Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №629/3283/26 — Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/3283/26

Номер провадження 2/629/1518/26

РIШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2026 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого судді Каращука Т.О., за участю секретаря судового засідання Лукаренко А.Р., представника позивача - Трофимчук О.В., відповідачки ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Соколової Р.І., представника служби у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області - Лобенко Т.Г., прокурора Лозівської окружної прокуратури Харківської області- Соколова О.Д., розглянувши в залі суду в місті Лозова, Харківської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу №629/3283/26 за позовом Виконавчого комітету Лозівської міської ради, як орган опіки та піклування, який діє в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів

в с т а н о в и в:

Представник позивача звернувся до суду з позовом у якому просить позбавити батьківських прав ОСОБА_1 по відношенню до дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис про народження № 405, складений Лозівським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків) та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис про народження № 118, складений Лозівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України;позбавити громадянина ОСОБА_2 батьківських прав по відношенню до дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 актовий запис про народження № 405, складений Лозівським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків); позбавити ОСОБА_5 батьківських прав по відношенню до дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис про народження № 118, складений Лозівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України; стягнути з ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі у розмірі 1408,50 (одна тисяча чотириста вісім гривень) 50 коп. на кожну дитину щомісячно з урахуванням індексації відповідно до закону для дітей відповідного віку до досягнення ними повноліття на особисті рахунки дітей; стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі у розмірі 1408,50 (одна тисяча чотириста вісім гривень) 50 коп. щомісячно з урахуванням індексації відповідно до закону для дитини відповідного віку до досягнення нею повноліття на особистий рахунок дитини; стягнути з ОСОБА_5 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі у розмірі 1408,50 (одна тисяча чотириста вісім гривень) 50 коп. щомісячно з урахуванням індексації відповідно до закону для дитини відповідного віку до досягнення нею повноліття на особистий рахунок дитини; передати дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 виконавчому комітету Лозівської міської ради Харківської області як органу опіки та піклування для подальшого їх влаштування.

В обгрунтування позову зазначено, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 29.01.2019 року, від якого мають малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 03.11.2023 року шлюб між ними розірвано. Останні два роки відповідачка ОСОБА_1 перебувала у фактичних шлюбних відносинах із відповідачем ОСОБА_5 , від яких вони мають доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Малолітні діти не мають зареєстрованого місця проживання, оскільки батьки не вживали жодних заходів щодо цього.

