Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №335/6303/26 — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

1Справа № 335/6303/26 3/335/1308/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Макаров В. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи які надійшли від Управління патрульної поліції в Запорізькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 674794, 25.05.2026 о 00:32 год. за адресою: м. Запоріжжя, вул. Леоніда Жаботинського, 33, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2110, д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законодавством порядку відмовився у присутності лікаря нарколога під час відеозапису, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 та його захисник не з`явились, подали до суду письмові заперечення на протокол, відповідно до яких просили провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, переглянувши долучений до протоколу відеозапис, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази в їх сукупності слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно положень ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За положенням ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідальність настає також у випадку відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що в свою чергу й інкримінується ОСОБА_1 . Відповідно, в даному випадку, необхідною умовою для притягнення останнього за порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху за що також передбачена відповідальність в межах положення ч. 1 ст. 130 КУпАП, є встановлення та підтвердження відповідними матеріалами наявності саме факту відмови особи від проходження такого огляду.

При цьому, суб`єктивна сторона правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП, характеризується наявністю лише прямого умислу.

В якості додатків до вищевказаного протоколу було долучено відеозапис з боді камер працівників поліції. З відео вбачається, 25.05.2026 під час несення служби працівниками УПП був зупинений транспортний засіб ВАЗ 2110, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 (00:32 год). Коли працівники поліції вже спілкуються з ОСОБА_1 , у них виникають підозри, що останній перебуває з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мова, порушення координації рухів, що ОСОБА_1 категорично заперечує. Працівниками поліції запропоновано ОСОБА_1 пройти відповідний огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що ОСОБА_1 повідомляє, що відмовляється від проходження огляду за допомогою технічного пристрою «Драгер» та надає згоду проїхати безпосередньо до медичного закладу для проходження такого огляду (00:49 год), що в свою чергу не суперечить положеннями п. 7 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».

Відповідно до п. 7 Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров`я). При цьому, згідно п. 1 розділу 2, на місці огляд на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, тобто за допомогою спеціального технічного пристрою «Драгер».

В подальшому, як вбачається з долученого відеозапису, працівниками поліції було доставлено ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння (01:06 год), де лікарем (01:13 год) було запропоновано пройти огляд за допомогою технічного пристрою «Драгер», на що ОСОБА_1 повідомив, що «дути «Драгер» не бути, краще наддасть сечу», що в свою чергу також не суперечить положенням вищенаведеної Інструкції. Однак, лікарем було наголошено ОСОБА_1 , що «Не те що краще, а роби те що тобі кажуть». ОСОБА_1 заперечує проти дуття «Драгеру», та наполягає на здачі сечі, на що лікар зазначає йому «Напишу відмову і все».

Згідно положень Інструкції, огляд у закладах охорони здоров`я щодо виявлення стану сп`яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством (п. 3 розділ 3). Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп`яніння в обстежуваної особи. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння (п. 8). Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук (п. 12). Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу (п. 13).

При цьому, положення наведеної Інструкції не містять відповідного закріплення права лікаря, яким проводиться огляду, самостійно визначати та встановлювати даний порядок проведення огляду, а саме в даному випадку обов`язок особи проходження такого огляду безпосередньо в медичному закладі лише за допомогою приладу «Драгер» та відповідно заборона на здачу біологічного середовища (аналіз сечі).

Разом з тим, згідно наявного в матеріалах справи відеозапису, на пояснення особи відносно якої складено протокол щодо бажання здати відповідне біологічне середовище на аналіз та відмова від проходження огляду за допомогою «Драгер», лікарем було розцінено як відмова від проходження огляду. Однак, ОСОБА_1 повторно зазначив, що не відмовляється від проходження огляду та лише бажає пройти такий огляд, шляхом здачі сечі на аналіз, що згідно положенням наведеної Інструкції не заборонено. ОСОБА_1 було відмовлено провести огляд на стан сп`яніння у даному порядку за допомогою здачі біологічного середовища сечі, та повідомлено лікарем що «Драгер теж може показати, тому дивись». У матеріалах справи відсутні докази, що лікар запропонував ОСОБА_1 альтернативні зразки для аналізу (слину, змиви, кров), як цього вимагають п. 12, 13 Інструкції. В подальшому, згідно даного відео, лікарем одразу було складено відмову від проходження медичного огляду в закладі охорони здоров`я (01:14 год), незважаючи при цьому на бажання ОСОБА_1 пройти такий огляд.

При цьому, на думку суду, що якщо особа на вимогу поліцейського пройти тест на газоаналізаторі, повідомила про намір пройти медичний огляд у закладі здоров`я, і такий вибір відноситься до права особи, то вимагання пройти знову тест на аналогічному пристрої, але тепер у закладі охорони здоров`я є по меншій мірі нелогічним.

Відповідно, оскільки наявними матеріалами справи про адміністративне правопорушення встановлено, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, натомість неодноразово заявляв про бажання пройти відповідний огляд шляхом здачі біологічного середовища на аналіз, що в свою чергу не заборонено відповідною Інструкцією, якою саме й визначено порядок проходження такого огляду, медичний висновок лікаря із формулюванням, що ОСОБА_1 відмовився від медичного огляду, не переконує поза розумним сумнівом у наявності умисної відмови ОСОБА_1 від огляду, а також викликає обґрунтовані сумніви щодо додержання встановленої процедури, що прямо впливає на допустимість і доказову силу такого документа.

