Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №600/3603/25-а — Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/3603/25-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області, про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

ФОП ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся в суд з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області № 11 від 07.07.2025 р. про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 , за порушення вимог п. 6 ч. 4 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та п. 3 ч. 4 ст. 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» штрафу у розмірі 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 170 000 грн.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

1. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що 20.06.2025 посадові особи Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області прибули до магазину з метою проведення планової перевірки характеристик продукції. За результатами проведення перевірки відповідач склав акт перевірки характеристик продукції від 25.06.2025 № 20 та протокол про виявлене порушення № 7, у яких зазначив, що позивач відмовився отримувати направлення на проведення перевірки та створив перешкоди шляхом недопущення посадових осіб до її проведення. На підставі зазначених документів відповідач прийняв постанову від 07.07.2025 № 11, якою за порушення пункту 6 частини четвертої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та пункту 3 частини четвертої статті 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» наклав на позивача штраф у розмірі 170 000 грн.

Позивач із вказаною постановою не погоджується та вважає її протиправною, оскільки, на його думку, у його діях відсутній склад правопорушення, пов`язаного із недопущенням посадових осіб органу державного ринкового нагляду до проведення перевірки.

Наголошував на тому, що перевірка характеристик продукції проводиться на підставі відповідного наказу та направлення на проведення перевірки. Водночас, закон не містить імперативної вимоги щодо обов`язкового підписання суб`єктом господарювання направлення на проведення перевірки.

Позивач стверджує, що не відмовляв у проведенні перевірки та не створював будь-яких перешкод посадовим особам відповідача. За його твердженням, він лише відмовився підписувати направлення на проведення перевірки, оскільки вважав, що така форма направлення не передбачає графи для підпису суб`єкта господарювання, а отже, проставлення ним підпису не є обов`язковим. При цьому позивач наголошує, що зі змістом направлення був ознайомлений, отримав його копію та не заперечував проти проведення перевірки.

На підтвердження своїх доводів позивач посилається на відеозаписи проведення перевірки, отримані ним на адвокатський запит від Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області.

Як зазначає позивач, із відеозапису № 2025_0620_084459_000000(М)00000_0253 на 03 хв 28 с вбачається, що у відповідь на запитання посадової особи: «Чи допускаєте ви до перевірки?» він відповів, що уповноважені особи можуть здійснювати перевірку, оскільки він їм не перешкоджає, а також повідомив, що з направленням ознайомився, однак підписувати його не буде.

Крім того, позивач звертає увагу на відеозапис № 2025_0625_084600_0000000_000000_0260, на якому, за його твердженням, на 03 хв 40 с він повторно повідомив посадових осіб, що отримав направлення та дозволяє провести перевірку. На 05 хв 27 с, відповідаючи на запитання посадової особи про причини недопуску до перевірки, позивач знову зазначив, що допускає посадових осіб до перевірки та ознайомився з направленням.

На думку позивача, зазначені відеозаписи підтверджують відсутність з його боку будь-якої відмови у допуску посадових осіб до перевірки, а також відсутність дій, спрямованих на перешкоджання її проведенню. Позивач вважає, що сама по собі відмова від підписання направлення не може ототожнюватися з не допуском до перевірки, особливо за умови, що суб`єкт господарювання фактично не перешкоджає проведенню перевірки та прямо заявляє про готовність допустити посадових осіб до її проведення.

Позивач також зазначає, що у нього виникали сумніви щодо повноважень посадових осіб, які прибули для проведення перевірки, з огляду на зазначене у документах найменування органу. Однак, незважаючи на такі сумніви, він, за його твердженням, не забороняв проведення перевірки та не перешкоджав реалізації посадовими особами їхніх повноважень.

Окремо позивач посилається на статтю 23-1 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», якою визначено обов`язкові реквізити направлення на проведення перевірки. На його думку, серед таких реквізитів відсутня вимога щодо підпису суб`єкта господарювання про ознайомлення з направленням. У зв`язку з цим позивач вважає, що відмова від проставлення підпису на направленні сама по собі не свідчить про недопуск до перевірки.

