Вирок від 10 вересня 2026 р. у справі №645/4323/25 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Справа № 645/4323/25

Провадження № 1-кп/645/204/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2026 року м. Харків

Немишлянський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

обвинуваченого ОСОБА_11 ,

захисника ОСОБА_12 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м. Харкові обвинувальні акти в об`єднаному кримінальному провадженні, ЄРДР№ 12025221190000702 від 10.05.2025 року, ЄРДР №12025221190000732 від 19.05.2025 року відносно:

ОСОБА_11 , уродженця м. Куп`янськ, Харківської області, громадянина України, українця, військовослужбовця, не одруженого, із середньою освітою, який зареєстрований АДРЕСА_1 та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 03.07.1997 року Куп`янським міськрайонним судом Харківської області за ч.1 ст.229-6, 208 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі; 31.05.2002 Куп`янським міськрайонним судом Харківської області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі; 12.01.2005 Куп`янським міськрайонним судом Харківської області за ч.1 ст.309 КК України до 3 років позбавлення волі, з іспитовим строком 3 роки; 23.12.2005 Куп`янським міськрайонним судом Харківської області за ч.2 ст.185, ч.1 ст.71 КК України до 3 років 1 місяць позбавлення волі; 01.06.2010 Куп`янським міськрайонним судом Харківської області за ч.2 ст.296, ч.2 ст.309, ч.1 ст.311, ч.1 ст.315, ч.2 ст.307, ч.2 ст.305, ч.1 ст.70 КК України до 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 15.06.2012 Куп`янським міськрайонним судом Харківської області за ч.2 ст. 186, ч.4 ст.70 КК України до 6 років 3 місяці позбавлення волі з конфіскацією майна; 27.12.2018 Куп`янським міськрайонним судом Харківської області за ч. 1 ст. 263, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.395, ст.70 КК України до 6 років позбавлення волі, 12.08.2020 Куп`янським міськрайонним судом Харківської області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі; 20.10.2025 року Основ`янським районним судом м. Харкова за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, на даний час перебуває в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор»,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст.185 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ (зі змінами), в Україні з 05:30 24.02.2022 введено воєнний стан.

В період часу з 07.04.2025 по 08.05.2025, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_11 , перебував за адресою: АДРЕСА_3 , де в нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна вчинене в умовах воєнного стану, поєднаного з проникненням у житло.

Надалі, ОСОБА_11 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, з метою незаконного збагачення, діючи умисно, протиправно, в умовах дії воєнного стану, усвідомлюючи значення своїх дій, можливі наслідки і бажаючи їх настання, переконавшись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає та не зможе йому перешкодити, шляхом розбиття скла вікна балконної рами, потрапив в середину приміщення балкону, після чого розбивши скло дверей балкону, проник до середини квартири АДРЕСА_4 , де в приміщенні кімнати таємно викрав ноутбук торгової марки «Acer», моделі «PEW 71», серії «Aspire 5733», технічні характеристики: процесор - Intel (R) Pentium (R) CPU P6200 @ 2.13 GHz, оперативна пам`ять - 2,00 ГБ, вартість якого згідно висновку судової товарознавчої експертизи № 1719/25 від 20.06.2025, становить 5335,17 грн., який належав потерпілій ОСОБА_13 .

Після цього, ОСОБА_11 , не бажаючи бути поміченим та викритим у вчиненні злочину, утримуючи при собі викрадене майно, виліз через раніше розбите ним вікно та з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд. У результаті злочинних дій ОСОБА_11 потерпілій ОСОБА_13 , спричинено матеріальну шкоду на суму 5 335,17 грн.

Крім того, відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 №162 від 05.06.2024 солдата ОСОБА_11 призначено на посаду стрільця-помічника гранатометника військової частини НОМЕР_1 . Проходячи військову службу на посаді стрільця - помічника гранатометника ІНФОРМАЦІЯ_3 у військовому званні солдат військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_11 , відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов`язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.

Солдат ОСОБА_11 , будучи військовослужбовцем та обіймаючи посаду стрільця - помічника гранатометника ІНФОРМАЦІЯ_3 військової частини НОМЕР_1 , достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені зазначеним вище законодавством та маючи можливість належно їх виконувати, 10.05.2025 у період часу з 03:30 год. по 07:30 год., більш точний час не встановлено, ОСОБА_11 , знаходився в гостях у своєї знайомої ОСОБА_14 , за адресою: АДРЕСА_2 , де в цей час перебував співмешканець ОСОБА_14 - ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та в ході вживання спиртних напоїв між ОСОБА_11 та ОСОБА_15 , на підґрунті раптово виниклих неприязних відносин виник конфлікт, під час якого у ОСОБА_11 виник злочинний умисел, спрямований на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_15 .

З метою реалізації злочинного умислу, направленого на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_15 , ОСОБА_11 , діючи умисно, усвідомлюючи, що від його дій можуть настати тяжкі наслідки у вигляді позбавлення життя потерпілого, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, почав наносити удари кулаками рук у хаотичному порядку по всьому тілу ОСОБА_15 , після чого, коли останній від отриманих тілесних ушкоджень впав на підлогу, ОСОБА_11 , діючи з прямим умислом, спрямованим на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_15 , взутою ногою наступив на шию потерпілого, спричинивши йому тілесне ушкодження шиї у вигляді косопоперечного перелому правого та лівого великого рогу під`язикової кістки, яке призвело до механічної асфіксії, від якої останній помер.

При цьому ОСОБА_11 , не вживши жодних заходів щодо відновлення життєдіяльності організму ОСОБА_15 , підняв його тіло з підлоги та поклав на ліжко у кімнаті квартири, не маючи наміру перевірити наявність життєвих показників ОСОБА_15 .

В подальшому, впевнившись в тому, що ОСОБА_15 помер, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення злочину, ОСОБА_11 пішов за місцем мешкання своєї знайомої ОСОБА_16 за адресою: АДРЕСА_5 , а ОСОБА_16 викликала бригаду швидкої медичної допомоги, яка констатувала смерть ОСОБА_15 .

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи, яка була проведена у відділенні №2 відділу СМЕ, причиною смерті ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стала: механічна асфіксія.

В судовому засіданні ОСОБА_11 винним себе у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України визнав в повному обсязі, не оспорював фактичних обставин викладених в обвинувальному акті, при цьому зазначив, що він проживав із потерпілою ОСОБА_13 , в її квартирі на АДРЕСА_6 , вони посварились та він пішов з квартири. Приблизно 3-4 травня 2025 року у вечері, він прийшов до потерпілої помиритись та забрати свої речі, але вдома нікого не було. Він вирішив почекати її в її квартирі, знайшов дробину приставив до балкону, кинув молоток в балконну дверь, розбив скло, відкрив двері на балконі, а потім потрапив до квартири. Він був не тревезим, в квартирі потерпілої забрав свої речі та взяв на журнальному століку ноутбук. Наступного дня ноутбук продав, пропонував в ломбарді, але там не взяли. Завдану шкоду не відшкодовував. Щодо вчинення кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 121 КК України, вину визнав частково, цивільний позов потерпілої ОСОБА_9 не визнав. При цьому показав, що він деякий час проживав в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 у ОСОБА_14 , у якої був співмешканець ОСОБА_15 .. 09.05.2025 року він, у квартирі ОСОБА_17 , вживав спиртні напої разом із ОСОБА_17 та її співмешканцем ОСОБА_15 .. 10.05.2025 року він також перебував в квартирі ОСОБА_14 , вони із нею вживали спиртні напої. ОСОБА_17 йому казала, що ОСОБА_15 раніше її неодноразово бив. ОСОБА_15 в цей час був на помінах. Коли приблизно о 20.00 год. в квартиру прийшов ОСОБА_15 , ОСОБА_17 просила його не пускати. Він пішов відчиняти двері та сказав ОСОБА_15 , який був у стані сп`яніння, піти прогулятись, щоб протверезіти. У них виник словесний конфлікт, потім ОСОБА_15 першим наніс йому удар кулаком в область носа, потім наніс удар кулаком в плече, вломився в коридор. ОСОБА_11 захищався та наніс ОСОБА_15 удар в обличчя, від якого він впав на підлогу, вони сцепились, деякий час боролись на підлозі, ОСОБА_15 намагався встати, ОСОБА_11 наніс йому 8-10 ударів в обличчя, по тулубу не бив, можливо він попав ногою в область шиї ОСОБА_15 , вважав, що він вчинив кримінальне правопорушення за ст. 124 КК України, а саме умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, вчинене у разі перевищення меж необхідної оборони. У нього були тілесні ушкодження, спричинені ОСОБА_15 , розхитаний зуб, подряпаний живіт. Між ним та ОСОБА_15 не було неприязних відносин.

Враховуючи те, що ОСОБА_11 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України, беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду, не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позицій, роз`яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та розглядає справу у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого, потерпілої, дослідженням даних, які характеризують особу обвинуваченого, та відомості щодо речових доказів та судових витрат.

Щодо обвинувачення за ч. 2 ст. 121 КК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_11 в судовому засіданні вказані вище фактичні обставини справи за ч. 2 ст. 121 КК України, визнав частково, цивільний позов не визнав, суд відповідно до вимог ст. 349 КПК України визнав доцільним дослідження доказів щодо цих обставин в повному обсязі.

Так допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_13 суду пояснила, що в травні 2025 року вона жила разом із ОСОБА_11 в її квартирі на АДРЕСА_3 . Вони посварились, ОСОБА_11 її ображав та вона вигнала із квартири ОСОБА_11 . Вона поїхала до свого батька, не була вдома приблизно тиждень. Коли повернулась додому, то в квартирі були розбиті двері на балконі, та в квартирі не було ноутбука Асер, який лежав на журнальному столі. Зазначений ноутбук її сину подарував дідусь - її батько в 2015 році. Їй нічого не було відшкодовано, цивільний позов не заявляла, вважала що ОСОБА_11 потрібно суворо покарати.

Так допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_9 суду пояснила, що померлий ОСОБА_15 був її рідним братом. В травні 2025 року брат був у них на помінах батька, потім пішов до жінки, з якою проживав. На наступний день співмешканка брата повідомила, що якийсь ОСОБА_18 вбив її брата. Зазначила, що її брат зловживав спиртними напоями, але не був агресивним. Брат залишився без квартири приблизно 15 років тому, останні 10 років жив у співмешканки. В квартирі де жив брат вона не була, як він жив їй не відомо. Вона не мешкає в м. Харкові 3 роки, але періодично приїзджає, перевіряє квартиру. Вона займалась похованням брата, але підтвердження витрат не має. Цивільний позов підтримала, просила задовольнити.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 показала суду, що ОСОБА_15 був її співмешканцем. 09.05.2025 року вони проснулись у її квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: вона, ОСОБА_15 та ОСОБА_11 , який, на той час, проживав в її квартирі. З ОСОБА_19 вони знайомі приблизно 3 роки, їх познайомив ОСОБА_15 09.05.2025 року вони сходили у справах, взяли горілки, коли повернулись до дому стали вживати спиртні напої. ОСОБА_15 позвонили родичи та позвали на поміни, він пішов. ОСОБА_15 повернувся додому вдень, був в стані сп`яніння, у них виник конфлікт, вона стала його виганяти, він її вдарив, вона закричала, це почув ОСОБА_11 , який прийшов та вдарив ОСОБА_15 в голову. ОСОБА_15 впав та не міг піднятись, події відбувались в коридорі квартири. Вона із ОСОБА_11 віднесли його до кімнати. З ОСОБА_15 вони проживала приблизно 3 роки, він зловживав спиртними напоями, але не був агресивним. Вони з ОСОБА_11 перенесли його до кімнати, поклали подушку під голову, вона запитала чи не потрібна йому швидка допомога, на що ОСОБА_15 сказав, що ні та з ним усе нормально. Потім вони з ОСОБА_11 пішли в іншу кімнату та продовжили вживати спиртні напої. ОСОБА_15 не кликав на допомогу, до зазначених подій він не був ніким побитий, вона ОСОБА_15 удари не наносила. На ранок наступного дня, приблизно на початку шостої ранку прийшла до них її подруга ОСОБА_20 , вона хотіла випити, зайшла до кімнати де був ОСОБА_15 та повідомила, що він помер. ОСОБА_20 викликала швидку допомогу та поліцію. Також зазначила, що в квартирі, крім ОСОБА_11 та її, нікого не було, вночі двері були зачинені, ОСОБА_20 прийшла в ранці, вона їй відчиняла двері. Зазначила, що коли з`ясували, що ОСОБА_15 помер, ОСОБА_21 пропонував віднести його труп у підвал, а ОСОБА_20 дала ОСОБА_21 ключі від своєї квартири щоб він сховався. Також зазначила, що неприязних відносин між ОСОБА_11 та ОСОБА_15 не було, про допомогу ОСОБА_11 вона не просила. Зазначила, що ОСОБА_15 не бив ОСОБА_11 , ОСОБА_11 кулаком правої руки вдарив ОСОБА_15 , у ОСОБА_15 пішла кров носом, він одразу впав на підлогу. Також зазначила, що ОСОБА_15 не спілкувався із своїю сестрою ОСОБА_22 ..

