Суд: Жидачівський районний суд Львівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Заява про ухвалення додаткового рішення
Дата: 13 вересня 2026 р.
Справа: №456/1106/26
Суддя: СЛИВКА С. І.
Справа №456/1106/26
Провадження №2-др/443/9/26
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2026 рокуЖидачівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого – судді Сливки С.І.,
за участю секретаря судових засідань Кушнір М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Жидачеві за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
в с т а н о в и в:
Рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 19 серпня 2026 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задоволено.
Розірвано шлюб, який зареєстрований у ОСОБА_3 на Темзі, графство Кінгстон на Темзі, Королівський Боро Кінгстон на Темзі 25.04.2025 між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 19.01.2026 року складений актовий запис та видано актовий запис про шлюб серії RPC №069455.
У позовній заяві представник позивача також просила стягнути із відповідача сплачений судовий збір та витрати на правничу допомогу.
25.08.2026 року представником позивача – адвокатом Басюр Л.М. подано заяву із додатками, у якій представник просить: прийняти до розгляду докази понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у справі № 456/1106/26; ухвалити додаткове рішення у справі № 456/1106/26 . яким стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 21900 грн.; стягнути з відповідача на користь Позивача судовий збір у розмірі 1331 грн. 20 коп .
27.0.2026 відповідачем ОСОБА_2 подано заперечення про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, в якій просить: відмовити у задоволенні заяви позивача про стягнення з неї 21 900 грн витрат на професійну правничу допомогу; у разі якщо суд дійде висновку про наявність підстав для компенсації витрат на професійну правничу допомогу — зменшити заявлений позивачем розмір витрат до мінімального та співмірного з фактичним обсягом виконаної адвокатом роботи розміру; врахувати її матеріальне становище, наявність спільної неповнолітньої дитини, фактичне несення нею основного фінансового та побутового навантаження щодо її утримання та відсутність належної участі позивача в утриманні дитини; відмовити у задоволенні інших вимог позивача щодо покладення на неї судових витрат у заявленому ним розмірі, якщо суд не встановить передбачених законом підстав для їх стягнення.
Подане заперечення обґрунтовує тим, що зі змісту поданої заяви не вбачається, що справа була пов`язана зі складним майновим спором, проведенням експертиз, великою кількістю судових засідань чи іншими складними процесуальними діями, які могли б об`єктивно обґрунтовувати витрати на адвоката в розмірі 21 900 грн. Сам по собі факт залучення позивачем адвоката та визначення ним вартості юридичних послуг не означає, що вся заявлена сума автоматично має бути стягнута з іншої сторони.
Також зазначає, що у неї із позивачем є спільна неповнолітня дитина. Фактично основне фінансове та побутове навантаження, пов`язане з утриманням, забезпеченням та щоденним доглядом за дитиною, покладене на неї. Позивач належної участі в утриманні та забезпеченні дитини не бере, не здійснює необхідної фінансової та фактичної допомоги, у зв`язку з чим усі основні витрати, пов`язані з дитиною, фактично несе вона.
За таких обставин покладення на неї додаткового фінансового обов`язку у розмірі 21 900 грн за адвокатські послуги позивача створює для неї істотне додаткове фінансове навантаження. Вважаю несправедливим покладення на неї витрат, які позивач добровільно поніс у зв`язку із залученням адвоката, тоді як вона самостійно несе основне навантаження щодо забезпечення їхньої спільної дитини.
З огляду на те, що предметом справи було розірвання шлюбу, а також враховуючи наявність спільної неповнолітньої дитини, її фактичне фінансове навантаження щодо її утримання та відсутність належної участі позивача у забезпеченні дитини, вважає необґрунтованим покладення на неї всієї заявленої суми витрат.
Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, однак представник позивача подала заяву, згідно якої просить розгляд справи проводити без участі позивача та його представника.
Відповідач в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, та її неявка не перешкоджає ухваленню додаткового судового рішення у справі.
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки учасники процесу в судове засідання не з`явились.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до положень ст.246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Згідно вимог ч.3 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
За змістом ч.ч.1, 2, 3 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року по справі № 826/1216/16 висловила правову позицію про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
За приписами частини третьої статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21). Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства (пункт 40). Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (пункт 44). Адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту (пункт 64).
Суд, зважаючи на вимоги ч. 4 ст. 10 ЦПК України, враховує рішення Європейського суду з прав людини, зокрема: у справах «East/WestAllianceLimitedпроти України» (Заява №19336/04), «Баришевський протиУкраїни» (Заява № 71660/11), «Двойних протиУкраїни» (Заява № 72277/01), «Меріт протиУкраїни» (заява № 66561/01) ЄСПЛ зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим; у справі «Лавентс проти Латвії» (заява № 58442/00) ЄСПЛ вказав, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
На підтвердження витрат на правову допомогу представником позивача подано такі документи:
-Договір про надання правничої допомоги №б/н від 08.01.2026 року (а.с.6-7);
-Детальний опис виконаних робіт від 24.08.2026 року (а.с.7 на звороті - 8);
-Фільтрована виписка за період з 24.08.2025 по 24.08.2026 (а.с.5).
З умов наданого договору вбачається, що обсяг і вартість наданої правової допомоги за цим Договором узгоджується сторонами (п.6 договору). Цей договір діє з моменту його підписання Сторонами до моменту виконання Сторонами своїх зобов`язань. Адвокат після використання всіх національних засобів правового характеру, в разі необхідності, за дорученням Клієнта, здійснює підготовку заяви та інших процесуальних документів з метою захисту прав та інтересів Клієнта в Європейському Суді з прав людини (п.8 договору).
