Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №442/5807/26 — Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/5807/26

Провадження №2/442/2434/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі - головуючої судді - Курус Р.І., розглянувши в приміщенні Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

27.07.2026 позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» звернулось до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором №491019709 від 06.02.2020 у розмірі 65349,42 грн., витрати на правничу допомогу у розмірі 16000,00 грн. та судовий збір 2662,40 грн.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 06.02.2020 між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір №491019709, згідно умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 37792,2 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом, з кінцевим терміном повернення до 07.02.2022.

Відповідно до Протоколу №2/2022 від 18.08.2022 Позачергових загальних зборів акціонерів АТ «Альфа-банк», відповідно до умов яких, змінено найменування Банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк».

Щодо права вимоги заборгованості за договором ТОВ «Коллект центр» до відповідача, то позивач зазначає наступне.

17.05.2021 було укладено договір №2 відповідно до якого АТ "Альфа-банк" відступило на користь ТОВ "Фінансова компанія "Флексіс" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 491019709.

18.05.2021 було укладено договір № 18-05/2021 відповідно до якого ТОВ "Фінансова компанія "Флексіс" відступило на користь ТОВ «Вердикт капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 491019709.

10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 491019709.

Таким чином, ТОВ «Коллект центр» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 491019709.

Позивач зазначає, що всупереч умов кредитного договору відповідач не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує. Порушення умов кредитного договору не усунув.

Вказує, що загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором №491019709 від 06.02.2020, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 65349,42 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 36663,79 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 28047,79 грн., інфляційні збитки – 586,62 грн., нараховані 3% річних - 51,22 грн.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №491019709 від 06.02.2020 у розмірі 65349,42 гривень та понесені судові витрати, пов`язані з розглядом справи.

28.07.2026 суддею отримано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання відповідача,/а.с.90/.

Ухвалою судді від 28.07.2026 прийнято до розгляду, відкрито провадження в справі. Постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін на 25.08.2026. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, пред`явлення зустрічного позову. Також позивачам встановлено п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення. Задоволено клопотання про витребування доказів,/а.с.91/.

Дана ухвала направлялась сторонам по справі. Кореспонденція, яка направлялась відповідачу, повернута з причин «закінчення встановленого терміну зберігання»,/а.с.96/.

Ухвалою від 25.08.2026 розгляд даної цивільної справи було відкладено на 14.09.2026 задля реалізації сторонами, зокрема відповідачем, своїх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. Задля забезпечення принципу відкритості інформації щодо справи, відповідача було повідомлено про дату, час, місце та порядок розгляду даної справи шляхом розміщення оголошення на офіційному вебсайті «Судової влади України» за посиланням https://dgm.lv.court.gov.ua/sud1306/gromadyanam/vyklyky/,/а.с.97,101/.

Дана ухвала направлялась сторонам по справі,/а.с.98-99,/.

03.09.2026 надійшли витребувані докази з АТ «Сенс Банк»,/а.с.102-109/.

Суд доходить висновку про належне вжиття всіх заходів щодо повідомлення, зокрема, відповідача про розгляд даної справи, будь яких повідомлень про зміну адреси відповідач суду не подавав, а відтак, суд, вважає відповідача належним чином повідомленим про дату, час, місце та порядок судового розгляду зазначеної справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідачем клопотання про розгляд справи за участю сторін суду не надано.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд встановив, що 06.02.2020 між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір №491019709, за умовами якого АТ «Альфа-Банк» надало відповідачу у користування кредитні кошти в розмірі 37792,20 грн., а відповідач зобов`язався повернути отримані кошти в строком 24 місяці з дати отримання кредиту та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в розмірі 39,90 % річних/а.с.21,38/.

Згідно меморіального ордеру №730862 від 07.02.2020 АТ «Сенс банк» перераховано ОСОБА_1 37792,20 грн., у призначенні платежу зазначено : «надання кредиту за кредитним договором №491019709 від 06.02.2020»,/а.с.104/.

На підтвердження користування кредитними коштами АТ «Сенс Банк» надано виписку за особовим рахунком ОСОБА_1 за період з 06.02.2020 по 17.05.2021,/а.с.105-108/.

17.05.2021 укладено договір факторингу №2 відповідно до якого АТ «Альфа-Банк» відступило на користь ТОВ «ФК «Флексіс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 491019709 від 06.02.2020,/а.с.63-66/.

Згідно додатку 1-1 до договору факторингу №2 від 17.05.2021 ТОВ «ФК «Флексіс» набуло права вимоги до ОСОБА_1 за договором № 491019709 від 06.02.2020 сумі 54090,64 грн.,/а.с.7-8/.

18.05.2021 укладено договір факторингу № 18-05/2021 відповідно до якого ТОВ «ФК «Флексіс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором за договором № 491019709 від 06.02.2020,/а.с.10-13/.

Згідно додатку 1-1 до договору факторингу № 18-05/2021 від 18.05.2021 ТОВ «Вердикт капітал» набуло права вимоги до ОСОБА_1 за договором № 491019709 від 06.02.2020 сумі 54090,64 грн.,/а.с.24-26/.

10.01.2023 укладено договір про відступленння №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором за договором № 491019709 від 06.02.2020,/а.с.28-31/.

Відповідно до реєстру боржників до договору про відступлення прав вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 ТОВ «Коллект центр» набуло права вимоги до ОСОБА_1 за договором № 491019709 від 06.02.2020 сумі 65349,42 грн.,/а.с.42/.

АТ «Альфа-Банк» ТОВ «Коллект Центр», правонаступником якого є ТОВ «Коллект Центр» виконав свої зобов`язання за кредитним договором належним чином, в той же час відповідач порушив умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами у визначений кредитним договором строк.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються нормами ЦК України, Закону України «Про споживчий кредит», Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, враховуючи положення вказаних статей, ТОВ «Коллект Центр» є новим кредитором у зобов`язанні з відповідачем ОСОБА_1 .

За таких обставин, у позивача, як нового кредитора, який набув право вимоги в межах суми зазначеної у договорі, є право вимоги до відповідача щодо стягнення заборгованості за таким договором.

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Вердикт капітал» за договором № 491019709 від 06.02.2020, заборгованість ОСОБА_1 станом на 10.01.2023 становить 65349,42 грн., з яких 36663,79 сума заборгованості за кредитом, 17426,85 грн. відсотки нараховані на дату відступлення прав вимоги, 10620,94 грн. нараховані кредитором відсотки, 51,22 грн. – нараховані 3% річних за користування грошовими коштами у порядку ст.625 ЦК України і 586,62 грн. – інфляційні збитки за користування грошовими коштами у порядку ст.625 ЦК України. Проценти нараховані у період з 18.05.2021 по 06.02.2022,/а.с. 61/.

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Коллект центр» за договором № 491019709 від 06.02.2020 заборгованість ОСОБА_1 станом на 09.07.2026 становить 65349,42 грн.,/а.с.62/.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст.638 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ст. 642 ЦК України).

На виконання вимог ч. 1 ст. 638 ЦК України, сторони у вказаному договорі досягли згоди щодо всіх істотних умов цього правочину, в зв`язку з чим він в силу положень ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Відповідач свої зобов`язання за вищевказаним договором не виконав, у визначений цим договором строк, тіло кредиту і проценти за строк користування кредитними коштами не повернув ані кредитодавцю, ані фактору.

Статтею 13ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стороною відповідача не надано будь-яких доказів в розумінні положень ст.ст.76-81 ЦПК України на спростування даних обставин як на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Відповідач не надав суду доказів здійснення ним платежів за договором та жодними доказами не спростувала наявність заборгованості у визначеному позивачем розмірі.

Враховуючи те, що кредитний договір №06.02.202 укладено 06.02.2020, тобто до введення в Україні воєнного стану, інфляційні збитки та 3 % річних за порушення виконання зобов`язання за вказаним договором підлягають стягненню на користь позивача.

Таким чином, суд прийшов висновку, що відповідач взятих на себе кредитних зобов`язань в строки передбачені договором кредиту належним чином не виконав, а тому суд приходить до переконання, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі у сумі 65349,42 грн.

За змістом ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Із положень ч.ч. 1-5 ст. 137 ЦПК України слідує, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

В силу ч.ч. 2, 3, 8 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи з конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Як вбачається з електронних матеріалів справи, 01.07.2024 року між ТОВ «Коллект Центр» та АО «Лігал Ассістанс» укладено договір про надання правової допомоги №01-07/2024,/а.с.49-50/.

01.06.2026 ТОВ «Коллект центр» було подано заявку на надання юридичної допомоги №307 по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , вартість послуг 16000,00 грн.,/а.с.55/

Згідно витягу з заявки №23 про надання юридичної допомоги від 30.06.2026 адвокатське об`єднання «Лігал Ассістанс» надало ТОВ «Коллект Центр» правничу допомогу по цивільній справі за позовом ТОВ «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, вартість наданих послуг 16000,00 грн.,/а.с.56/.

Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 у справі №201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», заява №19336/04).

При вирішенні питання розподілу судових витрат суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (п. 61 Постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18).

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Судом встановлено, що спір який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов`язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження та збирання яких адвокат витратив значний час. Даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

Дослідивши надані докази на підтвердження витрат на правничу допомогу, врахувавши, складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), час, витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих адвокатом послуг та значення справи для сторони, прийшов до висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 16000,00 грн. судових витрат, понесених на оплату професійної правничої допомоги.

При зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 2662,40 грн., який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 18662,40 грн. (2662,40 грн. /сплачений судовий збір/ + 16000,00 грн. /витрати на правничу допомогу/) понесених судових витрат.

Керуючись ст. ст. 4, 11-13, 77, 81, 141-142, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором №491019709 від 06.02.2020 в розмірі 65349,42 гривень (шістдесят п`ять тисяч триста сорок дев`ять гривень, 42 коп.) та 18662,40 гривень (вісімнадцять тисяч шістсот шістдесят дві гривні, 40 коп.) понесених судових витрат.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 14 вересня 2026 року.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», код ЄДРПОУ 44276926, адреса: 01133, м. Київ вул. Мечнікова, 3, офіс 306.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання – АДРЕСА_1 .

Головуюча суддя Курус Р.І.