Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №716/1482/26 — Заставнівський районний суд Чернівецької області

Справа № 716/1482/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.09.2026 м. Заставна

Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді - Сірик І.С.

за участю секретаря - Барабащук О.А.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Заставна цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади с.Ржавинці в особі Юрковецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 , 11.08.2026 звернулася до суду із позовною заявою до територіальної громади с.Ржавинці в особі Юрковецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом. Посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на спадкове майно, а саме житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований в АДРЕСА_1 . Згідно заповіту від 15.07.1997 посвідченого секретарем виконкому Ржавинецької сільської ради Заставнівського району Чернівецької області, зареєстрованого в реєстрі №5-63, ОСОБА_2 усе своє майно заповіла ОСОБА_1 . Інших спадкоємців не має.

Позивач посилається на те, що вона, як єдиний спадкоємець спадкового майна ОСОБА_2 за заповітом, спадщину прийняла вчасно, звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, у зв`язку із чим була заведена спадкова справа №108/2023 щодо майна померлої ОСОБА_2 .

Маючи намір оформити свої спадкові права, позивач звернулася до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак у його видачі нотаріусом було відмовлено, оскільки не були надані належним чином оформлені документи, що посвідчують право власності на спадкове майно за ОСОБА_2 .

Відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно є перешкодою в оформленні спадщини. Саме тому вона змушена в судовому порядку визнавати право власності на спадщину. У зв`язку із чим просить визнати за нею право власності на вищезазначений житловий будинок в порядку спадкування за заповітом.

В підготовче судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, подала до суду заяву, в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує, просив їх задовольнити з підстав наведених у позовній заяві та розглянути справу у її відсутності.

Представник відповідача від територіальної громади с.Ржавинці в особі Юрковецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області в підготовче судове засідання не з`явився, подав суду заяву про визнання позову та прохання розглянути справу в його відсутності.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

У відповідності до вимог ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, приймаючи визнання відповідачем позову, оскільки це не суперечить Закону, а також правам та інтересам сторін, не порушує свободи чи інтереси інших осіб, та відповідає вимогам ч. 4 ст. 206 ЦПК України, ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи в їх сукупності, вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, позовна заява обґрунтована та підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування», відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Дана правова позиція також закріплена в п.9 Інформаційного листа № 24-753/0/4-13 Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року, в якому зазначено: «якщо спадщина відкрилась до набрання чинності ЦК, судам слід враховувати, що ст. 549 ЦК УРСР було визначено перелік дій, які свідчать про прийняття спадщини фактичний вступ у володіння та управління спадковим майно».

Відповідно до ст. 548 ЦК УРСР, чинного на час відкриття спадщини, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженням. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Згідно ст. 549 того ж Кодексу, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що вбачається із копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 22.07.2000 (а.с.14). Внаслідок смерті останньої відкрилася спадщина на все належне їй майно, до складу якого входить житловий будинок з господарськими будівлями т спорудами за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст.ст.524,525,526,527 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений встатті 21 цього Кодексу. Місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини. Спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.

Статтею 534 ЦК УРСР (чинного на час виникнення спірних правовідносин) встановлено умови спадкування за заповітом, згідно з якими, кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

Згідно заповіту від 15.07.1997 посвідченого секретарем виконкому Ржавинецької сільської ради Заставнівського району Чернівецької області, зареєстрованого в реєстрі №5-63, ОСОБА_2 усе своє майно заповіла ОСОБА_1 . Позивач ОСОБА_1 являється спадкоємцем за заповітом. Інших спадкоємців не має, що підтверджується матеріалами спадкової справи № 108/2023.

Відповідно до ст. 535 ЦК УРСР (чинного на час відкриття спадщини) неповнолітні або непрацездатні діти спадкодавця (в тому числі усиновлені), а також непрацездатні дружина, батьки (усиновителі) і утриманці померлого успадковують, незалежно від змісту заповіту, не менше двох третин частки, яка належала б кожному з них при спадкоємстві за законом (обов`язкова частка). При визначенні розміру обов`язкової частки враховується і вартість спадкового майна, що складається з предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку.

Позивач ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 ..

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 після смерті матері ОСОБА_2 спадщину прийнял.

Отже, ОСОБА_1 є спадкоємцем, яка прийняла спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , оскільки проживала разом із спадкодавцем на час смерті, користується спадковим майном.

Відповідно до ч.4 прикінцевих та перехідних положень ЦК України, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Згідно з ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

На виконання зазначених вимог ЦК України позивач ОСОБА_1 , як особа яка прийняла спадщину звернулася до нотаріуса із відповідною заявою, однак у видачі свідоцтва нотаріусом було відмовлено, оскільки не були надані належним чином оформлені документи, що посвідчують право власності на згадане майно за ОСОБА_2 , що вбачається з вищевказаної постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 10.09.2025.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 перебувала на реєстраційному обліку та проживав в АДРЕСА_1 , тобто по день смерті, що підтверджується довідкою № 488 від 08.06.2023, яка міститься в матеріалах спалковоїх справи №108/2023. .

Згідно копії з погосподарської книги обліку виданої Старостинським округом №5 села Ржавинці Чернівецького району Чернівецької області, за особовим рахунком № НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_2 записана власником житлового будинку в АДРЕСА_1 .

Порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по введенню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР від 12.05.85 № 5-24/26, а згодом Вказівками, затвердженими постановою Держкомстату СРСР від 25.05.90 №69.

В інформаційному листi Вищого Спецiалiзованого Суду України з розгляду цивільних i кримінальних справ вiд 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» сказано, що записи у погосподарських книгах, при вирішенні питання про визнання права власності на житлові будинки i споруди у порядку спадкування, оцінюються у сукупності з iншими доказами, таким як: рiшення про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних дiлянок пiд забудову тощо.

В п. 9 постанови Пленуму Верховного суду України від 04.10.1991 №7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на житловий будинок» зазначено, що право власності на житловий будинок, збудований громадянами на відведеній в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої ради.

Частинами 3,4 ст. 3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за умов якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Встановлено, що ОСОБА_2 , за життя не оформляла документи на належне їй нерухоме майно та не зареєструвала його належним чином.

Відповідно до другого абзацу пункту 3.1 розділу ІІІ Порядку затвердженого Наказом від 19.03.2013р. №95 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.

Згідно з довідкою-характеристикою Заставнівського РБТІ, житловий будинок з господарськими спорудами і будівлями, що розташований в АДРЕСА_1 належав ОСОБА_2 . Даний будинок побудований у 1958- 1976 роках, його вартість становить 129206 грн.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема iз правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає iз закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України в разi вiдсутностi документів на право власності, власник може вимагати визнання права власності в судовому порядку.

Таким чином, сукупність зібраних у справі доказів, дають суду право зробити висновок, що позовні вимоги обґрунтовані і їх слід задовольнити з метою реалізації позивачем своїх законних спадкових прав.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 328,392, 1218, 1235, 1268, 1297 ЦК України, ст. 549 ЦПК УРСР, ст. ст.200, 206, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок загальною площею 34,70 м.кв., житловою площею 26,80 м.кв., що в плані зазначений під літ. «А», з господарськими будівлями та спорудами, а саме: гараж під літ. «Б»,, літня кухня під літ.»В», веранда під літ. «в», сарай під літ «Г», вбиральня під літ «Д», погріб окремо збудований під літ. «Пг», криниця під літ. №1, огорожа під № 2-3, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , загальною інвентаризаційною вартістю 129206 гривень, в порядку спадкування за заповітом, після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Ржавинці Чернівецького району Чернівецької області, актовий запис №23.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Чернівецького апеляційного суду через Заставнівський районний суд.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителька АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Відповідач: територіальної громади с.Ржавинці в особі Юрковецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, адреса с.Юрківці вул. вул. Центральна, 36 Чернівецького району Чернівецької області.

Суддя Сірик І.С.