Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №720/3299/24 — Новоселицький районний суд Чернівецької області

14.09.2026

Справа №720/3299/24

Провадження №2/720/23/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року Новоселицький районний суд Чернівецької області

в складі головуючого судді Павлінчука С.С.

з участю секретаря Політнічук Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Новоселиця цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мамалигівської сільської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася із позовом до відповідача про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, посилаючись на те, що після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, на яку вона має право як спадкоємець за заповітом, однак пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, він не зміг пояснити обставини того, хто і яким чином отримував інформаційну довідку зі Спадкового реєстру за 2019 рік.

Представник Мамалигівської сільської ради у судове засідання не з`явився, однак подав заяву про розгляд справи у його відсутності позовні вимоги підтримав.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, однак подав заяву про розгляд справи у його відсутності, заперечував щодо задоволення позовної заяви, оскільки фактично матір позивачки обманула покійну ОСОБА_4 , пообіцявши доглядати останню до старості, щоб та склала на її дочку заповіт на паї, однак вона це не робила, оскільки це робили родичі та сусіди. Крім того, він особисто доглядав її 11 років, та вона до смерті безкоштовно проживала в належному йому на праві власності будинку.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду справи та не повідомила про причини неявки.

Суд, дослідивши письмові докази, вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.

Судом встановлено, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 відкрилася спадщина на все належне їй майно, та у зв`язку із цим за заявою ОСОБА_3 у Новоселицькій державній нотаріальній конторі 30.10.2019 року було відкрито спадкову справу №317/2019.

Спадщину також своєчасно прийняв ОСОБА_6 як спадкоємець за заповітом, оскільки подав відповідну заяву 27.11.2019 року.

Спадщину після смерті ОСОБА_4 позивач як спадкоємець за заповітом своєчасно не прийняв, оскільки не подав в шестимісячний строк відповідної заяви в нотаріальну контору та постійно не проживав із нею на день її смерті.

05.01.1987 року ОСОБА_4 склала заповіт, згідно якого все своє майно заповіла на користь ОСОБА_2 .

25.05.2015 року ОСОБА_4 було складено заповіт, відповідно до якого остання заповіла земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Несвоянської сільської ради на користь ОСОБА_3 .

16.08.2017 року ОСОБА_4 склала заповіт, згідно якого заповіла ОСОБА_1 земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із кадастровими номерами 7323085100:02:002:0156 та 7323085100:02:00660308.

Відповідно до ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Таким чином, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Норми частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, у тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач посилається як на фактичні підстави своїх вимог на обставину того, що вона не знала про наявність складеного на її ім`я заповіту.

У зв`язку із тим, що вона із матір`ю доглядали ОСОБА_4 , то вона звернулася лише в жовтні 2024 року до працівника сільської ради, від якого взнала, що спадщину після смерті покійної ніхто не прийняв.

У зв`язку із цим на її запит в листопаді 2024 року староста Несвоянського старостинського округу №3 дав відповідь про те, що ОСОБА_4 залишила на її ім`я заповіт.

На підтвердження цієї обставини позивач посилається на лист за підписом старости Несвоянського старостинського округу №3 Мамалигіської сільської ради Дністровського району від 14 11.2024 року, який суд відхиляє як доказ у зв`язку із тим, що він може вважатися письмовим доказом через невідповідність його вимогам, які ставляться до документів, що впливає на його юридичну силу.

Згідно Національного стандарту України «Вимоги до оформлення документів» ДСТУ 4163:2020, який чинний із 01 вересня 2021 року, та відповідно до п.1.1 поширює свої вимоги в тому числі до оформлення документів в органах місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 4.1 даного Національного стандарту визначено, в тому числі такі вимоги до складу реквізитів документів, а саме: 01 - зображення Державного Герба України, Герба Автономної Республіки Крим; 2 - зображення емблеми юридичної особи або торговельної марки (знака для товарів і послуг);3 - найменування юридичної особи вищого рівня; 4 - найменування юридичної особи; 5 - найменування структурного підрозділу юридичної особи; 6 - довідкові дані про юридичну особу; 7 - код форми документа; 8 - код юридичної особи; 9 - назва виду документа; 10 - дата документа; 11 - реєстраційний індекс документа; 12 - посилання на реєстраційний індекс і дату документа, на який дають відповідь; 13 - місце складення документа; 14 - гриф обмеження доступу до документа; 15 — адресат; 16 - гриф затвердження документа; 17 — резолюція; 18 - відмітка про контроль; 19 - заголовок до тексту документа;20 - текст документа; 21 - відмітка про наявність додатків; 22 — підпис; 23 - відбиток печатки.

Враховуючи те, що на наданому позивачем листі відсутні довідкові дані про юридичну особу(немає кутового штампу, не виготовлений на фірмовому бланку), код форми документа, код юридичної особи, назва виду документа, реєстраційний індекс документа, посилання на реєстраційний індекс і дату документа, на який дають відповідь, то відповідно суд вважає це суттєвими недоліками даного письмового доказу.

Крім того, зі змісту даного листа встановлено, що він мав бути виданий у формі довідки, яка видається на підставі первинних документів, однак в ній відсутні посилання на документи, з яких було отриману зазначену в ній інформацію.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає що даний письмовий доказ як з точки зору його форми, так з точки зору його змісту не відповідає вимогам закону, що впливає на його юридичну силу.

Такої ж правової позиції дійшов КАС ВС у своїй постанові від 30 вересня 2020 року

по справі №1540/4936/18, де вказав, що не будь-які недоліки документа впливають на його юридичну силу та доказовість, а лише ті, які визначені законом.

Таким чином, оскільки інших доказів того, що ОСОБА_1 взнала про наявність складеного на її ім`я заповіту саме в листопаді 2024 року надано не було, то суд вважає дану обставину недоведеною.

В свою чергу в матеріалах справи міститься надана позивачем інформаційна довідка зі Спадкового реєстру від 13.11.2019 року №58303288, згідно якої встановлено наявність на час перевірки інформації в реєстрі внесених даних про складеного ОСОБА_4 16.08.2017 року заповіту №71.

Представником позивача в судовому засіданні не було дано відповідь на те, хто і з якою метою перевіряв наявність складеного на ім`я його довірительки заповіту ще у 2019 році до спливу шестимісячного строку для подачі заяви про прийняття спадщини.

Суд вважає таку поведінку позивача такою, що не відповідає одному із основних принципів цивільного судочинства, як добросовісність.

В даному випадку позивач намагалася повідомити суду недостовірну інформацію про те, що їй про наявність складеного на її ім`я заповіту стало відомо лише у листопаді 2014 року, та вона одразу звернулася до суду із цим позовом.

Однак із витягу із Спадкового реєстру, який поданий позивачем, суд вбачає, що вона цікавилася одразу після смерті ОСОБА_4 наявністю складеного на її ім`я заповіту, однак з невідомих для суду причин не подала своєчасно заяву про прийняття спадщини.

Ця обставина в свою чергу підтверджується також тим, що до позову позивачем було надано належним чином оформлені довідки виконкому Мамалигівської сільської ради №952 та №957 від 06.11.2019 року про те, що покійна до дня смерті проживала по АДРЕСА_1 та вона там мешкала одна.

Тобто, суд вбачає, що з боку позивача ще у листопаді 2019 року вчинялися дії, які були спрямовані саме на прийняття спадщини саме у зв`язку із поінформованістю про наявність заповіту складеного на її ім`я.

Оскільки іншої логічної версії таких подій позивачем повідомлено не було, а отримання документів, які необхідні для оформлення спадкової справи, особою яка не входить до кола спадкоємців за законом та непоінформованість про наявність заповіту, може з більшою вірогідністю свідчити лише про те, що позивач знала про наявність такого заповіту ще в листопаді 2019 року.

Інших причин поважності своєчасно неприйняття спадщини позивачем повідомлено суду не було.

Таким чином, суд вважає, що позивач не довела того, що у неї були поважні причини пропуску строку для прийняття спадщини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами на вчинення цих дій, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі ч.3 ст.1272 ЦК України, керуючись ст.ст.263, 264, 265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Мамалигівської сільської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 14.09.2026 року.

Суддя: