Суд: Хмельницький окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо
Дата: 07 вересня 2026 р.
Справа: №560/1718/24
Суддя: Драновський Я.В.
Справа № 560/1718/24
РІШЕННЯ
іменем України
08 вересня 2026 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Драновського Я.В.
за участю:секретаря судового засідання Данилюк В.П. представника позивача Бойка Р.В. представника відповідача Грень Н.В
розглянувши адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Теофіпольська енергетична компанія" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Теофіпольська енергетична компанія" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.01.2024 №1175/2201-0701 та №1174/2201-0701.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року, позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 19.01.2024 №1174/2201-0701 в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток за основним платежем у сумі 27 385 144,0 грн та штрафних санкцій у сумі 1 899 460,0 грн та №1754/2201-0701 в частині зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 1 963 246,0 грн. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 17 грудня 2025 року касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальність "Теофіпольська енергетична компанія" задоволено частково.
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишено без задоволення.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.01.2024 №1174/2201-0701 в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток за основним платежем в сумі 27 311 175 грн та штрафних санкцій у сумі 2 731 117 грн та №1175/2201-0701 в частині зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 11 013 505 грн, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
В решті рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року – залишено без змін.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.02.2026, головуючим суддею визначено Гнап Д.Д., однак на підставі Указу Президента України від 24.02.2026 № 171/2026 суддю Гнап Діану Дмитрівну призначено на посаду судді Сьомого апеляційного адміністративного суду. Відповідно до наказу в.о. голови Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 березня 2026 року № 36-п суддю ОСОБА_1 виключено зі штату Хмельницького окружного адміністративного суду з 02 березня 2026 року.
У зв`язку із зазначеним вище вказану справу передано для здійснення повторного автоматизованого розподілу на виконання вимог статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Після автоматизованого розподілу справи №560/1718/24 головуючим суддею визначено суддю Драновського Я.В., яким прийнято її до провадження та вирішено здійснювати розглянути за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Протокольною ухвалою Хмельницький окружний адміністративний суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні представники сторін підтримали доводи та заперечення, викладені у адресованих суду заявах.
Представник позивача позов підтримав, посилається на те, що корпоративні права в формі володіння часткою в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю не є цінним папером, а фінансовий результат (в даному випадки збитки) у вигляді різниці між вартістю придбання такої частки або витрат на здійснення внеску до статного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю не є втратами від інвестицій в асоційовані, дочірні та спільні підприємства.
Зазначає, що в акті перевірки взагалі не вказано про порушення законодавства України щодо господарських операцій між позивачем та ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в частині відсутності документів ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 на здійснення науково-технічних робіт.
Вказує, що в матеріалах справи наявна копія звіту №1 про незалежну оцінку корпоративних прав ТОВ «Перша подільська енергетична компанія» станом на 27.08.2022. Таким чином ТОВ «Теофіпольська енергетична компанія» здійснило відчуження частки в статутному капіталі ТОВ «Перша подільська енергетична компанія» по ринковій вартості, що була визначена незалежним оцінювачем.
Позивач додав до додаткових пояснень також схематичне зображення структур власності ТОВ «Перша подільська енергетична компанія» та ТОВ «Теофіпольська енергетична компанія», де прямий вирішальний влив кінцевого бенефіціарного власника «Перша подільська енергетична компанія» становить всього 0,05 %, а в ТОВ «Теофіпольська енергетична компанія» прямий вирішальний влив кінцевого бенефіціарного власника взагалі відсутній.
Представник відповідача позов не визнає, зазначаючи, що податкові повідомлення-рішення прийнято на підставі, у межах повноважень контролюючого органу та у спосіб, що передбачений чинним податковим законодавством України, із врахуванням всіх обставин, що мали значення для їх прийняття, а тому підстави для їх скасування - відсутні.
А тому просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд виходить з такого.
ТОВ "Теофіпольська енергетична компанія" зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 07.10.2015. Основний вид господарської діяльності - виробництво електроенергії.
