Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №600/4401/25-а — Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/4401/25-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся в суд з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним звернення у вигляді набору даних ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо порушення ОСОБА_1 , законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію зареєстроване за № Е1001093 від 30.12.2024 року системи ІПНП Чернівецьким районним управлінням поліції Головного управління національної поліції в Чернівецькій області;

- зобов`язати Чернівецьке районне управління поліції Головного управління національної поліції в Чернівецькій області виключити інформацію про ОСОБА_1 з бази інформаційного ресурсу Інформаційної підсистеми «Розшук» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» як такого, що перебуває у розшуку;

- судові витрати покласти на відповідача.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

1. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідно до листа ГУНП в Чернівецькій області у системі ІПНП містяться відомості про нього як про особу, яка перебуває на обліку за категорією "ухилянт", ініціатором звернення щодо якої є ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Звертав увагу суду на те, що перебуває на військовому обліку, має військово-облікові документи, правил військового обліку не порушував, місця проживання не змінював та повісток не отримував. Вважає, що докази вчинення ним адміністративного правопорушення відсутні, а тому внесення відповідних відомостей до системи ІПНП є протиправним.

Також позивач наголошував на тому, що звертався до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про його розшук у зв`язку з порушенням військового обліку, однак відповідних змін внесено не було.

Позивач наголосив, що відповідач не надав доказів на підтвердження факту вчинення ним адміністративного правопорушення та правомірності внесення спірних відомостей до системи ІПНП.

Позивач вважає, що при оскарженні дій суб`єкта владних повноважень суд має перевірити їх відповідність критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, а обов`язок доказування правомірності таких дій відповідно до частини другої статті 77 КАС України покладається на відповідача.

2. Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого заперечив щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Заперечуючи проти позову зазначив, що внесення відомостей щодо позивача до системи ІПНП здійснено на підставі звернення ІНФОРМАЦІЯ_3 (Кіцмань) № Е1001093 від 30.12.2024, яке надійшло в електронному вигляді відповідно до пункту 56 Порядку № 1487.

На думку відповідача, органи поліції у разі надходження такого звернення зобов`язані внести відповідні відомості до системи ІПНП та в передбачених законом випадках здійснити доставлення особи до ТЦК та СП. При цьому Порядок № 1487 не зобов`язує ТЦК та СП одночасно зі зверненням надавати докази вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідач звертав увагу суду на те, що підставою звернення було порушення позивачем законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме неприбуття за мобілізаційним розпорядженням.

Також відповідач послався на положення Закону України «Про захист персональних даних» та зазначив, що підстав для видалення відомостей із системи ІПНП не встановлено, оскільки відповідні дані внесені на законній підставі, а звернення ТЦК та СП не скасоване.

З огляду на наведене відповідач вважає вчиненні дії та лист № 102871-2025 від 03.09.2025 правомірними, а позовні вимоги необґрунтованими.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ В СПРАВІ.

1. Ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ ТА ВІДПОВІДНІ ПРАВОВІДНОСИНИ.

1. 27.08.2025 представник позивача звернувся до ГУНП в Чернівецькій області із адвокатським запитом щодо наявності в інформаційно-комунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» відомостей стосовно позивача та можливості їх видалення.

2. Листом ГУНП в Чернівецькій області № 102871-2025 від 03.09.2025 повідомлено, що за даними системи ІПНП позивач перебуває на обліку за категорією «ухилянт», ініціатором звернення є ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Також повідомлено, що за даними БД "Розшук " в системі ІПНП ОСОБА_1 , 1992 р.н. у державному розшуку станом на 02.09.2025 року не перебуває.

Наголошено на тому, що підстави для видалення персональних даних ОСОБА_1 , що містяться в інформаційних ресурсах Національної поліції відсутні.

3. Судом також встановлено, що в системі ІПНП зареєстровано звернення ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 ) у вигляді набору даних № Е1001093 від 30.12.2024 щодо позивача у зв`язку з порушенням законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

4. Позивач звертався до ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про його розшук у зв`язку з порушенням правил військового обліку.

5. В матеріалах справи відсутня відповідь на звернення.

ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.

1. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що підставою для внесення до системи ІПНП відомостей щодо позивача стало звернення ІНФОРМАЦІЯ_3 у вигляді набору даних № Е1001093 від 30.12.2024 щодо порушення позивачем законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Відповідно до частини 3 статті 38 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» органи Національної поліції України у встановленому законом порядку зобов`язані за зверненнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України доставити до таких територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Національна поліція України або її територіальні підрозділи в межах компетенції за вимогою територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки подають у десятиденний строк відомості стосовно призовників про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості.

Аналогічний механізм передбачений пунктом 56 Порядку № 1487, відповідно до якого Національна поліція: за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ та розвідувальних органів (яке має містити прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), передбачені статтею 7 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів”, підставу (порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи), надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ. У разі відсутності технічної можливості передачі даних такі звернення надсилаються в паперовій формі (додаток 20);

При цьому абзацом шістнадцятим пункту 79 Порядку № 1487 передбачено право територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки звертатися до органів Національної поліції у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення для доставлення відповідної особи до територіального центру комплектування та соціальної підтримки з метою складення протоколу.

2. Отже, системний аналіз наведених норм свідчить, що законодавством передбачено механізм взаємодії територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з органами Національної поліції, за якого звернення ТЦК та СП є передумовою для вчинення органами поліції передбачених законом дій щодо відповідної особи.

