Постанова від 09 липня 2026 р. у справі №521/16736/25 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа 521/16736/25

Номер провадження 3/521/71/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2026 року м. Одеса Суддя Хаджибейського районного суду м. Одеси Роїк Д.Я., при секретарі Каліній П.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , громадянина Ізраїлю, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно працевлаштованого, за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 439919 від 01 вересня 2025 року ОСОБА_2 31 серпня 2025 року о 23 год. 30 хв. у м. Одесі на вул. Мечникова, 118 керував транспортним засобом Toyota, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запахом алкоголю з порожнини рота та почервонінням очей, і відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законодавством порядку. Такі дії кваліфіковано як порушення пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 130 КУпАП.

У судове засідання 10 липня 2026 року ОСОБА_2 не з`явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Його захисник, адвокат Байло Євген Сергійович, подав письмові пояснення, в яких заперечив вину ОСОБА_1 , зазначив, що останній не відмовлявся від проходження огляду в установленому порядку, та просив закрити провадження у справі. На підтвердження своєї позиції ОСОБА_2 надав висновок від 01 вересня 2025 року про відсутність стану алкогольного сп`яніння за результатами самостійного звернення для проведення обстеження.

Дослідивши письмові матеріали справи та доступні для відтворення частини відеозаписів, оцінивши їх у сукупності з доводами захисту, суд дійшов таких висновків.

За змістом статей 7, 245 та 280 КУпАП притягнення до адміністративної відповідальності можливе лише на встановлених законом підставах і з додержанням установленої процедури. Суд має з`ясувати обставини інкримінованого діяння та встановити, чи доведено наявність усіх ознак відповідного складу правопорушення і вину особи.

ОСОБА_3 інкриміновано саме відмову особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відповідно до встановленого порядку. Це є самостійною формою об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Тому предметом доказування є не лише факт керування транспортним засобом і наявність підстав для проведення огляду, а й додержання встановленої процедури його пропонування та направлення водія до закладу охорони здоров`я, а також дійсна й однозначна відмова водія від проходження такого огляду.

Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частинами другою–четвертою статті 266 КУпАП передбачено проведення огляду поліцейським із використанням спеціальних технічних засобів та із застосуванням засобів відеозапису, а в разі незгоди водія на проведення такого огляду або з його результатами — проведення огляду в закладі охорони здоров`я.

За частиною сьомою статті 266 КУпАП огляд у закладі охорони здоров`я здійснюється не пізніше двох годин із моменту встановлення підстав для його проведення. Огляд та складення висновку за його результатами проводяться у присутності поліцейського. Відповідно до частини дев`ятої цієї статті огляд, проведений із порушенням установлених вимог, вважається недійсним.

Згідно з пунктами 6–8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, водій, який відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським до відповідного закладу охорони здоров`я.

Поліцейський забезпечує проведення огляду водія в закладі охорони здоров`я не пізніше двох годин із моменту виявлення відповідних підстав. У разі відмови водія від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості їх застосування — у присутності двох свідків, складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначає ознаки сп`яніння та дії водія щодо ухилення від огляду.

Таку саму послідовність передбачає пункт 7 розділу I Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, у редакції, чинній на час події.

Пунктом 8 розділу II зазначеної Інструкції встановлено форму направлення на огляд згідно з додатком 1, а пункт 9 цього розділу покладає на поліцейського обов`язок забезпечити доставлення водія до найближчого уповноваженого закладу охорони здоров`я не пізніше двох годин із моменту виявлення підстав для проведення огляду.

Отже, для висновку про невиконання водієм обов`язку, передбаченого пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України, необхідні докази того, що вимога поліцейського стосувалася проходження огляду за встановленою процедурою, водію було надано реальну можливість пройти такий огляд, а його відмова була однозначною та належно зафіксованою.

Саме по собі заповнення документів про адміністративне правопорушення не замінює виконання поліцейським установленої процедури направлення водія до закладу охорони здоров`я.

Факт керування ОСОБА_4 транспортним засобом зафіксований на дослідженому відеозаписі, тому суд вважає цю обставину встановленою.

Зазначений у протоколі запах алкоголю з порожнини рота належить до передбачених пунктом 3 розділу I Інструкції ознак, за наявності яких поліцейський має підстави ініціювати огляд водія. Водночас наявність підстав для проведення огляду не звільняє поліцейського від обов`язку додержати встановленого порядку його проведення та належно зафіксувати відмову водія.

За допомогою декількох пристроїв повністю дослідити відеозапис із нагрудної камери № 471639 не вдалося через помилку читання диска. Для відтворення був доступний лише початок запису.

Відеозапис із нагрудної камери № 474501 досліджено частково, у доступному для відтворення обсязі, що становить приблизно дві третини запису. Зміст недосліджених частин відеозаписів судом не встановлений і не може використовуватися для підтвердження або спростування інкримінованої ОСОБА_3 відмови.

У доступній частині відеозапису з нагрудної камери № 474501 зафіксовано процес оформлення поліцейським матеріалів справи після 00 год. 09 хв. і до 00 год. 29 хв. 01 вересня 2025 року. Під час цього процесу в поліцейського перебував бланк направлення на огляд, до якого він вносив анкетні дані ОСОБА_1 .

На стоп-кадрах із часовими позначками від 00:17:10 до 00:18:48, а також під час подальшого оформлення матеріалів до моменту, коли поліцейський розпочав роз`яснення прав та ознайомлення ОСОБА_1 з протоколом про адміністративне правопорушення, видно, що бланк направлення не містить відбитка печатки та інших заповнених відомостей, окрім анкетних даних ОСОБА_1 .

Отже, на досліджених фрагментах відеозапису не зафіксовано завершеного оформлення направлення в тому вигляді, в якому цей документ долучено до матеріалів справи.

Натомість у направленні, яке міститься в матеріалах справи, зазначено час його складення — 23 год. 50 хв. 31 серпня 2025 року, а в лівому верхньому куті документа наявний відбиток печатки блакитного кольору.

Таким чином, відомості долученого до справи направлення не узгоджуються з відображеними на відеозаписі часом, послідовністю та станом його заповнення. Документ датований часом, який передує зафіксованому на відеозаписі процесу оформлення матеріалів, тоді як під час фактичного заповнення бланка після 00 год. 09 хв. І до завершення складання всіх матеріалів 01 вересня 2025 року в ньому були зазначені лише анкетні дані ОСОБА_1 .

Суд не вважає відсутність відбитка печатки на показаному у відеозаписі бланку самостійною підставою для закриття провадження та не робить висновку про підроблення долученого документа.

Значення має сукупність виявлених розбіжностей, зокрема різний обсяг заповнених відомостей, відмінність зовнішнього вигляду бланка та невідповідність зазначеного в направленні часу хронології подій, відображеній на відеозаписі.

Ці обставини ставлять під обґрунтований сумнів те, що долучене до матеріалів справи направлення в його наявному змісті було оформлене під час спілкування поліцейських із ОСОБА_4 та підтверджує належне направлення останнього на огляд саме в зазначений у документі час.

Внесення лише анкетних даних до бланка не підтверджує виконання процедури направлення в повному обсязі. Так само наявність заповненого направлення серед надісланих до суду матеріалів не доводить, що на момент інкримінованої відмови цей документ уже мав відповідний зміст і відображав фактично вчинені поліцейським дії.

Виявлені розбіжності не усунуті іншими дослідженими судом доказами.

Окремий недолік письмового оформлення не є безумовною підставою для звільнення особи від адміністративної відповідальності, якщо іншими належними та достовірними доказами підтверджено додержання процедури й однозначну відмову водія від проходження огляду.

Однак у цій справі оцінюється не ізольована неточність у реквізитах документа. Виявлені розбіжності стосуються самого факту та часу оформлення направлення до закладу охорони здоров`я, а можливість перевірити повну послідовність подій за наданими до суду відеозаписами обмежена технічною неможливістю їх повного відтворення.

За таких обставин досліджені докази не дають можливості встановити поза розумним сумнівом, що поліцейський належно виконав вимоги Інструкції щодо направлення ОСОБА_1 на огляд до закладу охорони здоров`я, запропонував йому пройти такий огляд із дотриманням установленої процедури та забезпечив реальну можливість його проходження, а ОСОБА_2 від цього однозначно відмовився.

Загальне зазначення у протоколі про відмову від огляду в установленому порядку не усуває встановлених судом суперечностей.

Відповідно до статей 251 та 252 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, відеозаписи та інші документи підлягають оцінці в їх взаємозв`язку. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складення протоколів про адміністративні правопорушення.

Протокол про адміністративне правопорушення не має наперед установленої доказової сили та за наявності суперечностей потребує перевірки шляхом зіставлення з іншими наявними у справі доказами.

Наданий ОСОБА_4 висновок від 01 вересня 2025 року не є самостійним доказом, який спростовує склад інкримінованого адміністративного правопорушення.

Відсутність стану алкогольного сп`яніння або етанолу за результатами подальшого обстеження не виключала б відповідальності за раніше вчинену та належним чином доведену відмову від проходження огляду. Цей висновок характеризує результати обстеження на час його проведення та не доводить проходження саме того огляду, який мав бути проведений на вимогу поліцейського в установленому порядку.

Водночас суд оцінює зазначений висновок як письмовий доказ у сукупності з іншими матеріалами справи. Самостійне звернення ОСОБА_1 для проведення обстеження та його результат узгоджуються з доводами захисту про відсутність відмови від належним чином запропонованого огляду.

Допоміжне значення цього документа полягає не в заміні процедури, передбаченої статтею 266 КУпАП, а в його оцінці поряд із установленими розбіжностями в направленні та змістом доступних для дослідження частин відеозаписів.

Наведена сукупність обставин залишає неспростованою альтернативну версію подій, за якою оформлення матеріалів про відмову від проходження огляду відбулося без належного виконання поліцейським процедури направлення до закладу охорони здоров`я, а не внаслідок свідомого невиконання ОСОБА_4 законної вимоги пройти огляд у встановленому порядку.

Ця версія ґрунтується на конкретних досліджених доказах, насамперед на зафіксованому відеозаписом стані заповнення бланка направлення та його невідповідності документу, долученому до матеріалів справи.

При вирішенні питання про доведеність вини суд виходить із презумпції невинуватості, гарантованої статтею 62 Конституції України та пунктом 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Сумніви щодо обставин, необхідних для притягнення особи до адміністративної відповідальності, не можуть усуватися припущеннями або покладенням на особу обов`язку довести власну невинуватість.

У постанові від 08 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду наголосив на застосуванні презумпції невинуватості у справах про адміністративні правопорушення та необхідності тлумачити всі сумніви щодо події правопорушення і вини особи на її користь.

Верховний Суд у складі Касаційного кримінального суду в постанові від 04 липня 2018 року у справі № 688/788/15-к, провадження № 51-597км17, зазначив, що обґрунтовані альтернативні пояснення встановлених обставин мають бути спростовані доказами, а самої більшої вірогідності версії обвинувачення порівняно з версією захисту недостатньо для доведення вини поза розумним сумнівом.

Суд бере до уваги наведений підхід до оцінки доказів, не підміняючи ним спеціального порядку провадження, встановленого КУпАП.

У цій справі доведеність факту керування ОСОБА_4 транспортним засобом не усуває обов`язку довести решту ознак інкримінованої відмови.

Невідповідність направлення дослідженим фрагментам відеозапису, непідтвердження належного виконання процедури направлення та неможливість перевірити недоступні частини відеозаписів у сукупності з доводами захисту і поданим медичним висновком залишають обґрунтований сумнів щодо наявності об`єктивної сторони правопорушення.

Отже, належними, достовірними та достатніми доказами не доведено поза розумним сумнівом відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відповідно до встановленого порядку.

За відсутності доведеності цієї обов`язкової ознаки склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, не встановлений. Нерозв`язані сумніви суд тлумачить на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись статтями 7, 130, 245, пунктом 1 частини першої статті 247, статтями 251, 252, 266, 280, 283–285, 294 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Хаджибейський районний суд м. Одеси шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів із дня винесення постанови.

Суддя Д.Я. Роїк