Рішення від 10 вересня 2026 р. у справі №337/3710/26 — Хортицький районний суд м. Запоріжжя

11.09.2026

ЄУН № 337/3710/26

Провадження № 2/337/2794/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2026 року Хортицький районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Ширіної С.А.

за участю секретаря Бикової С.Б.

розглянувши у в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових витрат на неповнолітню дитину,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових витрат на неповнолітню дитину. В позові зазначила, що між позивачкою та відповідачем було укладено шлюб 19.11.2011 року, який зареєстровано Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького МУЮ, про що зроблений відповідний актовий запис за №361 та підтверджується свідоцтвом про шлюб НОМЕР_1 . Від шлюбу з відповідачем мають неповнолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 07.03.2024 року у справі №337/777/24 наш шлюб розірвано.

Відповідач з вересня 2022 року залишив родину. Батьківський обов`язок щодо матеріального забезпечення та утримання дітей не виконує з жовтня 2023 року. В жодному аспекті життя дітей участі не бере та не проявляє будь-якої зацікавленості щодо участі у їх вихованні та духовному розвитку. Відповідач ігнорує навіть дні народження власних дітей та інші соціальні свята. Факт проживання неповнолітньої доньки зі мною та перебування на моєму утриманні підтверджується офіційним підтвердженням реєстрації, відповідно до якого, я та донька зареєстровані за одним адресом у м. Кракові, а також Сертифікатом KE/SP//2026/W/32 Європейської приватної початкової школи Коледжу Європи в м. Краків, який підтверджено навчання ОСОБА_4 у 1 класі за місцем нашого спільного мешкання.

Дитина навчається в міжнародній приватній школі. Навчання здійснюється на підставі договору та є платним. Так, відповідно до Договору №73/2025/SP/C від 07.07.2025 розмір одноразового адміністративного збору за навчання складає 4000 польських злотих (що еквівалентно за офіційним курсом НБУ станом на дату подання позову – 48 301грн.) та щомісячний платіж (10 місяців на рік) – 3 840 польських злотих (що еквівалентно за офіційним курсом НБУ станом на дату подання позову – 46 369,15грн. щомісячно), крім того займається художньою гімнастикою у Клубі SGA Krakow(Szkola Gymnastyki Artystycznej Krakow).

Просить стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісяця, та додаткові витрати на розвиток дитини у розмірі 2 500,00грн. щомісяця, починаючи стягувати від дня пред`явлення позовної заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою судді від 18.06.2026 р. відкрито спрощене провадження у цивільній справі за даним позовом і призначено до відкритого судового розгляду з наданням відповідачу строку на подання відзиву на позовну заяву.

Представник позивачки-адвокат Кузьміна В.О., та позивачка ОСОБА_1 , в судове засідання не з`явились.

Відповідач ОСОБА_2 , в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд ухвалює по справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши мотиви та фактичні обставини , які враховуються при стягненні аліментів, суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.4,5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з ст.12,13,81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Суд встановив, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 19.11.2011 року, який був зареєстрований Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького МУЮ.

Від вказаного шлюбу сторони мають спільну неповнолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Як зазначено позивачкою в позові, відповідач як батько дитини добровільно кошти на утримання дитини не надає. Дитина знаходиться повністю на її утриманні. Позивачка просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісяця, та додаткові витрати на розвиток дитини у розмірі 2 500,00грн. щомісяця, починаючи стягувати від дня пред`явлення позовної заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ч. 8, 9 ст.7 Сімейного кодексу України(далі СК України) регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності, розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до ст.5 Протоколу №7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми , користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру , що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

Відповідно до ч.1,2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989р., яка ратифікована Постановою Верховної Ради України№789-ХІІвід 27.02.1991р. та набула чинності для України 27.09.1991р., держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно ст. 180 Сімейного Кодексу Українитаст.51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до ч.1ст.80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку(доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України» За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Згідно з ч. 3ст. 181 СК аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно.

Частиною 2ст.182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч.1 ст.79 та ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Статтею 182 СК України визначені обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів.

З урахуванням заявлених позовних вимог, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001р.кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

При ухваленні рішення, суд виходить з того, що стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту її інтересів, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності. Обов`язок батьків утримувати свою неповнолітню дитину є беззаперечним. Способи виконання такого обов`язку повинні визначатись за спільною домовленістю між батьками. За відсутності такої домовленості, той з них, з ким проживає дитина, вправі звернутись до суду з відповідним позовом про стягнення аліментів.

Підстав, встановлених сімейним законодавством, для звільнення відповідача від обов`язку утримувати свою неповнолітню дитину на даний час судом не встановлено.

На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно зі ст. 185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину у разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватись наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Отже, виходячи з аналізу статті 185 СК України додаткові витрати присуджуються на дитину за наявності в одного з батьків, з яким проживає дитина, додаткових витрат, викликаних особливими обставинами, зокрема у зв`язку з хронічною хворобою дитини, лікуванням, каліцтвом тощо.

Наявність таких витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про стягнення додаткових витрат. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.

Вирішуючи даний спір, суд враховує, що, дотримуючись рівноваги між інтересами дитини та інтересами батьків, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (Рішення Європейського суду з прав людини від 07 грудня 2006 року по справі «Хант проти України»).

Так, до особливих обставин, які викликають необхідність додаткових витрат на дитину закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей, страждає на тяжку хворобу тощо. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Такі особливі обставини будуть індивідуальними у кожному конкретному випадку.

Додаткові витрати не є додатковим стягненням коштів на утримання дитини. Аліменти необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини.

Наявність таких витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про стягнення додаткових витрат. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.

У пунктах 18, 19постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3зазначено, що до передбаченої ст. 185 СК України участі в додаткових витратах на утримання дитини можуть залучатися батьки, а додаткові витрати це такі, які викликані особливими обставинами: розвитком здібностей дітей, хворобою, каліцтвом тощо.

Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами.

В даному випадку позивач довела належними документами розмір витрати понесених на дитину.

Статтею 141 СК України визначено, що мати та батько мають рівні права та обов`язки по відношенню до дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до правової позиції, висловленої в ухвалі Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 16 грудня 2009 року № 6-20478св09, участь у додаткових витратах на дитину є не правом, а обов`язком батька (матері) незалежно від сплати ним (нею) аліментів і закон не передбачає можливості повного звільнення особи від участі в таких витратах, а обставини, що мають істотне значення, враховуються лише при визначенні судом розміру участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору.

Суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, враховуючи те, що відповідач є працездатною особою, щомісячно отримує дохід, за таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу дитині у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку(доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позовної заяви й до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно дост.141 ЦПК України, враховуючи, що позивач була звільнена від сплати судового збору при поданні до суду позову про стягнення аліментів, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 1331,20 грн.

Керуючись ст. ст. ст.2,4,5,12,13,76-81,89,141,185,206,211,223,247,258,259,263-265,280 354,430 ЦПК України, ст.ст.7,21,24,76,79-81,180-183,191 Сімейного Кодексу України, Конституцією України, Законом України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 р.,

Постановою Пленуму Верховного Суду України №3від 15.05.2006р.«Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України», суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, та додаткові витрати на розвиток дитини у розмірі 2 500,00 грн. щомісяця, починаючи з дня подання позовної заяви 03.06.2026 року й до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь держави ( Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; Код ЄДРПОУ отримувача:37993783; Номер рахунку отримувача:UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106), судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1331,20 грн.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню.

Рішення суду може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя С.А. Ширіна