Позивач вказує, що відповідачка ОСОБА_1 свідомо й злісно ухиляється від виконання батьківських обов`язків, не працює, веде асоціальний спосіб життя, вживає наркотичні та психотропні речовини, не забезпечує дітей належним харчуванням, доглядом та одягом. Сім`я тривалий час перебувала під контролем Служби у справах дітей через неналежне виховання дітей. 20.01.2025 року Службою було отримано скаргу від бабусі дітей, ОСОБА_6 , про те, що мати надовго залишає дітей без нагляду. ОСОБА_1 тоді надала пояснення та отримала попередження. Постановою Лозівського міськрайонного суду від 11.02.2025 року відповідачку було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП. Проте належних висновків вона не зробила, від співпраці з фахівцями центру соціальних служб ухилялась, у помешканні панувала антисанітарія. 08.04.2026 року надійшло повідомлення про те, що малолітня ОСОБА_3 бігала вулицею босоніж в одній майці та просила у сусідів їжі («мівіну») для себе й немовляти-сестрички, оскільки їхня мати давно пішла з дому. 09.04.2026 року під час екстреного рейду виявлено малолітніх дітей зачиненими в будинку самих. У приміщенні було холодно, брудно, без опалення, світла та їжі; діти плакали й просили про допомогу, вказуючи, що мати ще з вечора пішла з дому із співмешканцем ОСОБА_7 . Через реальну загрозу життю та здоров`ю дітей за участю поліції та медиків негайно вилучено й госпіталізовано до педіатричного відділення КНП «Лозівське ТМО». На підставі рішення виконавчого комітету Лозівської міської ради від 14.04.2026 року № 553 дітей негайно відібрано від батьків, а наказом Служби у справах дітей від 14.04.2026 року № 08-тв їх було тимчасово влаштовано до дитячого будинку сімейного типу терміном на 3 місяці. 10.04.2026 року ОСОБА_1 надала письмові пояснення, де визнала, що залишала дітей самих через відсутність коштів, підтвердила наркозалежність та зазначила, що не заперечує проти позбавлення її батьківських прав. Стосовно батька малолітньої ОСОБА_8 - відповідача ОСОБА_2 , позивач зазначає, що він понад 7 років не проживає з дитиною, не спілкується з нею, не цікавиться її розвитком та здоров`ям, матеріально не допомагає. У телефонній розмові 10.04.2026 року відповідач підтвердив, що перебуває на військовій службі, та через месенджер «WhatsApp» надіслав повідомлення про те, що не заперечує проти позбавлення його батьківських прав щодо доньки. Стосовно батька малолітньої ОСОБА_4 - відповідача ОСОБА_5 , у позові вказано, що він також веде асоціальний спосіб життя, у липні 2025 року притягувався до відповідальності за ч. 1 ст. 44 КУпАП (зберігання наркотиків). З січня 2025 року перебував у розшуку як такий, що самовільно залишив військову частину. Умови для проживання доньки не створив. 10.04.2026 року ОСОБА_5 надав пояснення, де визнав відсутність належних умов для дитини та зазначив, що у разі невиконання зобов`язань з благоустрою житла протягом 3 діб не заперечує проти позбавлення його батьківських прав. Враховуючи, що відповідачі ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків, не забезпечують дітей належним харчуванням, доглядом та медичною допомогою, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою суду провадження у справі було відкрито у порядку загального позовного провадження, сторонам надано час для подання заяв по суті та надано час органу опіки і піклування для підготовки висновку.

Виконавчим комітетом Лозівської міської ради Харківської області як органом опіки та піклування до суду було подано висновок, у якому вказано, що мати дітей, ОСОБА_1 , перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 з 29.01.2019 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Від цих відносин народилася донька ОСОБА_9 . Протягом останніх двох років ОСОБА_1 перебуває у фактичних шлюбних відносинах із ОСОБА_5 , від якого народилася донька ОСОБА_10 . Родина мешкала за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 не працює, веде асоціальний спосіб життя, має ознаки вживання психотропних речовин, не створила належних умов для проживання дітей та систематично залишає їх без нагляду дорослих. ОСОБА_2 тривалий час з донькою ОСОБА_11 не проживає, вихованням не займається, матеріально не допомагає. У телефонній розмові повідомив, що проходить військову службу та не заперечує проти позбавлення його батьківських прав. ОСОБА_5 притягувався до адмінвідповідальності за ч. 1 ст. 44 КУпАП (зберігання наркотичних засобів). На момент складання висновку призваний на військову службу. 08 квітня 2026 року надійшов сигнал про те, що малолітня ОСОБА_9 бігала вулицею босоніж у майці та просила у сусідів кашу для 11-місячної сестри ОСОБА_4, оскільки мати пішла з дому. Під час першого виїзду комісії мати була вдома, але відмовилася впустити фахівців через безлад. 09 квітня 2026 року під час контрольного візиту виявлено двох малолітніх дітей, замкнених самих у холодному будинку без їжі. ОСОБА_3 через вікно кликала на допомогу. Діти перебували в стані голоду та були госпіталізовані до педіатричного відділення КНП «Лозівське ТМО». У немовляти ОСОБА_4 виявлено шкірні ушкодження (запрілості) через відсутність гігієнічного догляду. У будинку зафіксовано антисанітарію, відсутність опалення та продуктів харчування. 10 квітня 2026 року дітей взято на облік ССД. У письмових поясненнях ОСОБА_1 та ОСОБА_5 визнали незадовільний стан умов проживання та зазначили, що у разі невиконання зобов`язань щодо впорядкування житла не заперечують проти позбавлення батьківських прав. 14 квітня 2026 року рішенням виконкому № 553 дітей негайно відібрано від батьків та влаштовано до дитячого будинку сімейного типу. ІНФОРМАЦІЯ_4 під час бесіди 5-річна ОСОБА_9 зазначила, що рідного батька не знає, а мама часто залишає їх із сестрою самих у холодному будинку, через що вона мусила просити їжу в сусідів. Таким чином, враховуючи викладене, виконавчий комітет Лозівської міської ради як орган опіки та піклування вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 стосовно їхніх малолітніх дітей.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та прохала суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечувала проти позбавлення її батьківських прав. Зазначила, що ОСОБА_2 не являється біологічним батьком малолітньої ОСОБА_8 , він записаний її батьком у свідоцтві про народження через те, що на момент народження дитини вони перебували у шлюбі. Зазначила, що з моменту відібрання дітей бачила їх три рази, будь-які заборони щодо спілкування з дітьми не має. Зазначила, що на даний час вона є безробітною.

Відповідач ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти позбавлення його батьківських прав.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, оскільки перебуває в лавах ЗСУ, у матеріалах справи наявна його заява у якій він не заперечує проти позбавлення його батьківських прав.

Представник ОСОБА_2 - адвокат Соколова Р.І. у судовому засіданні зазначила, що наразі у ней відсутній зв`язок з її довірителем, та вказала, що він би не заперечував стосовно позбавлення його батьківських прав. Враховуючи викладене адвокат Соколова Р.І. не заперечувала проти задоволення позовних вимог.

Представниця Служби у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області у судовому засіданні позовні вимоги позивача підтримала та не заперечувала проти їх задоволення.

Прокурор Лозівської окружної прокуратури Харківської області Соколов О.Д., який діє в інтересах дітей, у судовому засіданні вказав, що відповідач ОСОБА_2 останні шість років взагалі не приймає участі у вихованні малолітньої ОСОБА_8 , хоча він не є біологічним батьком дитини, однак юридично він ним являється. Стосовно ОСОБА_5 прокурор вказав, що останній не виявляє жодного бажання приймати участь у вихованні малолітньо ОСОБА_4, не піклувався та не забезпечував її матеріально. Відповідачка ОСОБА_1 в свою чергу також не виявляє бажання щодо виховання та утримання дітей. Враховуючи викладене прокурор не заперечував проти задоволення позовних вимог оскільки це буде відповідати інтересам дітей.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши сторони, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що батьками малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджено копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.21) та копією повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо її народження (а.с.26-27).

Батьками малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , що підтверджено копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 та копією повного витягу з ДРАЦС щодо її народження (а.с.24-25).

Довідка Відділу з питань реєстрації місця проживання фізичних осіб та ведення реєстру громади Лозівської міської ради від 09.04.2026 року № 1606 (а.с.39) свідчить про те, що станом на 09.04.2026 року інформація про реєстрацію чи зняття з реєстрації місця проживання малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на території Лозівської міської територіальної громади відсутня.

Згідно характеристики КЗ «Лозівський заклад дошкільної освіти (ясла-садок) № 5» від 21.01.2025 року (а.с.28) малолітня ОСОБА_3 була зарахована до закладу з 23.08.2022 року на підставі заяви матері та вказано фактичну адресу проживання: АДРЕСА_2 . Під час спілкування вихователів з родиною було з`ясовано, що ОСОБА_9 проживає з бабусею (мамою вітчима), вітчимом та матір`ю. На пропозиції долучити дитину до дистанційного навчання мати не реагувала, на телефонні дзвінки вихователів не відповідала. Протягом двох років вихователі зв`язувалися з ОСОБА_1 в телефонному режимі для залучення дитини до садочка. Пізніше був здійснений патронат до сім`ї, вдома нікого не було, сусіди повідомили, що вітчим знаходиться в місцях позбавлення волі, його мати померла, а ОСОБА_12 з ОСОБА_11 переїхали.

З листа КНП «Лозівське територіальне медичне об`єднання» від 21.01.2025 року (а.с.29) встановлено, що медична декларація щодо медичного нагляду за малолітньою ОСОБА_13 відсутня як у спеціалістів КНП «Лозівське ТМО», так і в КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги».

Лист Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради від 23.01.2025 року (а.с.30) підтверджує, що відповідачка ОСОБА_1 на обліку в Управлінні не перебуває, жодних видів державних соціальних допомог не отримує. Згідно з даними ЄІБДВПО вона перебуває на обліку як ВПО в м. Запоріжжя з 24.09.2024 року.

Повідомлення про дитину, яка перебуває у складних життєвих обставинах, від 22.01.2025 року (а.с.31), яке ініційоване бабусею ОСОБА_6 містить застереження про те, що мати ОСОБА_1 залишає 4-річну ОСОБА_3 на тривалий час (по 2-3 доби) на бабусю, не піклується про неї, ухиляється від її виховання, веде асоціальний спосіб життя та витрачає час на розваги з друзями.

Відповідачка визнала факти залишення доньки на свою матір ОСОБА_6 через дозвілля з друзями, зобов`язалася належним чином виконувати батьківські обов`язки, віддати дитину до дитячого садка та укласти декларацію з сімейним лікарем, що вбачається з її заяви від 20.01.2025 року (а.с.32).

20.01.2025 року відповідачку ОСОБА_1 офіційно попереджено про відповідальність за ухилення від виконання батьківських обов`язків згідно зі ст. 150, 164 СК України та ст. 184 КУпАП (а.с.33).

Актом обстеження умов проживання квартири від 24.01.2025 року (а.с.34) за адресою: АДРЕСА_3 у якій мешкає бабуся дітей ОСОБА_6 встановлено незадовільні санітарно-гігієнічні умови. У квартирі брудно, меблі занедбані, речі потребують прання. Продуктів харчування мінімально, готова їжа відсутня. Підтверджено, що мати систематично зникає з дому на кілька діб, залишаючи дитину на літню бабусю.

Акт обстеження умов проживання від 14.02.2025 року (а.с.35) фіксує повторний вихід комісії за адресою АДРЕСА_3 . Двері квартири ніхто не відчинив. У телефонній розмові бабуся ОСОБА_6 повідомила, що ОСОБА_12 забрала доньку ОСОБА_3 та виїхала з міста у невідомому напрямку, не повідомивши про місце перебування.

Згідно висновку оцінки потреб сім`ї від 28.01.2025 року фахівцями Лозівського міського центру соціальних служб від 27.01.2025 року (а.с.38) підтверджено факт перебування родини у складних життєвих обставинах (СЖО), зумовлених девіантною поведінкою матері, ознаками зловживання наркотичними речовинами, безробіттям та незадовільними житловими умовами. Зафіксовано антисанітарію у квартирі, захаращеність речами та відсутність їжі.

08.04.2026 року до Служби у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області надійшло повідомлення від керуючою справами виконкому Запорожець Т. (а.с.40) про те, що ОСОБА_1 належним чином не виконує батьківські обов`язки, її малолітня донька ОСОБА_3 бігала вулицею босоніж в одній майці та просила у сусідів приготувати кашу для себе та своєї 11-місячної сестри ОСОБА_4, оскільки їхня мати давно пішла з дому та залишила їх.

Того ж дня спеціалістами ССД ЛМР було здійснено вихід для проведення обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 (орендоване житло ОСОБА_15 ) під час якого ОСОБА_1 перебувала вдома, однак відмовилась надати доступ до житлового приміщення (а.с.41).