ГУ ДПС у Хмельницькій області провело документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Теофіпольська енергетична компанія" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи за період з 01.01.2017 по 30.09.2023 та за період з 07.10.2015 по 30.09.2023 з метою правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
За результатами перевірки складений акт від 26.12.2023 №15018/22-01-07- 01/40055521, у якому відображені встановлені перевіркою порушення позивачем: пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 140.5.3 пункту 140.5 статті140 ПК України; пункту 2 статті 3, пункту 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 996-XIV, із змінами та доповненнями; пунктів 2.1, 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704; пункту 5 П(С)БО 11 "Зобов`язання", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за №85/4306; пункту 5 П(С)БО 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153; пункту 27 П(С)БО 16 "Витрати", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248; пункту 6 П(С)БО 31 "Фінансові витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2006 №415, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.05.2006 за №610/12484.
На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення від 19.01.2024 форми "П" № 1175/2201-0701, яким зменшена сума від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 12 976 751 грн, та форми "Р" № 1174/2201-0701, яким збільшена суму грошового зобов`язання з податку на прибуток за основним платежем в сумі 54 696 319 грн та штрафними санкціями в сумі 4 630 577 грн.
Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, в частині, що направлена Верховним Судом на новий розгляд, суд звертає увагу на таке.
Щодо порушення, яке стосується заниження різниць, які збільшують фінансовий результат до оподаткування, в загальній сумі 151 714 803 грн внаслідок не відображення у їх складі втрат від реалізації частки в статутному капіталі позивача.
Вказане порушення вплинуло на прийняття податкового повідомлення - рішення від 19.01.2024 форми "Р" №1174/2201-0701.
До перевірки позивачем надано оборотно-сальдову відомість по рахунку 14.1 «Інвестиції пов`язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі», згідно якої встановлено самостійне відображення ТОВ «Перша подільська енергетична компанія» інвестицій в частку статутного капіталу позивача в сумі 314 147 000 грн.
З огляду на вказане позивачем було сплачено (придбано) частку в статутному капіталі ТОВ «Перша подільська енергетична компанія», сума якої становить 314 147 000 гривень.
Окрім того, позивачем в «Примітках до річної фінансової звітності» в розділі IV «Фінансові інвестиції» р.350 відображено довгострокові фінансові інвестиції за методом участі в капіталі в асоційовані підприємства за 2021 рік в сумі 447 647 грн (в т. ч. 314 147 грн), що також відповідає даним його бухгалтерського обліку (рах. 141 «Інвестиції пов`язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі»).
Що, на думку суду, спростовує твердження ТОВ "Теофіпольська енергетична компанія" щодо відсутності в матеріалах справи доказів проведення підприємством обліку суми інвестицій за методом участі в капіталі.
Згідно протоколів загальних зборів засновників ТОВ "Теофіпольська енергетична компанія":
- від 08.11.2022 №0811/01 вирішено продати частину частки у статутному капіталі ТОВ «Перша подільська енергетична компанія» в розмірі 68 851 064 грн за ціною 35 600 000 гривень;
- від 14.11.2022 №1411/01 вирішено продати частину частки у статутному капіталі ТОВ «Перша подільська енергетична компанія» в розмірі 68 043 240 грн за ціною 35 182 300 гривень;
- від 21.11.2022 №2111/01 вирішено продати частину частки у статутному капіталі ТОВ «Перша подільська енергетична компанія» в розмірі 68 043 240 грн за ціною 35 182 300 гривень;
- від 23.12.2022 №2312/01 вирішено продати частину частки у статутному капіталі ТОВ «Перша подільська енергетична компанія» в розмірі 68 043 240 грн за ціною 35 182 300 гривень;
- від 12.01.2023 №1201/01 вирішено продати частину частки у статутному капіталі ТОВ «Перша подільська енергетична компанія» в розмірі 41 166 216 грн за ціною 21 285 297 гривень.
У періоді з 08.11.2022 по 12.01.2023 позивачем здійснено продаж частки у статутному капіталі ТОВ «Перша подільська енергетична компанія».
Реалізацію позивачем частини частки у статутному капіталі для ТОВ «Перша подільська енергетична компанія» підтверджено договорами купівлі-продажу частини частки у статутному капіталі, актами приймання-передачі частини частки у статутному капіталі.
Оплата за договорами здійснена у безготівковій формі у національній валюті України шляхом перерахування покупцем грошових коштів в загальній сумі 162 432 197 грн на банківський рахунок ТОВ "Теофіпольська енергетична компанія".
Згідно картки обороту рахунку 741 за жовтень 2022 року - березень 2023 року дохід від продажу частки у статутному капіталі становить 162 432 197,00 грн.
Також позивачем відображено в звітах про фінансові результати (звітах про сукупний дохід) (форма №2) наступні показники:
- рядка 2240 «Інші доходи» – дохід від продажу частки у статутному капіталі за: рік 2022 в сумі 141 146 900 грн, за 1 квартал 2023 в сумі 21 285 297 грн, півріччя 2023 в сумі 21 285 297 грн, за 9 місяців 2023 в сумі 21 285 297 гривень;
- рядка 2270 «Інші витрати» – витрати від продажу частки у статутному капіталі за: рік 2022 в сумі 272 980 784 грн, за 1 квартал 2023 в сумі 41 166 216 грн, півріччя 2023 в сумі 41 166 216 грн, за 9 місяців 2023 в сумі 41 166 216 гривень.
Таким чином, позивачем продано частку в статутному капіталі для ТОВ «Перша подільська енергетична компанія» з втратами (різницею) в розмірі 151 714 803 грн (314 147 000 грн (інвестиції позивача за методом участі в капіталі в асоційовані підприємства) - 162 432 197,00 грн (дохід отримай від продажі частки в капіталі асоційованого підприємства) = 151 714 803 грн (втрати понесені позивачем від інвестицій).
Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Згідно з пп.140.5.3 п.140.5 ст.140 ПК України фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму втрат від інвестицій в асоційовані, дочірні та спільні підприємства, розрахованих за методом участі в капіталі або методом пропорційної консолідації.
Тобто, позивач придбав, частку у ТОВ «Перша подільська енергетична компанія», а потім її ж продав для ТОВ «Перша подільська енергетична компанія» за нижчою ціною.
З огляду на зазначене, правомірно перевіркою встановлено порушення вимог пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, пп.140.5.3 п.140.5 ст.140 ПК України, що призвело до заниження різниць, що збільшують фінансовий результат до оподаткування, в загальній сумі 151 714 803 грн.
Щодо того, що, як стверджує позивач, він не є асоційованим підприємством з ТОВ «Перша подільська енергетична компанія», оскільки остання не є залежною від позивача, відсутні прийняті рішення щодо координації асоційованого підприємства та рішення щодо управлінського впливу на асоційоване підприємство, відсутнє ведення спільних господарських операцій.
Згідно з пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.
Тобто, для визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, позивач зобов`язаний, керуючись національними положеннями (стандартів) бухгалтерського обліку (П(С)БО) скоригувати фінансовий результат до оподаткування, визначений на підставі бухгалтерського обліку, на різниці, які визначені в ПК України.
За даними перевірки встановлено, що відповідно до наказу «Про облікову політику підприємства» від 01.04.2016 №1/2, платником податків використовуються такі принципи, методи і процедури для ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової звітності: застосовувати при відображенні в бухгалтерському обліку господарських операцій і подій норми відповідних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, затверджених Міністерством фінансів України (п.1.1).
Згідно з п. 4 П(С)БО 23 «Розкриття інформації щодо пов`язаних сторін», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18 червня 2001 року № 303 (далі - П(С)БО 23) асоційоване підприємство - підприємство, на яке інвестор має суттєвий вплив і яке не є дочірнім або спільним підприємством інвестора.
Пунктом п. 3 П(С)БО 12 «Фінансові інвестиції», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 26 квітня 2000 року № 91, надано визначення суттєвого впливу, яким є повноваження брати участь у прийнятті рішень з фінансової, господарської та комерційної політики об`єкта інвестування без здійснення контролю цієї політики.
