Постанова від 06 вересня 2026 р. у справі №393/555/26 — Кропивницький апеляційний суд

Суд: Кропивницький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 06 вересня 2026 р.

Справа: №393/555/26

Суддя: Олексієнко І. С.

Кропивницький апеляційний суд

№ провадження 33/4809/424/26 Головуючий у суді І-ї інстанції Рачкелюк Ю. В.

Справа № 393/555/26 Доповідач в колегії апеляційного суду Олексієнко І. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2026 року. м. Кропивницький

Кропивницький апеляційний суд у складі:

головуючого судді Олексієнко І.С.,

за участі секретаря судового засідання Степанової Д.К., особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницький справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 13 серпня 2026, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , військовослужбовець ВЧ НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,

визнано винуватим за ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 13 серпня 2026 ОСОБА_1 визнано винним за те, що він 24.07.2026 року о 22 годині 50 хвилин в селищі Кам`янець Кропивницького району Кіровоградської області по вулиці Криворізькій, 50 керував транспортним засобом Ford Fiesta д.н.з. НОМЕР_3 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер 6820», результат тестування 0,32 ‰. Чим порушив вимоги п. 2.9 а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду, а провадження стосовно нього закрити. Свої вимоги обґрунтовує тим, що він в поясненнях зазначав про дійсні обставини проходження огляду, що може бути підтверджений відеозаписом з боді-камери поліцейського, який складав вказаний протокол, а саме на місці зупинки транспортного засобу 24.07.2026 о 22.50 год біля Шиномантажу по вул. Криворізька, 50, с-ще Кам`янець інспектор запропонував йому здійснити на місці огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з використанням спеціальних технічних засобів; або пройти огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я, що є порушенням ч,1 ст. 266 КУпАП та пункту 6 розділ І Інструкції № 1452/735. Враховуючи те, що він не відмовлявся на місці зупинки транспортного засобу пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, то поліцейський не мав права направляти його на огляд у медичний заклад. Вказує, що його було доставлено до КНП «Кам`янецька лікарня» Кам`янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області, що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Кропивницький район, с-ще Кам`янець, вул. Криворізька, буд. 37, де він пройшов огляд на стан сп`яніння, але висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння не був виданий.

Причиною відсутності висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння було те, що спеціальний технічний засіб, який використовує лікарня, не має сертифікату відповідності та/або сертифікату перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларації про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Дані обставини підтверджуються відеозаписом бодікамери поліцейського, який складав вказаний протокол. Далі, поліцейський вирішив здійснити огляд на стан алкогольного сп`яніння з використанням свого спеціального технічного засобу - «Драгер 6820», який видав результат 0,32 прм, на підставі чого інспектор поліції склав огляду на стан сп`яніння не на місці зупинки транспортного засобу. Такі дії поліцейського суперечать ст. 266 КУпАП та Інструкції № 1452/735, оскільки в зазначених нормах права не передбачено проводити огляд на стан алкогольного сп`яніння після медичного огляду особи на стан алкогольного сп`яніння.

Заслухавши поясненняособи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який підтримав подану апеляційну скаргу, перевіривши доводи скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до положень ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні апеляційних вимог, апеляційний суд виходить з того, що відповідно до вимог п.2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Положення п.12. Розділу ІІ Інструкції визначають, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 Розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Ознаками об`єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 пояснив, що дійсно 24.07.2026 о 22 годині 50 хвилин в селищі Кам`янець Кропивницького району Кіровоградської області по вулиці Криворізькій, 50 він керував транспортним засобом Ford Fiesta д.н.з. НОМЕР_3 і його зупинили працівники поліції за те, що не працювала підсвідка задніх номерів. Під час перевірки документів працівник поліції повідомив йому про різкий запах алкоголю з автомобіля і запропонував пройти огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу але він запропонував працівникам поліції поїхати до медичного закладу. В лікарні черговий лікар провела огляд на стан алкогольного сп`яніння, але висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану сп`яніння (додаток № 4 до Інструкції № 1452/735) не оформляла, оскільки не знайшла сертифікат відповідності до спеціального технічного засобу, який використовує лікарня. Тоді працівник поліції самостійно провів огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння власним приладом. Вважає порушеною процедуру проходження огляду.

Проте, перевіривши матеріали справи та дослідивши зібрані по справі докази, апеляційний суд вважає, що у відповідності до вимог ст.ст. 245, 251 КУпАП районний суд об`єктивно з`ясував всі обставини даної справи і, врахувавши досліджені по справі докази, правильно дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки останній порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху України і його вина повністю підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 728284 від 24.07.2026, у якому належно викладено встановлені судом обставини правопорушення; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який підтверджує тестування ОСОБА_1 проведеного 24.07.2026, з результатом проба позитивна 0,32 ‰, з яким ОСОБА_1 погодився, про що свідчить його підпис; роздрукованим чеком Drager Alcotest 6820, відповідно до якого результат тестування ОСОБА_1 склав 0,32 ‰; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; відеозаписами з відеореєстратратора службового автомобіля та нагрудного реєстратора поліцейського, що містяться на DVD-диску.

Зазначені вище докази є належними та допустимими, вони повністю між собою узгоджуються та в сукупності, з урахуванням критерія «поза розумним сумнівом», підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до положень ч.2 ст. 266 КУпАП (в редакції Закону від 16.02.2021 № 1231-IX, який набрав законної сили 17.03.2021 року), огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначено Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09.11.2015 року.

Апеляційним судом встановлено, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння було проведено працівниками поліції у відповідності до вимог ст.266 КУпАП (в редакції Закону від 16.02.2021 № 1231-IX, який набрав законної сили 17.03.2021 року) та відповідно до вимог Інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції".

Більш того, в письмових поясненнях ОСОБА_1 , які були додані до протоколу про адміністративне правопорушення зазначено, що 24.07.2026 близько 18:30 години він вживав алкоголь, а саме вино близько 300 грам, після чого керував транспортним засобом та погодився з результатом 0,32 ‰ після проходження огляду.

Доводи апеляційної скарги про те, що дії поліцейського суперечать ст. 266 КУпАП та Інструкції № 1452/735, оскільки в зазначених нормах права не передбачено проводити огляд на стан алкогольного сп`яніння після медичного огляду особи на стан алкогольного сп`яніння є необґрунтованими.

Так, з дослідженого під час розгляду справи відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 24.07.2025 о 22:50 годині керував транспортним засобом Ford Fiesta д.н.з. НОМЕР_3 та був зупинений працівниками поліції, оскільки неосвітлювався задній номерний знак автомобіля (у темну пору доби). Після того, як поліцейський виявив у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, а у разі незгоди пройти огляд у закладі охорони здоров`я. На що ОСОБА_1 відразу погодився пройти огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я. Працівниками поліції було доставлено ОСОБА_1 до медичної установи. Черговий лікар провела огляд на стан алкогольного сп`яніння, але висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану сп`яніння (додаток № 4 до Інструкції № 1452/735) не оформляла, оскільки не знайшла сертифікат відповідності до спеціального технічного засобу, який використовує лікарня. У зв`язку з чим, старший сержант поліції ОСОБА_2 здійснив огляд на стан алкогольного сп`яніння з використання спеціального технічного засобу - Драгер, який належить працівникам поліції та який показав результат 0,32 проміле.

При цьому, згідно відео з бодікамери поліцейських ОСОБА_1 не заперечував результати огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів працівників поліції.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до діючого закону, водій самостійно вирішує чи погоджується він з результатом, який отримано при проведенні огляду або не погоджується з отриманим результатом.

Сама по собі процедура проведення огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння, яка полягала у проведенні тестування за допомогою технічного засобу поліції в приміщенні медичного закладу, а не безпосередньо на місці зупинки, за умови повної добровільності дій самого водія та відсутності з його боку будь-яких заперечень у момент огляду, не може слугувати безумовною підставою для визнання такого огляду недійсним та скасування законного рішення суду першої інстанції.

З відеозапису події та матеріалів справи встановлено, що водій добровільно погодився пройти тест у приміщенні лікарні за допомогою запропонованого приладу, жодних заперечень щодо місця проведення тестування чи самого приладу не висловлював, підписав чек алкотестера та протокол без зауважень. За таких обставин, доводи апелянта про суттєве порушення його прав є безпідставними.

Крім того, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення немає жодних даних щодо протиправності дій працівників поліції, зокрема на час складання протоколу, щодо оскарження таких дій та його результатів. Також, апелянтом не наведено обставин, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Таким чином, апеляційні доводи сторони захисту щодо відсутності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, апеляційний суд оцінює як обрану лінію захисту з метою уникнення адміністративної відповідальності.

Інших доводів, які б заслуговували на увагу і підтверджували позицію апелянта щодо незаконності постанови судді місцевого суду та наявності підстав для закриття провадження у справі, в апеляційній скарзі не наведено й під час апеляційного перегляду справи не встановлені, а доводи апеляційної скарги зводяться лише до переоцінки встановлених судом першої інстанції обставин події та не спростовують доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Таким чином, ОСОБА_1 24.07.2026 реалізував своє право керувати автомобілем, тим самим погодившись нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

Апеляційний суд вважає, що при визначенні виду і розміру стягнення, суд у повній мірі врахував характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та накладено стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП з дотриманням вимог ст. 38 КУпАП.

Істотних порушень законодавства, що тягнуть скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що постанова судді районного суду щодо ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування, та закриття провадження, як того просить апелянт - відсутні.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 13 серпня 2026 щодо ОСОБА_1 – без зміни.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua