Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №442/6291/26 — Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/6291/26

Провадження №2/442/2574/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2026 року року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі - головуючої судді - Курус Р.І., розглянувши в приміщенні Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», від імені та в інтересах якого діє представник Докукіна Дарина Володимирівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» звернулося до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області з відповідним позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №5499551-КС-001 в розмірі 9700,17 грн. та понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 15.05.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір №5499551-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 10000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 (котру позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті).

Боржник свої зобов`язання за кредитним договором №5499551-КС-001 не виконав, а лише частково сплатив кошти у сумі 13500,00 грн., що зазначено в розрахунку заборгованості за договором №5499551-КС-001.

Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_2 , належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, станом на 23.07.2026 утворилась заборгованість за Договором №№5499551-КС-001 про надання кредиту, в розмірі 9700,17 грн., що складається з : суми прострочених платежів по тілу кредиту - 4130,57 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 5569,60 грн.

На підставі вищевикладеного, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 9700,17 грн. та понесені судові витрати, що складаються із судового збору в розмірі 2662,40 грн. і витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 10000,00 грн.

14.08.2026 суддею отримано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру щодо місця реєстрації відповідача,/а.с.44/.

Ухвалою судді від 14.08.2026 в зазначеній справі відкрито провадження та постановлено розглядати дану справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін на 14.09.2026. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, пред`явлення зустрічного позову. Також позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення,/а.с.45/.

Дана ухвала направлялась сторонам по справі. Позивачем отримана в підсистемі «Електронний суд»,/а.с.45-47/. Відповідачу поштова кореспонденція була направлена за встановленим місцем проживання. Крім цього, відповідача було повідомлено про дату, час, місце та порядок розгляду зазначеної справи через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади за посиланням https://dgm.lv.court.gov.ua/sud1306/gromadyanam/vyklyky/, /а.с.49-50/.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідачем ані клопотання про розгляд справи за участю сторін, ані відзиву на позовну заяву суду не надано.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що порядок і умови надання споживчих кредитів ТОВ "Бізнес Позика", дії, що передують його укладенню, визначені у Правилах надання споживчих кредитів, які затверджені наказом директора ТОВ "Бізнес Позика" від 02.04.2024 №9-ОД, та які містяться в електронних матеріалах справи.

Як вказав позивач, ОСОБА_1 при здійсненні реєстрації на сайті ТОВ "Бізнес Позика" зареєстрував свій особистий кабінет, в якому зазначив свої особисті дані, фінансовий номер телефону НОМЕР_2 та номер банківської картки для перерахунку коштів № НОМЕР_1 , що підтверджується даними відповідної анкети клієнта, за допомогою яких його було ідентифіковано в ІТС,/а.с.23/.

Після перевірки статусу клієнта та ознайомлення його з умовами кредитування ТОВ "Бізнес Позика" запропонувало ОСОБА_1 укласти договір про надання кредиту з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України "Про електронну комерцію" на визначених у пропозиції умовах, що підтверджується пропозицією (офертою) укласти договір №499551-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) від 15.05.2024,/а.с.20/.

Після накладення ОСОБА_1 акцепту на пропозицію ТОВ «Бізнес Позика», /а.с.21/, між позивачем та відповідачем 15.05.2024 було укладено Договір №499551-КС-001 про надання кредиту,/а.с.15-19/.

Відповідно до умов кредитного договору №499551-КС-001, ТОВ «Бізнес Позика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 10000,00 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених кредитним договором та Правилами про надання грошових коштів у кредит. Строк дії договору до 04.09.2024. Орієнтовна загальна вартість кредиту 23054,88 грн. Комісія за надання кредиту 1500,00 грн.

Разом з тим, хоч і позивач не заявляє вимогу про стягнення з відповідача комісії, проте, суд звертає увагу, що положення договору про сплату комісії за видачу кредиту суперечать положенням статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемними з моменту укладення договору.

Згідно з умовами кредитного договору №499551-КС-001, сторони визначили, що стандартна процентна ставка за кредитом є фіксованою та становить 1,16% процентів за кожен день користування кредитом. Процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) договору.

Позивачем надано візуальну форму послідовності дій клієнта ОСОБА_1 щодо укладення електронного договору про надання кредиту №499551-КС-001 від 15.05.2024 в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства на сайті https://my.bizpozyka.com, у якій чітко визначені дії клієнта, дата та час їх вчинення,/а.с.22/

Згідно із підтвердженням щодо здійснення переказу грошових коштів,ТОВ «ПрофітГід» на підставі платіжної інструкції здійснило від платника ТОВ "Бізнес Позика" 15.05.2024 о 16:06 переказ коштів на суму 10000,00 грн. на картку № НОМЕР_3 . Призначення платежу: перерах. коштів ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_4 зг. до кредитного дог. №499551-КС-001 від 15.05.2024 без ПДВ,/а.с.24/.

Відповідно до довідки про стан заборгованості, станом на 24.07.2026, у відповідача наявна заборгованість перед ТОВ «Бізнес позика» у розмірі 9700,17 грн., з яких 4130,57 грн. - заборгованість за кредитом, 5569,6 грн. - сума заборгованості за відсотками,/а.с.14/.

Таким чином, між сторонами виник спір щодо належного виконання умов договору про надання кредиту, непогашення відповідачем заборгованості за цим договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

Як встановлено судом, договір про надання кредиту був підписаний ОСОБА_1 шляхом введення одноразового ідентифікатора UA-7728 в особистому кабінеті на вебсайті в мережі за посиланням https://my.bizpozyka.com.

Механізм укладення електронної угоди, яким скористався позивач у взаємовідносинах із позичальником урегульовано в тому числі Законом України "Про електронну комерцію".

Так, згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та &q Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

З урахуванням вказаного вище, суд установив, що 15.05.2024 відповідач підписав Договір про надання кредиту №499551-КС-001 шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором та отримав від ТОВ "Бізнес Позика" суму кредиту у загальному розмірі 10000,00 грн. на споживчі потреби, на що вказує підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів, яке описане вище.

У вказаному договорі визначені умови кредитування, де серед іншого обумовлений і розмір нарахованих відсотків, які нараховуються на кредит, а також визначено графік платежів, з чим ОСОБА_1 погодився, підписавши їх.

В той же час, надати оцінку аргументам відповідача суд позбавлений можливості, оскільки такі нею не наведені.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ст. ст. 526, 527 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Як слідує з розрахунку заборгованості за договором №499551-КС-001 від 15.05.2024, у відповідача станом на 24.07.2026 наявна заборгованість перед позивачем у розмірі 9700,17 грн., з яких 4130,57 грн. - заборгованість за кредитом, 5569,6 грн. - сума заборгованості за відсотками,/а.с.13/.

Окрім цього, як вбачається із розрахунку заборгованості відповідачем було здійснено оплату в рахунок погашення заборгованості в загальному розмірі 13500,00 грн., яку позивачем було розподілено в рахунок погашення тіла кредиту у розмірі 5869,43 грн., комісії за видачу кредиту у розмірі 1500,00 грн. та відсотків за користування кредитом у розмірі 6130,57 грн.

Щодо стягнення з комісії за видачу кредиту, суд зазначає наступне.

Законом України «Про захист прав споживачів» визначено, що послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (пункти 17 і 23 статті 1).

Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 6 вересня2017року у справі №6-2071цс16.

У постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1746цс16 зазначено, що встановлення банком у кредитному договорі обов`язку боржника сплачувати щомісячну комісію за управління кредитом без зазначення, які саме послуги за вказану комісію надаються клієнту, а також нарахування комісії за послуги, що супроводжують кредит (саме як компенсацію сукупних послуг банку за рахунок клієнта), є незаконним.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своєму правовому висновку у постанові від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15 (провадження № 61-8862сво18) зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16.09.2024 у справі №479/191/17.

З огляду на нікчемність положень кредитного договору №499551-КС-001 від 15.05.2024 про сплату комісії за видачу кредиту, такі платежі не можуть вважатися належним виконанням грошових зобов`язань у частині сплати комісії, оскільки відповідний обов`язок у відповідача не виник.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що зарахування позивачем сплачених відповідачем коштів у рахунок погашення комісії за видачу кредиту є неправомірними, оскільки обов`язок зі сплати таких платежів у відповідача не виник. Відтак суми платежів, які були зараховані на погашення комісії, підлягають перерахунку та зарахуванню в рахунок погашення відсотків за користування кредитом.

Таким чином, грошові кошти у сумі 1500,00 грн., які були зараховані позивачем у рахунок погашення нарахованих комісій за видачу кредиту, підлягають зарахуванню в рахунок погашення нарахованих процентів за користування кредитом.

Таким чином, виходячи з розрахунку 5569,60 грн. (нараховані позивачем проценти) -1500,00 грн. + 4069,60 грн. відсотків за користування кредитними коштами, що підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи наведене вище, суд прийшов висновку, що відповідач взятих на себе кредитних зобов`язань в строки передбачені договором кредиту належним чином не виконав, а тому суд приходить до переконання, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню у сумі 8200,17 грн., що складається з тіла кредиту у сумі 4130,57 грн. та перерахованих відсотків у сумі 4069,60 грн.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат як витрати, пов`язані з розглядом справи.

Порядок визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, розподілу витрат між сторонами визначається ст. 137 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`зану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Як передбачено ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269). Такий же правовий висновок зробила Велика Палата ВС у справі № 755/9215/15-ц (постанова від 19.02.2020).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Розглянувши матеріали даної справи, суд приходить до висновку, що заявником надано належні, допустимі, достатні та достовірні докази щодо підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, її обсягу та вартості.

Наявність договірних відносин між адвокатом та ТОВ «Бізнес позика» підтверджується: договором про надання професійної правничої допомоги від 15.05.2024,/а.с.33-35/, рахунком-фактурою №05-499551-КС-001 від 15.05.2026,/а.с.36/, свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю адвоката Глуховецького О.С. серіїТР №000217,/а.с.37/, витягом з Єдиного реєстру адвокатів України,/а.с.38/.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а згідно із п. 3 ч. 2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, оскільки позовні вимоги задоволено частково, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 10704,33 грн., виходячи з розрахунку 8200,17 грн. (розмір задоволених позовних вимог) х 12662,40 грн. (2662,40 грн. ставка судового збору + 10000,00 витрати на правову допомогу) : 9700,17 грн. (розмір заявлених позовних вимог) = 10704,33 грн., що буде пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 81, 82, 89, 141, 264-265, 268, 274-275, 279 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" заборгованість за кредитним договором №499551-КС-001 від 15.05.2024 у розмірі 8200,17 гривень (вісім тисяч двісті гривень, 17 коп.) та 10704,33 гривень (десять тисяч сімсот чотири гривні, 33 коп.) понесених судових витрат.

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 14 вересня 2026 року.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», місце знаходження: бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 .

Головуюча суддя Курус Р.І.