Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №944/379/24 — Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/379/24

Провадження №2-др/944/37/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2026 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Колтун Ю.М.

з участю секретаря судового засідання Корабель С.А.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду, у м.Яворові заяву ОСОБА_1 про стягнення судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна та зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання житлового будинку особистою приватною власністю,

у с т а н о в и в:

31.07.2026 ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просила стягнути з ОСОБА_4 на її користь витрати у розмірі 58 857 грн. Вказала, що в провадженні Яворівського районного суду Львівської області перебувала цивільна справа № 944/379/24 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна та зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визнання житлового будинку особистою приватною власністю. У зв`язку із заявленням цього позову, судові витрати позивача складаються із сплати судового збору 9084,0грн, витрат на правову допомогу 44500,0 грн, витрат на проведення оцінки нерухомого майна ФОП ОСОБА_5 , що становили 3500 грн, окрім цього у зв`язку із з`явленням позову, позивачем було здійснено оплату в ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» за витребування правовстановлюючих документів, згідно поданих адвокатських запитів, на суму 1773 грн.

07.08.2026 представник ОСОБА_4 адвокат Варениця В.С. надав письмове заперечення проти задоволення заяви, відповідно до якого просив відмовити у задоволенні поданої заяви. зазначивши про те, що ОСОБА_1 не виконала вимоги ч. 8 ст. 141 ЦПК України та під час розгляду справи по суті, до початку та під час судових дебатів, які мали місце 21.07.2026, не заявляла клопотання про намір подати докази витрат на правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

У відповіді на заперечення від 11.08.2026 ОСОБА_1 зокрема наголосила на тому, що її письмовий намір стягнути судові витрати був чітко відомий відповідачу ще з тексту позовної заяви, а наявні платіжні інструкції містять чітке призначення платежу із зазначенням номера судової справи.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала заявлені вимоги у повному обсязі.

Представник ОСОБА_4 адвокат Варениця В.С. просив відмовити у поданій заяві.

Судом 02.09.2026 оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення, у зв`язку зі складністю справи його складення та проголошення відкладено, проголошення судового рішення призначено на 14.09.2026.

Судом встановлені відповідні обставини справи.

Так 23.01.2024 позивач ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя..

Відповідно до ст. 134 ЦПК України разом із першою заявою по суті спору кожна сторона подає попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат. У разі неподання стороною такого попереднього розрахунку суд повинен відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат.

У тексті позовної заяви, позивач посилалась на те, що орієнтований розмірі витрати за надання правничої допомоги буде складати суму у розмірі 15000 грн, окрім того вказала, що понесла витрати на оцінку спірного житлового будинку, витрати на оплату за витребування правовстановлюючих документів.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України докази судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити після ухвалення рішення суду, подаються протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

Рішення суду ухвалено 31.07.2026, заява про ухвалення додаткового рішення надійшла до суду 31.07.2026., отже позивачем виконані вимоги ст. 134, 141 ЦПК України.

Рішенням суду від 31.07.2026. позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна - задоволено повністю. Визнано, в порядку поділу майна подружжя, за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання житлового будинку особистою приватною власністю - відмовлено повністю. Стягнено з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 9084,0 грн та витрати по оцінці вартості майна 3500,0 грн.

Однак судом не у повному обсязі вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Згідно ч. 1 ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 246 ЦПК України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно ч. 3 ст. 246 ЦПК України у випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд вважає, що наявні підстави для ухвалення судового рішення.

Відповідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, дійшов висновку, що до судових витрат у справі можна віднести наступні витрати: за проведення оцінки нерухомого майна ФОП ОСОБА_5 в сумі 3500,0 грн, за отримання доказів ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» в сумі 1773,0 грн, на сплату судового збору 9084,0 грн, на правову допомогу в розмірі 44500,0 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Частиною 3 ст. 141 ЦПК України встановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 4 ст. 141 ЦПК України, якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Суд враховує, що судові витрати у справі, які складаються з витрат по сплаті судового збору в розмірі 9084,0 грн та витрат по оцінці вартості майна 3500,0 грн були вирішені при постановленні рішення суду від 31.07.2026.

Відтак, стягненню підлягають лише витрати за отримання доказів ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» в сумі 1773,0 грн

Щодо витрат за надання професійної правничої допомоги.

В якості доказів витрат на правову допомогу позивач посилається на наявність договору про надання правничої (правової) допомоги від 09.09.2025, акта №1 здачі- прийняття робіт від 27.07.2026, зая яким всього надано послуг на загальну суму 44500,0 грн, платіжної інструкції № 534450234931896 від 10.12.2025 на суму 4000,0 грн, платіжної інструкції № 1.537781557.1 від 18.02.2026 на суму 4500,0 грн, платіжної інструкції № Т51В-ЕВВО-МТС9-СХКО від 18.05.2026 на суму 4500,0 грн, платіжної інструкції № 1.723746221.1 від 22.06.2026 на суму 4500,0 грн, платіжної інструкції № 1.768957023.1 від 22.07.2026 на суму 4500,0 грн, платіжної інструкції № 1.775987565.1 від 22.07.2026 на суму 22500,0 грн. Всього витрати на правову допомогу складають 44500,00 грн.

Суд також враховує той факт, що попередньому (орієнтовному) розрахунку суму судових витрат, позивачка посилалась виключно на витрати за надання професійної правничої допомоги у розмірі 15000 грн.

Відповідно до ч.1,3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч. 1,2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 5 ст. 137 ЦПК України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Так, у постанові ВС від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19 встановлено, що витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідний висновок викладено в постанові КЦС ВС від 13.03.2025 у справі № 275/150/22, а саме, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт. Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи. Схожі за змістом висновки також містяться в постановах КГС ВС від 24 вересня 2020 року у справі № 904/3583/19, ВП ВС від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, КГС ВС від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, ВС від 03 серпня 2022 року у справі № 487/4983/20, від 25 травня 2023 року у справі № 824/41/22, від 19 серпня 2024 року у справі № 713/1116/22, постановах КГС ВС від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 та від 06 грудня 2019 року у справі № 910/353/19, від 25 травня 2021 року у справі № 910/7586/19, КЦС ВС від 24 січня 2022 року у справі № 757/36628/16-ц.

Отже, у розумінні умов частин четвертої - шостої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе винятково на підставі клопотання іншої сторони у разі доведення нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21.

Необхідно відзначити, що стороною відповідача за первісним позовом ОСОБА_4 змістовних пояснень щодо зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу суду не надано.

Враховуючи викладене, суд вважає, що з урахуванням обсягу наданих юридичних послуг, критеріїв реальності, розумності їхнього розміру, необхідно стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 витрати за надання професійної правничої допомоги у розмірі 44500,00 грн.

Керуючись ст.ст. 133, 137,246,270 ЦПК України, суд

вирішив:

заяву ОСОБА_1 про стягнення судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна та зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання житлового будинку особистою приватною власністю - задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення у справі, яким стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 понесені судові судові витрати за підготовку та отримання доказів ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» в сумі 1773,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 витрати за надання професійної правничої допомоги у розмірі 44500,00 грн.

Додаткове рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Позивач (відповідач за зустрічним позовом): ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживания: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач (позивач за зустрічним позовом): ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Юрій КОЛТУН