Суд: Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: за заповітом
Дата: 01 вересня 2026 р.
Справа: №946/9441/25
Суддя: Бурнусус О. О.
Справа № 946/9441/25
Провадження № 2/946/1963/26
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 вересня 2026 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
в складі: головуючого судді - Бурнусуса О.О.,
за участю: секретаря судового засідання – Коробко О.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який уточнив та яким просив встановити, що частка ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 та частки співвласників: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 у праві спільної сумісної власності на будинок садибного типу з господарськими будівлями і спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , є рівними та становлять по 1/21 частині кожному. А також, просив визнати за ним в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на 1/21 частину житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим що приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Єфіменко М.Д. йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку із тим, що фактичний розмір частки спадкового майна змінений за рахунок виділених у окремі об`єкти зазначених вище часток житлового домоволодіння, які належали ОСОБА_12 , але документ підтверджуючий зміну розміру часток у спадщині спадкодавця відсутній.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, представник позивача надала суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, якою позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять позов задовольнити і не заперечують щодо ухвалення по справі заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання, які призначались на 23.01.2026 року, 02.03.2026 року, 01.04.2026 року, 06.05.2026 року, 04.06.2026 року, 03.07.2026 року та 02.09.2026 року не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, а саме за адресою її місця проживання і шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади, проте конверт із судовою повісткою повернувся на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», про причини неявки суду не повідомила.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 01.04.2026 року закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно та справу призначено до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні на 06 травня 2026 року о 10 годині 20 хвилин.
Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 02.09.2026 року ухвалено цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно вирішено розглянути на підставі наявних у ній даних і доказів (в заочному порядку).
Судом було встановлено, що згідно свідоцтва про власності № 86 від 25.01.1994 року, видане «Ізмаїльським міжміським бюро технічної інвентаризації», зареєстроване «Ізмаїльським міжміським бюро технічної інвентаризації» в книгу реєстру за № 60а-40 від 25.01.1994 року, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 належали 15/35 частин житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно ч. 1 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Таким чином, встановлено, що частки у праві спільної сумісної власності нажитловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , є рівними та становлять по 1/21 частині кожному.
Враховуючи вказане, судом встановлено, що частки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 у праві спільної сумісної власності на будинок садибного типу з господарськими будівлями і спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , є рівними та становлять по 1/21 частині кожному.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 21.06.2017 року, виданого Ізмаїльським міскрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1
Після смерті ОСОБА_3 відповідно до ст. 1220 ЦК України відкрилась спадщина, до якої входить 1/21 частина будинок садибного типу з господарськими будівлями і спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Відповідно до заповіту від 05.05.2017 року, посвідченого секретарем Бросківської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, зареєстрованого в реєстрі за № 77, ОСОБА_3 усе своє майно де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі все те , що на день смерті буде їй належати і на що вона матиме право заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Частиною 1 ст. 1241 ЦК України, встановлено, що малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та не працездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).
Осіб, які мають право на обов`язкову частку, відповідно до вимог ст. 1241 ЦК України, після смерті ОСОБА_3 немає.
Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України – для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України – спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Так, як було з`ясовано судом, позивач ОСОБА_1 на час відкриття спадщини проживав разом із спадкодавцем ОСОБА_3 , що підтверджується записом в паспорті позивача що прописки, тому вважається таким, що фактично прийняв спадщину відповідно до вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України.
Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права власності на спадкове майно судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.
Враховуючи викладене, іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадкове майнота право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту в зв`язку з чим задовольняє позов.
Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд –
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Ізмаїльським РВ УМВС України в Одеській області від 12.03.2002 року, мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 (останнє відоме зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ) про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Встановити, що частка ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 та частки співвласників: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 у праві спільної сумісної власності на будинок садибного типу з господарськими будівлями і спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , є рівними та становлять по 1/21 частині кожному.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на 1/21 частину житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи,якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст заочного рішення складено 11 вересня 2026 року.
Суддя: О.О.Бурнусус
Оригінал: reyestr.court.gov.ua