3. При цьому, суд відхиляє доводи позивача про те, що відсутність постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності свідчить про незаконність самого звернення ТЦК та СП та внесення відповідної інформації до системи ІПНП.

Відсутність постанови про притягнення до адміністративної відповідальності не може сама по собі свідчити про відсутність факту можливого адміністративного правопорушення, оскільки передбачений пунктом 79 Порядку № 1487 механізм звернення ТЦК та СП до органів поліції застосовується, зокрема, саме для забезпечення доставлення особи та складення протоколу про адміністративне правопорушення у випадку неможливості його складення на місці.

Таким чином, наявність або відсутність постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності не є визначальною обставиною для встановлення правомірності первісного звернення ТЦК та СП до органу поліції.

При цьому суд враховує, що питання про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, його вину та притягнення до адміністративної відповідальності належить вирішувати у відповідному провадженні про адміністративне правопорушення, а не в межах цієї справи, предметом якої є правомірність дій органу Національної поліції щодо обробки інформації, отриманої від ТЦК та СП.

4. Суд враховує, що Порядком № 1487 не встановлено обов`язку органу Національної поліції перед внесенням відомостей до відповідних інформаційних систем самостійно встановлювати факт вчинення особою адміністративного правопорушення, перевіряти правильність правової кваліфікації, наданої ТЦК та СП, або вимагати від ТЦК та СП постанову про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

За таких обставин доводи позивача про те, що відповідач не надав постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, не спростовують правомірності отримання та внесення відповідної інформації до системи ІПНП.

5. Судом також враховується судова практика, відповідно до якої при оцінці правомірності дій органів Національної поліції у подібних правовідносинах необхідно розмежовувати повноваження ТЦК та СП як органу, що ініціює звернення щодо особи, та повноваження поліції, яка діє на підставі такого звернення у межах визначених законом повноважень. Сам по собі факт незгоди особи з відомостями, зазначеними ТЦК та СП у відповідному зверненні, не свідчить про протиправність дій поліції щодо отримання та опрацювання таких відомостей. Такий підхід відображений і в актуальній судовій практиці щодо взаємодії ТЦК та СП і Національної поліції.

5. Посилання позивача на те, що він перебуває на військовому обліку та має військово-обліковий документ, також не спростовує правомірності спірних дій відповідача, оскільки сам факт перебування особи на військовому обліку не виключає можливості вчинення нею правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП.

Так само суд не може в межах цієї справи надавати правову оцінку діям ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, оскільки ТЦК та СП не є відповідачем у цій справі, а вимоги безпосередньо до нього позивачем не заявлені.

6. Щодо вимоги позивача про визнання протиправним звернення ІНФОРМАЦІЯ_4 № Е1001093 від 30.12.2024 суд зазначає, що таке звернення сформовано та направлено не відповідачем, а іншим суб`єктом владних повноважень. Відтак, у відповідача відсутні повноваження щодо скасування чи визнання протиправним рішення іншого органу.

З огляду на це вимога про визнання протиправним зазначеного звернення не може бути задоволена у межах цього спору.

7. Не знаходять підтвердження і доводи позивача щодо незаконності обробки його персональних даних.

Сам по собі факт обробки персональних даних у системі ІПНП не є незаконним, якщо така обробка здійснюється уповноваженим органом у межах визначених законом повноважень та на підставі інформації, отриманої від компетентного державного органу.

У даному випадку відповідач отримав інформацію щодо позивача від територіального центру комплектування та соціальної підтримки у передбаченому Порядком № 1487 порядку. Позивачем не доведено недостовірності самого факту надходження такого звернення, а також не надано суду доказів того, що воно було скасоване, відкликане або визнане незаконним компетентним органом чи судом.

З огляду на наведене суд не встановив незаконності дій відповідача щодо отримання та внесення відповідних відомостей до системи ІПНП.

8. Суд також звертає увагу, що надання оцінки обставинам, які стали підставою для звернення ТЦК та СП, не може підміняти процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення. Якщо позивач вважає, що не вчиняв порушення правил військового обліку або законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, він не позбавлений права оскаржувати відповідне рішення, дію чи бездіяльність органу, який безпосередньо сформував відповідні відомості.

Таким чином, доводи позивача фактично спрямовані на спростування обставин, зазначених у зверненні ТЦК та СП, однак самі по собі не свідчать про протиправність дій відповідача ГУНП в Чернівецькій області.

Відтак, відповідачем доведено, що спірні відомості отримані ним у межах передбаченої законодавством взаємодії з територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, а позивачем в свою чергу не доведено протиправності дій відповідача щодо їх внесення та обробки в системі ІПНП.

9. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). (ст. 90 КАС України).

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

10. Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів учасників справи, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази надані позивачем - суд дійшов висновку, що обґрунтування на які посилається позивач, не дають суду підстав для висновків, які б спростовували доводи відповідача, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

1. Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

2. Враховуючи те, що в задоволенні адміністративного позову відмовлено, суд не вирішує питання про розподіл судових витрат в частині стягнення з суб`єкта владних повноважень судового збору.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - відмовити повністю.

2. Розподіл судових витрат не здійснюється.

У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код РНОКПП: НОМЕР_1 );

Відповідач - Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області (вул. Головна, буд. 24, м. Чернівці, 58008, код ЄДРПОУ: 40109079).

Суддя О.В. Боднарюк