Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №716/387/26 — Заставнівський районний суд Чернівецької області

Справа № 716/387/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.09.2026 Заставнівський районний суд Чернівецької області у складі:

головуючої судді - Пухарєвої О.В.,

з участю секретаря судових засідань - Кульки О.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Заставна, в порядку спрощеного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», в особі представника - Андрухова В.М., звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість у розмірі 60 600 грн за кредитним договором № 03.09.2025-100001228 від 03.09.2025; судові витрати, які складаються з: судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

В обґрунтування позову представник позивача вказав, що 03.09.2025 між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) №03.09.2025-100001228 , відповідно до умов якого, позичальнику надано кредит у розмірі - 20 000 грн строком на 168 днів з визначеними договором розмірами процентних ставок, комісії та неустойки.

Оскільки відповідачем отримано кредитні кошти у розмірі 20 000 грн на електронний платіжний засіб, відповідно до вказаних реквізитів, то ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» свої зобов`язання за Договором виконало в повному обсязі.

В свою чергу відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконує. У зв`язку з цим, станом на дату подачі позовної заяви у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 60 600 грн, що складається із заборгованості: по тілу кредиту - в розмірі 20 000 грн, по процентах - в розмірі 26 600 грн, комісії за надання кредиту - 1000 грн, додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості ) - 3000 грн, відсотків, нарахованих по ст.625 ЦК України - 10 000 грн, яку позивач просить стягнути з ОСОБА_1 у судовому порядку.

Ухвалою судді Заставнівського районного суду Чернівецької області Пухарєвої О.В. від 17.03.2026 прийнято зазначену вище позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, просила проводити розгляд даної справи за відсутністю представника ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та не заперечувала проти заочного розгляду справи у випадку неявки відповідача.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, в письмовій заяві до суду позов не визнав, просив провести судове засідання без його участі та відмовити в задоволенні позову. Відзиву на позов від відповідача не надходило. 01.06.2026 на поштову адресу суду надійшло письмове клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі на підставі п.6 ч.1 ст. 251 ЦПК України, посилаючись на те, що 03.09.2025 невстановлена особа здійснила несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (ЕОМ), внаслідок чого незаконно оформила займ у ТОВ «Споживчий центр» на ім`я ОСОБА_1 на суму 20 000 грн. Ухвалою Заставнівського районного суду Чернівецької області від 15.06.2026 у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження у вказаній справі відмовлено.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, оскільки у судове засідання учасники справи не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи та наявні у ній докази, надавши їм відповідну оцінку, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, з огляду на наступне.

Повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Встановлено, що 03.09.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 03.09.2025 -100001228 (кредитної ліні) шляхом обміну електронними повідомленнями, а саме прийняття позичальником пропозиції кредитора про укладення кредитного договору (кредитної ліні) (оферти) (а.с. 19-28).

Для підписання і укладення кредитного договору був введений код з смс-повідомленням, яке було направлено на номер телефону відповідача . Вказаний договір, який складається з пропозиції про укладення кредитого договору, заявки, сформованої на сайті кредитодавця після ідентифікації позичальника, відповіді позичальника про прийняття пропозиції підписано електронним підписом позичальника - одноразовим ідентифікатором Е584. Паспорт споживчого кредиту підписано одноразовим ідентифікатором А584.

З огляду на те, що відповідачем ОСОБА_1 заперечувалося укладення кредитного договору ухвалою Заставнівського районного суду Чернівецької області від 06.07.2026 витребувано оригінали електронних доказів , а саме:

- Електронного файлу з даними, що містять інформацію про реєстрацію особистого кабінету на ім`я ОСОБА_1 .

- Файлів логування (log files) веб-сервера та сервера баз даних позивача за 03.09.2025, які містять записи про всі дії, пов`язані з IP-адресою, з якої відбувалася реєстрація та підписання електронного кредитного договору № 03.09.2025-100001228 від 03.09.2025.

- Оригіналу електронного документа, що підтверджує відправку SMS-повідомлення з відповідним одноразовим ідентифікатором на номер 0989192787, отриманого від провайдера телекомунікаційних послуг (SMS-шлюзу), із зазначенням точного часу відправлення та статусу доставки.

На виконання зазначеної ухвали позивачем надано суду:

-паперову копію файлу логування ( LOG FILE) візуальної форми послідовності дій учасників електронної комерції щодо укладання електронного договору в інформаційно-телекомунікаційній системі - кредитного договору № 03.09.2025 -100001228 від 03.09.2025, з якої вбачається, що 03.09.2025 з 13:41:22 по 13:44:38 кредитором та позичальником ІТС вчинялися певні дії, пов`язані з ідентифікацією клієнта в ІТС; направленням клієнтом заяви щодо отримання кредиту; направленням фінустановою клієнту одноразового ідентифікатора; направленням позичальнику Паспорту споживчого кредиту; направленням позичальнику Заявки, Оферти та акцепту; підписання позичальником Акцепту одноразовим ідентифікатором та направлення його фінансовій установі; направлення фінустановою клієнт підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа;

-довідку ТОВ «СМ УНІВЕРСАЛ» від 17.07.2026 № 1707/26-3 про те, що на номер абонента НОМЕР_1 03.09.2025 о 13:43:20 було доставлено SMS повідомлення з текстом «код підтвердження: Паролі підпису Швидко Гроші: А584 для Пастору Е584 для Договору.

Відповідно до пункту 3.1. кредитного договору за цим договором кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію (якщо комісія встановлена договором).

Відповідно до пункту 3.2. кредитного договору кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до пункту 3.3. кредитного договору кредитодавець надає позичальнику кредит на наступних умовах:

Відповідно до п.п 3.3.1-3.3.7. дата надання/видачі кредиту, сума кредиту, тип кредиту, строк на який надається кредит, дата повернення (виплати) кредиту, проценти за користування Кредитом (Проценти), графік платежів встановлюється у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти.

Згідно із Заявкою кредитного договору № 03.09.2025-100001228 (кредитної лінії)

дата надання кредиту 03.09.2025 13:44;

сума кредиту: 20 000 грн;

строк на який надається кредит- 168 днів з дати його надання;

дата повернення кредиту- 17.02.2026 року;

продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування/строку виплати кредиту/строку договору не передбачена.

процентна ставка «стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 7 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Процентна ставка "Економ" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0.5% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка "Стандарт". Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Комісія, пов`язана з наданням Кредиту (надалі - "Комісія за надання", "Комісія"; економічна сутність - плата за надання Кредиту) - 5% від суми Кредиту та дорівнює 1000 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно Графіку платежів.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості (надалі - "Комісія за обслуговування", "Комісія") - 1000 грн. у кожному з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується Кредитором та обліковується в перший день кожного з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно Графіку платежів. Комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено Кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До Комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які Кредитодавець зобов`язаний надавати Позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит.

Денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається Кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка та її розрахунок: 0.8% (денна процентна ставка) = (26974.01 / 20000)/ 168 ? 100%.

Відповідно до п. 4.1. договору кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5355-28XX-XXXX-8100.

Тобто, сторонами було погоджені всі істотні умови договору. Підписавши вказаний договір, відповідач добровільно погодився на визначені у ньому умови кредитування, взяв на себе відповідні зобов`язання.

Виконання позивачем (кредитором) обов`язку щодо надання грошових коштів у розмірі 20 000 грн відповідачу (позичальнику) підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» № 327-0903 від 09.03.2026 з повідомленням, що відповідно до договору про переказ коштів №ФК-П-2024/01-2 від 01.04.2024, було успішно перераховано 03.09.2025 13:44:41 кошти 20 000 грн на платіжну картку НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua - 852108940, призначення платежу: видача за договором кредиту: № 03.09.2025-100001228 (а.с. 15).

Таким чином позивач виконав умови укладеного Договору та надав відповідачу кредит у визначеному Договором розмірі.

Згідно з довідкою - розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором ОСОБА_1 , останній має борг у розмірі 60 600,00 грн, що складається з: основний борг - 20 000 грн, проценти - 26 600,00 грн, комісія за надання кредиту - 1000 грн, комісія за обслуговування - 3000 грн, неустойка - 10 000 грн. (а.с.16).

Таким чином, між сторонами склалися правовідносини з приводу виконання зобов`язання щодо кредитної заборгованості, які врегульовані нормами Глави 71 Цивільного кодексу України та Закону України «Про електронну комерцію».

Проценти по кредиту нараховані за період з 03.09.2025 по 17.02.2026.

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч. 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис є одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності .

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінив за власним переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому так і кожному окремо, враховує всі надані докази і вважає, що існують підстави для часткового задоволення позову.

Довідка- розрахунок заборгованості, яку додано до позову, виходячи із зазначених в ній сум, свідчить про дотримання кредитором як періоду нарахування процентів, так і використання розміру процентної ставки за визначеними умовами договору.

Як неодноразово зазначав Верховний Суд, зокрема, у постанові від 22 квітня 2024 року у справі № 559/1622/19, на позивача покладено обов`язок довести належними та допустимими доказами наявність та розмір заборгованості, який підлягає стягненню з позичальника (іпотекодавця) на користь банку, а відповідач має довести, що у нього немає такого обов`язку щодо заборгованості, яка підлягає стягненню.

Зауважень із посиланням на неправильність проведеного позивачем розрахунку із наданням відповідних доказів відповідачем не зазначено.

Оскільки відповідач взяті на себе зобов`язання на підставі договору № 03.09.2025-100001228 від 03.09.2025, укладеного з позивачем, не виконує, заборгованість не погашає, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 20 000,00 грн. та відсотків в сумі 26 600 грн., а всього 46 600,00 грн., які нараховані йому у відповідності до вимог законодавства.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача неустойки у розмірі 10 000 грн, то суд дійшов наступного.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки відповідач укладав Кредитний договір з ТОВ "Споживчий центр" 03.09.2025, тобто у період дії в Україні воєнного стану, то відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, неустойка, в розмірі 10 000 грн. підлягає списанню з указаних вище підстав, а не стягненню в судовому порядку.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача неустойки у розмірі 10 000 грн задоволенню не підлягають.

Щодо стягнення заборгованості по комісії за надання кредиту.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 цього Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з ч.ч. 1, 2, 5,7 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення. Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15.

Умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду, від 21 квітня 2021 року в справі № 677/1535/15, від 21 липня 2021 року в справі № 751/4015/15, від 15 грудня 2021 року в справі № 209/789/15, від 12 квітня 2022 року в справі № 640/14229/15 та від 20 липня 2022 року у справі № 343/557/15-ц.

Оскільки положення кредитного договору № 03.09.2025-100001228 від 03.09.2025 щодо сплати позичальником на користь кредитодавця комісії за надання та обслуговування кредиту в розмірі 4000,00 грн. суперечать положенням ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемними з моменту укладення договорів, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за несплаченою комісією в розмірі 4000, 00 грн є необґрунтованими, тому підстави для їх задоволення відсутні.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до задоволених відносно них позовних вимог.

Оскільки судом позов задоволено частково в сумі 46 600,00 грн, що становить 76,9 % від заявлених позовних вимог, то з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених щодо нього вимог підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2047,39 грн.

Згідно з ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершено розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Оскільки в судове засідання, призначене на 15:30 год. 03.09.2026 учасники справи не з`явилися, а повне судове рішення складено 08.09.2026 (в межах строку, встановленого ч. 6 ст.259 ЦПК України), то датою ухвалення даного судового рішення є 08.09.2026.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-265, 279, 280-282, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю « Споживчий центр» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , жителя АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_4 ) заборгованість за Кредитним договором №03.09.2025-100001228 від 03.09.2025 у розмірі 46 600, 00 грн та сплачений судовий збір у розмірі 2047,39 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Чернівецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги,якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 08.09.2026.

Суддя Олена ПУХАРЄВА