Відтак відомості, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення та висновку лікаря-нарколога, спростовуються відеозаписом, тому суд вважає дані докази по справі неналежними. В цьому контексті пояснення ОСОБА_1 є слушними і переконливими. З огляду на вищезазначене, належних, достовірних доказів з боку поліцейських, щодо умисної відмови ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння, суду не надано.

У протоколі за ч. 1 ст. 130 КУпАП вказано також, що ОСОБА_1 мав ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів.

Натомість, на оглянутому судом відео з нагрудних камер поліцейських, долучених до справи, взагалі не вбачається проведення працівниками поліції огляду ОСОБА_1 на предмет виявлення у нього ознак алкогольного сп`яніння, оскільки працівники поліції обмежились лише тим, що повідомили водію ОСОБА_1 , що він має такі ознаки, і працівники поліції не намагалися провести його огляд на виявлення ознак сп`яніння. Наведена поліцейськими така ознака як запах алкоголю з порожнини рота, працівниками поліції така не перевірялась, а саме ОСОБА_1 не дихав відкритим ротом поліцейському. Крім того, на відео не видно тремтіння рук у ОСОБА_1 , координація рухів у нього не перевірялась. При цьому, ОСОБА_1 на відео заперечував вживання ним алкогольних чи будь-яких інших заборонених речовин, а під час спілкування з поліцейськими поводив себе чемно, стримано, жести, рухи, риторика, висловлювання, побудова речень, не вказують на наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння у момент зупинки та після неї, він адекватно реагував на ситуацію, чітко відповідав на питання поліцейських, виразно, логічно формулював свої думки, надавав необхідні документи.

Тобто, з переглянутого відео вбачається, що водій не мав явних ознак, які б вказували на перебування з ознаками алкогольного сп`яніння.

Встановлені обставини справи свідчать про недотримання працівниками поліції процедури проведення встановлення ознак сп`яніння у ОСОБА_1 , оскільки ознаки алкогольного сп`яніння у водія фактично не перевірялись, а в суді такі ознаки не були доведені зібраними по справі доказами у їх сукупності, отже можна вважати, що вимога проходження медичного огляду носила неправомірний характер.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, 25.05.2026 о 02:35 год. 20 хв. ОСОБА_1 сам звернувся в КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» ЗМР з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1677, виданого 25.05.2026 КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» ЗМР ознак вживання у ОСОБА_1 не виявлено, тобто він був тверезий.

ЄСПЛ у справі «Ліліан Ерхан проти Молдови» зазначив, що національні суди відмовилися прийняти як доказ результати біологічного тесту заявника саме тому, що він не був проведений у присутності офіцера поліції, як того вимагає закон. За таких обставин Суд вважає, що, відмовившись прийняти результати біологічного тесту заявника, національні органи влади унеможливили його захист від звинувачення у керуванні автомобілем у нетверезому стані. Це знівелювало вимоги справедливого судового розгляду та рівності сторін, що суперечить вимогам статті 6 §§ 1 і 3 (b) Конвенції.

А тому суд вважає, що наданий ОСОБА_1 висновок № 1677 від 25.05.2026 згідно якого у останнього відсутні ознаки вживання підлягає оцінці судом у сукупності з іншими доказами, які були додані до матеріалів справи про адміністративне правопорушення.

Разом з цим, доводи захисника Коваленко Д.А. про те, що в поліцейських не було законних підстав для зупинки транспортного засобу, суд вважає необґрунтованими, з огляду на наступне.

Указом Президента № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжений. При введенні воєнного стану, застосовуються такі заходи правового режиму воєнного стану, як комендантська година.

Відповідно до абз. 1, 2 пункту 8 Порядку здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2020 р. № 573, під час дії комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування Збройні Сили, Держспецтрансслужба, Національна гвардія, Держприкордонслужба, Національна поліція, СБУ, ДФС, ДМС, ДСНС продовжують виконання своїх завдань відповідно до призначення та специфіки діяльності.

На території, де запроваджено комендантську годину, забороняється перебування у визначений період доби на вулицях та в інших громадських місцях осіб без виданих перепусток, а також рух транспортних засобів.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби, якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху.

Так як ОСОБА_1 керував транспортним засобом під час комендантської години, у працівників поліції були законні підстави для зупинки транспортного засобу та перевірки документів водія.

Статтею 62 Конституції України передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України», Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

Доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом, зазначене викладено в п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008р. у справі «Кобець проти України».

Таким чином, суд дійшов переконання, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, оскільки у судовому засіданні не було доведено поза розумним сумнівом порушення ним п. 2.5 ПДР, як водієм транспортного засобу, як наслідок не було доведено у його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На підставі викладеного обґрунтування виключається провадження у вказаній справі згідно із п. 1 ст. 247 КУпАП, за положеннями якої провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення

Керуючись ст. 62 Конституції України, п. 1 ст. 247, 251, 283, п. 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю події і складу правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подання до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя В.О. Макаров