Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №442/5832/26 — Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/5832/26

Провадження №2/442/2441/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі головуючого - судді Хомик А.П., розглянувши в приміщенні суду в м.Дрогобичі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України, -

в с т а н о в и в :

28.07.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з ОСОБА_3 в його користь інфляційні втрати у розмірі 2 216 грн. 23 коп., три проценти річних у розмірі 584 грн. 57 коп. та судові витрати: у розмірі 4000 грн – на професійну правову допомогу та 1064,96 грн. – на оплату судового збору.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 15 квітня 2024 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області у цивільній справі №442/555/24 ухвалено заочне рішення, яким позов Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення шкоди в порядку регресу було задоволено повністю. Вказаним рішенням суду стягнуто з ОСОБА_3 на користь Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 9 124 грн. 04 коп.

Зазначене рішення набрало законної сили 31 травня 2024 року, що підтверджується постановою приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження.

На підставі виконавчого листа №442/555/24, виданого 06 листопада 2024 року, приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Ільчишин Любов`ю Володимирівною 29 листопада 2024 року відкрито виконавче провадження №76676331 щодо примусового виконання зазначеного рішення суду.

Попри набрання рішенням суду законної сили та відкриття виконавчого провадження, Відповідач у добровільному порядку рішення суду не виконав.

Протягом тривалого часу грошове зобов`язання залишалося невиконаним, у зв`язку з чим Позивач був позбавлений можливості користуватися належними йому грошовими коштами.

Лише 21 липня 2026 року в межах виконавчого провадження №76676331 на рахунок Позивача були зараховані грошові кошти у сумі 8 028 грн. 72 коп. Отже, рішення суду було фактично виконано лише 21 липня 2026 року, тобто більш ніж через два роки після набрання ним законної сили.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки рішення суду було виконано лише 21 липня 2026 року, Позивач має право на стягнення з Відповідача інфляційних втрат та трьох процентів річних за період з 01 червня 2024 року (наступного дня після набрання рішенням законної сили) по 21 липня 2026 року, тобто за весь період прострочення виконання грошового зобов`язання.

У зв`язку з наведеним Позивач звертається до суду з даним позовом про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України.

Ухвалою від 18.08.2026 року в зазначеній справі відкрито провадження та постановлено розглядати дану справу в порядку спрощеного провадження без виклику сторін на 14.09.2026 року, встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, пред`явлення зустрічного позову. Також позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

Вказана ухвала надсилалась сторонам у справі і така, зокрема, відповідачем отримана 30.08.2026, що підтверджується трекінгом поштового відправлення «Укрпошта».

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило.

Належним чином повідомлений відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов, а тому відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України суд вирішив даний спір за наявними матеріалами.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 2 ст. 247ЦПК України - не здійснюється.

Дослідивши позовну заяву, в процесі встановлення обставин справи та перевірки їх доказами, суд встановив наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання, а держава забезпечує його виконання у визначеному законом порядку.

Згідно зі статтями 18, 367 Цивільного процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, фізичними та юридичними особами на всій території України.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018 року у справі №686/21962/15-ц зазначила, що дія статті 625 ЦК України поширюється на всі види грошових зобов`язань незалежно від підстав їх виникнення, у тому числі підтверджених судовим рішенням.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі №646/14523/15-ц, від 13 листопада 2019 року у справі №922/3095/18, від 18 березня 2020 року у справі №902/417/18, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 листопада 2019 року у справі №127/15672/16-ц.

У зазначених судових рішеннях Верховний Суд дійшов висновку, що ухвалення судового рішення про стягнення грошових коштів не припиняє грошового зобов`язання боржника, а кредитор має право вимагати стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних за весь час прострочення виконання рішення суду.

Таким чином, Позивач має право на отримання компенсації майнових втрат, спричинених несвоєчасним виконанням судового рішення.

Як вбачається з заочного рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 15 квітня 2024 року, з ОСОБА_3 в користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 стягнуто завдані збитки в порядку регресу у розмірі 5155,08 грн., витрати по оплаті судового збору у розмірі 968,96 грн., та витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 грн.

29.11.2024 приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Ільчишин Л.В. відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа №442/555/24, виданого 06.11.2024 Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області.

З копії квитанції, наданої позивачем, становлено, що 21.07.2026 на його рахунок надійшли грошові кошти в розмірі 8028,72 грн. В призначенні платежі зазначено: погашення заборгованості за вик/листом №442/555/24 від 06.11.2024, боржник ОСОБА_3 , ІПН НОМЕР_1 .

