Вирок від 13 вересня 2026 р. у справі №462/7507/26 — Залізничний районний суд м. Львова

справа № 462/7507/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2026 року

Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ;

за участю секретаря судових засідань – ОСОБА_2

прокурора – ОСОБА_3

захисника – ОСОБА_4

обвинуваченого – ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026141390000497 від 21.07.2026 року про обвинувачення

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Струсів Тернопільського району Тернопільської області, освіта середня, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає: АДРЕСА_2 , раніше несудимого згідно із ст. 89 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_5 21.07.2026 року близько 13:28 год., перебуваючи у приміщенні магазину «Чарка до свята», що за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 72, в умовах воєнного стану, введеного на підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 року № 2102-IX, та продовженого Указом Президента України від 27 квітня 2026 року № 342/2026 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 28.04.2026 року № 4857-IX, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна з корисливих мотивів, з метою власного збагачення за рахунок злочинної діяльності, скориставшись відсутністю стороннього нагляду, таємно, шляхом вільного доступу, викрав зі столу мобільний телефон марки «iPhone 12 Pro Max» вартістю 20 939,00 грн у захисному чохлі синього кольору вартістю 118,20 грн, що належить потерпілій ОСОБА_6 , сховавши його до кишені своїх штанів, після чого виніс за межі приміщення магазину та розпорядився ним на власний розсуд, чим заподіяв потерпілій майнову шкоду на вказану суму.

Допитаний у судовому засіданні як обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав у повному обсязі та дав суду показання щодо обставин його вчинення, які відповідають викладеним в обвинувальному акті. Додатково пояснив, що 21.07.2026 року близько 13:28 год., перебуваючи у приміщенні магазину «Чарка до свята» за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 72, він таємно, з метою власного збагачення, викрав зі столу мобільний телефон марки «iPhone 12 Pro Max». Через деякий час після вчинення крадіжки повернувся до магазину, щоб придбати горілчані напої, де був затриманий працівниками поліції, які вилучили у нього викрадений телефон. У скоєному щиро розкаявся, просив суворо його не карати.

Потерпіла ОСОБА_6 у судове засідання не з`явилася, про розгляд кримінального провадження була належним чином повідомлена, подала заяву про розгляд справи за її відсутності та при призначенні покарання поклалася на розсуд суду.

Учасники судового розгляду не оспорювали фактичні обставини справи, а тому докази на їх підтвердження в судовому засіданні не досліджувалися, а суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України обмежився допитом обвинуваченого.

Таким чином, суд дійшов висновку, що в судовому засіданні винуватість обвинуваченого у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану, доведена повністю, а його дії правильно кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України.

Обираючи обвинуваченому міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України належить до категорії тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який раніше не судимий відповідно до ст. 89 КК України, не працює, на обліку в психіатричному та наркологічному закладах не перебуває.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_5 , є його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

Відповідно до змісту ст.ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що для виправлення та перевиховання обвинуваченого йому слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді позбавлення волі на певний строк.

Водночас суд, беручи до уваги наведене, наявність обставин, що пом`якшують покарання, ставлення обвинуваченого до вчиненого, вважає за можливе застосувати до ОСОБА_5 ст. 75 КК України та звільнити його від відбування покарання з випробуванням, оскільки його виправлення можливе без реального відбування покарання, встановивши іспитовий строк, який буде оптимальним, покаже стійкість такого виправлення та можливість недопущення вчинення ним у подальшому інших кримінальних правопорушень, із покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України. Таке покарання, з урахуванням принципу індивідуалізації покарання, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ст. 377 КПК України, якщо обвинувачений тримається під вартою, суд звільняє його з-під варти в залі судового засідання у разі виправдання; звільнення від відбування покарання; засудження до покарання, не пов`язаного з позбавленням волі; ухвалення обвинувального вироку без призначення покарання.

З врахуванням наведеного обвинуваченого ОСОБА_5 слід звільнити з-під варти в залі судового засідання.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено. Процесуальні витрати відсутні. Питання щодо долі речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України. Арешт на майно, накладений ухвалами слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 24.07.2026 року та 27.07.2026 року, слід скасувати.

Керуючись ст.ст. 50, 65–67, 185 КК України, ст.ст. 349, 368–371, 373, 374 КПК України, суд —

у х в а л и в:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_5 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.

Звільнити обвинуваченого ОСОБА_5 з-під варти в залі судового засідання.

Речові докази: компакт-диск із записом із камер відеоспостереження з місця події — залишити при матеріалах кримінального провадження; мобільний телефон марки «iPhone 12 Pro Max» — повернути власнику ОСОБА_6 ; футболку чорного кольору з емблемою білого кольору та спортивні штани чорного кольору — повернути ОСОБА_5 .

Арешт на майно, накладений ухвалами слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 24.07.2026 року (а.с. 96) та від 27.07.2026 року (а.с. 101), — скасувати.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним.

З інших підстав на вирок може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, — протягом тридцяти днів з дня вручення їй копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1