Суд: Хмельницький окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: визначення митної вартості товару
Дата: 13 вересня 2026 р.
Справа: №560/18715/25
Суддя: Польовий О.Л.
Справа № 560/18715/25
РІШЕННЯ
іменем України
14 вересня 2026 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Польового О.Л. розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спарк-Швейне Обладнання" до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Спарк-Швейне Обладнання" звернулось до суду з позовом до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA400000/2025/000119/2 від 26.05.2025 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2025/000297 від 26.05.2025.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ним до митного оформлення були подана електронна митна декларація щодо товарів, митна вартість яких визначалась за ціною договору (контракту), а також відповідний пакет документів. За результатами перевірки митним органом було прийняте рішення про коригування митної вартості товару та картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів. Підставою спірного рішення є неподання декларантом документів, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів відповідно до вимог ч. 2 та ч. 3 статті 53 Митного кодексу України. Позивач вважає, що рішення та картка відмови є неправомірними та підлягають скасуванню, адже митному органу були надані усі необхідні документи, що підтверджували числові значення складових митної вартості, визначеної за основним методом.
Відповідач подав відзив, у якому у задоволенні позову просить відмовити. Зазначає, що митний орган діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Митним кодексом України та чинним законодавством України. Під час перевірки правильності визначення митної вартості у відповідача виникли обґрунтовані сумніви щодо задекларованої позивачем митної вартості товарів, відтак було прийняте оскаржене рішення і картка відмови, які митний орган вважає правомірними та обґрунтованими.
У відзиві на позов відповідач просив розглянути справу в судовому засіданні з викликом сторін у зв`язку зі складністю справи, та з метою з`ясування всіх обставин справи.
Вирішуючи зазначене клопотання, суд враховує, що частиною 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Враховуючи те, що ця справа є незначної складності, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання, тому в задоволенні клопотання необхідно відмовити.
Представником позивача подано відповідь на відзив, у якій зазначає, що позивачем було подано під час митного оформлення усі документи, які вимагаються Митним кодексом України. Просить позов задовольнити в повному обсязі.
У запереченнях на відповідь на відзив відповідач відхилив аргументи позивача та вказав, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є правомірним.
Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Дослідивши докази, суд встановив такі обставини справи.
04.02.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спарк-Швейне Обладнання" та компанією "Jack Technology Co., LTD." був укладений контракт-імпорт №SV03-2025, відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов`язується поставити покупцю за його заявками-замовленнями, а покупець зобов`язується прийняти у власність від продавця товар згідно з інвойсами на кожну партію товару, які є невід`ємною частиною контракту. Відповідно до п. 2.1. Контракту вартість товару визначається в доларах США та вказується у інвойсах для кожної поставки. У пункті 2.3 зазначено, що загальна вартість товару становить 126907,74 доларів США.
05.03.2025 компанією «Jack Technology Co., LTD.» виставлено на адресу позивача інвойс №JKFY25128 від 05.03.2025 на загальну суму 126907,74 доларів США, інвойсом визначено умови поставки - CPT Gdansk, Poland (ІНКОТЕРМС 2010). На виконання Контракту та інвойсу здійснено поставку Товару, а саме: напівавтоматичні, автоматичні промислові швейні машини «BRUCE» різної комплектації в асортименті, нові з запасними частинами та комплектуючими.
26.05.2025 до митного оформлення було подано електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ №25UA400040012463U4.
Митна вартість товару визначена за ціною Контракту (основним методом) в розмірі 5317249,03 грн. (графа 12 МД №25UA400040012463U4). До складових митної вартості включено ціну товару 5267864,14 грн. (126907,74 доларів США * 41,5094 грн./1 долар США), також, відповідно до вимог МК України до митної вартості товару включено вартість послуг з транспортування товару, які здійснюються до митної території України в розмірі 49384,88 грн.
