Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №641/6030/26 — Слобідський районний суд міста Харкова

Слобідський районний суд міста Харкова

Провадження № 3/641/1596/2026Справа №: 641/6030/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року

Слобідський районний суд міста Харкова у складі головуючої судді Василенко О.Я., розглянувши матеріал, який надійшов з Головного управління ДПС України у Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, директора ТОВ «УКР-ТРЕЙД», що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

у с т а н о в и в:

До Слобідського районного суду міста Харкова надійшов адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення №1005/20-40-07-30 від 15.06.2026, ОСОБА_1 працюючи на посаді директора ТОВ «УКР-ТРЕЙД», що знаходиться за адресою: м. Харків, пр-т Байрона, 136/8, вчинив правопорушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, а саме: п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями, а саме: занижено податок на прибуток за період з 01.01.2025 по 31.03.2026 у загальній сумі 541 178 грн. в т.ч. за 1 квартал 2025 року на суму 90 502 грн., за 2 квартал 2025 року на суму 94 686 грн., за 3 квартал 2025 року на суму 41 275 грн., за 4 квартал 2025 року на суму 267 331 грн. та за 1 квартал 2026 року на суму 47 384 грн; п. 198.5, ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, із змінами та доповненнями, оскільки ним занижено податкове зобов`язання з ПДВ на суму 331 739 грн. в т.ч. за березень 2025 року на суму 193 153 грн., за квітень 2025 року на суму 122 443 грн., за червень 2025 року на суму 3 735 грн. та за січень 2026 року на суму 12 408 грн; п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на загальну суму 290 997 грн., в т.ч. за березень 2025 року на суму 34 417 грн., червень 2025 року на суму 38 500 грн., вересень 2025 року на суму 36 330 грн., жовтень 2025 року на суму 30 792 грн., грудень 2025 року на суму 119 791 грн. та за березень 2026 року на суму 31 167 грн. Вищезазначені порушення призвели до:

- заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на загальну суму 622 736 грн., в т.ч. за березень 2025 року на суму 227 570 грн., за квітень 2025 року на суму 122 443 грн., червень 2025 року на суму 42 235 грн., вересень 2025 року на суму 36 330 грн., жовтень 2025 року на суму 30 792 грн., грудень 2025 року на суму 119 791 грн., за січень 2026 року на суму 12 408 грн. та за березень 2026 року на суму 31 167 грн. 3. п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами та доповненнями), встановлено не реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

- п. 121.1 ст. 121 Податкового Кодексу України №2755- VI від 02.12.2010 року (із змінами та доповненнями) платником податків не надано контролюючому органу в ході перевірки оригінали/копії документів;

- п. 44.5, ст. 44, п 121.1 ст. 121 Кодексу, в частині ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копії при здійсненні податкового контролю у повному обсязі.

ОСОБА_1 в судові засідання 31.08.2026 та 14.09.2026 не з`явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомив.

Крім того, відомості про дати та час судових засідань знаходяться у вільному доступі на офіційному сайті Судової влади за адресою в мережі Інтернет https://court.gov.ua/fair/ та сайті Слобідського районного суду м. Харкова.

Суд зазначає, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов`язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені законом, для прискорення процедури слухання.

Крім того, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, що викладена в рішенні по справі «Пономарьов проти України» (Заява №3236/03), «…сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».

З урахуванням вказаного, виходячи з того, що судом з достатньою мірою вжито всіх заходів для того, щоб ОСОБА_1 мав можливість надати свої аргументи під час слухання цієї справи у суді, і оскільки він був обізнаний про складання щодо нього протоколу про адміністративні правопорушення, викликався до суду, проте не вжив заходів для явки до суду та не поцікавився рухом справи відносно нього, враховуючи положення ст.268 КУпАП, яка не передбачає обов`язкової присутності особи під час розгляду даної справи особи, суд вважає за можливе розглянути справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за його відсутністю.

Так, ознайомившись з матеріалами справи та встановивши фактичні обставини справи, суд суд зазначає про таке.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення, визначеного приписами ч. 1 ст. 9 КпАП України.

Відповідно до положень ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод(далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.

Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам судочинства, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, повазі до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

Відповідно до ст. 245,280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У рішенні Європейського суду у справі «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року відображено послідовну рекомендацію цієї міжнародної установи про пріоритетність неформального розуміння поняття «обвинувачення» національними судами.

Положеннями ст. 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Склад правопорушення - сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення і є підставою для притягнення суб`єкта правопорушення до адміністративної відповідальності.

Складом правопорушення є наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.

При цьому, суд (суддя) повинен обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих не спростованих презумпцій факту (рішення ЄСПЛ «Коробов проти України» №39598/0з від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування.

У п. 4.1 рішення Конституційного суду України від 22.12.2010 року№23-рп/2010КСУ дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

В розумінні ЄСПЛ справи про адміністративні правопорушення є кримінальним провадженням, тому до таких справ за аналогією можливо застосувати принципи кримінального процесу.

У справах про адміністративні правопорушення, на які ЄСПЛ поширює кримінально правовий аспект, особа, щодо якої розглядається справа, та потерпілий додатково користуються гарантіями ст.6 Конвенції: право на оскарження судових рішень, право на допомогу перекладача, право на виклик та допит свідків, на розумний строк розгляду справи, негайне і достатнє інформування про характер і причини обвинувачення, право на юридичну допомогу, право на безоплатну допомогу захисника (за браком коштів), ін. Крім того, в таких справах діє презумпція невинуватості.

Поширення стандартів кримінального провадження на справи про адміністративні правопорушення, безсумнівно, зумовлює необхідність дотримання особливих вимог до процедури збирання, подання та оцінки доказів, а також до вмотивованості судових рішень, які у разі визнання особи винною повинні містити відповідні достатні мотиви, які дали змогу спростувати презумпцію невинуватості та призначити пропорційне вчиненому покарання.

Протокол про адміністративне правопорушення за своєю суттю є процесуальним документом, яким уповноважений орган засвідчує певне порушення, допущене особою, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого відповідними нормами КУпАП і який є підставою для подальшого провадження у справі, після його складання особа вважається притягнутою до адміністративної відповідальності. Зміст протоколу про адміністративне правопорушення повинен чітко відповідати приписам ст. 256 КУпАП, особливо в частині викладення фабули правопорушення, яка, як зазначено вище фактично є обвинуваченням.

При цьому, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом, до нього висуваються певні вимоги, а обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд, згідно загальних засад судочинства.

Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб`єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об`єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.

Диспозиція ч. 1 ст. 163-1 КУпАП передбачає відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері оподаткування.

Об`єктивна сторона правопорушення полягає у вчиненні таких діянь: а) відсутність податкового обліку; б) порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Суб`єктивна сторона правопорушень, передбачених ч. 1ст. 163-1 КУпАП України, характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

Суд зазначає, що винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведено достатніми доказами, які установлюють об`єктивну істину у справі.

Як убачається із матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення ґрунтується на акті про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «УКР-ТРЕЙД».

З наданого витягу Акту слідує, що посадовими особами контролюючого органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «УКР-ТРЕЙД».

За результатами перевірки посадовими особами суб`єкта владних повноважень складено 15.06.2026 Акт № 23786/20-40-07-13-05/30512339 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «УКР-ТРЕЙД».

До матеріалів справи долучено лише 1, 48 та 49 сторінки вказаного акту, що містять лише частково вступну частину, частково загальні положення та висновки, однак не містять описової частини перевірки, що позбавляє суд здійснити перевірку відомостей, викладених в акті.

Відповідно до змісту п. 86.1. ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 20.03.2019 по справі № 810/5854/14 ( Провадження №11-1416апп18) акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства, не породжує, не змінює та не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов`язків та не покладає відповідальність.

В силу норм Податкового Кодексу України акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов`язуючим до вчинення будь-яких дій. Він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню. Дана правова позиція викладена в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08.09.2020 у справі №П/811/2893/14.

Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.

Суд вправі обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту, тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом». У випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу.

Практика Європейського суду з прав людини вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом», яке має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій факту, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що провадження відносно ОСОБА_1 слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Керуючись ст. 163-1, 247, 251 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя - О. Я. Василенко