Свідченням суттєвого впливу, зокрема, можуть бути:
1) володіння двадцятьма або більше відсотками акцій (статутного капіталу) підприємства;
2) представництво в раді директорів або аналогічному керівному органі підприємства;
3) участь у прийнятті рішень;
4) взаємообмін управлінським персоналом;
5) забезпечення підприємства необхідною техніко-економічною інформацією.
Вбачається, що у п. 3 П(С)БО 12 «Фінансові інвестиції» буквально зазначено, що свідченням суттєвого впливу, зокрема, можуть бути: володіння двадцятьма або більше відсотками акцій (статутного капіталу) підприємства.
Згідно з п.16 П(С)БО 12 фінансові інвестиції в асоційовані й дочірні підприємства обліковуються за методом участі в капіталі, крім випадків, наведених в пункті 17 П(С)БО 12.
Позивач володів більше 20 відсотками статутного капіталу ТОВ «Перша подільська енергетична компанія», що, виходячи з положень П(С)БО 12 «Фінансові інвестиції», є свідченням суттєвого впливу.
Тому, означені підприємства, враховуючи п. 4 П(С)БО 23 «Розкриття інформації щодо пов`язаних сторін», були асоційованими.
Отже, позивачем купівлю частки в статутному капіталі ТОВ «Перша подільська енергетична компанія», сума якої становить 314 147 000 гривень, за методом участі в капіталі, правильно обліковано в бухгалтерському обліку, та це не є помилкою бухгалтера.
При цьому, вказану частку продано позивачем для ТОВ «Перша подільська енергетична компанія» за 162 432 197,00 грн, що підтверджується бухгалтерським обліком позивача та протоколами загальних зборів.
Доводи позивача про наявність бухгалтерської помилки під час ведення обліку інвестицій в асоційовані підприємства, яка, на його думку, не може свідчити про порушення, не знаходять свого підтвердження, позивач не надав жодних доказів, які б могли свідчити про існування помилки (висновку аудиторської компанії за результатами проведення аудиторської перевірки; документів, які б підтверджували вжиття заходів для усунення помилки у податковому чи бухгалтерському обліку, в т.ч. подання уточнюючих декларацій, складання бухгалтерських довідок; доказів притягнення до відповідальності винних осіб).
Також суд зазначає про те, що контролюючим органом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Перша подільська енергетична компанія» існує спільний кінцевий бенефіціарний власник - ОСОБА_4 (який, одночасно, є й засновником ТОВ «Перша подільська енергетична компанія»), що свідчить про наявність вирішального впливу.
Згідно статті 1 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі - Закон № 755-IV) терміни "кінцевий бенефіціарний власник" та "структура власності" у Законі № 755-IV вживаються у значенні, наведеному у Законі України від 06 грудня 2019 року № 361-IX "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі - Закон № 361-IX).
За визначенням, наведеним у пункті 30 частини першої статті 1 Закону № 361-IX, кінцевий бенефіціарний власник - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність клієнта та/або фізичну особу, від імені якої проводиться фінансова операція.
Кінцевим бенефіціарним власником є:
- для юридичних осіб - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи (в тому числі через ланцюг контролю/володіння).
Тобто, коли дві юридичні особи мають одного і того ж кінцевого бенефіціарного власника, остаточне управлінське рішення щодо обох суб`єктів належить одній і тій самій особі, а відтак, і фактичний контроль та вплив над активами.
При цьому, посилання позивача на відсутність документально оформлених рішень як на підставу для заперечення наявності вирішального впливу є необґрунтованим та свідчить про підміну правової категорії «контролю» її формальними ознаками.
Закон прямо передбачає, що вирішальний вплив здійснюється як безпосередньо так і опосередковано, через структуру володіння (без необхідності формального оформлення кожного управлінського рішення).
Суд враховує, що в межах спірних правовідносин, позивач, шляхом оформлення продажу частки в статутному капіталі між асоційованими підприємствами, які належать одному власнику, формує показники доходів та витрат, що цілеспрямовано впливає на фінансовий результат до оподаткування.
З урахуванням встановленої обставини, щодо наявності спільного кінцевого бенефіціарного власника (крім вже доведеної обставини, щодо володіння більше 20% статутного капіталу), такі операції фактично здійснюються в межах єдиного центру контролю, що виключає їх економічну нейтральність та свідчить про прямий вплив на формування податкових показників.
У даній справі відчуження частки не призвело до зміни контролю над активом; актив залишився під впливом тієї ж самої особи; водночас у позивача сформовано більші витрати ніж доходи, що призводить до від`ємного фінансового результату.
Таким чином, має місце ситуація, коли за відсутності реальних економічних змін (зміни контролю, вибуття активу з-під впливу бенефіціара) штучно створюється збиток у розмірі 151 714 803 грн, який без застосування податкових коригувань зменшує об`єкт оподаткування на цю суму.
Саме з метою недопущення такого формування показників Податковим кодексом України, зокрема підпунктом 140.5.3 пункту 140.5 статті 140, передбачено обов`язок збільшення фінансового результату на суму втрат від інвестицій.
Крім цього, відповідно до пп. 14.1.231 п.14.1 с. 14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.
Однак, в даних правовідносинах відсутня така економічна доцільність зі сторони позивача купувати частку за 314 147 000 грн та продавати її для того ж підприємства за 162 432 197,00 грн, крім як для формування від`ємних показників фінансової звітності.
Що стосується висновку експерта № 811 від 30.08.2024, де експертом вказано, «якщо суб`єкт господарювання володіє прямо або опосередковано 20% або більшою кількістю голосів в об`єкті інвестування, то припускається, що суб`єкт господарювання має суттєвий вплив, доки не буде доведено протилежне».
Такі твердження експерта є припущеннями, не відповідають п. 3 П(С)БО 12 «Фінансові інвестиції», де відсутнє посилання на фразу доки не буде доведено протилежне.
Слід зазначити, що висновок експерта №811 від 30.08.2024 складено за результатами проведення судової економічної експертизи за матеріалами досудового розслідування внесеного до Єдиного реєстру судових розслідувань 08.12.2023 № 72023000120000117 від 08.12.2023, та не є висновком експерта в розумінні ст. 101 КАС України.
Щодо порушення, яке стосується заниження позивачем інших доходів по операціях з придбання у період з 02.07.2019 по 27.12.2019 послуг з розробки технічної та технологічної документації ФОП ОСОБА_3 , загальною вартістю 6 125 050,0 грн, та ФОП ОСОБА_5 , загальною вартістю 4 888 455,0 грн, які не мали реальних наслідків.
Вказане порушення вплинуло на прийняття податкового повідомлення-рішення від 19.01.2024 форми "П" № 1175/2201-0701, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток.
Позивач не надано доказів фактичного виконання ФОП ОСОБА_6 , ФОП ОСОБА_2 науково-технічних робіт (послуг) – письмові акти, висновки, заключення, аналізи, тощо, якими оформлені результати науково - технічних робіт та відображають їх зміст.
Основними видами діяльності ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 є неспеціалізована оптова торгівля, науково - технічні роботи згідно Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 26.11.2015 № 848-VIII (далі - Закон № 848-VIII), проводяться лише науковими працівниками або науковими установами.
За визначенням пункту 15 статті 1 Закону № 848-VIII науково - технічна робота - наукові дослідження та науково-технічні (експериментальні) розробки, проведені з метою одержання наукового, науково-технічного (прикладного) результату. Основними видами наукової (науково-технічної) роботи є науково-дослідні, дослідно-конструкторські, проектно-конструкторські, дослідно-технологічні, технологічні, пошукові та проектно-пошукові роботи, виготовлення дослідних зразків або партій науково-технічної продукції, а також інші роботи, пов`язані з доведенням нових наукових і науково-технічних знань до стадії практичного використання.