До митної декларації були надані наступні товаросупровідні документи:
- Контракт-імпорт №SV03-2025 від 04.02.2025 р.;
- Проформа інвойс (Proforma invoice) №JK250204-UA-SV03 від 04.02.2025 р.;
- Платіжна інструкція в іноземній валюті №25 від 26.03.2025 р.;
- Інвойс (Іnvoice) №JKFY25128 від 05.03.2025 р.;
- Пакувальний лист (Packing list) б/н від 05.03.2025 р.;
- Декларація про походження товару №JKFY25128 від 05.03.2025;
- Платіжна інструкція в іноземній валюті №27 від 10.04.2025 р.;
- Договір транспортного експедирування №1202/25 від 12.02.2025 р.;
- Заявка на перевезення вантажу №TG022386 від 09.05.2025 р.;
- Довідка про транспортно - експедиційні витрати №TG022386 від 23.05.2025 р.;
- Коносамент (Bill of lading) №HS125030021 від 09.03.2025 р.;
- Накладна УМВС (SMGS consignment note (rain)) №2151575944 від 25.04.2025.
Підставою прийняття рішення про коригування митної вартості товарів від 26.05.2025 № UA400000/2025/000119/2 відповідач зазначив, що документи, подані згідно ч. 2 та ч. 3 ст. 53 МКУ містять розбіжності та не підтверджують усі числові значення складових митної вартості, а заявлений рівень митної вартості ставить під сумнів задекларовану митну вартість товарів, зокрема:
- заявлений декларантом рівень митної вартості товарів №2, 3, 5, 9 не відповідає рівню митної вартості подібних товарів того ж виробника, тієї ж торгової марки, митне оформлення яких здійснено раніше;
- до митного оформлення не надано передбачені зовнішньоекономічним контрактом заявку - замовлення, копію митної декларації країни відправлення;
- за передбаченими умовами поставки вартість транспортування включена в ціну товару, однак за визначеними умовами контракту, у вартість товару входить вартість лише пакування;
- особа, яка надає інформацію про вартість перевезення не відповідає особі, яка здійснює перевезення відповідно до даних залізничної накладної УМВС, що свідчить про наявність експедиційної винагороди експедитора, яка не включена до складових митної вартості товарів;
- сума за перевезення, передбачена в заявці є значно вищою, ніж вартість транспортування відповідно до довідки про транспортно - експедиційні витрати. Крім того, до митного оформлення не подано рахунок на оплату, передбачений договором транспортного експедирування;
- в поданій накладній УМВС зазначено про наявність транзитної декларації - Т1 25PL322080NSG66VM2, яка до митного оформлення не подана;
- подані до митного оформлення документи не містять усіх, визначених частиною 10 статті 58 МКУ, числових значень складових митної вартості, а саме належним чином підтвердженої вартості транспортування, експедиційних послуг, комісійної та брокерської винагороди.
З огляду на це, митним органом було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2025/000297 від 26.05.2025 та прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA400000/2025/000119/2 від 26.05.2025 за резервним методом.
Вважаючи оскаржувані рішення протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 54 Митного кодексу України (далі - МКУ) контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів ( ст. 246 МКУ).
Міжнародні правила митної оцінки товарів визначені в багатосторонній Угоді про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994, до якої приєдналась Україна. Відповідно до статті 1 МКУ якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.
Статтею VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю визначено, що оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару, і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Під "дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Частиною 2 статті VII Генеральної угоди визначено, що:
a) Оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості,
b) Під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи подібного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов`язуватися або і) з порівнюваними кількостями, або і) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту,
c) Якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до підпункту Ь) цього пункту, оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.
Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Статтею 52 МКУ декларанта або уповноважену ним особу, які заявляють митну вартість товару, зобов`язано в тому числі подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Частиною 2 статті 53 МКУ передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У випадку якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:
1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;
2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;
3) розрахунок ціни (калькуляцію).
У випадку застосування першого (основного) методу визначення митної вартості, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Відповідно до частини 10 статті 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
1) витрати, понесені покупцем:
а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;
б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;
в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;
2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;
б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;
в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);
г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;
3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності.
Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.
Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;
4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;
5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
7) витрати на страхування цих товарів.
Розрахунки згідно із цією статтею робляться на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
Відповідно до ч. 2 статті 58 МКУ метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
Стаття 64 МКУ передбачає, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.
Згідно з частиною 6 ст. 54 МКУ митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу.
Статтею 54 МКУ передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених МКУ, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) у випадках, встановлених МКУ, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.