Визначаючи суму трьох процентів річних, суд виходить з таких даних:

Загальна сума боргу відповідно до рішення суду становить 9 124 грн. 04 коп.

Період прострочення: з 01 червня 2024 року по 21 липня 2026 року.

Кількість днів прострочення: 780 днів.

Таким чином, розмір трьох процентів річних буде становити 584 грн. 57 коп., виходячи з такого розрахунку: 9 124,04 грн * 3 % * 780 : 365 = 584 грн. 57 коп.

Суд також погоджується з розрахунком Інфляційних втрат, складеним позивачем, який проведено із застосуванням офіційних індексів інфляції Державної служби статистики України за період з червня 2024 року по червень 2026 року.

Червень 2024 – 102,2 % (1,022), Липень 2024 – 100,0 % (1,000), Серпень 2024 – 100,6 % (1,006), Вересень 2024 – 101,5 % (1,015), Жовтень 2024 – 101,8 % (1,018), Листопад 2024 – 101,9 % (1,019), Грудень 2024 – 101,4 % (1,014), Січень 2025 – 101,2 % (1,012), Лютий 2025 – 100,8 % (1,008), Березень 2025 – 101,5 % (1,015), Квітень 2025 – 100,7 % (1,007), Травень 2025 – 101,3 % (1,013), Червень 2025 – 100,8 % (1,008), Липень 2025 – 99,8 % (0,998), Серпень 2025 – 99,8 % (0,998), Вересень 2025 – 100,3 % (1,003), Жовтень 2025 – 100,9 % (1,009), Листопад 2025 – 100,4 % (1,004), Грудень 2025 – 100,2 % (1,002), Січень 2026 – 100,7 % (1,007), Лютий 2026 – 101,0 % (1,010), Березень 2026 – 101,7 % (1,017), Квітень 2026 – 101,4 % (1,014), Травень 2026 – 100,9 % (1,009), Червень 2026 – 100,5 % (1,005).

Сукупний коефіцієнт інфляції становить 1,2429.

Формула розрахунку: 9 124,04 грн * (1,2429 - 1) = 2 216 грн. 23 коп.

Таким чином, розмір інфляційних втрат становить 2 216 грн. 23 коп.

Отже загальна сума, яка підлягає стягненню з відповідача буде становити 2800,80 грн., інфляційні втрати – 2 216 грн. 23 коп. + 3 % річних – 584 грн. 57 коп.

Ухвалюючи рішення в частині вимог позивача про відшкодування понесених витрат, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

За змістом ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Разом з тим ч. 3 ст. 137 ЦПК України визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Представником позивача у позовній заяві зазначено, що витрати на правничу допомогу становлять 4000,00 грн, та в якості підтвердження до суду було надано договір про надання правничої допомоги №01/11/22 від 01.11.2022, акт здачі-приймання робіт ( наданих помслуг) від 21.07.2026, додаткову угоду до договору про надання правничої допомоги №01/11/22 від 01.11.2022 від 21.07.2026, платіжну інструкцію від 09.07.2026 про сплату 4000 грн. за надання правової допомоги.

Позовні вимоги позивача задоволено, а відтак, враховуючи предмет позову, незначну складність справи, час витрачений адвокатом для надання послуг, з урахуванням обсягу роботи, та кількості годин, необхідних, з точки зору суду, для його виконання фахівцем у галузі права, а також те, що розгляд справи здійснюється в спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, суд вважає, що підлягають стягненню з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 4000 гривень. Підстав для зменшення розміру судових витрат не встановлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а згідно із п. 3 ч. 2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено 1064,96 грн. судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією №МС72-3750-Р2Ф6-0КК6 від 21.07.2026, а тому з відповідача в користь позивача слід стягнути вказану суму сплаченого судового збору.

Відповідно до частин 4, 5 ст.268 ЦПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 81, 258, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 інфляційні втрати у розмірі 2 216 грн. 23 коп. (дві тисячі двісті шістнадцять) грy. 23 коп., та три проценти річних у розмірі 584 грн. 57 коп. (п`ятсот вісімдесят чотири) грy. 57 коп., а всього 2800,80 грн. ( дві тисячі вісімсот гривень 80 коп).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 (чотири тисячі) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1 064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн. 96 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса – АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено та підписано 14.09.2026.

Суддя Хомик А.П.