Відповідно до пункту 29 статті 1 Закону № 848-VIII науковий працівник - вчений, який має вищу освіту не нижче другого (магістерського) рівня, відповідно до трудового договору (контракту) професійно провадить наукову, науково - технічну, науково-організаційну, науково-педагогічну діяльність та має відповідну кваліфікацію незалежно від наявності наукового ступеня або вченого звання, підтверджену результатами атестації у випадках, визначених законодавством.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону № 848-VIII суб`єктами наукової і науково- технічної діяльності є наукові працівники, науково-педагогічні працівники, аспіранти, ад`юнкти і докторанти, інші вчені, наукові установи, університети, академії, інститути, музеї, інші юридичні особи незалежно від форми власності, що мають відповідні наукові підрозділи, та громадські наукові організації.
Вбачається, що науково - технічні роботи проводяться лише науковими працівниками або науковими установами. Результатом науково-технічних робіт є створені нові або істотно вдосконалені матеріали, продукти, процеси, пристрої, технології, системи, нові або істотно вдосконалені послуги, введені в дію нові конструктивні чи технологічні рішення, завершені випробування, розробки, що впроваджені або можуть бути впроваджені в суспільну практику. Науково-технічний (прикладний) результат може бути у формі ескізного проекту, експериментального (дослідного) зразка або його діючої моделі, конструкторської або технологічної документації на науково-технічну продукцію, дослідного зразка, тощо.
Позивачем не надані докази виконання договірних науково – технічних робіт, створення відповідної науково – технічної продукції, зокрема, створені нові або істотно вдосконалені матеріали, продукти, процеси, пристрої, технології, системи, нові або істотно вдосконалені послуги, введені в дію нові конструктивні чи технологічні рішення, ескізного проекту, експериментального (дослідного) зразка або його діючої моделі, конструкторської або технологічної документації на науково - технічну продукцію, дослідного зразка, тощо, та докази впровадження позивачем результатів науково-технічних робіт у виробництво.
Докази наявності позитивного економічного ефекту від придбання науково – технічних робіт у ФОП ОСОБА_2 в сумі 4 888 455,0 грн, від ФОП ОСОБА_3 в сумі 6 125 050,0 грн відсутні.
За відсутності вказаних документів, неможливо встановити зв`язок таких операцій з господарською діяльністю платника податків, що узгоджується з уже існуючим висновком Верховного Суду, який міститься в постанові від 23 жовтня 2020 року по справі №815/2126/15, та згідно якого: у підтвердження фактичного отримання послуг можуть бути надані акт приймання-передачі послуг або інший документ, що підтверджує фактичне надання таких послуг, звіт про надання консультацій, у якому мають бути викладені результати і надані рекомендації замовнику. Розділ акта приймання-передачі послуг, у якому викладено суть господарської операції, має за змістом відповідати даним договору на надання послуг і даним звіту. Крім того, в актах виконаних робіт має бути конкретний перелік наданих послуг, місце і дата їх надання, а також зазначено, у чому виражено їх результат.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В процесі судового розгляду відповідач не довів правомірність податкових повідомлень рішень від 19.01.2024 №1174/2201-0701 в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток за основним платежем в сумі 27 385 144,0 грн та штрафних санкцій в сумі 1 899 460,0 грн та 19.01.2024 №1175/2201-0701 в частині зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 1 963 246,0 грн.
Таким чином, позовні вимоги в цій частині слід задовольнити.
У зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі, пропорційному до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 19.01.2024 №1174/2201-0701 в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток за основним платежем в сумі 27 385 144,0 грн та штрафних санкцій в сумі 1 899 460,0 грн та №1175/2201-0701 в частині зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 1 963 246 грн.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 14 вересня 2026 року
Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Теофіпольська енергетична компанія" (вул. Соборна, 12, смт. Теофіполь, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 30601 , код ЄДРПОУ - 40055521)
Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м.Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29001 , код ЄДРПОУ - 44070171)
Головуючий суддя Я.В. Драновський
Оригінал: reyestr.court.gov.ua