Глава 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України № 476 від 01.07.2021 (далі - Методичні рекомендації №476) передбачає, що робота посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється, серед іншого, шляхом:
- перевірки повноти інформації, що міститься у документах, які подаються до митного оформлення;
- перевірки товаросупровідних документів щодо наявності достатнього опису товарів, що декларується, їх кількості, ціни за одиницю товару та загальної вартості; ідентифікації цих даних з товарами, що подаються до митного оформлення;
- перевірки документів, що місять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, вивчення маршруту транспортування товарів та перевірки достовірності декларування витрат на транспортування;
- перевірка документів, що містять відомості про страхування;
- перевірки включення/не включення складових митної вартості;
- перевірки наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість;
- вивчення характеристик товарів, які впливають на рівень їх митної вартості;
- порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено;
- перевірки та аналізу документів, додатково поданих митному органу декларантом або уповноваженою ним особою відповідно до ст.53 МКУ;
- порівняння рівня заявленої митної вартості товару з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор» .
Для виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів і транспортних засобів комерційного призначення застосовується автоматизована система митного оформлення (далі - АСМО «Інспектор»).
Згідно зі змістом глави 5 Методичних рекомендацій №476 під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватись, серед іншого, такі джерела інформації як: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація отримана з мережі Інтернет.
Митні органи мають право витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо. Водночас, витребувати необхідно саме ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не усі, що передбачені статтею 53 МК України.
Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за основним методом тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумніви у достовірності наданої інформації (постанова Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №809/1884/16).
У постановах від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 Верховний Суд дійшов висновку, що наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може бути підставою для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, повинні діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, тоді як відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. Наявність у автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не є підставою для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за іншим методом. Оскільки безліч обставин можуть впливати на ціну товару (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо), автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, відтак ці дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
Отже, сама лише різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах, не може свідчити про наявність порушень, відтак сама по собі не є підставою для збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Верховний Суд у постанові від 25.06.2020 у справі №826/3096/16 вказав на те, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
Рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару, висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
МК України встановлено, що при відсутності застережень щодо застосування основного методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу та наявності документів, перелік яких зазначений в ч.2 ст.53 МК України застосовується саме основний метод визначення митної вартості товарів.
Згідно ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та другорядними методами: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Частинами 3,6 цієї статті визначено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Частиною 8 ст. 57 МК України встановлено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, проте такі функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди з задекларованою митною вартістю, до яких відносить, зокрема, проведення консультацій та обов`язок послідовного вибору методів визначення митної вартості товарів.
Щодо необхідності надання до митного оформлення додаткових документів.
Частина 2 ст. 53 МК України містить перелік документів, які підтверджують митну вартість товару.
Частиною 3 ст. 53 МК України, визначено перелік додаткових документів, які надаються у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Щодо заявки-замовлення.
Заявка-замовлення не визначена переліком документів зазначених ч.2-4 ст. 53 МК України, тож у розумінні зазначеної статті не є документом що підтверджує митну вартість товару.
Згідно з ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Щодо митної декларації країни відправлення, суд зазначає наступне.
МК України не відносить копію митної декларації країни відправлення до документів, що підтверджують митну вартість товарів.
Копія митної декларації країни відправлення передбачена у ч. 3 ст. 53 цього Кодексу, тобто відноситься до додаткових документів, які можуть витребовуватись у декларанта виключно за умови відсутності можливості визначити митну вартість на основі документів, передбачених у ч. 2 названої статті.
При цьому вимога про надання такої декларації підлягає виконанню лише у разі наявності такої та якщо неможливо визначити митну вартість.
Верховним Судом було сформовано правову позицію, що знайшла свій виклад у постанові від 19.03.2019 у справі №810/4116/17, відповідно до якої ненадання позивачем митної декларації країни відправлення не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов`язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару.
Наявність підстав для витребування митним органом додаткових документів для підтвердження митної вартості товару не може обумовлюватись лише формальними обставинами, які цей орган підводить під сумнівність митної вартості та лише за наявності підстав, визначених чинним законодавством, митний орган повинен витребовувати, а позивач - надавати лише ті докази, які можуть підтвердити або спростувати сумніви митниці.
Щодо вартості транспортування, суд враховує наступне.