Позивач також зазначає, що чинне законодавство не містить вичерпного визначення поняття «недопуск до перевірки», однак за змістом відповідних роз`яснень Держпродспоживслужби недопуск може полягати, зокрема, у перешкоджанні доступу до приміщень, ненаданні необхідних документів, інформації чи інших діях або бездіяльності, які фактично унеможливлюють проведення перевірки. Водночас, як стверджує позивач, жодної з таких дій він не вчиняв.

Таким чином, позивач вважає, що відповідач неправильно встановив фактичні обставини справи та безпідставно кваліфікував його відмову від підписання направлення як створення перешкод шляхом недопущення до проведення перевірки. На переконання позивача, його поведінка свідчила, навпаки, про фактичний допуск посадових осіб до перевірки та відсутність наміру перешкоджати її проведенню, що підтверджується відеозаписами.

2. Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого заперечив щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Заперечуючи проти позову зазначив, що планова перевірка характеристик продукції проводилася на підставі секторального плану державного ринкового нагляду на 2025 рік та наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області від 16.06.2025 № 590-ОД. Посадовим особам видано направлення на проведення перевірки від 20.06.2025 № 20, а перед початком перевірки ними пред`явлено службові посвідчення та надано позивачу відповідне направлення.

Відповідач наголошує на тому, що позивач відмовився отримувати направлення на проведення перевірки, у зв`язку з чим посадові особи не змогли належним чином розпочати перевірку характеристик продукції. Факт такої відмови, за твердженням відповідача, зафіксований засобами відеофіксації та відображений в акті перевірки від 25.06.2025 № 20.

На думку відповідача, створення перешкод у здійсненні заходів державного ринкового нагляду охоплює не лише фізичне недопущення посадових осіб до приміщення, а й будь-які дії або бездіяльність, які унеможливлюють чи істотно ускладнюють реалізацію ними передбачених законом повноважень. До таких дій відповідач відносить, зокрема, відмову від отримання документів, необхідних для проведення перевірки, та невиконання законних вимог посадових осіб.

Відповідач вважає, що відмова позивача від отримання направлення не була формальним чи технічним непорозумінням, а мала наслідком фактичного блокування проведення перевірки. При цьому, на думку відповідача, для притягнення до відповідальності достатньо встановлення самого факту створення перешкод, незалежно від наявності у суб`єкта господарювання мети чи умислу на перешкоджання.

Також відповідач зазначає, що позивач отримував можливість ознайомитися з документами та висловити свої зауваження, однак у акті перевірки будь-яких зауважень з його боку не зазначено. Від отримання примірника акта позивач також відмовився, про що зроблено відповідний запис.

За результатами встановлених обставин 25.06.2025 складено протокол № 7 про порушення вимог пункту 6 частини четвертої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та пункту 3 частини четвертої статті 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції». На підставі цього протоколу прийнято оскаржувану постанову про накладення штрафу в розмірі 170 000 грн.

Відповідач також заперечує проти посилань позивача на окремі фрагменти відеозаписів, зазначаючи, що вони не відображають повної послідовності подій. На його думку, оцінювати необхідно весь відеозапис у сукупності з актом перевірки, протоколом та іншими матеріалами справи.

Отже, відповідач вважає, що його посадові особи діяли в межах наданих законом повноважень, процедура проведення перевірки була дотримана, факт створення позивачем перешкод підтверджується матеріалами справи, а тому підстави для скасування постанови № 11 від 07.07.2025 відсутні.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ В СПРАВІ.

1.Ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ ТА ВІДПОВІДНІ ПРАВОВІДНОСИНИ.

1. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 здійснює підприємницьку діяльність у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: вул. Героїв Майдану, 160, м. Чернівці, де розповсюджується, зокрема, електричне обладнання, у тому числі низьковольтне, електричні лампи та світильники.

2. На виконання секторального плану державного ринкового нагляду на 2025 рік та на підставі наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області від 16.06.2025 № 590-ОД «Про проведення планової перевірки» посадовим особам відповідача доручено провести планову перевірку характеристик продукції, що розповсюджується у магазині «Кабель Електро» за вказаною адресою.

3. 20.06.2025 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Чернівецькій області видано направлення на проведення перевірки № 20, яким визначено предмет, місце, строки та посадових осіб, уповноважених на проведення відповідного заходу державного ринкового нагляду.

4. 20.06.2025 посадові особи відповідача прибули до магазину «Кабель Електро» з метою проведення планової перевірки характеристик продукції. Під час прибуття посадові особи пред`явили службові посвідчення та надали фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 направлення на проведення перевірки.

З матеріалів справи, у тому числі з відеозаписів, наданих сторонами, встановлено, що між посадовими особами відповідача та позивачем відбулася розмова щодо проведення перевірки та отримання направлення на її проведення.

При цьому позивач відмовився підписувати та, за твердженням відповідача, отримувати направлення на проведення перевірки. Водночас, із наведених позивачем фрагментів відеозапису вбачається, що він повідомляв посадових осіб відповідача про те, що ознайомився з направленням та не заперечує проти проведення перевірки, зокрема зазначав: «Я вас допускаю», «Я його отримав, я дозволяю провести перевірку», а також повідомляв, що підписувати направлення не буде.

5. За результатами зазначених обставин посадовими особами відповідача складено акт перевірки характеристик продукції від 25.06.2025 № 20. В акті зазначено, що суб`єкт господарювання відмовився отримувати направлення на проведення перевірки, чим створив перешкоду шляхом недопущення до проведення планової перевірки характеристик продукції.

6. З матеріалів справи також встановлено, що примірник акта перевірки позивач отримувати відмовився, про що посадовими особами відповідача зроблено відповідний запис. Зауваження керівника суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи щодо проведеної перевірки та складеного акта в акті не зазначені.

7. 25.06.2025 виконуючим обов`язки начальника відділу ринкового та метрологічного нагляду Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області складено протокол № 7 про виявлене порушення вимог статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».

Зі змісту протоколу встановлено, що порушення полягає у створенні перешкод шляхом недопущення до проведення перевірки характеристик продукції та невиконанні встановлених вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, що кваліфіковано за пунктом 6 частини четвертої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та пунктом 3 частини четвертої статті 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».

8. 25.06.2025 відповідачем на адреси місця проживання позивача та місця розповсюдження продукції були направлені примірники протоколу № 7, що підтверджується описами вкладення та поштовими накладними.

9. 07.07.2025 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Чернівецькій області прийнято постанову № 11 про накладення штрафу на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 .

Зазначеною постановою встановлено, що позивач порушив вимоги пункту 6 частини четвертої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та пункту 3 частини четвертої статті 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», оскільки створив перешкоди шляхом недопущення до проведення перевірки характеристик продукції та не виконав встановлених законом вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд.

Постановою № 11 на позивача накладено штраф у розмірі 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 000,00 грн.

10. 07.07.2025 відповідач направив позивачеві примірник постанови № 11 про накладення штрафу, що підтверджується листом, описом вкладення, поштовими накладними та фіскальними чеками.

ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.

1. Предметом перевірки у цій справі є правомірність чи протиправність постанови Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області №11 від 07.07.2025 про накладення на позивача штрафу у розмірі 170 000 грн за порушення пункту 6 частини четвертої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та пункту 3 частини четвертої статті 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».

Як зазначалось вище, наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області від 16.06.2025 №590-ОД призначено планову перевірку характеристик продукції за адресою: м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 160, магазин «Кабель Електро».

На виконання зазначеного наказу 20.06.2025 посадові особи відповідача прибули до місця здійснення господарської діяльності позивача та пред`явили службові посвідчення і направлення на проведення перевірки.

За результатами зазначених дій відповідачем складено акт перевірки характеристик продукції від 25.06.2025 №20, у якому зазначено, що позивач відмовився отримувати направлення на проведення перевірки, чим, на думку відповідача, створив перешкоди шляхом недопущення до проведення планової перевірки.

На підставі цього акта складено протокол від 25.06.2025 №7, а в подальшому винесено постанову №11 від 07.07.2025 про накладення штрафу.

2. Згідно вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» перевірка характеристик продукції проводиться на підставі наказу та направлення на проведення перевірки. Направлення повинно містити визначені законом відомості, а посадова особа органу ринкового нагляду не має права здійснювати перевірку без направлення та службового посвідчення.

При цьому, законом встановлено права суб`єкта господарювання під час здійснення ринкового нагляду, зокрема право перевіряти наявність у посадових осіб службових посвідчень, одержувати копії направлень та не допускати посадових осіб до проведення перевірки у випадках, передбачених законом.

Аналогічний підхід до тлумачення зазначених положень викладено Верховним Судом у постанові від 03.08.2023 у справі №120/5127/20-а. У цій постанові Верховний Суд звернув увагу, що суб`єкт господарювання має право одержувати від посадових осіб органу ринкового нагляду копії направлень на проведення перевірки, а посадова особа органу ринкового нагляду не має права здійснювати перевірку без направлення та службового посвідчення.

Водночас Верховний Суд наголосив на необхідності встановлення конкретних обставин поведінки суб`єкта господарювання та оцінки доказів, які підтверджують або спростовують факт створення перешкод у проведенні перевірки.

Суд також враховує, що після внесення Законом України від 12.12.2019 №367-IX відповідних змін до Закону №2735-VI правовідносини щодо здійснення державного ринкового нагляду регулюються спеціальним законодавством, а положення Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» у цій частині застосуванню не підлягають. Такий правовий висновок сформульований Верховним Судом, зокрема, у постанові від 03.08.2023 у справі №120/5127/20-а.

Отже, при вирішенні цієї справи суд виходить саме з положень спеціального законодавства у сфері державного ринкового нагляду.

Разом з тим, для притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності за пунктом 6 частини четвертої статті 44 Закону №2735-VI необхідно встановити саме факт створення ним перешкод у здійсненні заходів ринкового нагляду, у тому числі шляхом недопущення посадових осіб до проведення перевірки.

Зазначена норма не передбачає відповідальності за саму лише відмову від підписання направлення на проведення перевірки.

3. Суд звертає увагу, що законодавство про державний ринковий нагляд не містить норми, яка б прямо встановлювала обов`язок суб`єкта господарювання підписати направлення на проведення перевірки як умову допуску посадових осіб до перевірки.

Навпаки, правове значення має фактична поведінка суб`єкта господарювання після пред`явлення посадовими особами відповідних документів: чи допускав він посадових осіб до приміщень, продукції та документів, необхідних для проведення перевірки, чи перешкоджав доступу до них, чи відмовляв у наданні необхідної інформації, чи вчиняв інші дії, які об`єктивно унеможливлювали або істотно ускладнювали реалізацію посадовими особами органу ринкового нагляду своїх законних повноважень.

Такого висновку суд доходить з огляду на те, що адміністративно-господарська санкція може бути застосована лише за наявності встановленого законом складу правопорушення, а не за формальне невиконання дії, яка прямо не визначена законом як обов`язкова.

4. В ході розгляду справи судом досліджено відеозаписи, надані сторонами, які фіксують події 20.06.2025 та 25.06.2025.

Зі змісту відеозапису №2025_0620_084459_000000(М)00000_0253 вбачається, що на 03 хв 28 с посадова особа органу ринкового нагляду безпосередньо запитує позивача: «Чи допускаєте ви до перевірки?».

У відповідь позивач зазначає, що посадові особи є уповноваженими особами та можуть здійснювати перевірку, при цьому повідомляє: «я не перешкоджаю», а також зазначає, що з направленням ознайомився, однак підписувати його не буде.

З відеозапису №2025_0625_084600_0000000_000000_0260 на 03 хв 40 с також вбачається, що позивач прямо заявляє: «Я його отримав, я дозволяю провести перевірку».

Надалі, на 05 хв 27 с, у відповідь на запитання посадової особи «Чому ви не допускали нас до перевірки?», позивач відповідає: «Я вас допускаю», а також повторно підтверджує, що з направленням ознайомлений.

Зазначені обставини мають істотне значення для правильного вирішення спору, оскільки безпосередньо спростовують твердження відповідача про те, що позивач не допускав посадових осіб до проведення перевірки.

Суд оцінює зазначені відеозаписи як належні та допустимі докази фактичної поведінки позивача, оскільки вони безпосередньо відображають перебіг спірних подій та дають можливість встановити зміст висловлювань сторін і послідовність їхніх дій.

При цьому, суд відхиляє твердження відповідача про те, що позивач шляхом відмови від отримання направлення фактично заблокував проведення перевірки, оскільки такі твердження не узгоджуються зі змістом самого відеозапису.

Відмова від підписання документа та відмова від допуску до перевірки є різними за своїм змістом діями. У першому випадку особа може не погоджуватися з формою, змістом чи правовими наслідками документа, але водночас не перешкоджати проведенню відповідного заходу. У другому випадку має бути встановлено конкретну поведінку, спрямовану на недопущення посадових осіб до реалізації їхніх контрольних повноважень.

Саме остання обставина є юридично значущою для застосування пункту 6 частини четвертої статті 44 Закону №2735-VI.

4. Посилання відповідача на те, що відмова від отримання направлення є самостійною формою створення перешкод, суд вважає необґрунтованим, оскільки відповідачем фактично ототожнено поняття «відмова від отримання документа» та «недопущення до перевірки», хоча такі обставини не є тотожними.

Більше того, матеріалами справи підтверджується, що позивач фактично ознайомився з направленням, та неодноразово заявляв посадовим особам про свою готовність допустити їх до перевірки.

Відтак, твердження відповідача на відмову позивача «отримувати направлення» не відповідає встановленим судом фактичним обставинам у тій частині, в якій відповідач трактує таку відмову як недопуск до перевірки.

5.Суд також враховує, що відповідно до частини другої статті 77 КАС України саме на відповідача покладено обов`язок довести правомірність оскаржуваного рішення.

Отже, відповідач повинен був довести не лише факт відмови позивача від підписання направлення або його отримання, а й те, що така поведінка об`єктивно перешкодила посадовим особам здійснити перевірку.

Проте належних і достатніх доказів того, що позивач заборонив посадовим особам увійти до приміщення магазину, перешкоджав огляду продукції, не надав доступу до документів чи інформації або в інший спосіб унеможливив проведення перевірки, відповідачем суду не надано.

Навпаки, наявний у матеріалах справи відеозапис свідчить про неодноразове підтвердження позивачем факту допуску посадових осіб до перевірки.

За таких обставин суд не погоджується з висновком відповідача, що сам факт відмови позивача від підписання направлення свідчить про створення ним перешкод у проведенні перевірки.

5. Суд також критично оцінює посилання відповідача на відсутність зауважень позивача в акті перевірки.

Як встановлено судом, перевірка по суті фактично не була проведена, а акт складено саме у зв`язку з висновком посадових осіб про недопуск до перевірки. За таких обставин відсутність зауважень у відповідній графі акта сама по собі не може свідчити про визнання позивачем факту правопорушення.

Так само відмова позивача від отримання примірника акта, зафіксована відповідачем після завершення відповідних дій, не доводить факту первісного недопуску посадових осіб до проведення перевірки 20.06.2025.

6. Суд звертає увагу, що при оцінці правомірності постанови про накладення штрафу необхідно встановити обставини, які були безпосередньою підставою для притягнення особи до відповідальності, а не підміняти їх іншими подальшими обставинами.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Жоден доказ не має для суду наперед встановленої сили.

Таким чином, акт перевірки, протокол про виявлене порушення та оскаржувана постанова, складені посадовими особами відповідача, не можуть розглядатися як безумовне підтвердження самого факту правопорушення, оскільки їх зміст підлягає перевірці та оцінці судом у сукупності з іншими доказами, зокрема відеозаписами.

7. Аргументи відповідача на те, що позивач надає суду лише фрагменти відеозаписів, також не змінює висновків суду.

За наявності повного відеозапису саме відповідач, як суб`єкт владних повноважень, мав можливість надати суду конкретні фрагменти цього відеозапису, які, на його думку, підтверджують недопуск або інші перешкоджання проведенню перевірки.

Однак саме лише твердження про «маніпулятивність» доказів без наведення конкретного змісту відеозапису, який би спростовував заяви позивача про допуск до перевірки, не може вважатися належним виконанням відповідачем обов`язку щодо доказування правомірності оскаржуваної постанови.

8. Крім того, суд відхиляє посилання відповідача на загальні міркування щодо необхідності забезпечення невідворотності юридичної відповідальності, суспільного інтересу у здійсненні ринкового нагляду та необхідності контролю за безпечністю електричного обладнання.

Суд погоджується, що державний ринковий нагляд має важливе суспільне значення, а суб`єкти господарювання зобов`язані не перешкоджати законним заходам ринкового нагляду.

Разом з тим, суспільна важливість контрольної діяльності органу державної влади не звільняє такий орган від обов`язку діяти виключно у спосіб, визначений законом, та довести наявність усіх передбачених законом умов для застосування штрафної санкції.

При цьому суд зазначає, що мета державного ринкового нагляду не може бути підставою для розширеного тлумачення складу правопорушення або для притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності за дію, яка сама по собі законом як правопорушення не визначена.

Суд також враховує принцип юридичної визначеності, відповідно до якого особа повинна мати можливість передбачити правові наслідки своєї поведінки, а застосування адміністративно-господарської санкції повинно ґрунтуватися на чітко встановленій законом підставі.

За наведених обставин суд доходить висновку, що відповідачем не доведено наявності в діях позивача складу правопорушення, передбаченого пунктом 6 частини четвертої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Фактично встановлена судом поведінка позивача полягала у відмові від підписання направлення та висловленні заперечень щодо необхідності такого підпису, при одночасному підтвердженні ним готовності допустити посадових осіб до проведення перевірки.

Такі дії, за відсутності доказів фактичного блокування доступу посадових осіб до продукції, приміщень, документів чи інформації, не можуть бути кваліфіковані як створення перешкод у здійсненні заходів ринкового нагляду.

Отже, сам по собі факт відмови суб`єкта господарювання від виконання фізичного підпису на направленні на проведення перевірки не є тотожним факту недопущення посадових осіб органу ринкового нагляду до проведення перевірки.

Відтак, постанова Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області №11 від 07.07.2025 про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафу у розмірі 170 000 грн прийнята без належного встановлення фактичних обставин правопорушення, без достатнього доказового підтвердження наявності його складу та з неправильним застосуванням положень пункту 6 частини четвертої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

9. Відповідно до пункту 2 частини другої статті 245 КАС України суд у разі задоволення позову може визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт суб`єкта владних повноважень.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є обґрунтованими, а постанова Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області №11 від 07.07.2025 підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

10. Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивачем доведено наявність підстав для задоволення заявлених вимог. Натомість відповідач не довів законності оскаржуваного рішення.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

1. Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, відтак слід стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 3028,00 грн.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області № 11 від 07.07.2025 р. про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 , за порушення вимог п. 6 ч. 4 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та п. 3 ч. 4 ст. 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» штрафу у розмірі 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 170 000 грн.

3. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області судовий збір в сумі 3028,00 грн.

У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП: НОМЕР_1 );

Відповідач - Головне управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області (вул. Сторожинецька, 115, м. Чернівці, 58010, код ЄДРПОУ: 40416813).

Суддя О.В. Боднарюк