Постанова від 16 серпня 2026 р. у справі №644/9141/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Справа № 644/9141/26

Провадження № 3/644/1924/26

ПОСТАНОВА

про притягнення до адміністративної відповідальності

17 серпня 2026 р. м.Харків

Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:

головуючої судді Паляничко Д.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання – Кандиби О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань приміщення Індустріального районного суду м. Харкова справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Харківського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, офіційно непрацевлаштованої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

13 липня 2026 року на адресу Індустріального районного суду м. Харкова з Харківського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Харківській області надійшли адміністративні матеріали за вих. № 331500-2026 від 06.07.2026 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі за текстом – ОСОБА_1 ).

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу справ між суддями від 13.07.2026 справа № 644/9141/26 визначена на розгляд судді Паляничко Д.Г. (а.с. 16).

ОСОБА_1 19.06.2026 о 12 год 00 хв за адресою: АДРЕСА_2 ,ухилилася від виконання батьківських обов`язків, передбачених 2 ст. 150 СК України, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», щодо малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого, дитина мешкала в антисанітарних умовах, не мала в достатній кількості продуктів харчування та в занедбаних житлово-побутових умовах, чим могли зашкодити життю та здоров`ю малолітньому ОСОБА_2 . Дитину вилучено та поміщено до дитячої лікарні, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Згідно з ч. 1 ст. 276 КУпАП встановлено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

За інформацією з протоколу про адміністративні правопорушення серії ВБА № 204751 від 06.07.2026, місцем вчинення адміністративного правопорушення зазначено: АДРЕСА_2 , що належить до територіальної юрисдикції Індустріального районного суду м. Харкова, на підставі ст. 276 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, не прибула, звернулася до суду з заявою, у якій зазначила, що з обставинами викладеними у протоколі серії ВБА № 204751 від 06.07.2026 погоджується, вину визнає у повному обсязі та щиро кається, зобов`язалася вжити заходів щодо виховання дитини, її забезпечення та дотримуватися санітарних умов проживання (а.с. 22).

Вирішуючи спір, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів дитини. Судом досліджено та проаналізовано адміністративні матеріали, досліджено та оцінено докази на належність, допустимість, достовірність, а також достатність як кожного окремо, так у їх сукупності та встановлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки(відеозапису),які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ч.1 ст.251 КУпАП).

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП в діях ОСОБА_1 , що підтверджується такими доказами.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА № 204751 від 06.07.2026, який складено уповноваженою особою, він відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, містить усі необхідні відомості, передбачені вказаною нормою закону, підписаний особою, яка його склала та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також зазначено про роз`яснення ОСОБА_1 прав та обов`язків, повідомлено про розгляд справи у Індустріальному районному суді м. Харкова, надано право подати пояснення до протоколу, яким остання скористалася та надала, вказавши, що свою вину визнає, зобов`язується у подальшому такого не вчиняти (а.с. 1).

З пояснень ОСОБА_1 вбачається, що за адресою: АДРЕСА_2 , мешкає з січня місяця 2026 року, разом з чоловіком ОСОБА_3 , та дитиною – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У період проживання допустила неналежні умови для мешкання своєї дитини, а саме: бруд на підлозі, антисанітарія, захаращення приміщення, відсутність продуктів харчування. Свою провину визнає у повному обсязі, зі складанням протоколу повністю згодна (а.с. 2).

Протоколом тимчасового вилучення дитини з небезпечного середовища від 19.06.2026 о 12 год 00 хв за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі визначення оцінки рівня безпеки дитини як «дуже небезпечно» складено протокол про тимчасове вилучення дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 4).

Згідно з актом обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_2 , житло розміщене на 1 поверсі 9 поверхового будинку, складається з однієї кімнати, кухні, сумісної ванної кімнати та туалету. Умови проживання: неприємний стійкий запах, брудно, речі розкидані по кімнаті, балкон. У житлі повна антисанітарія, відсутні продукти харчування. Для виховання та розвитку дитини створено такі умови: є ліжечко та візочок, яке брудне, відсутні речі за розміром, відсутнє належне харчування (а.с. 5).

Заявою ОСОБА_1 про визнання вини у повному обсязі (а.с. 22).

Проаналізувавши зазначені вище документи, суд дійшов переконання, що вони є доказами у розумінні ст. 251 КУпАП, які підтверджують існування обставин, що викладені у протоколах про адміністративні правопорушення, отримані у порядку, передбаченому законом, уповноваженою посадовою особою, відтак відповідають критеріям належності і допустимості. У своїй сукупності ці докази є достатніми для прийняття рішення. Доказів, які б спростовували наведені обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності цих обставин, суду не надано.

Так, судом враховано, що об`єктом правопорушення, передбаченого ст.184 КпАП України, є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх; об`єктивна сторона правопорушення полягає в: 1) ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей (ч.1) (формальний склад); 2) вчиненні неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом (ч.3) (матеріальний склад); 3) діянь, що містять ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, (ч.4) (матеріальний склад). Суб`єкт адміністративного проступку фізичні осудні особи батьки, або особи, що їх замінюють. Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.

За приписами ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини . Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Частинами 1, 2 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення права обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону. За правопорушення неповнолітніх, які не досягли шістнадцятирічного віку несуть відповідальність батьки або особи, які їх замінюють.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У своїх постановах Верховний Суд неодноразово наголошував, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками (постанова Верховного Суду від 08.12.2021 у справі № 311/563/20, постанову Верховного Суду від 08.06.2022 у справі № 362/4847/20, постанова Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 705/3040/18).

З урахуванням викладеного, беручи до уваги встановлені обставини справи, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов висновку про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, в діях ОСОБА_1 , що повністю підтверджується зібраними у справі доказами та підтверджує факт ухилення ОСОБА_1 від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя та виховання неповнолітньої дитини, за місцем їх фактичного мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , що виразилось у тому, що ОСОБА_1 створила непридатні умови для проживання у житлі, повна антисанітарія, відсутні в достатній кількості продукти харчування, занедбані житлово-побутові умови, чим порушила приписи вимог ст. 150 СК України та ч. 1, 2 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», внаслідок чого 19.06.2026 дитину вилучено, згідно акту поліції (а.с. 4).

Частиною 1 ст.184 КпАП України передбачено відповідальність за ухилення, в тому числі, батьків, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Аналіз перевірених і оцінених доказів переконують суд, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, оскільки вона, в порушення вимог ст. 150 СК України та ч. 1, 2 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» ухилилася від виконання батьківських обов`язків, виконувала свої батьківські обов`язки не в повному обсязі, що не заперечує у наданих поясненнях та заяві (а. 2, 22). Відтак, ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Згідно з ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Санкція частини першої ст. 184 КУпАП передбачає покарання у виді попередження або накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, при визначенні виду та міри стягнення, суд враховує факт та характер скоєного правопорушення та ступінь його суспільної небезпеки, дані про особу правопорушника, обставини що пом`якшують відповідальність та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, також суд бере до уваги, що ОСОБА_1 визнала свою вину у повному обсязі, заразом не надала суду доказів про виправлення санітарного стану у квартирі проживання, про що клопотала 28.07.2026, тому вважає необхідним накласти адміністративне стягнення на ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Згідно положень ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» у

2026 році прожитковий мінімум працездатних осіб з 1 січня 2026 року становить 3 328 гривень.

За приписами ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, необхідно сплатити суму судового збору, яка відповідає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 665,60 грн.

Доказів які б давали підстави вважати, що ОСОБА_1 має пільги до сплати судового збору до матеріалів справи не додано, тому, одночасно з накладенням адміністративного стягнення, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у сумі 665,60 грн.

Враховуючи викладене вище, керуючись ст. 36, ч.1 ст.184, ст.283, 284, 294 КпАП України,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), визнати винною за ч.1 ст.184 КпАП України та накласти на неї стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь держави (отримувач коштів – ГУК Харківська область/МТГ Харків/21081100; код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 37874947; банк отримувача – Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) – 899998; рахунок отримувача – UA558999980313030106000020649; код класифікації доходів бюджету – 21081100) штраф у розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь держави (отримувач коштів – ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 37993783; банк отримувача- Казначейство України(ЕАП); код банку отримувача (МФО) – 899998; рахунок отримувача – UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету – 22030106) судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 (шістдесят) коп.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1, 300-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.

Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого ч. 1 ст. 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення штрафу.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Індустріальний районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня її винесення.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки: http://og.hr.court.gov.ua /sud2029/.

Суддя Д.Г. Паляничко