Відповідно до умов п. 3.2 Контракту №SV03-2025 від 04.02.2025 р. поставка здійснюється на умовах CPT Gdansk, Poland (ІНКОТЕРМС 2010), якщо інше не вказано в інвойсі.
Згідно умов інвойсу № JKFY25128 від 05.03.2025 визначено умовами поставки CPT Gdansk, Poland.
Тобто, умовами Контракту та Інвойсу визначено ідентичні умови поставки, а саме - CPT Gdansk, Poland.
Термін CPT CARRIAGE PAID TO (... named place of destination) ФРАХТ/ПЕРЕВЕЗЕННЯ ОПЛАЧЕНО ДО (... назва місця призначення). Термін "фрахт/перевезення оплачено до ..." означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб та місце.
Вказані умови поставки не містять зобов`язань покупця укласти договір перевезення.
Отже, відповідно до погоджених сторонами умов поставки витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця відвантаження товарів у Gdansk, Poland позивач не поніс.
З метою доставки товару з Gdansk, Poland позивачем залучено перевізника ТОВ «ТГЛ УКРАЇНА», з яким укладено Договір транспортного експедирування №1202/25 від 12.02.2025.
На виконання умов Договору №1202/25 від 12.02.2025 позивачем та ТОВ «ТГЛ УКРАЇНА» підписано заявку на перевезення вантажу №TG022386 від 12.02.2025 р., відповідно до заявки перевезення вантажу здійснювалось за маршрутом Gdansk (Польща) - м. Хмельницький, Україна.
До митного оформлення з метою підтвердження транспортних витрат подавалась довідка про транспортні витрати № TG022386 від 23.05.2025 р., де зазначалось, що вартість транспортних витрат з м. Гданськ (Польща) – Тернопіль Україна (до митного кордону України) становить 49 384,88 грн.
А тому, з метою підтвердження вартості доставки товару до митної території України позивачем було надано до митного оформлення документи, які чітко та однозначно підтверджували вартість доставки товару, вказані документи не містили розбіжностей чи ознак підробки.
Щодо особи яка здійснювала перевезення.
З метою доставки товару позивачем залучено Експедитора – ТОВ «ТГЛ УКРАЇНА» за договором №1202/25 від 12.02.2025.
Відповідно до п .1.1. Договору №1202/25 від 12.02.2025 р. «Експедитор зобов`язується за плату та за рахунок клієнта зробити або організувати надання транспортно - експедиторських послуг, пов`язаних з організацією та забезпеченням перевезень експортно-імпортних і транзитних вантажів клієнта, а також додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу».
Підпунктом 2.1.3 передбачається право експедитора залучати до виконання своїх обов`язків за договором інші організації та осіб.
Зазначений пункт договору відповідає ч.1 ст. 932 Цивільного кодексу України якою встановлюється, що експедитор має право залучити до виконання своїх обов`язків інших осіб.
Як встановлено з матеріалів справи, з метою належного виконання умов договору №1202/25 від 12.02.2025 експедитор ТОВ «ТГЛ УКРАЇНА» для забезпечення транспортування вантажу залучив інших суб`єктів господарювання, а саме: - Ост-Вест Логістік Польща (Ost-West Logistic Poland Sp.z.o.o) та ТОВ «Західний контейнерний термінал», що підтверджується графою №22 залізничної накладної УМВС.
А тому, факт того, що перевезення вантажу здійснювалося із залученням інших осіб, не свідчить про наявність окремої «експедиційної винагороди». Діяльність залучених перевізників здійснювалася в межах договірних відносин експедитора, а вартість таких послуг включена до вартості міжнародного залізничного перевезення організованого ТОВ «ТГЛ УКРАЇНА».
Щодо вартості перевезення зазначених у довідці та заявці на перевезення.
Для підтвердження вартості транспортних витрат позивачем до митного оформлення надано довідку про транспортно-експедиційні витрати №TG022386 від 23.05.2025.
Відповідно до зазначеної довідки вартість транспортування до митного кордону України становить: 49 384,88 грн.
У відповідності до п. 3.4. Договору про транспортне експедирування №1202/25 від 12.02.2025 «Розмір плати встановлюється за діючими ринковими розцінками на аналогічні послуги і можуть змінюватись у більшу або меншу сторони відповідно до зміни кон`юнктури ринку транспортно-експедиційних послуг. Основою для сплати є рахунки-фактури, отримані оригінальними листами, а також факсимільними або електронними повідомленнями».
