Вирок від 13 вересня 2026 р. у справі №499/1342/26 — Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/1342/26

Провадження № 1-кп/499/88/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2026 року селище Іванівка

Іванівський районний суд Одеської області у складі судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в порядку спрощеного провадження без виклику учасників судового провадження, обвинувальний акт кримінального провадження № 12026166260000090 за обвинуваченням ОСОБА_3 (далі також – обвинувачений, особа), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Білка, Іванівського району Одеської області, який проживає в будинку АДРЕСА_1 , військовослужбовець, одружений, у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України (далі – КК),

У С Т А Н О В И В:

1.Формулювання обвинувачення, визнаного органом досудового розслідування доведеним та стаття (частини статті) КК, яка передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа таке

1.1. Обвинувачений, з моменту зарахування 23 жовтня 2024 року до списків особового складу та дотепер виконує обов`язки військової служби на посаді гранотометника 2 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 3 мотопіхотної роти мотопіхотного батальойону військової частини НОМЕР_1 , тому відповідно до вимог статей 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і Законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов`язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України (далі – Закон).

1.2. Натомість, 01 липня 2026 року приблизно о 19 годині 00 хвилин, обвинувачений, перебував біля будинку АДРЕСА_2 (далі – будинок), де діяв з метою направленою на завдання тілесних ушкоджень, на ґрунті особистих, раптових неприязних відносин, мав умисел на спричинення тілесних ушкоджень, через конфлікт з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі також – потерпіла), утримував у руці належний йому мобільний телефон, умисно кинув його в потерпілу, внаслідок чого влучив телефоном в живіт останньої, що спричинило їй тілесні ушкодження у вигляді садна в області передньої черевної стінки по центру на 4,8 см вище від верхнього краю пупка до нижнього краю садна із синцем по перефирії, які згідно висновку експерта не були небезпечними для життя та мають незначні скороминучі наслідки тривалістю не більше 6 днів та відносяться до легких тілесних ушкоджень (далі також – тілесні ушкодження).

За таких фактичних обставин особа обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 КК – умисне легке тілесне ушкодження.

2.Докази на підтвердження встановлених органом досудового розслідування обставин, які не оспорюються учасниками судового провадження та мотиви розгляду обвинувального акта в порядку спрощеного провадження такі

2.1. Прокурор ОСОБА_5 (далі також – прокурор) подала обвинувальний акт з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні.

Обвинувачений подав письмову заяву, яка додана до обвинувального акта, що складена в присутності захисника адвоката ОСОБА_6 , яка свідчить, що обвинувачений погодився із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, беззаперечно визнав свою провину, а також погодився на розгляд обвинувального акта в спрощеному провадженні.

Потерпіла подала письмову заяву, яка додана до обвинувального акта, яка свідчить, що потерпіла погодилася із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини та погодилася на розгляд обвинувального акта в спрощеному провадженні.

Суд зазначає, що кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі (частина 2 статті 12 КК).

З огляду на приписи частини 2 статті 12 КК, кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 125 КК відноситься до категорії кримінального проступку.

2.2. Суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта (частина 2 статті 381 Кримінального процесуального кодексу України, далі – КПК).

Зважаючи, що учасники судового провадження не оспорюють встановлені під час дізнання обставини, згодні з розглядом обвинувального акта в спрощеному провадженні та не подали клопотань про проведення розгляду обвинувального акта з викликом учасників кримінального провадження, суд, доходить висновку щодо можливості ухвалення вироку стосовно обвинуваченого в спрощеному провадженні.

3.Мотиви призначення покарання та обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання такі

3.1. Суд надав оцінку матеріалам досудового розслідування, зокрема документам, які засвідчують беззаперечне визнання обвинуваченим своєї винуватості.

Суд під час призначення обвинуваченому покарання, враховує приписи статей 65-68 КК та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, визнає його щире каяття, як обставину, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання.

Оскільки встановлено, що 01 липня 2026 року, приблизно о 19 годині 00 хвилин обвинувачений перебував біля будинку, де умисно, завдав потерпілій легкі тілесні ушкодження, тому такі дії суд кваліфікує за частиною 1 статті 125 КК, як умисне легке тілесне ушкодження.

3.2. Суд враховує відомості про обвинуваченого як про особу, який має постійне місце проживання, раніше притягувався до адміністративної та кримінальної відповідальності, не є особою з інвалідністю, на обліку в лікаря-нарколога, лікаря-психіатра не перебуває, посередньо характеризується за місцем проходження служби; є військовослужбовцем.

З урахуванням викладених вище обставин, враховуючи положення статті 65 КК про те, що особі, яка вчинила кримінального правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для його виправлення, попередження нових кримінальних правопорушень, а також те, що більш суворий вид покарання призначається лише в разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім, суд вважає, що з метою виправлення обвинуваченого, попередження з його боку вчинення нових кримінальних правопорушень і досягнення інших цілей покарання, обвинуваченому необхідно призначити покарання за вчинене кримінальне правопорушення у виді штрафу в розмірі встановленому санкцією частини 1 статті 125 КК.

4. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішує суд під час ухвалення вироку такі

Суд не ухвалює рішення про цивільний позов, який в кримінальному проваджені не поданий.

Сторони не заявляли клопотань в порядку визначеному частиною 5, 9 статті 100 КПК, тому питання про долю речових доказів суд не вирішує, оскільки речові докази суду надані не були.

Суд не здійснює, в порядку передбаченому статтями 124-126 КПК, розподіл процесуальних витрат за відсутності їх документального підтвердження.

Суд не ухвалює рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, оскільки стороною обвинувачення клопотання про обрання запобіжного заходу стосовно обвинуваченого не заявлялися.

Керуючись статтями 369-371, 373-374, 381, 382 КПК, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення способом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Іванівський районний суд Одеської області.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку направити учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_7