Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №560/21466/25 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/21466/25

РІШЕННЯ

іменем України

14 вересня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби в Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування позову зазначає, що податкові повідомлення-рішення про сплату земельного податку від 24.10.2025 №866067-2410-2209-UA68020150000089666 на суму 10464,35 грн (за 2021 рік), від 24.10.2025 №866078-2410-2209-UA68020150000089666 на суму 10464,35 грн (за 2022 рік), від 24.10.2025 №866012-2410-2209-UA68020150000089666 на суму 12317,79 грн (за 2025 рік) та про сплату податку з доходи фізичних осіб (МПЗ) від 24.10.2025 №1020598-24/22-22 на суму 41857,39 грн (за 2022 рік) – підлягають скасуванню повністю. Податкові повідомлення-рішення про сплату земельного податку від 24.10.2025 №866083-2410-2209-UA68020150000089666 на суму 10464,35 грн (за 2023 рік) та про сплату податку з доходи фізичних осіб (МПЗ) №922584-24-22-22 на суму 41857,39 грн (за 2023 рік), від 18.09.2025 №855403-24/22-22 на суму 70000,00 грн (за 2024 рік) підлягають скасуванню частково. Вказує, що право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 6821886200:04:001:0090 площею 50,00 га на території Маківської сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області виникло з 28.09.2023, тобто правові підстави для нарахування податків позивачу виникли з 1 вересня 2023 року. З 2021 по серпень 2023 року включно, нарахування позивачу плати за землю та МПЗ за земельну ділянку зазначену вище неправомірне. Також, земельна ділянка з 01.01.2025 на підставі договору №1 про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) перейшла в користування до Селянського (фермерського) господарства «С-Іванна» ЄДРПОУ 31013596, і платником плати за землю та податку з доходи фізичних осіб (МПЗ) за користування даною земельною ділянкою є СФГ «С-Іванна».

Ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач подав відзив, у якому у задоволенні позову просить відмовити. Зазначає, що з 10.11.2021 до 28.09.2023, вказана земельна ділянка була передана Маківською сільською радою у право постійного користування ОСОБА_1 . У вказаний період платником плати за землю виступала саме ОСОБА_1 як постійний землекористувач. 28.09.2023, право власності на земельну ділянку перейшло до ОСОБА_1 на підставі договору купівлі – продажу, і з дати державної реєстрації переходу права власності платником земельного податку стала ОСОБА_1 як власник земельної ділянки. Вказує, що оскільки на земельну ділянку зареєстровано інше речове право – право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) на користь Селянського (Фермерського) господарства «С-Іванна), що виникло на підставі договору емфітевзису, зареєстрованого 24.03.2025, зі строком дії до 01.01.2027, тому платником земельного податку залишається власник земельної ділянки, а саме ОСОБА_1 .

Позивач подав додаткові пояснення від 03.09.2026, а відповідач - додаткові пояснення від 08.09.2026.

З`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, і дослідивши докази, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.

ОСОБА_1 надано земельну ділянку з кадастровим номером 6821886200:04:001:0090 площею 50,00 га на праві постійного користування для створення селянського (фермерського) господарства на підставі рішення Дунаєвецької районної ради народних депутатів Дунаєвецького району Хмельницької області від 14 травня 1999 року №3.

Право користування підтверджувалося Державним актом на право постійного користування серії ХМ №000495 від 22 лютого 2000 року зареєстрований в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №17.

ОСОБА_1 12 липня 1999 року створила Селянське (фермерське) господарство «Аліна» ЄДРПОУ 30515440, і до даної юридичної особи перейшло право користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6821886200:04:001:0090 площею 50,00 га, з цільовим призначенням – для ведення (селянського) фермерського господарства з моменту державної реєстрації юридичної особи, яке зберігалося до викупу земельної ділянки її засновником 28.09.2023.

Тобто, Селянське (фермерське) господарство «Аліна» провадило свою діяльність зокрема на земельній ділянці загальною площею 50,00 га, Кадастровий номер: 6821886200:04:001:0090, що підтверджено відповідними податковими деклараціями платника єдиного та відповідно сплачує його у визначених об`ємах.

Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області сформовано та винесено податкові повідомлення – рішення, якими визначено грошові зобов`язання ОСОБА_1 за об`єкт нерухомого майна, а саме земельну ділянку площею 50,00 га з кадастровим номером №6821886200:04:001:0090:

1) про сплату земельного податку:

- від 24.10.2025 №866067-2410-2209-UA68020150000089666 на суму 10464,35 грн (за 2021 рік);

- від 24.10.2025 №866078-2410-2209-UA68020150000089666 на суму 10464,35 грн (за 2022 рік);

- від 24.10.2025 №866083-2410-2209-UA68020150000089666 на суму 10464,35 грн (за 2023 рік);

- від 24.10.2025 №866095-2410-2209-UA68020150000089666 на суму 10998,03 грн (за 2024 рік);

- від 24.10.2025 №866012-2410-2209-UA68020150000089666 на суму 12317,79 грн (за 2025 рік);

2) про сплату податку з доходів фізичних осіб (МПЗ):

- від 24.10.2025 №1020598-24/22-22 на суму 41857,39 грн (за 2022 рік);

- від 24.10.2025 №922584-24-22-22 на суму 41857,39 грн (за 2023 рік);

- від 18.09.2025 №855403-24/22-22 на суму 70000,00 грн (за 2024 рік).

Позивач не погоджується з правомірністю прийнятих відповідачем ППР, а тому звернувся до суду з цим позовом.

Суд враховує, що відповідно до статті 1 Закону України "Про фермерське господарство", прийнятого 19 червня 2003 року, фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства відповідно до закону.

Згідно з частиною першою статті 5, частиною першою статті 7 зазначеного Закону, право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому ЗК України. Фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою (стаття 8 Закону України "Про фермерське господарство").

За висновками Великої Палати Верховного Суду, наведеними у постанові від 23 червня 2020 року у справі № 922/989/18, можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) такій фізичній особі земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства. Фермерське господарство (у будь-якій його формі) ініціюється для подальшої діяльності з виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках з метою отримання прибутку, що відповідає наведеному у статті 42 Господарського кодексу України (далі ГК України) визначенню підприємництва як самостійної, ініціативної, систематичної, на власний ризик господарської діяльності, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Формування програми діяльності, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, є складовими здійснення підприємницької діяльності в розумінні статті 44 ГК України. При цьому можливість реалізації громадянином права на здійснення підприємницької діяльності у вигляді фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) громадянину земельних ділянок відповідного цільового призначення. Ураховуючи законодавчі обмеження у використанні земельної ділянки іншим чином, ніж це передбачено її цільовим призначенням, а також правові наслідки від використання чи невикористання земельної ділянки не за її цільовим призначенням, що надана громадянину у встановленому порядку для ведення фермерського господарства, земельна ділянка в силу свого правового режиму є такою, що використовується виключно для здійснення підприємницької діяльності, а не для задоволення особистих потреб. Суб`єктом такого використання може бути особа суб`єкт господарювання за статтею 55 ГК України.

Подібні за змістом висновки викладені й у інших постановах Великої Палати Верховного Суду, а саме у постановах від 13 березня 2018 року у справі № 348/92/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 317/2520/15-ц, від 22 серпня 2018 року у справі № 606/2032/16-ц, від 1 квітня 2020 року у справі № 320/5724/17.

Крім того, у пунктах 6.22 та 6.23 постанови від 30 червня 2020 року у справі № 927/79/19 Велика Палата Верховного Суду вказала, що нормами Закону України "Про фермерське господарство" запроваджений механізм, за яким земельна ділянка спочатку надається в оренду громадянину з метою здійснення підприємницької діяльності (для ведення фермерського господарства), проте останній може використовувати її лише шляхом створення фермерського господарства як форми здійснення своєї підприємницької діяльності. Таке фермерське господарство створюється після отримання громадянином земельної ділянки в оренду. З моменту створення цього фермерського господарства та його державної реєстрації до нього переходять права й обов`язки орендаря такої земельної ділянки за договором оренди землі. В цьому випадку не відбувається відчуження орендарем права на оренду земельної ділянки, а здійснюється встановлений нормами перехід прав та обов`язків орендаря земельної ділянки від громадянина до створеного ним фермерського господарства. При цьому такий перехід відбувається в силу вищенаведених норм Закону України "Про фермерське господарство" та не потребує вчинення сторонами орендних правовідносин будь-яких додаткових дій, у тому числі укладення додаткових угод.

Тобто усталена практика Великої Палати Верховного Суду пов`язує момент набуття фермерським господарством прав та обов`язків орендаря земельної ділянки саме з моментом державної реєстрації фермерського господарства. Після такої реєстрації відбувається фактична заміна орендаря і саме з цього часу обов`язки землекористувача земельної ділянки здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.

