Вирок від 13 вересня 2026 р. у справі №456/4527/26 — Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/4527/26

Провадження № 1-кп/456/524/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2026 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Стрий кримінальне провадження № 12026141130000308 від 27.04.2026р про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, викладача в ДНЗ ВПУ №34 м. Стрия, раніше не судимого;

з участю прокурора ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_3

потерпілого ОСОБА_6

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , 27.04.2026р. близько15.00 год, керуючи технічно справним автомобілем марки «Volkswagen Caddy», реєстраційний номер НОМЕР_1 перебуваючи на нерегульованому перехресті вулиць Зваричі та Львівська в м. Стрий Львівської області, проявив неуважність, до дорожньої обстановки та її змін, не переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, здійснив виїзд з другорядної дороги вул. Зваричі на головну вул. Львівська м. Стрий, внаслідок чого допустив зіткнення із мотоциклом марки «Rider Renegade 250», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_6 , який в цей час рухався в межах своєї смуги руху, по вул. Львівська в м. Стрий на виїзд в напрямку м. Львова. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій мотоцикла марки «Rider Renegade 250», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_6 , згідно висновку експерта, отримав відкритий перелом діалізу (тіла) лівої стегнової кістки і за ступенем тяжкості дані тілесні ушкодження відносяться до тяжкого тілесного ушкодження.

Вищевказана дорожньо-транспортна пригода відбулася внаслідок порушення чинних Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 N 1306, водієм ОСОБА_3 , а саме: п. 1.5 «дія або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров?ю громадян, завдавати матеріальних збитків»; п. 1.10 в частині термінів «дати дорогу», «небезпека для руху» та «край проїзної частини (для нерейкових транспортних засобів)»; п. 2.3 підпункту б) «бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі», підпункту д) «не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху»; п. 10.1 «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам рух»; п. 16.3 «У разі необхідності надання переваги в русі транспортним засобам, які рухаються перехрещуваною дорогою, водій повинен зупинити транспортний засіб перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп лінією або 1.13, світлофором так, щоб бачити його сигнали, а якщо вони відсутні - перед краєм перехрещуваної проїзної частини, не створюючи перешкод для руху пішоходів»; п. 16.11 «На перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається другорядною дорогою, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху»; п. 2.1 Розділу 33 «Дорожні знаки» (Дати дорогу), водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що під?їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються головною дорогою, і вказані порушення ОСОБА_3 вимог Правил дорожнього руху перебувають в причинному зв?язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди та наслідками, що настали.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю та дав покази про те, що дійсно керуючи належним йому автомобілем «Volkswagen Caddy», р.н. НОМЕР_1 проявив неуважність, маючи намір здійснити виїзд з другорядної дороги на головну, не переконався, що це буде безпечно, не пропустив мотоцикл, який рухався по головній дорозі, внаслідок чого допустив зіткнення з вказаним мотоциклом. Під час ДТП водій мотоцикла, отримав тілесні ушкодження, проте ним повністю компенсовано витрати на лікування потерпілого, останній немає до нього жодних претензій. Щиро розкаюється у вчиненому, просить його суворо не карати.

Крім повного визнання своєї винності обвинуваченим, його винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення доведена зібраними органом досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, які учасники судового провадження не оспорювали та вважали їх дослідження в судовому засіданні недоцільним. Судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності та істинності їх позицій відсутні.

Заслухавши думку учасників судового провадження, роз`яснивши їм зміст ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин і визнає фактичні обставини доведеними наявними у матеріалах кримінального провадження доказами.

Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Доведеність вини і така кваліфікація дій обвинуваченого в суду не викликає сумнівів. Наведені вище докази винності у своїй сукупності є логічними і послідовними та відтворюють реальні події, що мали місце.

Визначаючи міру покарання обвинуваченому по даній справі суду слід суворо дотримуватися принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання засудженого є його виправлення, виховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових правопорушень як ним, так і іншими особами.

Також при призначенні покарання особі, яка вчинила кримінальне правопорушення суд повинен віднайти розумний баланс між обов`язком держави забезпечити правопорядок, інтересом потерпілого, щодо міри покарання та правом обвинуваченого на справедливе покарання.

В даній справі, суд, призначаючи ОСОБА_3 покарання, при виборі останньому заходу примусу і порядку його відбування разом зі ступенем тяжкості вчиненого злочину, враховує дані про особу обвинуваченого та всі інші обставини, які відповідно до положень КК України, у тому числі статей 66, 67 цього Кодексу, впливають на вибір заходу примусу та порядок його відбування.

При цьому до обставин, щопом”якшують відповідальність суд визнає те, що ОСОБА_3 , щиро розкаявся у вчиненому, сприяв розкриттю кримінального правопорушення.

Обтяжуючих відповідальність ОСОБА_3 обставин по справі не встановлено.

Враховується, що обвинувачений вчинив неумисний тяжкий злочин, вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризуються по місцю проживання та праці, повністю відшкодував завдану шкоду, потерпілий просить обвинуваченого суворо не карати, добровільно перерахував на рахунок ЗСУ (в/ч НОМЕР_3 ) 10 000 (десять тисяч) гривень.

Беручи до уваги всі обставини по справі, особу винного, суд приходить до переконання, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 можливе в умовах без ізоляції його від суспільства, призначивши йому покарання в межах санкцій інкримінованої йому статті КК України, звільнивши його на підставі ст. 75 КК України від реального відбування покарання та застосувавши ст. 76 КК України. При цьому суд вважає за можливе не позбавляти обвинуваченого права керування транспортними засобами, зважаючи на те, що його трудова діяльність безпосередньо пов`язана з керуванням автомобілями.

Витрати на залучення експерта для проведення експертиз в розмірі 35401,50 грн. стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 в користь держави.

Питання речових доказів по кримінальному провадженню необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і призначити покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі без позбавленням права керування транспортними засобами.

Згідно ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування за даним вироком основного покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі із випробуванням, якщо він протягом 1 /одного/ року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Згідно ст. 76 ч. 1 п. п. 1, 2 КК України зобов`язати ОСОБА_3 періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Стягнути в користь держави з ОСОБА_3 35401 (тридцять п`ять тисяч чотириста одну) грн 50 коп. за проведення експертиз в кримінальному провадженні № 12026141130000308 від 27.04.2026р.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 30.04.2026 року на автомобіль марки «Volkswagen Caddy», реєстраційний номер НОМЕР_1 та мотоцикл марки «Rider Renegade 250», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 - скасувати.

Речові докази: автомобіль марки «Volkswagen Caddy», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який переданий на відповідальне зберігання до Стрийського РУП ГУНП у Л/о – передати законному володільцю ОСОБА_3 ; мотоцикл марки «Rider Renegade 250», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , який переданий на відповідальне зберігання до Стрийського РУП ГУНП у Л/о – повернути власнику ОСОБА_6 .

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області через Стрийський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті.

Суддя ОСОБА_1