Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №522/20263/25 — Приморський районний суд м. Одеси

Суд: Приморський районний суд м. Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: за законом.

Дата: 08 вересня 2026 р.

Справа: №522/20263/25

Суддя: Ярема Х. С.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2026

Справа № 522/20263/25

Провадження № 2/522/355/26

Приморський районний суд м. Одеси у складі: головуючого – судді Ярема Х.С., розглянув справу

за позовом ОСОБА_1

до Одеської міської ради

третя особа приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Петкова Надія Михайлівна

про визнання права користування в порядку спадкування про визнання права власності на спадкове майно.

ВСТАНОВИВ:

08.09.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Одеської міської ради.

Позивач просить суд:

визнати за ним у порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 право постійного користування земельною ділянкою, площею 0,0196 га кадастровий номер 5110136900:19:008:0013 для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель в АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою.

02.10.2025 відкрито загальне позовне провадження.

10.03.2026 закрито підготовче провадження.

Позивач звернення до суду з цим позовом пояснює тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його матір ОСОБА_2 . Він є єдиним спадкоємцем. На підставі державного акту на право постійного користування земельної ділянки від 28.04.2000 його матері належала земельна ділянка, площею 0,196 га, в АДРЕСА_1 кадастровий номер 5110136900:19:008:0013. Позивач тепер хоче оформити спадщину, але нотаріус повідомила про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, оскільки на момент смерті земельна ділянка належала на праві користування, а не на праві власності, тому ця земельна ділянка не входить до складу спадщини. Позивач пояснює, що на цій земельній ділянці знаходиться житловий будинок.

Відповідач відзив на позов не подавав.

Судом встановлено такі обставини справи.

ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_1 , його матір`ю записана ОСОБА_2 (Свідоцтво про народження від 09.11.1948).

Відповідно до Державного Акту на право постійного користування землею ІІ-ОД № 0158365 від 20.03.2001, ОСОБА_2 на підставі рішення Одеської міської ради народних депутатів від 28.04.2000 № 1025-ХХІІІ, надано у постійне користування земельну ділянку, площею 0,0196 га в АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель. Кадастровий номер земельної ділянки 5110136900:19:008:0013.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_2 (Свідоцтво про смерть від 28.11.2012).

21.07.2025 приватний нотаріус Петкова Н.М. завела спадкову справу №14/2013 та роз`яснила спадкоємцю, що видати свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку , яка належала ОСОБА_2 , неможливо, оскільки на момент її смерті земельна ділянка належала їй на праві користування, а не на праві власності, тому не входить до складу спадщини.

Висновки суду.

Відповідно до ст.1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 19 Земельного кодексу України (в редакції чинній на 28.04.2000), передбачено право міських рад народних депутатів надавати земельні ділянки (крім ріллі і земельних ділянок, зайнятих багаторічними насадженнями) для будь-яких потреб у межах міста.

Згідно з ст. 22 Земельного кодексу України (в редакції чинній на 28.04.2000), право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Згідно з Державним Актом на право постійного користування землею ІІ-ОД № 0158365 від 20.03.2001, ОСОБА_2 на підставі рішення Одеської міської ради народних депутатів від 28.04.2000 № 1025-ХХІІІ, надано у постійне користування земельну ділянку, площею 0,0196 га в АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель. Кадастровий номер земельної ділянки 5110136900:19:008:0013.

За нормою статті 92 Земельного кодексу України, який набув чинності з 01.01.2002, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Вичерпний перелік осіб, які мають право отримати із земель державної та комунальної власності земельну ділянку в постійне користування, визначений частиною 2 статті 92 Земельного кодексу України.

Зі змісту частини другої статті 92 Земельного кодексу України вбачається, що передача земельної ділянки у постійне користування громадянам не передбачена.

Земельний кодекс України чітко розмежовує поняття права власності та право користування земельною ділянкою, закріплюючи права власників земельних ділянок статтею 90, а права землекористувачів - статтею 95 Земельного кодексу України.

Так, відповідно до пункту «а» статті 90 Земельного кодексу України власник земельної ділянки має право продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину. Аналіз норм, закріплених статтею 95 Земельного кодексу України свідчить про те, що землекористувач позбавлений права розпоряджатися земельною ділянкою на свій розсуд, зокрема передавати в спадщину.

Аналогічні правові норми закріплені статтями 317, 319, 373 Цивільного кодексу України.

Таким чином, право користування земельною ділянкою, що виникло в особи на підставі державного акта на право користування земельною ділянкою, не входить до складу спадщини і припиняється зі смертю особи, якій належало таке право.

Відповідно до частини 5 статті 116 Земельного кодексу України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Оскільки законодавство не передбачає передачу права постійного користування землею у зв`язку зі смертю землекористувача до його спадкоємця, підстав для задоволення позову немає.

Наведена позивачем судова практика у вигляді рішень Верховного Суду не є релевантною, оскільки стосується земельних ділянок земель сільськогосподарського призначення, та не стосується земельних ділянок з земель міст для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель.

Особа, яка набула право власності на об`єкт нерухомості, розташований у межах земельної ділянки, якою користувався попередній власник нерухомого майна, набуває право вимагати оформлення на своє ім`я документів на користування земельною ділянкою на умовах і в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача - власника об`єкта нерухомості, або частиною земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування об`єкта нерухомості розташованого на ній (постанова ВП ВС від04.12.2018 по справі № 910/18560/16).

Керуючись ст.ст. 141, 263-265 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 14.09.2026.

Суддя Ярема Х.С.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua