Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №459/644/26 — Шептицький міський суд Львівської області

Справа № 459/644/26

Провадження № 2/459/252/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2026 року Шептицький міський суд Львівської області

в складі: головуючого-судді Новосада М.Д.

з участю секретаря судового засідання Фецан Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Шептицький за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

23.02.2026 року представник ТОВ «Споживчий центр» звернувся до суду через систему «Електронний суд» із позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з останнього на користь позивача заборгованість за кредитним договором №28.06.2025-100000878 від 28.06.2025 у розмірі 51382,50 грн, та вирішити питання судових витрат.

Свої вимоги мотивує тим, що 28.06.2025 між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (оферти) №28.06.2025-100000878, згідно якого позичальнику надано кредит у розмірі 15000 грн. Відповідно до умов договору, кредит надано строком на 168 днів. Процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 7 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів. Процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Комісія, пов`язана з наданням кредиту – 5% від суми кредиту та дорівнює 750 грн. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості – 750 грн у кожному з 3 чергових періодів, наступних за першими черговими періодами. Неустойка: 225 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

07.07.2025 між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір за яким сторони домовилися за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити суму кредиту, в зв`язку з чим внесли зміни в договір. Кредитодавець зобов`язується надати позичальнику другий транш у розмірі 4500 грн строком на 159 днів. Сторони домовилися, що позичальник має сплатити комісію за надання другого траншу 225 грн та комісія за обслуговування з дати укладення даного додаткового договору встановлюється в розмірі 975 грн. ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі. В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на час подання позову утворилась заборгованість у розмірі 51382,50 грн, з яких: 19500 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 20475 грн – заборгованість за відсотками, 1950 грн – заборгованість за додатковою комісією, 9457,50 грн- заборгованість за неустойкою. Тому, просить позов задоволити.

Ухвалою від 02.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.

02.04.2026 відповідач подав до суду заяву, якою повідомив, що проходить службу в ЗСУ, долучив копію довідки ВЧ НОМЕР_1 №312 від 20.03.2026, про те, що перебуває на військові службі за контрактом в ВЧ НОМЕР_1 . Також пояснив, що ухилятися від сплати кредиту не мав наміру, проте вважає суму заборгованості завеликою.

Представник позивача у позовній заяві просив справу розглядати у його відсутності.

Відповідач у судові засідання не з`являвся, хоча належним чином неодноразово повідомлявся про розгляд даної справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення відповідачу судової повісткита з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою, що містяться в матеріалах справи.

За таких обставин, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності учасників, на підставі п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У відповідності положень ст. 247, ч. 5 ст. 279 ЦПК України розгляд справи здійснено в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, дослідивши надані сторонами документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до такого висновку.

Як встановлено судом, 28.06.2025 між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (оферти) №28.06.2025-100000878. ОСОБА_1 електронним цифровим підписом підписано пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), заявку на отримання кредиту, підтверджено укладення кредитного договору за допомогою одноразового ідентифікатора Е587.

Відповідно до умов заявки, позичальнику надано кредит у розмірі – 15000 грн, строком на 168 днів. Дата повернення (виплати) кредиту - 12.12.2025; (п.п. 2, 3,4 Заявки).

Згідно п.5 заявки продовження строку кредитування/строку виплати кредиту/ строку договору не передбачена.

Процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 7 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів. Процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку ( п.п. 6, 7 заявки).

З п. 8 заявки вбачається, що комісія, пов`язана з наданням Кредиту – 5% від суми Кредиту та дорівнює 750 грн. Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту.

Згідно п.9. заявки, комісія за обслуговування кредитної заборгованості – 750 грн у кожному з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом.

Пунктом 14 заявки передбачений графік платежів.

Неустойка: 225 грн. 00 коп., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання (п.17 заявки).

Згідно п. 3.1. договору за цим договором кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію.

Відповідно до п. 4.1. договору кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4149-49XX-XXXX-5390.

Інформаційне повідомлення позичальника ОСОБА_1 , яке ним підписане містить номер його мобільного телефону, інформацію про службу в ЗСУ, контактні дані третіх особіб, з якими може взаємодіями позивач при врегулюванні простроченої заборгованості.

04.01.2024 між позивачем та ТОВ «Універсальні платіжні рішення» було укладено договір про надання послуг з переказу коштів №ФК-П-2024/01-2, за яким платіжна установа приймає на себе зобов`язання надавати торговцю послуги з переказу коштів без відкриття рахунку.

На виконання умов договору №28.06.2025-100000878 від 28.06.2025 року відповідачу було перераховано кредитні кошти на платіжну картку клієнта № НОМЕР_2 в розмірі 15000 гривень, призначення платежу: «видача за договором кредиту №28.06.2025-100000878», що підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» № 207-1602 від 16.02.2026.