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_23 показала суду, що вонає сусідкою ОСОБА_17 , проживають в АДРЕСА_7 , 5 під`їзд, 10 поверх на одній площадці, знайомі з 1977 року. 10.05.2025 року приблизно об 19.00 год. до неї прийшли співробітники поліції та попросили бути понятою. ОСОБА_17 повідомила їй, що ОСОБА_24 . ОСОБА_15 був чоловіком ОСОБА_17 , проживали разом більше 5 років. ОСОБА_17 та ОСОБА_15 зловживали спиртними напоями. ОСОБА_11 вона бачила вперше приблизно за півроку до даних подій, а в друге, коли його привели співробітники поліції в квартиру, він був у військовій формі. Свідку не відомо чи проживав ОСОБА_11 у квартирі ОСОБА_17 , конфліктів із ним не бачила. ОСОБА_15 не був агресивним чоловіком, конфліктів не бачила і не чула. В квартирі не була, нічого не бачила. ОСОБА_17 повідомляла їй, що ОСОБА_15 її бив.

Допитана в судовому засіданні експерт ОСОБА_25 повідомила суду, що всі тілесні ушкодження ОСОБА_15 були отримані за життя, приблизно за 60 хвилин до смерті. Смерть ОСОБА_15 настала за 12-16 годин до огляду його трупа, огляд трупа був ІНФОРМАЦІЯ_4 о 19.30 год., приблизно час смерті з 03.30 до 07.30 год., старих пошкоджень на ньому не було. Причиною смерті була асфіксія - гострий стан недостатнього надходження кисню, перекриття органів дихання, перелом під`язикової кістки в зоні шиї, травма шиї. В зоні шиї була одноразова травмуюча дія, після якої протягом 5 хвилин настала смерть. Після цієї травми ОСОБА_15 говорити не міг, міг відтворити якісь хаотичні дії, могло бути хрипіння, шипіння - повітря виходило із легень. Травма шиї утворилась не від удару, від удару не буває асфіксії, було здавлення шиї з достатньою силою, можливо ногою, до моменту смерті, тобто здавлення шиї було поки не настала смерть. В зоні шиї у потерпілого був розлитий синець, не може сказати про особливості предмету здавлення, від руки таке ушкодження не могло бути - це предмет з обмеженою поверхнею. Інші тілесні ушкодження не могли вплинути на смерть. Також експерт зазначила, що у ОСОБА_15 були розтрощені усі ліцьові кістки, було більше 3 травмуючих дій, були розірвані судини, тканини. Наданий висновок судово-медичної експертизи експерт підтримала.

Крім часткової визнання провини у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 121 КК України, вина ОСОБА_11 підтверджується дослідженими письмовими доказами по справі:

- відомостями з протоколу огляду місця події від 10.05.2025 року, з фототаблицями до нього, проведеного за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем мешкання свідка ОСОБА_14 , за її письмовою згодою, в присутності понятих, згідно якого за вказаною адресою було виявлено труп ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . А також було виявлено та вилученона двух полімерних пляшках чорного кольору з написом "power bank", були виявлені сліди попілярних візерунків, які були відкопійовані на чотири відрізки липкої стрічки, які були упаковані до сейф-пакету CRI1075795. В коридорі на підлозі був вилучний зіскоб речовини бурого кольору та поміщений до паперового конверту. Також на підлозі на відстані 2,30 м. від вхідних дверей було виявлено взуття чорного кольору з речовиною бурого кольору та поміщено в паперовий конверт. В кімнаті №2 на підлозі була виявлена подушка з речовиною бурого кольору та поміщена в кортонний коробок. В кімнаті №1 було виявлено на матраці куртка сірого кольору зі вставками, штани чорного кольору, пара взуття сірого кольору, кофта сірого кольору з речовиною бурого кольору, які упаковані до картонних коробок. В кімнаті №3 було виявлено джинси сірого кольору з плямам речовини бурого кольору, поміщено до паперової коробки. Також в кімнаті №3 було виявлено подушку з речовиною бурого кольору, яку поміщено до паперової коробки. (т.1 ас.с.11-33);

- висновком експерта № 20250521030001436 від 11.06.2025 року, згідно якого при експертизі трупа ОСОБА_15 були встановлені наступні тілесні ушкодження:

- голови: травма голови у вигляді руйнування всіх кісток лицьового відділу черепа з наявністю крововиливів в м`які тканини обличчя на всьому протязі в ділянці руйнування, крововиливів в лівій скроневій ділянці, в потиличній ділянці, в ділянці правого тім`яного горба, в товщу лівого скроневого м`язу, синця в правій навколоочній ділянці з розповсюдженням на праву виличну ділянку, забитої рани в ділянці правого зовнішнього кута ока, синця в лівій скроневій ділянці з розповсюдженням на всю ліву половину обличчя та підборіддя праворуч, забитих ран на слизовій оболонці верхньої ти нижньої губи;

- шиї: травма шиї у вигляді косопоперечного перелому правого великого рогу під`язикової кістки біля його зчленування з тілом кістки, поперечного перелому лівого великого рогу під`язикової кістки в середній третині, косопоперечного перелому у основи правого верхнього рогу щитоподібного хряща, вертикального косопоперечного перелому перешийка між правою та лівою пластинами щитоподібного хряща, руйнування дуги перстнеподібного хряща з наявністю масивного крововиливу у м`які тканини шиї по передній та правій передньобічній поверхні (в під`язикові, щитоподібні, під`язиково-грудні м`язи шиї на всі шари тотально) та в товщу слизової оболонки голосових зв`язок та глотки, синця від рівня щелепи до середньої третини шиї (праворуч обмежене лінією правого кута нижньої щелепи; ліворуч ділянкою проекцією соскоподібного відростку лівої скроневої гілки) та множинних саден на тлі його; грудей: синці в ділянці середньої третини правої ключиці, в ділянці грудного кінця лівої ключиці;

-живота: травма живота у вигляді розриву малого сальника, крововиливу у черевну порожнину (близько 500мл рідкої крові та близько 700г пухких згортків крові), крововиливів в хвіст підшлункової залози та стінку шлунка з наявністю синця в ділянці правої реберної дуги по середній пахвовій лінії;

-кінцівок: синці на розгинальній поверхні лівого передпліччя в нижній, середній та верхній третинах, на правому плечі в середній третині по внутрішній поверхні, садна в ділянці проекції лівого ліктьового відростку та в проекції лівого надколінку.

Також були встановлені асфіктичні ознаки у вигляді внутрішньошкірних крововиливів в шкіру обличчя, крововиливів в товщу слизової оболонки надгортанника та слизової оболонки губ, підплевральних та підепікардіальних крововиливів, венозного повнокров`я та набряку внутрішніх органів, емфіземи легенів.

