Постанова від 01 вересня 2026 р. у справі №444/3162/26 — Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/3162/26

Провадження № 3/444/1517/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2026 року суддя Жовківського районного суду Львівської області Мікула В. Є., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Жовква Львівської області справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Відділу поліції № 2 Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Жовківським РВ УМВС України у Львівській області 16 січня 2007 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення

В С Т А Н О В И В :

Згідно протоколу серії ЕПР1 № 710166 від 04 липня 2026 року ОСОБА_1 03 липня 2026 року о 23 год. 25 хв. в місті Жовква, площа Коновальця, 3А керував автомобілем марки «BMW 530Е», державний номерний знак НОМЕР_3 , перебуваючи у станы алкогольного сп`яніння. Медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законодавством порядку в закладі охорони здоров`я у лікаря-нарколога та підтверджується висновком медичного закладу № 000812 від 04 липня 2026 року, від керування транспортним засобом відсторонений, чим порушив п. 2.9а ПДР- керування транспортним засобом особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, що знижують увагу та швидкість реакції, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , в судовому засіданні підтримав свої письмові пояснення та зазначив, що із пред`явленим звинуваченням та викладеним у протоколі не погоджується, оскільки він 03 липня 2026 року о 23 год. 25 хв. не керував транспортним засобом марки «BMW», модель «530Е», номерний знак НОМЕР_3 , а був пасажиром такого, просить врахувати наведені ним обставини та події.

У ввечері 03 липня 2026 року він був на стадіоні у місті Жовква, де проводився концерт.

Він з друзями обговорювали вигоду від купівлі автомобілів, привезених зі США. Сказав, що його мати є власником автомобіля зі США, «BMW», модель «530Е», вартість якого у порівнянні з аналогічним автомобілем з Європи дешевша мінімум на 5 тисяч доларів, однак мати хоче такий продати, оскільки цей автомобіль їй завеликий, вона звикла до хетчбеків.

До нього підійшов хлопець, якого він до того взагалі не бачив, не знав та сказав, що його звати ОСОБА_2 , та звернувся до нього про те, що хоче купити якраз «BMW» 5 та запитав, чи може він йому показати автомобіль.

Він, ОСОБА_1 , спочатку сказав, що може показати транспортний засіб на наступний день, однак його дружина сказала щоб він не відкладав на завтра те, що може зробити сьогодні.

Прислухавшись до поради дружини, він, його друг ОСОБА_3 та ОСОБА_2 підійшли до автомобіля, ОСОБА_2 оглянув такий та попросив проїхатися. Він та ОСОБА_3 сіли як пасажири в даний автомобіль, а ОСОБА_2 за кермо автомобіля.

Він сидів на передньому кріслі пасажира, а ОСОБА_3 на задньому кріслі, на скільки пригадує, то позаду водія.

ОСОБА_2 проїхався по об`їзній дорозі міста Жовкви, по бруківці біля парку та коли вони вже мали намір повертатися назад щоб припаркувати автомобіль біля стадіону, ОСОБА_2 сказав, що зупиниться біля магазину у місті Жовква на площі Коновальця 3А, оскільки такий працює цілодобово, щоб купити сигарети.

Коли ОСОБА_2 припаркував автомобіль біля магазину, він побачив проблискові маячки службового автомобіля працівників поліції.

В цей час ОСОБА_2 почав нервувати та казати, що з поліцейськими можуть бути й працівники ТЦК, які його мобілізують, оскільки він в розшуку.

Він спочатку навіть не зрозумів, що відбувається, оскільки ОСОБА_2 раптово перескочив із місця водія та задній ряд крісел та вибіг з автомобіля через задні праві двері та почав втікати в сторону ресторану «Копа».

Водночас він нікуди не втікав, оскільки автомобіль його матері, крім того у нього було право на відстрочку від мобілізації.

Поліцейські зупинили свій автомобіль біля автомобіля «BMW» та з невідомих для нього причин почали стверджувати, що саме він керував автомобілем та пересів на місце пасажира.

В той же час він пояснював, що керував транспортним засобом ОСОБА_2 .

Працівники поліції спочатку казали щоб він дзвонив до ОСОБА_4 та домовлявся щоб він повернувся, однак він пояснив, що навіть не має його номера телефону, оскільки тільки з ним познайомився та він як раз випробував автомобіль, бо казав, що хоче такий купити.

Жодних інших даних про ОСОБА_4 крім його імені він не знав та не знає на сьогодні.

Поліцейські запропонували пройти йому огляд на стан алкогольного сп`яніння, водночас йому було роз`яснено, що відмова від проходження огляду на стан сп`яніння фактично автоматично означає визнання ним вини.

Він відразу казав, що буде оскаржувати, на що працівники поліції йому сказали, що він може оскаржувати в суді під час розгляду справи.

Так як він не був водієм транспортного засобу, вирішив, що краще пройде огляд на стан сп`яніння, оскільки зрозумів роз`яснення поліцейських, що коли відмовиться, то автоматично буде означати, що він визнає свою вину.

Зважаючи на вимогу поліцейських, він пройшов огляд на стан сп`яніння на місці за допомогою технічного засобу «Драгер», однак він не розумів, чому такий показник «Драгера» аж 0,51 проміле, крім того йому порадили, що краще пройти огляд ще в медичному закладі, а тому працівники поліції доставили його у медичний заклад у місті Львів по вулиці Кульпарківська, 95.

В цьому медичному закладі також було проведено огляд на стан сп`яніння за допомогою технічного засобу, в який він продував медсестрі два рази. Відносно нього було складено в лікарні висновок щодо результатів медичного огляду.

З невідомих для нього причин працівники поліції прийшли до висновку, що він був водієм автомобіля, хоча він відразу заперечував факт керування автомобілем, пояснював, що не був водієм транспортного засобу, а огляд на стан алкогольного сп`яніння проходив щоб не було трактування, що він визнає свою вину, бо саме так зрозумів роз`яснення працівників поліції щодо відмови від проходження огляду на стан сп`яніння.

Склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП повинен містити дві обов`язкові ознаки: 1) керування транспортним засобом; 2) перебування в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вважає, що працівниками поліції без реального з`ясування всіх обставин відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме за те, що він керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

На його заперечення про те, що він не керував транспортним засобом, працівники поліції не реагували.

Вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не визнавав та не визнає, оскільки він не керував транспортним засобом.

Звернув увагу, що в письмових поясненнях у протоколі написав, що з протоколом незгідний, не визнає своєї вини.

Не будучи водієм транспортного засобу він не міг вчинити адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Зазначив, що ще навіть дзвонив до дружини та звинувачував її в телефонному режимі, що вона переконала його показати автомобіль ОСОБА_4 03 липня 2026 року, а не наступного дня як він цього хотів.

Просить справу про адміністративне правопорушення про його, ОСОБА_1 , притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, а саме у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Вислухавши та дослідивши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та клопотання про закриття провадження у справі, проаналізувавши повно та всебічно матеріали справи про адміністративне правопорушення, зокрема представлені відеозаписи, дослідивши докази кожен окремо та їх в сукупності, суддя приходить до наступного висновку.

Згідно п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно п. 2.9а ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції .

Згідно ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини,що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Для з`ясування всіх обставин справи, повноти розгляду справи судом було детально досліджено протокол про адміністративне правопорушення, а також відеозаписи, які долучені до матеріалів справи, проаналізовано такі з врахуванням пояснень ОСОБА_1 .

З відеозапису під назвою «WhatsApp Video 2026-07-06 at 07.52.50.mp4» з відеореєстратора службового автомобіля працівників поліції зафіксований рух 03 липня 2026 року о 23 год. 25 хв. автомобіля марки «BMW» білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_3 .

В той же час враховую, що ОСОБА_1 звинувачується згідно протоколу серії ЕПР1 № 710166 від 04 липня 2026 року у тому, що він 03 липня 2026 року о 23 год. 25 хв. в місті Жовква, площа Коновальця, 3А керував автомобілем марки «BMW 530Е», державний номерний знак НОМЕР_3 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння.

Жодних доказів щодо руху 03 липня 2026 року о 23 год. 25 хв. в місті Жовква, площа Коновальця, 3А автомобіля марки «BMW 530Е», державний номерний знак НОМЕР_3 , керування таким ОСОБА_1 матеріали справи не містять.

Крім того звертаю увагу, що з даного відеозапису не вбачається особи водія, тобто того, хто керував транспортним засобом в момент його руху.

На інших відеозаписах з нагрудної камери працівника поліції не вбачається жодних зафіксованих даних, з яких би вбачалося, що саме ОСОБА_1 був водієм автомобіля марки «BMW 530Е», державний номерний знак НОМЕР_3 , керував таким 03 липня 2026 року о 23 год. 25 хв. в місті Жовква, площа Коновальця, 3А.

Згідно п. 1.10 Правил дорожнього руху водій — особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Чинне законодавство, в тому числі й ПДР, не містить визначення терміну «керування транспортним засобом».

Таке визначення було наведено в п. 27 Пленуму ВСУ від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

За п. 1 ст. 8 Конвенції про дорожній рух, яку ратифіковано із застереженням і заявами Указом Президії ВР УРСР № 2614-VIII від 25.04.74, (далі за текстом - Конвенція про дорожній рух) «Кожний транспортний засіб чи склад транспортним засобів, які знаходяться в русі, повинні мати водія».

Крім того, в рішенні №404/4467/16-а від 20.02.19 ВС/КАС зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.

Таким чином, керування транспортним засобом – це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху – для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.

Будь-яких відеозаписів, в тому числі із відеореєстратора службового автомобіля працівників поліції, з їх нагрудних камер, з яких би вбачалося, що саме ОСОБА_1 був водієм транспортного засобу матеріали справи не містять, тобто відсутні будь-які належні та допустимі докази, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 03 липня 2026 року о 23 год. 25 хв. в місті Жовква, площа Коновальця, 3А автомобілем марки «BMW 530Е», державний номерний знак НОМЕР_3 .

Суд враховує, що ОСОБА_1 заперечив те, що він 03 липня 2026 року о 23 год. 25 хв. в місті Жовква, площа Коновальця, 3А керував автомобілем марки «BMW 530Е», державний номерний знак НОМЕР_3 .

Його пояснення та позиція не спростовуються представленими матеріалами справи.

Склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП повинен містити дві обов`язкові ознаки: 1) керування транспортним засобом; 2) перебування в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За встановлених обставин, враховуючи досліджені докази, зокрема відеозаписи, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки відсутня така ознака складу адміністративного правопорушення як керування транспортним засобом.

У справі відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 03 липня 2026 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема те, що саме він керував 03 липня 2026 року о 23 год. 25 хв. транспортнми засобом у місті Жовква, площа Коновальця, 3А.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява № 36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Згідно п. 4 ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.

Ч. 3 ст. 62 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення не доведена поза розумним сумнівом допустимими та достовірними доказами.

А тому суд приходить до висновку, що справа про притягнення громадянина ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, так як відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за яке ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності, відсутні належні та допустимі докази вини останнього, оскільки відсутні докази, що він був водієм транспортного засобу.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір стягується у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення.

Враховуючи, що справа підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, а тому відповідно судовий збір стягненню з ОСОБА_1 не підлягає.

Керуючись ч. 1 ст. 130, п. 1 ч. 1 ст. 247, статтями 266, 283, ч. 2 ст. 284, ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

Справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення- закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області в порядку ст. 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суддя: Мікула В. Є.