Постанова від 25 грудня 2025 р. у справі №521/20373/25 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа 521/20373/25

Номер провадження 3/521/6881/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2025 року суддя Хаджибейського районного суду м. Одеси Роїк Д.Я. при секретарі Каліній П.О., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , захисника — адвоката Андруся А.А., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, фізичної особи — підприємця, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 507394 від 08 листопада 2025 року ОСОБА_1 08 листопада 2025 року о 21 годині 10 хвилин за адресою: м. Одеса, Тираспольське шосе, буд. 22, керував транспортним засобом Zeekr 001, державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. У протоколі зазначено, що огляд проведено на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 7510, прилад № 0427, результат огляду — 1,83 проміле. Такі дії кваліфіковано як порушення п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Захисник ОСОБА_1 — адвокат Андрусь А.А. подав заяву від 26 грудня 2025 року про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. У заяві зазначено, що ОСОБА_1 перебував на паркувальному майданчику магазину «АТБ», не рухався дорогою в загальному потоці транспортних засобів, не мав наміру від`їжджати та викликав тверезого водія. Захисник посилався на недоведеність складу адміністративного правопорушення й порушення порядку оформлення матеріалів.

У судовому засіданні ОСОБА_1 , допитаний як свідок, заперечив проти притягнення його до адміністративної відповідальності та підтвердив обставини проходження огляду, зафіксовані на відеозаписі. Пояснив, що перша спроба видиху в газоаналізатор була невдалою, після чого поліцейський запропонував повторити її. Із результатом огляду він не погодився та просив доставити його до медичного закладу для проведення огляду, проте поліцейські відмовили, посилаючись на відсутність у цьому сенсу. Після оформлення протоколу йому запропонували підписати роздруківку приладу й акт огляду, повідомивши про обов`язковість підписання акта. Значення підпису та порядок дій у разі незгоди з результатом огляду при цьому не роз`яснили.

Допитаний у судовому засіданні як свідок ОСОБА_2 , адвокат, повідомив, що був присутній під час спілкування ОСОБА_1 з поліцейськими та зафіксований на відеозаписі. За його присутності ОСОБА_1 висловив незгоду з результатом газоаналізатора і просив поїхати до закладу охорони здоров`я для проходження огляду. Свідок підтвердив саме ці обставини, які сприймав особисто.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , захисника, показання свідків, дослідивши письмові матеріали справи та відеозаписи, суд дійшов таких висновків.

Статті 7, 245 та 280 КУпАП вимагають дотримання законності, повного з`ясування обставин справи та встановлення того, чи вчинено адміністративне правопорушення і чи винна у ньому особа. Висновок про винуватість має спиратися на докази, одержані та оцінені в установленому законом порядку.

За ст. 251 КУпАП джерелами доказів є, зокрема, протокол, пояснення особи та свідків, показання технічних приладів, відеозаписи й інші документи. Збирання доказів покладено на уповноважених складати протоколи осіб. Стаття 252 КУпАП передбачає оцінку доказів за внутрішнім переконанням на основі всебічного, повного та об`єктивного дослідження сукупності обставин.

Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема, за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Відповідну заборону встановлено п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306. Для встановлення інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення необхідно довести як керування ним транспортним засобом, так і перебування у стані сп`яніння під час керування.

Надані відеозаписи підтверджують факт керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 . Тому доводи заяви захисника в частині заперечення керування суд відхиляє. Посилання на перебування автомобіля на паркувальному майданчику, відсутність наміру надалі виїжджати на дорогу та виклик іншого водія не спростовують зафіксованого керування. Водночас установлення цієї обставини саме по собі не доводить перебування водія у стані алкогольного сп`яніння.

На підтвердження стану сп`яніння до справи долучено акт огляду з використанням спеціальних технічних засобів та роздруківку газоаналізатора Drager Alcotest 7510, заводський номер ARLM-0427, тест № 1427. В акті, як і в протоколі, зазначено позитивну пробу з показником 1,83 проміле. На роздруківці вказано дату 08 листопада 2025 року та час 21:23:02. Акт і роздруківка містять підпис ОСОБА_1 . У протоколі як засоби відеофіксації зазначені нагрудні відеореєстратори № 475794 та № 471719.

Під час огляду ОСОБА_1 здійснив дві спроби видиху в газоаналізатор: перша була невдалою, після повторної спроби поліцейський повідомив результат. Ці обставини суд оцінює разом із подальшою поведінкою учасників огляду та порядком оформлення його результатів.

На відеозаписі з нагрудного відеореєстратора № 475794 о 21:55:14 ОСОБА_1 висловлює незгоду з результатом газоаналізатора та бажання пройти огляд у медичному закладі. О 21:55:45 поліцейський відмовляє у проведенні такого огляду, мотивуючи це тим, що їхати до медичного закладу «немає сенсу». Отже, йдеться про заявлену під час оформлення матеріалів незгоду з результатом огляду та прохання перевірити його в закладі охорони здоров`я.

О 22:01:00, після оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 надають для підписання роздруківку газоаналізатора та акт огляду. Поліцейський повідомляє про обов`язковість підписання акта, не роз`яснюючи при цьому значення підпису в цьому документі та порядку проведення огляду в разі незгоди з результатом газоаналізатора. Цей епізод відбувається вже після заявленого прохання про медичний огляд і відмови поліцейського його забезпечити.

Наведений зміст відеозапису узгоджується з поясненнями ОСОБА_1 та показаннями свідка ОСОБА_2 щодо висловленої незгоди й прохання пройти огляд у медичному закладі. Показання свідка в цій частині підтверджені самим записом спілкування, тому суд приймає їх як доказ зазначених обставин.

Частина 3 ст. 266 КУпАП передбачає проведення огляду в закладі охорони здоров`я, якщо водій не погоджується з оглядом поліцейським за допомогою спеціального технічного засобу або з його результатом. За ч. 4 цієї статті медичний огляд має відбутися не пізніше двох годин після встановлення підстав для нього та в присутності поліцейського. Частина 5 ст. 266 КУпАП визначає наслідок порушення вимог цієї статті — недійсність огляду.

Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, конкретизовано обов`язки поліцейського. За пунктами 6 і 7 цього Порядку водія, який не погодився з результатом огляду на місці зупинки, необхідно направити до відповідного закладу охорони здоров`я та забезпечити проведення огляду в межах двогодинного строку. Пункт 5 Порядку пов`язує притягнення до відповідальності за результатами огляду поліцейським із підтвердженням стану сп`яніння та згодою водія з результатом.

Аналогічне правило містить п. 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858. Пункт 9 розділу ІІ цієї Інструкції покладає на поліцейського обов`язок доставити водія до найближчого уповноваженого закладу охорони здоров`я протягом установленого строку.

Ці приписи не надають поліцейському права вирішувати питання про проведення медичного огляду залежно від власної оцінки його доцільності, величини показника газоаналізатора або того, чи вже складено протокол. Висловлення водієм незгоди з результатом є підставою для переходу до огляду в закладі охорони здоров`я. Окремої письмової заяви з цього приводу закон не вимагає.

ОСОБА_1 заявив про незгоду та просив пройти медичний огляд під час спілкування з поліцейськими, у межах двох годин після зазначеного у протоколі часу події. Поліцейські знали про його позицію, однак огляду в закладі охорони здоров`я не забезпечили. Посилання на відсутність сенсу в такому огляді не є передбаченою законом підставою для відмови. ОСОБА_1 був позбавлений можливості перевірити оспорюваний результат у спосіб, прямо визначений ст. 266 КУпАП.

Саме лише зазначення направлення на огляд серед додатків у протоколі не підтверджує фактичного виконання обов`язку доставити водія до медичного закладу й забезпечити проведення огляду. Висновку закладу охорони здоров`я щодо стану ОСОБА_1 матеріали справи не містять.

Підпис ОСОБА_1 на акті огляду суд оцінює з урахуванням обставин його отримання. На відеозаписі зафіксовано попередню незгоду з результатом, прохання провести медичний огляд та відмову поліцейського. Подальше підписання документів за вказівкою про обов`язковість цього не спростовує висловленої незгоди. За таких обставин підпис не є достатнім підтвердженням того, що ОСОБА_1 змінив свою позицію, погодився з результатом та відмовився від прохання пройти огляд у медичному закладі.

На роздруківці газоаналізатора окремо зазначено, що підписом підтверджується ідентичність показань на екрані та в роздруківці. Підтвердження відповідності відображених приладом і надрукованих даних не тотожне визнанню їх достовірності або згоді з висновком про перебування у стані сп`яніння. Тому підпис на роздруківці також не усуває зафіксованої незгоди з результатом огляду.

Сам по собі порядок підписання документів після оформлення протоколу не визначає висновку суду. Значення має те, що підписи отримано після відмови забезпечити медичний огляд і без роз`яснення порядку перевірки оспорюваного результату. Подальше оформлення акта не виправляє порушення процедури, допущеного після заявлення незгоди.

Щодо доводів про недотримання інструкції з експлуатації газоаналізатора суд враховує, що п. 4 розділу ІІ Інструкції № 1452/735 вимагає дотримуватися правил застосування приладу. Водночас невдалий відбір проби та завершене вимірювання з отриманням числового результату мають різні умови повторення. Інструкція з експлуатації Drager Alcotest 7510 у розділі про помилки під час відбору проби передбачає повторну спробу після відновлення готовності приладу; при недостатньому об`ємі видиху або його перериванні відповідний час очікування становить від 4 до 20 секунд.

Отже, лише факт двох спроб видиху не дає підстав для висновку про порушення встановленого інтервалу між вимірюваннями чи несправність газоаналізатора. Суд не покладає припущення про технічну похибку в основу цієї постанови. Вирішальним є те, що після висловленої незгоди з результатом огляду поліцейські не забезпечили його перевірки в закладі охорони здоров`я, хоча ОСОБА_1 прямо просив про це.

Недотримання вимог ч. 3 ст. 266 КУпАП у цій справі стосується передбаченої законом гарантії достовірного встановлення стану водія. Тому огляд ОСОБА_1 на місці зупинки, результати якого він оспорив і які не були перевірені в належному порядку через відмову поліцейських, суд визнає недійсним відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП. Акт і роздруківка такого огляду не можуть бути покладені в основу висновку про доведеність стану алкогольного сп`яніння під час керування.

Протокол про адміністративне правопорушення є передбаченим ст. 251 КУпАП джерелом доказів, проте не має наперед установленої сили. Викладене в ньому твердження про стан сп`яніння ґрунтується на тому самому огляді, проведеному з порушенням визначеної законом процедури. Повторення його результату в протоколі не надає цьому результату самостійної доказової сили.

Зазначення поліцейськими зовнішніх ознак сп`яніння могло бути підставою для проведення огляду, але не замінює процедури встановлення такого стану за наявності незгоди водія з результатом газоаналізатора. Витяг з інформаційної системи поліції, довідки щодо посвідчення водія та відсутності повторності притягнення за ст. 130 КУпАП також не встановлюють стану сп`яніння. Відеозапис підтверджує керування й обставини проведення огляду, включаючи допущене порушення, однак не усуває необхідності дотримання вимог ст. 266 КУпАП.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 08 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а, пункт 39, роз`яснив застосування презумпції невинуватості у справах про адміністративні правопорушення: сумніви щодо події та винуватості вирішуються на користь особи, а недоведеність вини не може мати для неї наслідків доведеної винуватості. Суд ураховує цей висновок щодо оцінки достатності доказів у цій справі.

Наявність установленого факту керування не звільняє орган, який склав протокол, від доведення іншої обов`язкової ознаки інкримінованого діяння — стану алкогольного сп`яніння під час керування. Покладати на ОСОБА_1 негативні наслідки відсутності медичного висновку за обставин, коли він просив забезпечити такий огляд, а поліцейські відмовили, підстав немає.

Оцінивши докази в сукупності, суд установив, що стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом не доведений належними та допустимими доказами. Відмова від проходження огляду йому не інкримінується; встановлені обставини свідчать про його бажання пройти огляд у медичному закладі. Тому підстав для висновку про наявність у його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, немає.

За таких обставин провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Оскільки адміністративне стягнення не накладається, передбачених ст. 40-1 КУпАП підстав для стягнення судового збору немає.

Керуючись статтями 7, 9, 130, 245, 247, 251, 252, 266, 280, 283–285, 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Хаджибейський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Д.Я. Роїк