Вказана травма шиї утворена внаслідок дії тупого предмета чи предмета, який набув такі властивості. Враховуючи характер та морфологічні особливості встановлених ушкоджень (переломів під`язикової кістки, щитоподібного хряща, престнеподібного хряща, а також характер та локалізацію крововиливів у м`які тканини шиї), можна казати про те, що травма шиї утворена за механізмом компресії: стиснення шиї відбувалось в переважному напрямку спереду назад та - могли утворитися від здавлювання передньої та передньо-бічних поверхонь шиї.

Вказана травма живота утворилась в результаті локальної ударної дії зі значною силою тупого твердого предмета, індивідуальні особливості діючої поверхні якого в ушкодженнях не відобразились (відповідно до локалізації синця).

Зазначена травма голови утворились в результаті неодноразової ударної дії зі значною силою тупого твердого предмета (предметів), вірогідніше за все, за механізмом удару ділянку обличчя відповідно до синців та ран, індивідуальні особливості поверхні (поверхонь), що діяла, в ушкодженнях не відобразилась.

Синці на кінцівках утворились в результаті дії тупих твердих предметів (предмета), вірогідніше за все, за механізмом удару, індивідуальні особливості діючих поверхонь (поверхні) яких (якого) в ушкодженнях не відобразились, на що вказує характер і морфологічні особливості ушкоджень.

Садна на кінцівках утворились в результаті дії тупих твердих предметів (предмета), вірогідніше за все, за механізмом тертя-ковзання, індивідуальні особливості поверхонь, що діяли в ушкодженнях не відобразились.

Всі встановлені тілесні ушкодження заподіяні за життя, в термін - не більше 30-60хв до

настання смерті, на що вказує характер та морфологічні особливості встановлених ушкоджень,

дані гістологічної експертизи. Травма шиї з розвитком асфіксії має ознаки тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя (п.п. 2.1.1 .а, 2.1.2., 2.1.3. ї, у «Правил...»), травма живота та голови - ознаки ушкоджень середнього ступеня тяжкості (п.п. 2.2.1, 2.2.2 «Правил...»), синці та садна на кінцівках - ознаки легкого тілесного ушкодження (п. 2.3 «Правил...»).

На підставі викладеного вище, прийшли до висновку, що причиною смерті ОСОБА_15 стала механічна асфіксія. Тобто, між встановленою травмою шиї у ОСОБА_15 та настанням його смерті існує причинний зв`язок. Враховуючи динаміку трупних явищ в ході огляду місця події і при експертизі трупа,

можна припустити, що смерть ОСОБА_15 настала орієнтовно за 12-16 годин до огляду трупа на місці події (вимірювання ректальної температури та часу відновлення трупних плям

проводилось одноразово). Характер та морфологічні особливості встановлених на трупі ОСОБА_15 тілесних ушкоджень виключають можливість їх утворення «внаслідок самопадіння з висоти власного росту на тверду поверхню . (т. 1 а.с.42-45);

- згідно висновку експерта № 16/1774-С/2025 від 12.05.2025 року, в крові трупа ОСОБА_15 виявлений етиловий спирт в кількості 2,74 проміле (т. 1 а.с.46);

- висновком експерта № 13/794-С/2025 від 06.06.2025 року, згідно якого при дослідженні шматочків внутрішніх органів м`яких тканин від трупа ОСОБА_15 в маркованих препаратах №1 «крововилив у МПГ лівої скроневої ділянки», №3 «м`язи

з ділянки перелому щитоподібного хряща», №5 «м`які тканини передньої черевної

порожнини» і немаркованому препараті жирової тканини - крововиливи зажиттєвого походження без ознак реакції імунної системи (клітинної реакції, як елементу запалення). В маркованих препаратах №2 «м`які тканини з ділянки перелому лівої виличної кістки», №4 «стінка глотки» - крововиливи зажиттєвого походження з початковими реактивними змінами (поодинокі нейтрофіли розташовані периваскулярно) (т. 1 а.с.47,48);

- висновком експерта № 17-13/104-МКС/20250521030001436 від 10.06.2025 року, згідно якого при дослідженні під`язикової кістки встановлені: косопоперечний перелом

правого великого рогу біля його зчленування з тілом кістки та поперечний перелом лівого,

великого рогу, в середній третині, з ознаками розгинальних переломів.

При дослідженні щитоподібного хряща встановлені: косопоперечний перелом у

основи правого верхнього рогу та вертикальний косопоперечний перелом перешийка між

правою та лівою пластинами, з ознаками розгинальних переломів;

При дослідженні перснеподібного хряща встановлене повне руйнування дуги

хряща на фрагменти до їх основи, частково з заходом на краї печатки хряща (більше

зліва), де також визначається повздовжнє розщеплення кальцифікованої хрящової тканини, з переважними ознаками розгинальних переломів. Зважаючи на характер і локалізацію зазначених переломів вони утворились внаслідок дії травмуючої сили в переважному напрямку спереду назад та могли утворитися від здавлювання передньої та передньо-бічних поверхонь шиї (т.1 а.с.50,51);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.05.2025 року, за участю свідка ОСОБА_16 , згідно якого свідок впізнала особу під № 2, чоловіка на ім`я ОСОБА_26 (згідно довідки до протоколу ОСОБА_11 ), який 10.05.2025 року перебував за адресою: АДРЕСА_2, який зі слів ОСОБА_17 спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_15 (т. 1 а.с.59-61)

- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 11.05.2025 року, згідно якого ОСОБА_11 було затримано 11.05.2025 року, на підставі ст. 208 КПК України, було здійснено обшук затриманої особи, виявлено та вилучено: змиви на 2 ватні палички з лівої та правої руки ОСОБА_11 ; зрізи нігтьових пластин з лівої та правої руки; зразок букального епітелію на ватній паличці, які поміщено до паперового конверту (т. 1 а.с.69-72)

- висновком експерта № 14-12/532-С/2025 від 13.05.2025 року, згідно якого кров ОСОБА_11 належить до групи В з ізогемаглютиніном анти-А (т. 1 а.с.116);

- висновком експерта № 14-12/532-С/2025 від 13.05.2025 року, згідно якогокров від трупа гр-на ОСОБА_15 відноситься до групи 0 ізогемаглютинінами анти-А і анти-В. Кров підозрюваного ОСОБА_11 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А та супутнім антигеном Н. На правому мокасині (об`єкт №1) та лівому мокасині (об`єкт №6), вилучених в ході огляду місця події, за адресою: АДРЕСА_2 , знайдена кров людини, в якій виявлений антиген Н. Таким чином, можна вважати, що кров у вказаних об`єктах відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В, походження якої від гр-на ОСОБА_15 не виключається. Від гр-на ОСОБА_11 , ця кров виникнути не могла. На цих же мокасинах (об`єкти №№2-5,7-10), наявність крові не встановлена. (т.1 а.с.121-124);

- висновком експерта № 14-12/539-С/2025 від 27.05.2025 року, згідно якого кров від трупа гр-на ОСОБА_15 відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В. Кров підозрюваного ОСОБА_11 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А та супутнім антигеном Н. На кофті (об`єкти №№1-3,5,6), вилученій в ході огляду місця події,за адресою: АДРЕСА_2 , знайдена кров людини, в якій виявлений антиген Н. Таким чином, можна вважати, що кров у вказаних об`єктах відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В, походження якої від гр-на

ОСОБА_15 не виключається. Від гр-на ОСОБА_11 ця кров виникнути не могла. На цій же кофті, в об`єкті №4, є кров людини групи В з ізогемаглютиніном

анти-А та супутнім антигеном Н, походження якої від підозрюваного ОСОБА_11 -

не виключається. Крім того, не можна виключити можливість присутності у цьому об`єкті домішки крові і гр-на ОСОБА_15 (т.1 а.с.126-128);

- висновком експерта № 14-12/540-С/2025 від 22.05.2025 року, згідно якого на спортивних брюках (об`єкти №№1,2), вилучених в ході огляду місця події, за адресою: АДРЕСА_2 , знайдена кров людини, в якій виявлений антиген Н. Таким чином, можна вважати, що кров у вказаних об`єктах відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В, походження якої від гр-на ОСОБА_15 не виключається. Від гр-на ОСОБА_11 ця кров виникнути не могла. (т.1 а.с.132-133);

- висновком експерта № 14-12/538-С/2025 від 27.05.2025 року, згідно якого на куртці спортивній (об`єкт №12), вилученій в ході огляду місця події, за адресою: АДРЕСА_2 , знайдена кров людини, групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В, походження якої від гр-на ОСОБА_15 не виключається. Від гр-на ОСОБА_11 ця кров виникнути не могла. На цій же куртці, в об`єктах №№2,4,6,8,10,13,14,16, є кров людини, в якій виявлений антиген Н. Таким чином, можна вважати, що кров у вказаних об`єктах відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В, походження якої від

гр-на ОСОБА_15 не виключається. Від гр-на ОСОБА_11 ця кров виникнути не

могла. В об`єктах №№1,3,5,7,9,11,15, на куртці знайдена кров людини, в якій

виявлені антигени В і Н. Таким чином можна, вважати, що кров в даних об`єктах

відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А та супутнім антигеном Н, яка

могла походити від гр-на ОСОБА_11 . Присутність крові у вказаних об`єктах від ОСОБА_15 можлива тільки в якості домішки. (т.1 а.с.137-139);

- висновком експерта № 15-12/444-Ц-С/2025 від 03.06.2025 року, згідно якого група крові від трупа громадянина ОСОБА_15 , 0 з ізогемаглютинінами анти-А, анти- В. Групова належність крові п/дозрюваного громадянина ОСОБА_11 , - В з ізогемаглютиніном анти-А. «Згідно результату дослідження, в його крові міститься антиген Н ». При проведенні судово-медичної експертизи піднігтьового вмісту з пальців обох рук підозрюваного громадянина ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (об`єкти №№1,2), вилучених 11.05.2025 року, встановлено наступне:

-у піднігтьовому вмісті правої руки (об`єкт №1), сліди крові не виявлені. Що стосується клітинного складу, то його походження за рахунок власного нігтьового ложе вважається найбільш імовірним. Дані про наявність клітин травматичного чужорідного епітелію не отримані. У піднігтьовому вмісті з пальців лівої руки (об`єкт №2), виявлені сліди крові людини. При серологічному дослідженні, в крові виявлені антигени В і Н. При цитологічному дослідженні, встановити статеву належність крові не було можливості, у зв`язку з відсутністю в препаратах клітинних елементів крові, необхідних для даного методу дослідження. Таким чином, враховуючи отримані результати, можно припустити, що дані сліди крові можуть походити від будь-якої людини з груповою належністю крові В з ізогемаглютиніном анти-А, що містить антиген Н, в тому числі і від самого ОСОБА_11 . Проте, антиген Н властивий і групі крові потерпілого ОСОБА_15 і таким чином, можно припустити домішку крові від нього. Що стосується клітинного складу, то його походження за рахунок власного нігтьового ложе вважається найбільш імовірним. Дані про наявність клітин травматичного чужорідного епітелію не отримані (т.1 а.с.144-146);

- висновком експерта № 15-12/443-Ц-С/2025 від 24.05.2025 року, згідно якого при проведенні судово-медичної експертизи зішкрібу речовини бурого кольору з підлоги в коридорі (об`єкт №1), вилученого 10.05.2025 року в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 , виявлені сліди крові людини. При серологічному дослідженні, в крові виявлений антиген Н і ізогемаглютиніни анти-А, анти-В. Таким чином, порівнюючи отримані результати з груповими характеристиками крові осіб, що проходять по справі, можна припустити, що виявлені сліди крові можуть походити від будь-якої людини з груповою належністю крові 0 з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В, в тому числі і від потерпілого ОСОБА_15 . Дані про домішок крові від громадянина ОСОБА_28 не отримані. (т.1 а.с.150-151);

- висновком експерта № 15-12/441-Ц-С/2025 від 03.06.2025 року, згідно якого при проведенні судово-медичної експертизи ватного тампону-змиву

(об`єкт №1), з правої руки ОСОБА_11 ,

ІНФОРМАЦІЯ_2 , вилученого 11.05.2025року, виявлені сліди потожирових виділень.

При серологічному дослідженні, в даних слідах виявлені антигени В і Н. При

цитологічному дослідженні, епітеліальні клітини, що містять ядра, в препаратах не

знайдені. Таким чином, порівнюючи отримані результати з груповими

характеристиками крові осіб, що проходять по справі, можна припустити, що дані

сліди потожирових виділень походять від будь-якої людини з груповою

належністю крові В з ізогемаглютиніном анти-А, що містить антиген Н, в тому

числі і від самого ОСОБА_11 . Проте, антиген Н властивий і для групи крові потерпілого ОСОБА_15 ,і можна припустити домішку потожирових виділент і від нього, тільки при умові тактильного контакту осіб, що проходять по справі, на момент вказаних подій (т.1 а.с.156-158);

-Протоколом проведення слідчого експерименту від 13.05.2025 року, за участю ОСОБА_11 , згідно якого на той час підозрюваний повідомив, що 09.05.2025 року за адресою: АДРЕСА_2 у нього стався словесний конфлікт з ОСОБА_15 .. В ході конфлікту ОСОБА_15 наніс ОСОБА_11 удар кулаком в ділянку носа, удар кулаком в область лівого плеча. ОСОБА_11 наніс 5-6 ударів ОСОБА_29 в область обличчя та тулуба, після чого ОСОБА_29 впав на спину на підлогу в коридорі. Далі ОСОБА_11 вдарив ОСОБА_29 правою ногою (на ногах були взуті спортивні мокасини) в область шиї останнього. Більше ударів ОСОБА_11 ОСОБА_15 не спрчиняв.

