першочерговий» прийом у лікаря, однак особа вимагала провести "позачерговий" прийом, що є різними видами пільги. Йому в будь-якому випадку потрібно було обов"язково внести в електронну базу візит ОСОБА_1 , щоб надати їй медичні послуги. Оскільки ОСОБА_1 розпочала конфлікт, знімала його на відео, погрожувати йому проблемами на роботі, вела себе агресивно, він, щоб заспокоїти її вирішив припинити прийом інших пацієнтів та запросив її в кабінет, де провів прийом, зробив УЗД та надав медичний висновок. У ОСОБА_1 взагалі неї було судинної паталогії. Просив також врахувати, що він не відмовляв їй в першочерговому прийомі, а лише попросив зачекати.

Судом по справі встановлено наступні фактичні обставини справи та відповідні спірні правовідносини.

Так позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 має статус учасника бойових дій, а відтак право на пільги , встановлені законодавством України для ветеранів війни-учасників бойових дій. (а.с.4)

ОСОБА_1 є пацієнткою медичного закладу КНП «Роздільнянська БПЛ» та 14.01.2026 року отримала від сімейного лікаря даного медичного закладу ОСОБА_5 елетронне направлення №0468-6246-4836-3225 на консультацію до судинного хірурга, пріоритет направлення – планове, термін дії направлення до 14.01.2027 року. (а.с.74)

На посаді судинного хірурга в КНП «Роздільнянська БПЛ» працює лікар ОСОБА_2 .

Згідно Розділу 2 наданої суду посадової інструкції лікаря –хірурга хурургічного відділення КНП «Роздільнянська БПЛ» , перебуваючи на даній посаді лікар хурург має право проводити клінічне обстеження пацієнта з метою отримання в мінімально короткі терміни повної та достовірної діагностичної інформації.

Відповідно до наказу генерального директора КНП «Роздільнянська БПЛ» від 13.01.2025 року №86 установлено графік амбулаторного прийому пацієнтів лікарем судинним хірургом ОСОБА_2 :

Прийомні дні понеділок, вівторок, середа та п`ятниця. Час прийому з 10 по 11 годину. Амублаторний прийом пацієнтів здійснюється виключно за попереднім записом, проведеним через Кол-центр КНП «Роздільнянська БПЛ».

19.01.2026 року позивач прибула на прийом та консультацію до лікаря – судинного хірурга ОСОБА_2 в установлений для прийому час з 10 години по 11 годину до його кабінету , який знаходиться в стаціонарному відділенні КНП «Роздільнянська БПЛ» .

Так в Роздільнянській КНП "Роздільнянська БПЛ" наявне відділення екстренної (невідкладної ) медичної допомоги, яке діє на підставі затверджено директором закладу Положення про відділення екстренної (невідкладної ) медичної допомоги.(а.с.57)

Крім цього в медичному закладі діють затверджені Генеральним директором Правила перебування пацієнтів у КНП "Роздільнянська БПЛ" . (а.с.65)

Згідно довідки КНП "Роздільнянська БПЛ" ОСОБА_1 19.01.2026 року не звератлася до відділення екстренної медичної допомоги за наданням медичної допомоги, до приймального відділення, також по журналу реєстрації амбулаторних пацієнтів не значиться, по базі даних пацієнтів Медичного закладу в цей день не була зареєстрована. (а.с.69)

Суду надано графік прийому пацієнтів судинним хірургом ОСОБА_2 за 19.01.2026 року НЕаLTH, з якого судом встановлено, що починаючи з 10 години ранку через електронну чергу на прийом до лікаря записано 8 осіб, зокрема з 10 години ранку по 11 годину 4 пацієнти. (а.с.98)

Також судом встановлено, що 19.01.2026 року хірургом проведено прийом, консультацію та УЗД обстеження ОСОБА_1 , визначено діагноз, не виявлено судинної паталогії та рекомендовано консультацію спеціаліста невропатолога. (а.с.82)

Також в якості характеризуючого матеріалу та доказу упередженого ставлення позивачки до лікарів суду надано відповідачем постанову Біляївського районного суду Одеської області від 28.11.2022 року у справі №496/5488/22 , відповідно до якої ОСОБА_1 в період проходження військової служби було притягнено до адміністративної відповідальності за ст.172-20 ч.3 КупАП за перебування на території військової частини в стані наркотичного сп"яніння. (а.с.32)

Також судом встановлено, що позивачка виховує дитину з інвалідністю, про що надала висновк про стан здоров"я її сина ОСОБА_6 . (а.с.73)

Нормативно –правове обгрунтування та висновки суду.