09.04.2026 року за адресою: АДРЕСА_1 під час повторного візиту комісії малолітні ОСОБА_9 та ОСОБА_10 перебували в будинку самі, без батьків. Мати ОСОБА_1 залишила дітей без нагляду з вечора 08.04.2026 року (а.с.42).

09.04.2026 року було складено Акти оцінки рівня безпеки малолітніх ОСОБА_8 та ОСОБА_10 (а.с.44-53) та визначено фактори загрози: діти зачинені самі, без нагляду дорослих понад 12 годин, у будинку холодно (опалення відсутнє, дров немає), суцільна антисанітарія (бруд, захаращеність речами, сморід, брудний посуд, відсутність будь-яких продуктів харчування). Діти голодні, одягнені вкрай легко не по сезону, мають неохайний вигляд. У ОСОБА_4 через повну відсутність гігієни виявлено значні шкірні ушкодження (попрілості). Зафіксовано висновок про необхідність негайного вилучення дітей від батьків та їх госпіталізації.

Того ж дня діти були госпіталізовані до педіатричного відділення КНП "Лозівське ТМО", де було зафіксовано, що дівчата перебували у брудному одязі, мали неохайний зовнішній вигляд (а.с.55).

09.04.2026 року бабуся дівчат ОСОБА_6 у своїх письмових поясненнях підтверджує факт вилучення дітей від матері через загрозу їхньому життю, просить надати їй згоду забрати дітей до себе та висловлює намір оформити над ними опіку (а.с.54).

Того ж дня малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_10 було передано з педіатричного відділення лікарні під тимчасовий нагляд бабусі ОСОБА_6 на підставі її заяви про передачу дітей до її родини, що підтверджено актами про факт передачі дітей (а.с.80-81).

10.04.2026 року було проведено обстеження умов проживання за адресою мешкання бабусі дівчат ОСОБА_6 а саме: АДРЕСА_3 , під час якого встановлено, що для дітей облаштована окрема кімната, речі, одяг, іграшки потребують приведення їх до ладу. Квартира потребує генерального прибирання, запас продуктів був обмежений (а.с.67).

Крім того, відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_5 було офіційно попереджено про відповідальність за ухилення від виконання батьківських обов`язків згідно зі ст. 150, 164 СК України та ст. 184 КУпАП (а.с.61-63).

ОСОБА_1 у письмових поясненнях від 10.04.2026 року (а.с.64) визнала, що 09.04.2026 року залишила дітей самих вдома і пішла у своїх справах, а про вилучення дітей дізналася від знайомого ОСОБА_7 . Вона підтвердила, що за місцем проживання відсутні умови для дітей, у неї немає коштів на їхнє утримання, визнала свою наркотичну залежність і зазначила, що не заперечує проти позбавлення її батьківських прав щодо обох дітей.

ОСОБА_5 у письмових поясненнях від 10.04.2026 року (а.с.65) зазначив, що з січня по грудень 2025 року перебував у СЗЧ (самовільне залишення частини), через що щодо нього відкрито кримінальну справу і він не отримував заробітну плату. Підтвердив, що за адресою їхнього проживання умови для дітей незадовільні (холодно, брудно, немає їжі, діти зачинялися самі). Зобов`язався зробити косметичний ремонт, придбати дрова, продукти та відвідати лікаря-нарколога. Не заперечує проти позбавлення його батьківських прав щодо доньки ОСОБА_10 .

Скріншот повідомлення відповідача ОСОБА_2 в месенджері «WhatsApp» від 10.04.2026 року містить текст: «Я ОСОБА_2 , не заперечую позбавлення мене батьківських прав» (а.с.66).

Рішенням виконавчого комітету Лозівської міської ради від 14.04.2026 року № 554 (а.с.76) малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_10 було відібрано від батьків ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .

Наказом Служби у справах дітей від 14.04.2026 року № 08-тв малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_10 з 14.04.2026 року тимчасово влаштовано до дитячого будинку сімейного типу ОСОБА_16 та ОСОБА_17 строком на 3 місяці (а.с.78).

Також 09.04.2026 року головним спеціалістом ССД та фахівцем ЛМЦСС було проведено бесіду з малолітньої ОСОБА_11 (а.с.79) у ході якої встановлено, що дитина під час бесіди поводилась активно, була контактною, проте збудженою. Дівчинка повідомила, що проживає з мамою ОСОБА_12 та «татом ОСОБА_7 » (співмешканцем матері), а також до них приходить ОСОБА_18 (батько ОСОБА_10 ). Рідного батька ОСОБА_19 вона не знає. Дитина розповіла, що мама часто залишає їх самих із маленькою сестричкою в будинку, де дуже холодно («немає дров»). Коли немовля плакало від голоду, ОСОБА_9 намагалася сама заварити «мівіну», а коли та не хотіла їсти суху локшину - дівчинка виходила на вулицю і просила сусідку зварити їм кашу. Також дитина розповіла про часті візити сторонніх людей, гамір та бійки у помешканні.

Крім того, клопотанням від 20.08.2026 року до матеріалів справи долучено наступні докази, а саме: роздруківки фотоматеріалів (а.с.159-165, 168-172, 175-179, 181-183) на яких зафіксовано антисанітарні умови проживання у будинку по АДРЕСА_1 (бруд, розкидане лахміття, купи брудного посуду, занедбаність дитячої зони, вибиті шибки; скріншоти журналів телефонних викликів (а.с.173, 179, 185) які доводять свідоме та систематичне ухилення відповідачів ОСОБА_1 ОСОБА_5 від контакту зі службою у справах дітей, ігнорування численних телефонних дзвінків; письмові пояснення сусідки ОСОБА_20 від 28.07.2026 (а.с.166) підтверджують систематичний брак їжі у дітей (старша ОСОБА_9 неодноразово просила їжу у сусідів), постійні сварки, бійки та перебування батьків у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння; акти обстеження умов проживання від 30.07, 04.08 та 13.08.2026 (а.с.167, 174, 180) фіксують систематичну відсутність господарів за місцем проживання, зачинення будинку на замок та неможливість проведення обстежень через самовільне залишення житла батьками; інформація Лозівського РВП ГУНП в Харківській області від 29.07.2026 року (а.с.186) підтверджує притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 178 КУпАП (нетверезий стан у комендантську годину 08.04.2026) та за ст. 184 КУпАП (постанова суду від 12.05.2026 № 629/3677/26 - штраф 850 грн), а також факти втрати/загублення малолітньої ОСОБА_8 на вулиці та лист Лозівської філії ХОЦЗ від 06.08.2026 року (а.с.187) згідно якого припинено реєстрацію ОСОБА_1 як безробітної з 25.06.2026 року через невідвідування Центру зайнятості понад 30 днів без поважних причин.

Враховуючи викладене та з метою повного та всебічного забезпечення прав та законних інтересів дітей позивач звернувся до суду з даним позовом.

Статтею 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

При дослідженні матеріалів, що були надані позивачем, судом встановлено факт ухилення відповідачів від виконання батьківських обов"язків, таких як виховання та утримання дітей.

Згідно з ч.ч.5,6 ст.81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Положеннями норм Сімейного кодексу України встановлено, що кожний із батьків зобов`язаний піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, проявляти у відношенні неї батьківське піклування, зобов`язаний виховувати та утримувати дитину до її повноліття. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом (ст.ст. 150, 151, 152, 155 СК України).

Відповідно до ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Відповідно до п.п. 15,16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Відповідно до ст.3 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року та ратифікованої постановою Верховної ради України від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Вищезазначене узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові по справі №631/2406/15-ц від 13 березня 2019 р.

Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що відповідачі свідомо та систематично ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків. Поведінка відповідачів становить безпосередню загрозу для життя, здоров`я та гармонійного розвитку дітей. Позитивної динаміки у поведінці батьків судом не встановлено, а їх виправлення без позбавлення батьківських прав є неможливим. За таких обставин позбавлення відповідачів батьківських прав відповідає найвищим інтересам малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Практика Європейського суду з прав людини (справа "Хант проти України" від 7 грудня 2006 року) свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці. Факт оскарження відповідачем заяви про позбавлення батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини. Позбавлення батьківських прав має бути виправдане інтересами дитини, і тоді інтереси повинні мати переважний характер над інтересами батьків, між інтересами дитини та інтересами батьків має існувати справедлива рівновага (ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 20.07.2016 № 760/18209/15-ц та від 14.09.2016 № 216/2914/14-ц).

Суд звертає увагу відповідачів на те, що згідно п.1 ч.1 ст.166 СК України особа, позбавлена батьківських прав втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо його виховання.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.169 Сімейного кодексу України, мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

В такому разі, судом буде перевірено, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини (ч.4 ст.169 Сімейного кодексу України).

Згідно з ч.2 ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Відповідно до ч.3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Згідно з вимогами ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно зі статтею 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК України) і виплачуються щомісячно.

Згідно з ч.1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

У Принципі 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року зазначено, що дитина для повного та гармонічного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна зростати у піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, в атмосфері любові, моральної та матеріальної забезпеченості.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, що була ратифікована Постановою ВП № 789-ХІІ від 27.02.1991 року, Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно ч. 1 ст. 179 СК України, аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовної вимоги позивача в частині стягнення з відповідачі аліментів на утримання дітей.

Разом з цим, суд вважає необхідним роз`яснити сторонам, що відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось з них.

Згідно ч.1 ст.191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, в даному випадку стягнення аліментів присуджується з 20.04.2026 року.

Згідно з п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 89, 141, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позовну заяву Виконавчого комітету Лозівської міської ради, як орган опіки та піклування, який діє в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_1 по відношенню до дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис про народження № 405, складений Лозівським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків).

Позбавити батьківських прав ОСОБА_1 по відношенню до дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис про народження № 118, складений Лозівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 актовий запис про народження № 405, складений Лозівським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків).

Позбавити батьківських прав ОСОБА_5 по відношенню до дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис про народження № 118, складений Лозівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Стягнути з ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі у розмірі 1408,50 грн. на кожну дитину щомісячно з урахуванням індексації відповідно до закону для дітей відповідного віку до досягнення ними повноліття на особисті рахунки дітей.

Стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі у розмірі 1408,50 грн. щомісячно з урахуванням індексації відповідно до закону для дитини відповідного віку до досягнення нею повноліття на особистий рахунок дитини.

Стягнути з ОСОБА_5 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі у розмірі 1408,50 грн. щомісячно з урахуванням індексації відповідно до закону для дитини відповідного віку до досягнення нею повноліття на особистий рахунок дитини.

Передати дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 виконавчому комітету Лозівської міської ради Харківської області як органу опіки та піклування для подальшого їх влаштування.

Рішення може бути оскаржено в Харківській апеляційний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 11.09.2026 року.

Інформація про сторони:

Позивач - Виконавчий комітет Лозівської міської ради, як орган опіки та піклування, код ЄДРПОУ 04058829, адреса місцезнаходження: вул. Ярослава Мудрого, буд.1, м. Лозова, Харківська область.

Відповідачі:

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1

- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .

Третя особа -служба у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області, код ЄДРПОУ 26421259, адреса місцезнаходження: вул. О. Куцина, буд. 10-А, м. Лозова, Харківська область.

За участю: Прокурора Лозівської окружної прокуратури Соколова О.Д., адреса: вул. Богданівська, буд.17, м. Лозова, Харківська область.

Суддя Т.О.Каращук