-висновком експерта № 10-14/17/25/20250521030001436 від 11.06.2025 року, згідно якого показання ОСОБА_11 , що викладені в протоколі проведення слідчого експерименту від 13.05.2025 року за його участі в цілому не протирічать в частині механізму утворення множинних тілесних ушкоджень, що були встановлені на трупі ОСОБА_15 ;

-повідомленням, яке надійшло до служби 102 - 10.05.2025 року о 17.17 від лікаря ОСОБА_30 про смерть чоловіка близько 50 років на ім`я ОСОБА_31 зі слідами побоїв на тілі за адресою: АДРЕСА_2 , якого виявила сусідка;

-протоколом огляду речового доказу (аудіозапису) від 14.05.2025 року, предметом огляду був СD R диск із записом розмови між оператором 102 та заявником БШМД, про смерть чоловіка, який був прослуханий в судовому засіданні;

-протоколом огляду предметів від 15.05.2025 року, згідно якого об`єктами огляду були речові докази, вилучені в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 ;

Згідно висновків експерта № СЕ-19/121-25/11907-Д від 27.05.2025 року, сліди пальців рук, що відкопійовані на відрізку прозорої липкої стрічки та один слід папілярного узору, залишені не особою, дактилокарта якої заповнена на ім`я ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а іншою особою (особами), тому цей доказ судом не приймається до уваги.

- висновком експерта № 15-12/452-Ц-С/2025 від 13.06.2025 року, згідно при проведенні судово-медичної експертизи фрагменту вирізки з подушки

(об`єкт №1), вилученого 15.05.25 року, в ході огляду місця події, виявлені сліди крові

людини, в яких при серологічному досліджені виявлені антигени В і Н, ізогемаглютиніни

не виявлені. Таким чином, враховуючи результати дослідження, можно припустити, що

дані сліди крові можуть походити від будь-якої людини з груповою належністю крові

В з ізогемаглютинініном анти-А, в крові якої міститься антиген Н. Таким чином,

враховуючи отримані результати, можна припустити, що дані сліди крові, можуть

походити від будь-якої людини з груповою належністю крові В з ізогемаглютиніном

анти-А, що містить антиген Н, яким і міг бути підозрюваний ОСОБА_11

Проте, антиген Н властивий групі крові потерпілому ОСОБА_15 ,

враховуючи конкретні обставини справи, не можна виключити домішку крові і від нього;

- висновком експерта № 15-12/453-Ц-С/2025 від 13.06.2025 року, згідно якого при проведенні судово-медичної експертизи фрагменту вирізки з подушки (об`єкт №1), вилученого 15.05.25 року, в ході огляду місця події, виявлені сліди крові людини, в яких при серологічному досліджені виявлені антигени В і Н, ізогемаглютиніни не виявлені. Таким чином, враховуючи результати дослідження, можно припустити, що дані сліди крові можуть походити від будь-якої людини з груповою належністю крові В з ізогемаглютинініном анти-А, в крові якої міститься антиген Н. Таким чином, враховуючи отримані результати, можна припустити, що дані сліди крові, можуть походити від будь-якої людини з груповою належністю крові В з ізогемаглютиніном анти-А, що містить антиген Н, яким і міг бути підозрюваний ОСОБА_11 . Проте, антиген Н властивий групі крові потерпілому ОСОБА_15 , та враховуючи конкретні обставини справи, не можна виключити домішку крові і від нього.

А також дослідженими в судовому засіданні речовими доказами.

Відповідно до вимог ст. 94 КПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Проаналізувавши безпосередньо отримані у судовому засіданні показання потерпілих, обвинуваченого, свідків, а також досліджені під час судового розгляду письмові докази, суд приходить до висновку, що підстав для їх не врахування, а також визнання неналежними чи недопустимими сторонами не наведено, а судом встановлено, що вони є переконливими, послідовними, співпадають між собою та є такими, що узгоджуються між собою і у своїй сукупності є достатніми для встановлення судом усіх обставин кримінального правопорушення, які підлягають встановленню відповідно до вимог, передбачених ст. 91 КПК України, та жодним чином не спростовуються будь-якими іншими обставинами. Вказані докази суд покладає в основу свого рішення по суті висунутого обвинувачення по даному кримінальному провадженню.

Обвинувачений в судовому засіданні зазначав, що він знаходився в стані необхідної оборони та вчинив кримінальне правопорушення за ст. 124 КК України, а не за ч. 2 ст. 121 КК України. Судом також було проаналізовано дії обвинуваченого на предмет їх вчинення у стані необхідної оборони (ст.36 КК України).

До зазначених показань обвинуваченого суд відноситься критично, з наступних підстав. В судовому засіданні встановлено, що обвинувачений умисно завдав потерпілому множинні удари в область голови, а також ногою спричинив травму шиї, в результаті чого у потерпілого настала асфіксія, що було причиною смерті, при цьому травма шиї не була випадковою, як зазначав обвинувачений, що "він можливо ногою вдарив по шиї", так як допитаний в судовому засіданні експерт показав суду, що травма шиї, від якої настала смерть не була спричинена ударом, і не могла бути спричинена рукою, а могла бути спричинена взутою ногою, і травмуюча дія тривала до моменту смерті потерпілого, тобто здавлення шиї було до моменту смерті.

Надаючи оцінку такій активній умисній протиправній поведінці обвинуваченого, враховуючи хаотичне та цілеспрямоване нанесення ним множинних ударів в обличчя потерпілого та цілеспрямоване здавлення шиї, суд вважає, що останній діяв із прямим умислом щодо дій та невизначеним умислом щодо наслідків, за яким незалежно від того, чи є такий умисел прямим або непрямим, він має нести відповідальність за фактично заподіяну шкоду, тобто за умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень.

До умов правомірності необхідної оборони, серед інших, відноситься наявність суспільно небезпечного посягання, яке передбачає, що посягання вже почалося (чи близьке до цього) і ще не закінчилося. Ця ознака наявності посягання визначає межі необхідної оборони в часі - початковий і кінцевий моменти суспільно небезпечного посягання, у межах якого можлива правомірна оборона. При цьому оборона не може вважатися правомірною, коли посягання закінчилося і небезпека вже не загрожує особі. Момент фактичного закінчення суспільно небезпечного посягання свідчить про те, що в застосуванні заходів захисту явно відпала потреба. Таким чином, для притягнення особи до кримінальної відповідальності за ст. 124 КК України має бути встановлено і доведено, що посягання почалося, триває і потребує негайного відвернення, обвинувачений застосовує заходи для припинення такого посягання на нього, проте зазначені заходи перевищують межі необхідної оборони, тобто він заподіює шкоду, яка є надмірною. У разі, коли визначальним у поведінці особи було не відвернення нападу та захист, а бажання спричинити шкоду потерпілому, такі дії за своїми ознаками не становлять необхідної оборони, вони набувають протиправного характеру і мають розцінюватись на загальних підставах (постанова Верховного суду від 13.12.2022 у справі №676/1214/21).

Стан необхідної оборони може виникнути з метою захисту від суспільно небезпечного посягання особи. При цьому для констатації перевищення меж необхідної оборони слід установити, що на момент вчинення захисних дій суспільно небезпечне посягання об`єктивно існувало, тобто вже розпочалося і ще не закінчилося. Право на необхідну оборону, яке виникло в обвинуваченого з моменту нападу (нанесення удару), як він повідомив, на нього потерпілого, тривало до падіння останнього та припинення будь-яких активних дій з його боку стосовно обвинуваченого, тобто до моменту фактичного закінчення суспільно небезпечного посягання. Заподіяння обвинуваченим потерпілому, який вже після нанесення йому першого удару впав на підлогу та не міг піднятись (як повідомив свідок) тобто припинив посягання, тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили його смерть, свідчить не про перевищення меж необхідної оборони, а про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК.

В судовому засіданні встановлено, що потерпілий ОСОБА_15 впав після першого удару ОСОБА_11 та більше не зміг піднятись, про що повідомила свідок ОСОБА_17 , крім того, до здавлення шиї ОСОБА_11 були нанесені ще множинні удари в область голови, як повідомив сам ОСОБА_11 8-10 ударів, потім казав, що ударів було приблизно 5-7. Тобто потерпілий ОСОБА_15 вже не представляв будь-якої загрози життю чи здоров`ю ОСОБА_11 .. Як встановлено в судовому засіданні, згідно показань ОСОБА_11 та висновку судово-медичної експертизи, ОСОБА_11 були спричинені ушкодження, а саме: синець на лівій руці, який виник від ударної дії тупого твердого предмету; садно на тулубі, яке виникло від дії тупого твердого предмету за механізмом тертя-ковзання, які викликали незназні скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6 днів, але ці ушкодження, за степенем тяжкості є легкими тілесними ушкодженнями, згідно висновку експерта від 13.05.2025 року, та ніякої загрози життю та здоров`ю обвинуваченого не несли.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Відповідно до вимог ст. 27 Конституції України кожна людина має невід`ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов`язок держави-захищати життя людини.

Отже, суд вважає необґрунтованими доводи сторони захисту про необхідність кваліфікації дій обвинуваченого за ст. 124 КК України, оскільки відсутні підстави вважати, що обвинувачений під час здавлення шиї, до моменту смерті потерпілого, перебував в стані необхідної оборони та з боку потерпілого існувала будь-яка загроза та він не передбачав можливості настання таких суспільно небезпечних наслідків свого діяння .

Аналізуючи вище викладені докази, суд вважає доведеним, що ОСОБА_11 , своїми умисними діями, вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане із проникнення у житло, вчинене повторно, в умовах воєнного стану, тобто вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.

Крім того, аналізуючи вище викладені докази, суд вважає доведеним, що ОСОБА_11 , своїми умисними діями, вчинив умисне тяжке тілесне ушкодження , що спричинило смерть потерпілого, тобто вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 121 КК України, і така кваліфікація його дій є вірною.

Відповідно дост. 65 КК України, пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року „Про практику призначення судами кримінального покаранняз послідуючими її змінами, суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, вимоги ст. 50,65 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

При визначенні ОСОБА_11 , виду та розміру покарання суд враховує суспільну небезпечність та характер вчинених злочинів, які відносяться до категорії тяжких, дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово був засуджений, судимість в установленому порядку не знята та не погашена, на шлях виправлення не став, неодружений, дітей не має, військовослужбовець, але з 02.09.2024 року є таким, що самовільно залишив місце служби з метою ухилитися від подальшого виконання обов`язків військової служби в умовах воєнного стану, що підтверджується наказом № 3852 від 05.09.2024 року командира військової частини НОМЕР_1 про проведення службового розслідування, доповіддю про самовільне залишення місця служби військовослужбовцем ОСОБА_11 , бланками отримання пояснень та поясненнями військовослужбовців ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , Актом службового розслідування від 03.10.2025 року, наказом № 257 від 05.09.2024 року командира військової частини НОМЕР_1 , яким було призупинено з 02.09.2024 року виплату грошового забезпечення військовослужбовцю ОСОБА_11 , за місцем служби характеризувався посередньо, схильний до вживання спиртних напоїв під час виконання службових обов`язків, не перебуває на обліку лікарів психіатра та нарколога.

Пом`якшуючі покарання обвинуваченого обставини, зазначені в обвинувальному акті - активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, суд приймає до уваги, але щире каяття, про яке зазначено в обвинувальному акті, суд не бере до уваги, враховуючи часткове визнання вини за ч. 2 ст. 121 КК України, відсітність каяття та стійку антисоціальну поведінку обвинуваченого.

Обтяжуючою покарання обставиною суд визнає - рецидив злочинів.

Судом встановлено, що 20.10.2025 року Основ`янським районним судом м. Харкова за ч. 4 ст. 185 КК України ОСОБА_11 було визнано винним та засуджено до 5 років позбавлення волі, на даний час вирок набрав законної сили та він відбуває покарання за даним вироком з 20.10.2025 року,злочини за даним вироком були вчиненні до постановлення вироку від 20.10.2025 року, тому покарання за даним вироком має бути призначено згідно ч.4 ст.70 КК України.

Згідно ч. 4 ст. 70 КК України - за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

На підставі викладеного, з урахуванням особи ОСОБА_11 , суд приходить до висновку про можливість виправлення та перевиховання його лише в ізоляції від суспільства, із застосуванням покарання, у межах санкції ч.2 ст. 121, ч.4 ст. 185 КК України, у вигляді позбавлення волі та не вбачає підстав для застосування ст. 69, 75 КК України.

Згідно ст. 128 КПК України - особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Потерпілою ОСОБА_9 був заявлений цивільний позов про стягнення із ОСОБА_11 , за спричинену моральну шкоду 50000 гривень. Позов потерпіла мотивувала тим, що неправомірними діями обвинуваченого їй була завдана моральна шкода, яка спричинена моральними стражданнями, які позначили негативні зміни у її житті, негативні переживання, тривога, емоційна напруга, нервозність, почуття образи, розгубленості, обурення, вона переживала емоційний стрес, моральну шкоду потерпіла оцінила в 50000 гривень.

Згідно ст. 129 КПК України - ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Що стосується стягнення моральної шкоди в розмірі 50000 гривень, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 1167 ЦК України - моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає:1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Спричинення моральної шкоди, потерпіла обгрунтовувала тим, що зазначала душевних страждань, у зв`язку із протиправними діями обвинуваченого щодо її брата, якому були спричинені тяжкі тілесні ушкодження, в результаті чого настала смерть.

Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо)та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. Суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості. Заявляючи цивільний позов потерпіла будь-яких доказів понесення нею чи матеріальних збитків чи моральних страждань не надала, крім того потерпіла навіть не надала документи в підтвердження їх з померлим ОСОБА_15 родинних стосунків. В судовому засіданні потерпіла повідомила, що кошти в розмірі 50000 грн., вона витратила на поховання брата, та звернулась із позовом про відшкодування моральної шкоди, так як не мала документів в підтвердження матеріальної шкоди. Крім того, будь-яких відомостей про те, що вона займалась похованнням брата матеріали справи не містять. В судовому засіданні встановлено, померлий ОСОБА_15 за життя зловживав спиртними напоями, 15 років тому став безхатьком, був без житла, а приблизно 10 років тому став проживати із ОСОБА_17 , при цьому потерпіла не спілкувалась із ним, в квартирі де він знаходився не була, як він жив не знала, до своєї квартири, коли він став безхатьком не запросила. Тому суд приходить до висновку, що між ОСОБА_15 та ОСОБА_9 не було відносин притаманих близким родичам, які спілкувались, підтримували один одного, та смерть потерпілого негативно вплинула та завдала моральних страждань потерпілій, тому суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову за недоведеністю.

На підставі ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_11 , на користь держави підлягають стягненню витрати на залучення експерта за проведення експертизи № СЕ-19/121-25/11907-Д від 27.05.2025 в розмірі 5348 грн. 40 коп., на залучення експерта за проведення експертизи № СЕ-19/121-25/12835-Д від 02.06.2025 року в розмірі 3565,60 грн., на залучення експерта за проведення експертизи № СЕ-19/121-25/13216-Д від 04.06.2025 року в розмірі 3565,60 грн., на залучення експерта за проведення експертизи № СЕ-19/121-25/13215-Д від 04.06.2025 року в розмірі 4457 грн., за проведення експертизи № 1719/25 від 20.06.2025 року в розмірі 400 гривень, а всього на суму 17336,60 грн.

Питання речових доказів по справі вирішити згідно ст. 100 КПК України.

Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 11.05.2025 року ОСОБА_11 було затримано згідно ч.4 ст.208 КПК України 11.05.2025 року. Згідно ухвали Немишлянського районного суду м. Харкова від 12.05.2025 року ОСОБА_11 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Згідно ст. 72 ч. 5 КПК України - попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.

Накладений ухвалами Немишлянського районного суду м. Харкова від 12.05.2025 року, від 21.05.2025 року та від 06.06.2025 року арешт на майно, з метою збереження речових доказів, підлягає скасуванню.

Запобіжний захід ОСОБА_11 утримання під вартою, до набрання вироком законної сили залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_11 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 121 та ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання, на підставі цього закону:

за ч. 2 ст. ст. 121 КК України - у вигляді семи років позбавлення волі;

за ч. 4 ст. 185 КК України - у вигляді п`яти років позбавлення волі;

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначити остаточне покарання ОСОБА_11 , шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у вигляді 7 років позбавлення волі.

У відповідності до ч. 4 ст. 70 КК України, враховуючи частково відбуте покарання за вироком від 20.10.2025 року Основ`янського районного суду м. Харкова за ч. 4 ст. 185 КК України, за сукупністю вчинених злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, призначити ОСОБА_11 , покарання у вигляді позбавлення волі строком на 7 років 6 місяців.

Строк відбування покарання рахувати з 11.09.2026 року.

На підставі ч.5 ст.72 КК України, зарахувати ОСОБА_11 у строк покарання, строк попереднього ув`язнення з 11 травня 2025 року по 10 вересня 2026 року включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили ОСОБА_11 запобіжний захід - тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор», залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_11 , на користь держави за проведені експертні роботи витрати у сумі 17336,60 грн..

У задоволенні цивільного позову ОСОБА_9 до ОСОБА_11 про відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Арешти на майно, накладені ухвалами Немишлянського районного суду м. Харкова від 12.05.2025 року, від 21.05.2025 року та від 06.06.2025 року, з метою збереження речових доказів - скасувати.

Речові докази: окуляри, вейп, передані на відповідальне зберігання до камери схову речових доказів ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області, квитанція № 291 - повернути власнику майна;

Шкарпетки; 3 ВЛС зі СПВ; змив з ручки відкривання балконної двері в кімнаті № 2; змив з ручки відкривання балконної двері в кімнаті № 1; змив на ватну паличку з ручки крану водопостачання в ванній кімнаті - передані до камери схову речових доказів ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області, квитанція № 225, 269, 270 - знищити;

-ноутбук фірми «Acer» моделі «PEW 71» «Aspire 5733 series, model PEW 71 S/N:LXRJWOC0312030E3EF1601, Date 2012/01/19, SNID 20305835116. Без клавіш: «G»; «Win»; «?»; «спеціальної клавіши», в корпусі темно сірого кольору, з дротом живлення, переданий до камери схову речових доказів ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області, квитанція № 240 - повернути потерпілій за належністю;

Речові докази у кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 121 КК України:

-2 змиви на 2 ватні палички з лівої та правої руки ОСОБА_11 ; зрізи нігтьових пластин з лівої руки ОСОБА_11 ; зрізи нігтьових пластин з правої руки ОСОБА_11 ; зразок букального епітелію ОСОБА_11 ; 4 ВЛС зі СПР; зіскоб речовини бурого кольору з підлоги в коридорі, квитанція № 236 ;взуття з речовиною бурого кольору з підлоги коридору, квитанція № 195; подушку з речовиною бурого кольору ( з кімнати №2); подушка з речовиною бурого кольору (з кімнати №3) ; штани з речовиною бурого кольору з кімнати №1, квитанція № 205, 251, передані до камери схову речових доказів ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області - знищити;

-куртку з речовиною бурого кольору з кімнати № 1; взуття з речовиною бурого кольору з кімнати №1; кофта з речовиною бурого кольору ; джинси з речовиною бурого кольору з кімнати №3, передані до камери схову речових доказів ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області, квитанція № 230 - знищити;

-диск з аудіозаписом служби «102» - приєднаний до матеріалів кримінального провадження, зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок відповідно до ст.ст. 393, 395 КПК України може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду, через Немишлянський районний суд м. Харкова, протягом 30 діб з моменту проголошення.

Згідно зі ст. 376 КПК України копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в Немишлянському районному суді м. Харкова копію цього вироку.

Згідно вимог ч. 3 ст. 376 КПК України суд роз`яснює право обвинуваченому, захиснику, потерпілому право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження, а також право ОСОБА_11 заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1