Митним кодексом України не визначено доказ, виключно яким повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, відтак такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами.
Суд звертає увагу, що заявка не має жодного значення для числових визначень митної вартості, оскільки не є документом, який визначає чи підтверджує числові значення складових митної вартості товарів, тоді як надана позивачем під час митного оформлення довідка є належним доказом числових значень складової митної вартості транспортних витрат.
Щодо транзитної декларації.
В ч. 1 ст. 90 МК України визначено, що транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між митними органами однієї чи кількох країн або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Декларація Т1 - це документ, який є митною гарантією і застосовується для товарів, що перетинають територію ЄС (Євросоюзу) транзитом або для гарантії доставки товару від кордону ЄС до митного складу, або внутрішньої митниці чи навпаки.
У даному випадку товари (швейні машинки) були ввезені на митну територію України з метою митного оформлення у режимі імпорту (ІМ40) та мали кінцевим пунктом призначення територію України, що виключає застосування митного режиму транзиту.
Суд звертає увагу, що самі по собі обставини ненадання транзитної декларації ТІ не свідчать, що надані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, як підстави, визначені ч. 3 ст. 53 МК України, для витребування додаткових документів.
Щодо складових митної вартості товару.
У відповідності до ч. 10 ст. 58 МК України митна вартість товарів включає в себе ціну, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, а також додаткові витрати, якщо вони не включені до ціни, такі як: транспортування до митного кордону, страхування та інші витрати.
При визначенні митної вартості товару у розмірі – 5 317 249,03 позивачем включено наступні складові:
- вартість товару – 5 267 864,14 грн. (графа №22 ЕМД №25UA400040012463U4), що підтверджується інвойсом №JKFY25128 від 05.03.2025 р. та платіжними інструкціями в іноземній валюті: №25 від 26.03.2025 р., №27 від 10.04.2025;
- транспортування до митного кордону України у розмірі – 49 384,88 грн, що підтверджується довідкою про транспортні витрати №TG022386 від 23.05.2025 р. наданою експедитором ТОВ «ТГЛ УКРАЇНА» та включає в себе: - міжнародне залізничне перевезення за маршрутом Гданськ, Польща – п/п Медика - Мостиська, Україна вартістю – 37 349,91 грн.;
- локальні витрати в порту Гданськ, Польща вартістю 12 034,97 грн.
Страхування вантажу компанією ТОВ «ТГЛ Україна» не здійснювалось. Інших витрат, що включаються до складових митної вартості товару позивач не поніс.
Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
При цьому, в розумінні Митного кодексу України, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Відтак, судом зі змісту наданих до митного оформлення документів не встановлені такі розбіжності або недоліки документів, які б перешкоджали митному органу підтвердити митну вартість товару за обраним декларантом основним методом або спростувати сумніви щодо достовірності визначення митної вартості за цим методом.
Верховний Суд у постанові від 05.05.2022 у справі №2040/6019/18 зазначив, що неподання декларантом запитуваних митним органом документів за відсутності належного обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за основним методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом резервного методу.
Водночас відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості придбаного позивачем товару за резервним методом, не обґрунтував належними доказами, чому митна вартість була визначена ним саме у такому розмірі, які складові вплинули на формування цієї вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого була взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про недотримання окремих вимог статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості рішень.
Враховуючи це суд вважає, що спірне рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови не є обґрунтованими та підлягають скасуванню, а позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач сплатив судовий збір у розмірі 4844,80 грн, а тому, ці витрати слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів від 26.05.2025 № UA400000/2025/000119/2.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Хмельницької митниці №UA400040/2025/000297 від 26.05.2025.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спарк-Швейне Обладнання" судовий збір в розмірі 4844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Спарк-Швейне Обладнання" (вул. Малевича Казимира, 86Г, оф. 1,м. Київ,03150 , код ЄДРПОУ - 35860885)
Відповідач:Хмельницька митниця (вул. Пілотська, 2,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29010 , код ЄДРПОУ - 43997560)
Головуючий суддя О.Л. Польовий
Оригінал: reyestr.court.gov.ua