Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №716/1516/26 — Заставнівський районний суд Чернівецької області

Справа № 716/1516/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.09.2026 м. Заставна

Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді - Сірик І.С.

за участю секретаря - Барабащук О.А.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Заставна цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 , 18.08.2026, в особі представника адвоката Козловської Ю.П., звернулася до суду із позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно.

Посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_3 заповіту не залишав, а тому відкрилася спадщина за законом. Позивач вказує, що являється спадкоємцем І черги спадкування за законом. Крім неї спадкоємцем І черги за законом є їхня дочка ОСОБА_2 .

Зазначає, від спадщини не відмовилась, оскільки на момент смерті ОСОБА_3 проживала разом з ним, після його смерті фактично вступила в управління та володіння спадковим майно. З метою оформлення спадщини, вона звернулась до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на згаданий будинок, однак у його видачі нотаріусом було відмовлено, оскільки не були надані належним чином оформлені документи, що посвідчують право власності на дане майно за ОСОБА_3 .

Відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно є перешкодою в оформленні спадщини. Саме тому, вона змушена в судовому порядку визнавати право власності на спадщину.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, її представник адвокат Козловська Ю.П. подала до суду заяву з проханням розглянути справу у їх відсутності, вказала, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, подала суду заяву про визнання позову та прохання розглянути справу в її відсутності.

Відповідно ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо розгляд справи здійснюється у відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи в їх сукупності, вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, позовна заява обґрунтована та підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування», відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Дана правова позиція також закріплена в п.9 Інформаційного листа № 24-753/0/4-13 Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року, в якому зазначено: «якщо спадщина відкрилась до набрання чинності ЦК, судам слід враховувати, що ст. 549 ЦК УРСР було визначено перелік дій, які свідчать про прийняття спадщини фактичний вступ у володіння та управління спадковим майно».

Відповідно до ст. 548 ЦК УРСР, чинного на час відкриття спадщини, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженням. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Згідно ст. 549 того ж Кодексу, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Ржавинці помер ОСОБА_3 , що вбачається з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 01.04.2026. Внаслідок смерті останнього відкрилась спадщина на все належне йому майно, до складу якої входить житловий будинок АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст.ст.524,525,526,527 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений встатті 21 цього Кодексу. Місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини. Спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.

Статтею 534 ЦК УРСР (чинного на час виникнення спірних правовідносин) встановлено умови спдкування за заповітом, згідно з якими, кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

Позивач ОСОБА_4 являється спадкоємцем І черги за законом після смерті ОСОБА_3 .

Відповідно до ст. 535 ЦК УРСР (чинного на час відкриття спадщини) неповнолітні або непрацездатні діти спадкодавця (в тому числі усиновлені), а також непрацездатні дружина, батьки (усиновителі) і утриманці померлого успадковують, незалежно від змісту заповіту, не менше двох третин частки, яка належала б кожному з них при спадкоємстві за законом (обов`язкова частка). При визначенні розміру обов`язкової частки враховується і вартість спадкового майна, що складається з предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку.

Крім ОСОБА_1 спадкоємцем І черги спадкування є відповідачка ОСОБА_2 , та дочки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , що підтверджується матеріалами спадкової справи № 108/2026.

ОСОБА_6 , ОСОБА_5 спадщину після смерті ОСОБА_3 не прийняли на неї не претендують, про що подали відповідні заяви, які містяться в матеріалах спадкової справи.

Позивач ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 .

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняли, оскільки проживали разом з ним до дня його смерті, користуються спадковим майном.

Отже, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спадкоємцями, які прийняли спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , оскільки проживали разом із спадкодавцем на час смерті.

Відповідно до ч.4 прикінцевих та перехідних положень ЦК України, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Згідно з ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

На виконання зазначених вимог ЦК України позивач ОСОБА_1 , як особа яка прийняла спадщину звернулася до нотаріуса із відповідною заявою, однак у видачі свідоцтва нотаріусом було відмовлено, оскільки не були надані належним чином оформлені документи, що посвідчують право власності на згадане майно за ОСОБА_3 , що вбачається з вищевказаної постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 08.06.2026.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 перебував на реєстраційному обліку та проживав в АДРЕСА_1 , тобто по день смерті, що підтверджується довідкою № 317 від 02.04.2026 старостинського округу №5 с.Ржавинці Чернівецького району Чернівецької області.

Відповідно до копії будинкової книги членів господарства ОСОБА_3 в списку членів сім`ї зазначено: ОСОБА_3 голова сім`ї, ОСОБА_1 , дружина, ОСОБА_2 дочка.

Порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по введенню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР від 12.05.85 № 5-24/26, а згодом Вказівками, затвердженими постановою Держкомстату СРСР від 25.05.90 №69.

В інформаційному листi Вищого Спецiалiзованого Суду України з розгляду цивільних i кримінальних справ вiд 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» сказано, що записи у погосподарських книгах, при вирішенні питання про визнання права власності на житлові будинки i споруди у порядку спадкування, оцінюються у сукупності з iншими доказами, таким як: рiшення про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних дiлянок пiд забудову тощо.

В п. 9 постанови Пленуму Верховного суду України від 04.10.1991 №7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на житловий будинок» зазначено, що право власності на житловий будинок, збудований громадянами на відведеній в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої ради.

Частинами 3,4 ст. 3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за умов якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Встановлено, що ОСОБА_3 , за життя не оформляв документи на належне йому нерухоме майно та не зареєстрував його належним чином.

Відповідно до другого абзацу пункту 3.1 розділу ІІІ Порядку затвердженого Наказом від 19.03.2013р. №95 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.

Згідно з довідкою-характеристикою Заставнівського РБТІ, житловий будинок з господарськими спорудами і будівлями, що розташований в АДРЕСА_1 належав ОСОБА_7 . Даний будинок побудований у 1966- 1988 роках, його вартість становить 202053 грн.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема iз правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає iз закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України в разi вiдсутностi документів на право власності, власник може вимагати визнання права власності в судовому порядку.

Таким чином, сукупність зібраних у справі доказів, дають суду право зробити висновок, що позовні вимоги обґрунтовані і їх слід задовольнити з метою реалізації позивачем своїх законних спадкових прав.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 328,392, 1218, 1235, 1268, 1297 ЦК України, ст. 549 ЦПК УРСР, ст. ст.200, 206, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 і складається з житлового будинку під літ. «А», загальною площею 64,20 м.кв., житловою площею 41,60 м.кв., з господарськими будівлями та спорудами, а саме: підвал під літ «А-пд»; ганок під літ. «А-а», літня кухня під літ. «Б», гараж під літ. «В», літня кухня під літ. «Г», сарай під літ. «Д», сарай під літ. «Е», котельня під лті. «Ж», вбиральня під літ «З», криниця під літ. «К», хвіртка-ворота під літ. №1, огорожа під №2, яма вигрібна під №3, в порядку спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Ржавинці Заставнівського району Чернівецької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернівецького апеляційного суду в порядку визначеному главою першою розділу п`ятого та п.15.5 розділу тринадцятого ЦПК України.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителька АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Представник позивача: адвокат Козловська Юлія Павлівна, адреса м.Заставна вул. Бажанського, 12, ордер серії СЕ №1147776 від 18.08.2026.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителька АДРЕСА_1 .

Суддя Сірик І.С.