Згідно Акту приймання-передачі наданої професійної правничої допомоги до договору про надання правничої допомоги від 08.01.2026, то адвокатом Басюр Л.М. було надано ОСОБА_1 наступні послуги з визначенням вартості та затраченого часу на виконання цих послуг, а саме:
прийом Клієнта, проведення усної консультації щодо порядку розірвання шлюбу за наявності неповнолітніх дітей, аналіз наданих документів (свідоцтва про шлюб, свідоцтв про народження дітей), аналіз відсутності спільного майна подружжя – 8 год. – вартість 1 год./грн. фіксована вартість – 800 грн., загальна вартість – 7400,00 грн.;
правовий аналіз законодавства, визначення територіальної підсудності справи за місцем проживання Позивача з дітьми (ч. 2 ст. 28 ЦПК України) – 0,5 год. – вартість 1 год./грн. фіксована вартість – 800 грн., загальна вартість – 400,00 грн.;
складання тексту позовної заяви про розірвання шлюбу, формування додатків до неї, виготовлення копій для суду та сторони, формування квитанційна оплату судового збору – 8 год. – вартість 1 год./грн. фіксована вартість – 1200 грн., загальна вартість – 9600,00 грн.;
моніторинг стану реєстрації справи в суді, перевірка відкриття провадження у справі в системі «Судова влада України» та кабінеті «Електронного суду» - 1 год. – вартість 1 год./грн. фіксована вартість – 1500 грн., загальна вартість – 1500,00 грн.;
участь у судовому засіданні 27 квітня у Жидачівському районному суді Львівської області (включаючи час очікування початку засідання та безпосередній розгляд справи). 04 серпня судове засідання, 19 серпня останнє судове засідання – 2 год. – вартість 1 год./грн. фіксована вартість – 1500 грн., загальна вартість – 3000,00 грн..
Загальний обсяг наданої допомоги та її вартість – 16 год., сума – 21900 грн. яка була повністю оплачена ОСОБА_1 шляхом оплати коштів в безготівковій формі, що підтверджується фільтрованою випискою за період з 24.08.2025 по 24.08.2026.
Зазначені вище докази в матеріалах справи свідчать про реальність надання позивачу ОСОБА_5 адвокатом Басюр Л.М. правової допомоги в рамках укладеного між ними договору.
Одночасно суд зауважує, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат, судом враховано те, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову; взято до уваги критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, предмету спору та фінансового стану обох сторін.
Суд погоджується з аргументами відповідача щодо неспівмірності заявлених витрат на професійну правничу допомогу, виконаній адвокатом роботі та наданими ним послугами, оскільки ОСОБА_1 подано позов про розірвання шлюбу, який віднесено ЦПК України до категорії малозначних справ, спірні правовідносини не є складними і не потребують затрати значного часу для формування правової позиції та складання позовної заяви. Також суд враховує ту обставину, що відповідачем у поданій заяві до розгляду справи по суті позов визнано, а також у судовому засіданні було встановлено, що позивач звернувся до суду з даним позовом в порядку позовного провадження, оскільки з відповідачем не спілкується, а відтак жодна із сторін не пропонувала іншій звернутись до суду із спільною заявою про розірвання шлюбу в порядку окремого провадження.
Одночасно суд зауважує, що зазначений у розрахунку витрат на правничу допомогу час в дві години, витрачений на участь у судових засіданнях не відповідає фактичному, оскільки відповідно до протоколу судового засідання від 27.04.2026, таке розпочато о 11:00 год. та завершено о 11:13 год., тобто тривало 13 хвилин, відповідно до протоколу судового засідання від 11.06.2026, таке розпочато о 10:06 год. та завершено о 10:11 год., тобто тривало 5 хвилин, та відповідно до протоколу судового засідання від 04.08.2026, таке розпочато о 10:02 год. та завершено о 10:19 год., тобто тривало 17 хвилин, тобто загальна тривалість судових засідань за участю представника позивача тривала – 35 хвилин.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить переконання про неспівмірність заявлених витрат на професійну правничу допомогу зі складністю справи, яка віднесена до категорії малозначних справ, виконаними адвокатом роботами та часом, витраченим на їх виконання, з урахуванням фактичних обставин справи, а тому вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу з огляду на розумну необхідність судових витрат для цієї справи слід зменшити, встановивши такий у сумі 5000,00 грн.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.142 ЦПК України, у разі, зокрема визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Таким чином, зважаючи на те, що відповідач до початку розгляду справи по суті визнала позовні вимоги, суд вважає за необхідне повернути позивачу з державного бюджету 665,60 грн. (50% сплаченого судового збору) сплаченого судового збору та відповідно стягнути з відповідача на користь позивача 665,60 грн. сплаченого судового збору.
Керуючись ст.ст.137-139, 141, 246, 270, 354,355 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5000 (п`ять тисяч) гривень.
Повернути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 50% суми сплаченого судового збору при зверненні до суду, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок, згідно квитанції про сплату №K5UK-R59T-ZT3E від 22.02.2026.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок понесених витрат витрат на сплату судового збору.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складення).
Учасник справи, якому повне додаткове рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя Сливка С.І.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua