Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №560/22052/25 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/22052/25

РІШЕННЯ

іменем України

14 вересня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить: 1) визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо подання до органів Національної поліції України відомостей про розшук ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; 2) зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 , як орган ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів: подати до органів Національної поліції України відомості про виключення з розшуку ОСОБА_2 та внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення запису порушення правил військового обліку ОСОБА_2 .

У позові пояснює, що повістка позивачу особисто вручена не була, підпис позивача про її отримання відсутній, акт про відмову позивача від отримання повістки не складався, що виключає можливість вважати позивача належним чином повідомленим про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Таким чином, станом на 24 листопада 2025 року у позивача не виник обов`язок з`являтися до ТЦК та СП, оскільки повістка була оформлена та передана з порушенням встановленого законом порядку, а сам позивач перебував на стаціонарному лікуванні, про що представникам ТЦК та СП було відомо безпосередньо під час перевірки. Попри те, що 24 листопада 2025 року повістка позивачу не була вручена належним чином, 25 листопада 2025 року позивачем виявлено у мобільному застосунку «Резерв+» інформацію про наявність “порушення правил військового обліку” та зазначення, що відповідний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки звернувся до Національної поліції з метою його доставлення для складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ухвали суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Залучено до участі у справі як другого відповідача ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк відповідачем не надано, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами з урахуванням ст. 126 КАС України, відповідно до вимог ч. 6 ст. 162 КАС України.

З`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог та оцінивши докази, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.

ОСОБА_2 перебуває на військовому обліку як військовозобов`язаний у ІНФОРМАЦІЯ_6 , що стверджено тимчасовим посвідченням військовозобов`язаного. Присвоєно військове звання молодший сержант, належить до сержантського складу, має військово-облікову спеціальність 659 899А, профіль — старший електрик, та віднесений до I категорії обліку. За результатами проходження військово-лікарської комісії позивач визнаний придатним до військової служби, зарахований у запас, із визначенням строку повторного медичного переосвідчення до 20 травня 2029 року (арк. спр. 14).

Через застосунок "Резерв+" позивач дізнався, що ТЦК та СП звернувся до органів Нацполіції для доставлення та складання протоколу про порушення правил військового обліку (арк. спр. 15).

На звернення представника позивача до відповідача з адвокатським запитом, ІНФОРМАЦІЯ_4 відповіді не надав (арк. спр. 16).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Згідно з частинами 1, 3 статті 1 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон №2232-ХІІ) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до частин 1, 3 статті 33 Закону №2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Частиною 5 статті 33 Закону №2232-ХІІ визначено військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно частини 1 статті 34 Закону №2232-ХІІ персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

На виконання частини п`ятої статті 33 Закону №2232-ХІІ Кабінет Міністрів України затвердив Порядок №1487, пунктом 2 якого визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до статті 1 Закону України від 16 березня 2017 року №1951-VIII "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" (далі - Закон №1951-VIII) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Частиною 1 статті 2 Закону №1951-VIII встановлено, що основними завданнями Реєстру є: ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку.

За приписами частин 8, 9 ст. 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є районні, міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Таким чином, територіальні центри комплектування є органами ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та повинні забезпечувати актуалізацію його бази даних, а відтак саме відповідач є органом ведення зазначеного реєстру.

Частиною 1 статті 6 Закону №1951-VIII встановлено, що до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону №1951-VIII держатель та адміністратори Реєстру, органи адміністрування та ведення Реєстру під час ведення Реєстру забезпечують його захист, зокрема захист цілісності бази даних Реєстру, його апаратного та програмного забезпечення, достовірності даних Реєстру, захист від несанкціонованого доступу, незаконного використання, незаконного копіювання, спотворення, знищення даних Реєстру, безпеку персональних даних, відповідно до цього Закону, законів України «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах», «Про захист персональних даних» та міжнародних договорів у сфері захисту інформації, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною другою статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» встановлено, що персональні дані мають бути точними, достовірними та оновлюватися в міру потреби, визначеної метою їх обробки.

Відповідно до частини третьої стаття 12 Закону №1951-VIII персональні та службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів вносяться до бази даних Реєстру у формі запису сукупності всіх даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів, передбачених статтями 7 і 8 цього Закону.