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), яка з огляду на приписи частини першої статті 9 Конституції України, статті 10 ЦК України є частиною національного законодавства, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно ст.8 Європейської хартії прав пацієнтів кожен має право на доступність якісного медичного обслуговування на основі специфікації і в точній відповідності до стандартів.

За змістом ч.1 ст.49 Конституції України кожен має право на охорону здоров`я, медичну допомогу та медичне страхування.

Згідно з пунктами «а», «д», «ї» частини першої статті 6 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» кожний громадянин України має право на охорону здоров`я, що передбачає: життєвий рівень, включаючи їжу, одяг, житло, медичний догляд та соціальне обслуговування і забезпечення, який є необхідним для підтримання здоров`я людини; кваліфіковану медичну допомогу, включаючи вільний вибір лікаря, вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій і закладу охорони здоров`я; оскарження неправомірних рішень і дій працівників, закладів та органів охорони здоров`я.

Відповідно до частин першої, п`ятої, шостої статті 8 Закону України «Про основи законодавства України про охорону здоров`я» держава визнає право кожного громадянина України на охорону здоров`я і забезпечує його захист. У разі порушення законних прав і інтересів громадян у сфері охорони здоров`я відповідні державні, громадські або інші органи, підприємства, установи та організації, їх посадові особи і громадяни зобов`язані вжити заходів щодо поновлення порушених прав, захисту законних інтересів та відшкодування заподіяної шкоди. Судовий захист права на охорону здоров`я здійснюється у порядку, встановленому законодавством.

Україна визнає особливий статус Захисників і Захисниць України та надає низку соціальних гарантій ветеранам війни, включаючи пільги у сфері медичного обслуговування. Реалізація права на першочергове та позачергове медичне обслуговування є важливою складовою цих гарантій, спрямованою на забезпечення своєчасного та спрощеного доступу до необхідної медичної допомоги.

Основним нормативно-правовим актом, що регулює статус ветеранів війни та їх соціальний захист, є Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Саме цей Закон визначає категорії ветеранів війни та встановлює їхні пільги, зокрема у сфері медичного забезпечення.

Згідно роз`яснень Міністерства ветеранів, опублікованих на офіційному сайті міністерства відповідно до статей 9 та 12 Закону, право на пріоритетне медичне обслуговування мають такі категорії ветеранів війни:

особи з інвалідністю внаслідок війни:мають право на позачергове безоплатне медичне обслуговування у державних та комунальних закладах охорони здоров`я. Позачерговість означає обслуговування у першу чергу серед усіх пацієнтів, незалежно від інших черг, що передбачає максимально швидкий доступ до лікаря, обстежень, процедур, а також позачергову госпіталізацію (планову чи ургентну за показаннями).

учасники бойових дій: мають право на першочергове безоплатне медичне обслуговування у державних та комунальних закладах охорони здоров`я, включаючи першочергову госпіталізацію. Першочерговість означає обслуговування у першу чергу після осіб, які мають право на позачергове обслуговування, та до початку прийому/обслуговування осіб із загальної черги.

учасники війни: мають право на першочергове безоплатне медичне обслуговування у державних та комунальних закладах охорони здоров`я, включаючи першочергову госпіталізацію, нарівні з учасниками бойових дій.

Право на першочергове/позачергове медичне обслуговування поширюється на зокрема на амбулаторно-поліклінічну допомогу: першочерговий/позачерговий прийом у сімейного лікаря та вузькопрофільних спеціалістів, проходження діагностичних обстежень (лабораторні аналізи, рентген, УЗД тощо), консультації.

Для реалізації права є пред`явлення відповідного посвідчення ветерана війни (учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасника війни) при кожному зверненні до реєстратури закладу охорони здоров`я, до лікаря, приймального відділення стаціонару тощо.

За змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду, зокрема, є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, згідно з частиною другої цієї статті, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з частинами першою, другою статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

У пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» вказано, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було внаслідок джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

За змістом статей 23, 1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

У пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» вказано, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема, у порушенні права власності, настанні інших негативних наслідків.

Таким чином, цивільне законодавство у деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини особи, яка завдала шкоду (завдавача шкоди). Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди, її розмір, протиправність дій відповідача та причинний зв`язок між ними.

Згідно з частиною першою статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Для покладення на юридичну особу відповідальності, передбаченої статтею 1172 ЦК України, необхідна наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправна поведінка працівника; причинний зв`язок між такою поведінкою і шкодою; вина особи, яка завдала шкоду), так і спеціальних умов (перебування у трудових відносинах з юридичною особою або фізичною особою - роботодавцем незалежно від характеру таких відносин; завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов`язків).

Під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків необхідно розуміти виконання роботи згідно з трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоч і виходить за межі трудового договору або посадової інструкції, але доручається роботодавцем або викликана невідкладною виробничою необхідністю як на території роботодавця, так і за її межами протягом усього робочого часу.

Висновки суду .

Суд, заслухавши пояснення учасників розгляду справи, дослідивши надані у справі докази, прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, а тому набула право в Україні на пільги, зокрема у сфері медичного забезпечення. Як учасник бойових дій має право на першочергове безоплатне медичне обслуговування у державних та комунальних закладах охорони здоров`я, включаючи першочергову госпіталізацію.

Дані обставини свідчать про те, що вона має право на обслуговування у першу чергу після осіб, які мають право на позачергове обслуговування, та до початку прийому/обслуговування осіб із загальної черги, пред`явивши посвідчення учасника бойових дій при кожному зверненні до реєстратури закладу охорони здоров`я, до лікаря, приймального відділення стаціонару тощо.

Також судом встановлено , що 19.01.2026 року, прибувши до КНП «Роздільнянська БПЛ» ОСОБА_1 на час звернення до лікаря –судинного хірурга мала планове електронне направлення від сімейного лікаря.

Наявність такого документу передбачено Порядком направлення пацієнтів до закладів охорони здоров`я та фізичних осіб — підприємців, які в установленому законом порядку одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики та надають медичну допомогу відповідного виду, що затверджений наказом Міністерства охорони здоров`я України 28.02.2020 р. № 586 (надалі — Порядок).

Так, порядком передбачається, що в разі створення направлення пацієнта в електронній формі законодавством передбачено обов`язкове внесення запису про направлення в електронну систему охорони здоров`я.

Також п. 1 розділу ІІІ Порядку визначено алгоритм опрацювання направлення. Так, зокрема для отримання послуги за електронним направленням:

пацієнт повідомляє номер направлення працівнику медзакладу, який відповідає за реєстрацію звернень пацієнтів або надає запис про направлення в паперовій формі;

працівник закладу перевіряє статус направлення в електронній системі охорони здоров`я та повідомляє пацієнту про можливість отримати послугу за Програмою медичних гарантій;

далі працівник закладу узгоджує з пацієнтом вибір лікаря, а також дату та час, коли пацієнт може отримати послуги за направленням. Посилання: (www.umj.com.ua/uk/novyna-248627-list-roz-yasnennya-moz-shhodo-elektronnih-napravlen).

Як встановлено судом позивачка прибула безпосередньо до кабінету лікаря судинного хірурга ОСОБА_2 , який знаходився в стаціонарному відділенні КНП «Роздільнянська БПЛ», попередньо не звернувшись до реєстратури медичного закладу.

Суд погоджується із доводами позивачки про те, що вона при цьому не зобов`язана реєструватися в електронній черзі на прийом до лікаря через Кол-центру медичного закладу, в якій зокрема і не передбачено окремий запис першочергових пацієнтів або позачергових пацієнтів в залежності від статуса.

В свою чергу лікар не має права приймати пацієнта без реєстрації , оскільки кожен візит фіксується в Електронній системі охорони здоров`я (ЕСОЗ), зокрема у даній ситуації діяльність лікаря ОСОБА_3 щодо ведення прийому громадян урегульовано Наказом директора бела урегульована наказом генерального директора КНП «Роздільнянська БПЛ» від 13.01.2025 року №86, яким установлено графік амбулаторного прийому пацієнтів лікарем судинним хірургом ОСОБА_2 і зазначено, що амбулаторний прийом пацієнтів здійснюється виключно за попереднім записом , проведеним через Колцентр КНП «Роздільнянська БПЛ».

Лікар ОСОБА_3 в суді пояснив, що такі умови амбулаторного прийому громадян були викликані тим, що він один судинний хірург в медичному закладі і він є оперуючим хірургом, має пацієнтів у відділенні стаціонару, які перебувають під його наглядом.

В свою чергу суд, проаналізувавши вищенаведене законодавство, прийшов до висновку, що оскільки позивачка ОСОБА_1 мала електронне направлення від сімейного лікаря до судинного хірурга, то відсутність реєстрації у елетронній черзі черзі не скасовувала права на прийом у лікаря.

Між тим, як встановлено судом із показів учасників процесу ОСОБА_1 прибула на прийом до лікаря ОСОБА_7 , коли у того вже розпочався прийом пацієнтів загальної черги за попереднім записом , проведеним через Колцентр КНП «Роздільнянська БПЛ».

В свою чергу лікар не відмовив ОСОБА_1 у позачерговому прийомі, а лише попросив зачекати, так як мав намір відкорегувати чергу та графік прийому пацієнтів в цей день, а також для завершення поточного прийому, попередження наступних за записом пацієнтів щодо прийому людини з пільговим статусом.

Такі дії лікаря на думку суду не можуть вважатися такими, що порушують право позивачки на першочерговий прийом у лікаря, оскільки як зазначив суд вище згідно Правилами НСЗУ вчинення цих дій віднесено до повноважень реєстратури медичного закладу.

Оскільки ОСОБА_8 прибула безпосередньо на прийом до лікаря, не звернувшись до реєстратури КНП «Роздільнянська БПЛ» то ці дії необхідно було вчинити лікарю, що унеможливлювало проведення прийому невідкладно.

На користь такого висновку суду свідчить також той факт, що лікар прийняв в цей день в короткий проміжок часу пацієнта ОСОБА_1 та надав висновок, провів УЗД обстеження, тобто діяв правомірно у даній ситуації та виконав вимоги закону. Його прохання зачекати було викликане лише необхідністю технічно внести зміни в медичну систему та попередити інших пацієнтів у коридорі, щоб уникнути конфліктів, а не пов"язано з порушенням права позивачки на першочерговий прийом у лікаря.

Інших даних про звернення її до реєстраційного відділу лікарні в цей день, а також даних щодо попереднього запису її на прийом до лікаря через Кол-центр КНП "Роздільнянська БПЛ» суду не надано, також відсутні дані щодо доставлення її до лікарні по швидкій допомозі.

Також слід зазначити, що законодавство України чітко розмежовує невідкладну допомогу та плановий прийом лікаря.

Якщо стан дійсно загрожує життю чи здоров`ю пацієнт має звертатися не в загальну чергу до кабінету лікаря, а у відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги лікарні (приймальне відділення) або викликати швидку.

Між тим позивачка самостійно прибула на прийом до лікаря, мала при собі планове направлення до лікаря, тому в подальшому визначення ступеня невідкладності стану є виключною компетенцією лікаря за результатами первинного медичного сортування.

Як повідомив лікар ОСОБА_2 під час візиту ОСОБА_1 об`єктивних медичних ознак невідкладного стану (згідно з чинними протоколами МОЗ) зафіксовано ним не було і він попросив пацієнтку присісти та зачекати прийому.

Висновки суду про перебіг даної події не спростовані і наданим суду позивачкою відеозаписом даної події 19.01.2026 року з мобільного телефону.

Оскільки судом не встановлено неправомірності дій лікаря ОСОБА_3 під час прийому та візиту ОСОБА_1 , то відповідно підстав для покладення обов`язку відшкодування моральної шкоди медичним закладом судом не встановлено, а тому в позові ОСОБА_1 належить відмовити як заявленому безпідставно.

На підставі ст. 4, 12, 81, 89, 141, 259, 263- 265, 268,289 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Роздільнянська багатопрофільна лікарня» Роздільнянської міської ради , третя особа ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 14 вересня 2026 року.

Суддя Ж. В. Теренчук