Крім того, 07.07.2025 між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір (оферта) до кредитного договору (кредитної лінії) №28.06.2025-100002878. ОСОБА_1 електронним цифровим підписом підписано примірну пропозицію та відповідь про укладення додаткового договору за допомогою одноразового ідентифікатора К688.

Згідно примірної відповіді кредитодавця про прийняття пропозиції про укладення додаткового договору до кредитного договору сторони домовилися за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити суму кредит , в зв`язку з чим внесли зміни в договір.

Згідно п.1.1. додаткового договору сума кредиту з дати укладення даного додаткового договору становить 19500 грн, яка складається з усіх траншів , зазначених у договорі та в укладених сторонами додаткових договорах.

Відповідно до п.1.2. додаткового договору кредитодавець зобов`язується надати позичальнику 2-й транш у розмірі 4500 грн кредитодавець зобов`язується надати позичальнику 2-й транш у розмірі 4500 грн.; дата надання/видачі кредиту (2-го траншу) – 07.07.2025. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту (2-го траншу): перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4149-49XX-XXXX-5390. Строк, на який надається кредит (а саме 2-й транш) - 159 днів з дати його надання

Як вбачається з п.1.3. додаткового договору, сторони домовились, що позичальник відповідно до даного додаткового договору зобов`язаний сплатити комісію, пов`язану з наданням 2-го траншу (надалі – "комісія за надання", "комісія"; економічна сутність – плата за надання кредиту) – 5% від суми 2-го траншу, що дорівнює 225 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми 2-го траншу (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитодавцем та обліковується в день видачі траншу, сплачується згідно графіку платежів.

Згідно з 1.4. додаткового договору комісія за обслуговування з дати укладення даного додаткового договору встановлюється у розмірі 975 грн. 00 коп., починаючи з чергового періоду, наступного за першим черговим періодом. Кількість і порядкові номери чергових періодів, у яких сплачується комісія за обслуговування, не змінюються даним додатковим договором, комісія за обслуговування сплачується у чергові періоди NN 2-4. Грошова сума у розмірі різниці між комісією за обслуговування у черговому періоді (у черговому періоді №1) , у якому надається транш, встановленою до та з дати укладення даного додаткового договору, становить 225 грн. 00 коп., нараховується та обліковується в день укладення даного додаткового договору та сплачується у складі відповідного чергового платежу згідно графіку платежів, встановленого даним додатковим договором.

Відповідно до п. 1.7. додаткового договору сторони домовились за взаємною згодою з дати укладення даного додаткового договору викласти пункт договору, який встановлює розмір та порядок нарахування неустойки, в наступній редакції: “Неустойка: 292 грн. 50 коп., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.”

На виконання умов додаткового договору від 07.07.2025 року відповідачу було перераховано кредитні кошти на платіжну картку клієнта № НОМЕР_3 в розмірі 4500 гривень, призначення платежу: «видача за договором кредиту №28.06.2025-100000878», що підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №206-1602 від 16.02.2026.

Як вбачається із довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №28.06.2025-100000878 від 28.06.2025, за відповідачем наявна заборгованість в сумі 51382,50 грн, з яких:19500 грн становить основний борг, 20475 грн – проценти, 1950 грн – комісія за обслуговування, 9457,50 грн – неустойка. Проценти по кредиту нараховані за період 28.06.2025-12.12.2025.

Представником ВЧ НОМЕР_1 суду скеровано копії документів про проходження військової служби ОСОБА_1 .

Так, відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) №65 від 05.03.2024 осіб рядового складу, які прибули з військової частини НОМЕР_5 для продовження військової служби за новим місцем, вважати такими, що 05 березня 2024 року справи та посаду прийняли і приступили до виконання обов`язків: солдата ОСОБА_1 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 05 березня 2024 року №15-РС на посаду стрільця – снайпера - розвідника другого розвідувального відділення розвідувального взводу, ВОС – 100672А 646.

Відповідач 28 березня 2025 року отримав посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_6 , має пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

Згідно довідки ВЧ НОМЕР_1 №312 від 20.03.2026, наданої суду відповідачем, останній перебуває на військові службі за контрактом у ВЧ НОМЕР_1 .

За змістом норми статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Так, положеннями статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Відповідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

З матеріалів справи слідує, що кредитний договір №28.06.2025-100000878 укладено 28.06.2025 шляхом подання відповідачем заявки на отримання кредиту на офіційному веб-сайті позикодавця, заповнення особистих даних та обрання суми кредиту у відповідній графі.

Після цього, ОСОБА_1 акцептував розміщену на веб-сайті позивача оферту на укладення кредитного договору шляхом авторизації на такому сайті, заповнення особистих даних, які включають, зокрема: ПІБ, місце проживання, ідентифікаційний код, контактний номер телефону, кредитну картку для перерахування коштів, тощо.

Заповнивши відповідні дані, споживач отримав одноразовий цифровий ідентифікатор на вказаний ним номер мобільного телефону. Одноразовим ідентифікатором Е587 Баран Н.Р. підписав кредитний договір та всі додатки до нього, одноразовими ідентифікаторами К688 ОСОБА_1 підписав додатковий договір до такого, тим самим підтвердивши, що ознайомився з усіма істотними умовами укладеного договору, зокрема щодо строку кредитування, відсотків, які підлягають нарахуванню за користування такими коштами та зобов`язався виконати взяті на себе зобов`язання. Таким чином, суд вважає доведеним укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів, які відповідачем не повернуто, ці обставини не заперечуються відповідачем, а тому розмір тіла кредиту у розмірі 19500 грн підлягає стягненню з останнього.

Щодо стягнення відсотків за користування кредитними коштами в сумі 20475 грн, то суд зазначає наступне.

Пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Виходячи з приписів указаного Закону для військовослужбовців за контрактом та тих, хто перебуває на інших видах служби право на звільнення від сплати відсотків залежить від участі у бойових діях або заходах з оборони у період АТО або ООС, або після 24 лютого 2022 року.

Як установлено судом, ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у ВЧ НОМЕР_1 .Відповідач 28 березня 2025 року отримав посвідчення учасника бойових дій, має пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

Відповідно до розрахунку заборгованості позивачем відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 20475 грн нараховувалися з 28.06.2025-12.12.2025.

Отже, оскільки відповідач ОСОБА_1 є військовослужбовцем за контрактом, який брав участь у бойових діях, то суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача відсотків за користування кредитними коштами.

Крім цього, позивач просить стягнути додаткову комісію у розмірі 1950грн за обслуговування кредитної заборгованості.

Згідно з абзацом 3 частиною четвертою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Відповідно до частини першої-другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Правилами частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Вказані висновки суду повністю узгоджуються із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду у пункті 31.29 постанови від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).

З матеріалів справи вбачається, що сторони дійшли згоди про стягнення з відповідача комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Разом з тим, кредитодавцем не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з обслуговуванням кредитної заборгованості, за які може бути стягнуто комісію, передбачену п.9 заявки кредитного договору та п.1.4. додаткового договору.

У п. 9 заявки сторони кредитного договору дійшли згоди що комісія за обслуговування кредитної заборгованості встановлюється за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості.

Разом з тим, вказані послуги, за які передбачено стягнення комісії визначені договором і відносяться до обов`язків кредитодавця та позичальника, а саме: кредитодавець зобов`язаний забезпечити позичальника усними консультаціями з питань отримання кредиту та виконання договору (п. 5.1 договору). Зокрема до прав позичальника належить право отримання усних/телефонних/письмових роз`яснень інформації щодо істотних характеристик.

Крім того, відповідно до правової позиції, яка міститься у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне управління кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.1 щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за управління кредиту без конкретного переліку які саме послуги надаються є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».»

Ураховуючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності витрат, у розмірі 1950 грн. пов`язаних з обслуговуванням кредитної заборгованості, то положення пункту 9 заявки кредитного договору та п.1.4. додаткового договору в частині встановлення комісії за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення комісії у розмірі 1950 грн задоволенню не підлягають.

Звертаючись з позовними вимогами, ТОВ «Споживчий центр» просило також стягнути з відповідача неустойку за кожен день не виконання зобов`язання, у розмірі 9457,50 грн.

У пункті 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Так як відповідач звільнений від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань за даним договором під час дії воєнного стану, а відтак відсутні підстави для стягнення заявленої в позовних вимогах неустойки в розмірі 9457,50 грн.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що з ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №28.06.2025-100000878 від 28.06.2025 у розмірі 19500 грн, що становить заборгованість за тілом кредиту.

Беручи до уваги часткове задоволення позову, керуючись положенням ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути 1010,38грн. судового збору згідно з таким розрахунком: 19500,00 (сума задоволених позовних вимог)*100/51382,50 (сума заявлених позовних вимог) = 37,95% (частина задоволених позовних вимог); 2662,4*37,95%/100%= 1010,38 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 141, 259, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (ЄДРПОУ 37356833, вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 , АДРЕСА_1 ), про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» суму заборгованості за кредитним договором №28.06.2025-100000878 від 28.06.2025 у розмірі 19500 грн, що становить заборгованість за тілом кредиту.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»1010,38 грн судового збору.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 14.09.2026.

Суддя: М. Д. Новосад