Отже, в силу наведених підходів, у разі створення фермерського господарства саме останнє виступає суб`єктом взаємовідносин щодо оренди, а тому за логікою таких висновків саме воно має й нести обов`язки щодо сплати відповідної орендної плати. В інакшому випадку поглиблюється правова невизначеність, адже всі права та обов`язки щодо відповідної земельної ділянки правомочне реалізовувати фермерське господарство, однак орендну плату вносить засновник цього господарства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові КАС ВС від 19.09.2024 у справі № 320/6885/23, яка є обов`язковою до застосування при вирішенні цієї справи в силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України.

Водночас суд зауважує, що у вказаній справі Верховний Суд ухвалою від 16.05.2024 передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, посилаючись на те, що відсутність сталої та послідовної судової практики щодо того, хто ж виступає платником орендної плати (засновник, який уклав договір оренди, чи фермерське господарство, яке безпосередньо використовує земельну ділянку) є одним з аспектів, що свідчить про наявність виключної правової проблеми з означеного питання.

Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 13.06.2024 визнала, що наведене в ухвалі КАС ВС від 16.05.2024 обґрунтування наявності виключної правової проблеми, вирішення якої необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, не створює підстави для прийняття до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 320/6885/23, зокрема, беручи до уваги, що нею вже викладався висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, наприклад, у постановах від 1 квітня 2020 року у справі № 320/5724/17, від 13березня 2018 року у справі № 348/992/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 317/2520/15-ц, від 22 серпня 2018 року у справі № 606/2032/16-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 677/1865/16-ц, від 21 листопада 2018 року у справі № 272/1652/14-ц, від 12 грудня 2018року у справі № 704/29/17-ц, № 695/1275/17, від 16 січня 2019 року у справі у справі № 483/1863/17, від 27 березня 2019 року у справі №574/381/17-ц, від 3 квітня 2019 року у справі № 628/776/18, від 23 червня 2020 року у справі № 922/989/18 та ін.

Крім того суд враховує постанови КАС ВС від 26 червня 2023 року у справі №820/6406/16 та від 10 грудня 2025 року у справі № 520/4343/25, у яких зроблено наступний висновок: якщо фермерське господарство користується земельною ділянкою, яка отримана позивачем у постійне користування для ведення фермерського господарства, зареєстроване належним чином в якості юридичної особи, здійснює сплату податкових платежів, у тому числі і за використання спірної земельної ділянки, то нарахування земельного податку з фізичних осіб позивачу є протиправним, оскільки фізична особа, яка отримала у власність "для ведення фермерського господарства" земельні ділянки здійснює діяльність на цих землях не особисто, а через створену ним юридичну особу фермерське господарство.

Позивачем надано докази користування фермерським господарством "Аліна" у 2021, 2022 та 2023 (по серпень місяць) роках та фермерським господарством "С-Іванна" у 2025 році спірною земельною ділянкою, а також податкові декларації платника земельного податку за відповідні періоди, в яких розраховано суми МПЗ та земельного податку.

Таким чином, з січня 2021 року по серпень 2023 року включно, нарахування ОСОБА_1 плати за землю та МПЗ за земельну ділянку площею 50,00 га з кадастровим номером №6821886200:04:001:0090 неправомірне.

Отже, податкові повідомлення-рішення про сплату земельного податку на ім`я ОСОБА_1 від 24.10.2025 №866067-2410-2209-UA68020150000089666 на суму 10464,35 грн (за 2021 рік), від 24.10.2025 №866078-2410-2209-UA68020150000089666 на суму 10464,35 грн (за 2022 рік), та про сплату податку з доходи фізичних осіб (МПЗ) від 24.10.2025 №1020598-24/22-22 на суму 41857,39 грн (за 2022 рік) – підлягають скасуванню повністю, а податкові повідомлення-рішення про сплату земельного податку від 24.10.2025 №866083-2410-2209-UA68020150000089666 на суму 10464,35 грн (за 2023 рік) та про сплату податку з доходи фізичних осіб (МПЗ) від 24.10.2025 №922584-24-22-22 на суму 41857,39 грн (за 2023 рік) підлягають скасуванню частково.

Розмір земельного податку який підлягає сплаті за 2023 рік становить 3488,12 грн (вересень - грудень 2023 року), тобто податкове повідомлення-рішення від 24.10.2025 №866083-2410-2209-UA68020150000089666 підлягає скасуванню в частині 6976,23 грн.

Розмір податку з доходів фізичних осіб (МПЗ) який підлягає сплаті за 2023 рік становить 10464,35 грн тобто за вересень - грудень 2023 року. Даний податок розраховується з урахуванням сплати всіх податків по об`єкту оподаткування, в тому числі земельного податку. За вересень – грудень 2023 року розмір МПЗ без урахування сплати земельного податку позивачем, становить 13952,47 грн, з вирахуванням сплати земельного податку за вересень – грудень 2023 року в розмірі 3488,12 грн (13952,47 - 3488,12 = 10464,35 грн).

Розмір податку з доходів фізичних осіб (МПЗ) який підлягає сплаті позивачем становить 10464,35 грн (вересень – грудень 2023 року), що відповідає вимогам п.286.5 ст.286, п.287.1 ст.287, ст.38-1, пп.170.14.5 п.170.14 ст.170 ПК України.

Тому, податкове повідомлення-рішення від 24.10.2025 №922584-24-22-22 про нарахування податку з доходів фізичних осіб (МПЗ) підлягає скасуванню в частині 31393,04 грн.

Щодо розміру податку з доходів фізичних осіб (МПЗ) визначеного відповідачем за 2024 рік податковим повідомленням-рішенням від 18.09.2025 №855403-24/22-22 на суму 70000,00 грн, суд враховує наступне.

Розмір МПЗ за 2024 рік, відповідачем розраховано відповідно до п.74 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, а саме: 1400 грн./га * 50 га (площа ділянки) = 70000,00 грн, проте без урахування положень пп.170.14.5 п.170.14 ст.170 ПК України.

Відповідно до пп.170.14.5 п.170.14 ст.170 ПК України, до загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів платника податку включаються: податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції; земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь.

Як визначено податковим повідомленням-рішенням від 24.10.2025 №866095-2410-2209-UA68020150000089666 розмір земельного податку за 2024 рік становить 10998,03 грн.

Тобто, МПЗ за 2024 рік повинно було бути розраховано відповідачем з урахуванням сплати земельного податку за 2024 рік, а саме: 70000,00 грн. – 10998,03 грн. = 59001,97 грн, що відповідає ст.38-1, пп.170.14.5 п.170.14 ст.170 ПК України.

Отже, податкове повідомлення-рішення по податку з доходів фізичних осіб (МПЗ) від 18.09.2025 №855403-24/22-22 підлягає скасуванню в частині 10998,03 грн.

Щодо нарахування земельного податку за 2025 рік згідно податкового повідомлення-рішення від 24.10.2025 №866012-2410-2209-UA68020150000089666 на суму 12317,79 грн, суд враховує наступне.

Земельна ділянка площею 50,00 га з кадастровим номером №6821886200:04:001:0090 з 01.01.2025 на підставі договору №1 про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) перейшла в користування Селянського (фермерського) господарства «С-Іванна» ЄДРПОУ 31013596, що також стверджено Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна земельна ділянка з кадастровим номером №6821886200:04:001:0090, площею 50 га (арк. спр. 48, зворот).

Згідно з пп.170.14.2 п.170.14 ст.170 ПК України, у разі передачі таких земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, їх розмір враховується при визначенні загального мінімального податкового зобов`язання орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) таких земельних ділянок у порядку, встановленому цим Кодексом.

У разі передачі земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування мінімальне податкове зобов`язання визначається для орендарів, користувачів на інших умовах таких земельних ділянок у порядку, визначеному цим Кодексом (п.38-1.3 ст. 38-1 ПК України).

Тобто, платником плати за землю та податку з доходи фізичних осіб (МПЗ) за користування даною земельною ділянкою є СФГ «С-Іванна».

За нормами частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд робить висновок, що позивач довів позовні вимоги, а суб`єкт владних повноважень, який заперечує проти позову не довів правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, що підтверджено доказами, які перевірено судом, тому позов задовольняється.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 1244,71 грн, а тому ці витрати слід стягнути на його користь за рахунок асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 24.10.2025 №866067-2410-2209-UA68020150000089666, №866078-2410-2209-UA68020150000089666, №866012-2410-2209-UA68020150000089666, №1020598-24/22-22.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 24.10.2025 №866083-2410-2209-UA68020150000089666 в частині нарахування 6976,23 гривень, податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 24.10.2025 №922584-24-22-22 в частині нарахування 31393,04 гривень, податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 18.09.2025 №855403-24/22-22 в частині нарахування 10998,03 гривень.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1244,71 (одна тисяча двісті сорок чотири гривні сімдесят одна копійка) гривень за рахунок асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 14 вересня 2026 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт - НОМЕР_1 )

Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29001 , код ЄДРПОУ - 44070171)

Головуючий суддя А.І. Петричкович