Статтею 7 Закону №1951-VIII визначено виключний перелік персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста, які можуть бути внесені в Реєстр, а статтею 8 Закону № 1951-VIII службових даних.

Зокрема, пунктом 20-1 частини першої статті 7 Закону №1951-VIII передбачено внесення до Реєстру відомостей про притягнення призовника, військовозобов`язаного та резервіста до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).

Будь-яких інших відомостей щодо порушення призовником, військовозобов`язаним та резервістом дотримання правил військового обліку, що підлягають внесенню до Реєстру, статтями 7 і 8 Закону № 1951-VIII не передбачено.

Суд зазначає, що диспозиція статті 210 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність саме за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

У військово-обліковому документі, що сформований через мобільний застосунок «Резерв+», відомості про порушення призовником, військовозобов`язаним і резервістом правил військового обліку, зокрема шляхом розміщення інформації про розшук особи територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, можуть відображатися лише в тому випадку, коли до Реєстру стосовно відповідної особи введено дані про її притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1КУпАП, а саме: дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення.

Таким чином, до повноважень відповідача належить притягнення військовозобов`язаного до відповідальності за порушення правил військового обліку з прийняттям відповідної постанови, а також внесення відповідачем до Реєстру таких даних про притягнення військовозобов`язаного до адміністративної відповідальності.

Отже, до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів підлягають внесенню дані саме про притягнення до відповідальності за порушення правил військового обліку.

Доказів притягнення до адміністративної відповідальності позивача за порушення правил військового обліку відповідачем не надано.

Крім того, в матеріали справи відсутні та відповідачами на вимогу суду не надані докази того, що позивачу вручена та/або надсилалася засобами поштового зв`язку повістка про прибуття територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Також, суд зазначає, що п. 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, визначено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, серед іншого, звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку (додаток 20).

Натомість, Національна поліція здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також забезпечує внесення до реєстрів та баз (банків) даних, що входять до єдиної інформаційної системи МВС, інформацію про осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 КУпАП, провадження у справах за якими здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.

Разом з тим, постанови на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення відповідачем не складено, що виключає можливість реалізації територіальним центром комплектування та соціальної підтримки права на звернення до органів Національної поліції для доставлення позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Суд звертає увагу на те, що процедура адміністративного затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних і резервістів під час дії воєнного стану спрямована виключно на забезпечення складання і розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 210-1 КУпАП. Такий захід не є видом відповідальності, не має каральної мети і не може бути використаний як інструмент примусового призову або мобілізації особи.

Інститут адміністративного затримання не наділяє ні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, ні органи Національної поліції повноваженнями щодо фактичного обмеження свободи особи поза межами часу, необхідного для складання матеріалів справи та передачі її для розгляду.

У свою чергу, ухилення від мобілізації є кримінально караним діянням згідно з статтею 336 КК України, тому будь-які заходи примусового фізичного доставлення з метою мобілізації виходять за межі адміністративно-правової процедури та суперечать принципам, встановленим статтями 19 Конституції України та статей 260 - 263 КУпАП.

Таким чином, адміністративне затримання може застосовуватися виключно для забезпечення розгляду справи про адміністративне правопорушення. Використання такого заходу з іншою метою є протиправним.

Враховуючи відсутність інформації щодо адміністративних правопорушень стосовно позивача та притягнення такого до адміністративної відповідальності, а також доказів належним чином виклику позивача до ІНФОРМАЦІЯ_7 , суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо внесення інформації до Єдиного реєстру інформації стосовно розшуку позивача є протиправними.

З метою забезпечення ефективного захисту прав позивача слід: зобов`язати відповідача виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про розшук позивача, а також направити до органів Національної поліції України повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 .

З огляду на викладене, суд робить висновок, що вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки відповідач не довів правомірність своїх дій належними доказами.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 1211,20 гривень, тому ці витрати слід присудити на його користь.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо подання до органів Національної поліції України відомостей про розшук ОСОБА_2 .

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 подати до органів Національної поліції України відомості про виключення з розшуку ОСОБА_2 та внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення запису порушення правил військового обліку ОСОБА_2 .

Стягнути на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) гривень за рахунок асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 14 вересня 2026 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )

Відповідачі:ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 )

Головуючий суддя А.І. Петричкович