Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №309/2890/26 — Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/2890/26

Провадження № 2-о/309/180/26

Р І Ш Е Н НЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2026 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого - судді Орос Я. В.

за участю секретаря Калинич Н.С.

за участю заявника ОСОБА_1

представника заявника Лукачко І.Й.

представника заінтересованої особи Пилип І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хуст справу за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Лукачко Іван Йосипович, де заінтересована особа виконавчий комітет Хустської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення , –

В С Т А Н О В И В :

У липні 2026 заявник ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Лукачко Іван Йосипович, звернулась до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Заява мотивована тим, що заявниця ОСОБА_1 , є дочкою ОСОБА_2 що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 . ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 08.01.1999 року. Враховуючи те, що день його смерті заявниця постійно проживала разом з батьком за адресою: АДРЕСА_1 , вела з ним спільне господарство та була зареєстрована за вказаною адресою вважала себе такою що прийняла спадщину. Після смерті батька ОСОБА_1 фактично прийняла спадщину шляхом постійного проживання разом зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини. Для оформлення спадкових прав заявниця звернулась до приватного нотаріуса Чіжмарь С.I. для реєстрації спадкової справи, однак для реєстрації такої необхідно підтвердити факт постійного проживання разом зі спадкодавцем на день його смерті. При зверненні до ЦНАПу Хустської міської ради їй було роз`яснено, що документальне підтвердження реєстрації місця проживання на 06.01.1999 року відсутнє.

Адвокатом було направлено запит до Хустської міської ради щодо надання відповідної інформації, проте отримано відповідь №1231/09-09 від 29.05.2026 року про те, що така інформація відсутня, щодо відомостей реєстрації та проживання на момент смерті спадкодавця. У зв`язку з цим встановити зазначений факт в інший спосіб неможливо. Відтак, ОСОБА_1 змушена звернутися до суду з заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, для подальшого оформлення спадкових прав.

Ухвалою суду від 04.08.2026 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 07.09.2026 року.

Заявник ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 в судове засідання з`явились, вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи виконавчого комітету Хустської міської ради Пилип І.В. в судовому засіданні не заперечив щодо обставин справи, зазначив що вирішення справи залишає на розсуд суду.

Суд, з`ясувавши обставини справи, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, заслухавши пояснення заявника, його представника та представника виконавчого комітету Хустської міської ради доходить висновку, що заява підлягає до задоволення з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що заявник ОСОБА_1 , є дочкою ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с.6). ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 08.01.1999 року (а.с.7).

Після смерті батька - ОСОБА_2 заявник вказує що проживала разом з ним за одною адресою, а тому фактично вступила у володіння спадковим майном та вважала що прийняла спадщину у порядку статті 1268ЦК України. Однак, під час виготовлення правовстановлюючих документів ОСОБА_1 отримала відповідь від Хустської міської ради №1231/09-09 від 29.05.2026 року про те, що інформація щодо відомостей реєстрації та проживання на момент смерті спадкодавця відсутня. У зв`язку з чим, ОСОБА_1 не може оформити спадкові права на майно після смерті батька.

Із огляду на зазначене, встановлення факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем на момент смерті, необхідно заявнику для реалізації права на оформлення спадщини після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В судовому засіданні адвокат Лукачко І.Й. заявив клопотання про огляд оригіналу та приєднання завіреної копії будинкової книги. Представник відповідача ОСОБА_4 не заперечив щодо поданого клопотання. Під час огляду будинкової книги у розділі «Реєстрація» встановлено наявність запису про реєстрацію ОСОБА_5 (дошлюбне ОСОБА_6 ) ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою АДРЕСА_1 з 30.03.1989 року.

Крім того, за клопотанням представника заявника – адвоката Лукачко І.Й., в судовому засіданні було допитано свідків: ОСОБА_7 , мешканця АДРЕСА_1 , та ОСОБА_8 , мешканця АДРЕСА_1 . Згідно наданих пояснень в суді останні зазначили, що є сусідами заявниці ОСОБА_1 , знають її давно та підтверджують те, що остання з моменту народження та на момент смерті проживала разом з батьком ОСОБА_2 .

Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до положень ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 нього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч.1 ст.1269 ЦК України).

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» 30.05.2008 № 7, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Верховний Суд у справі № 404/2163/16-ц від 04.07.2018 виклав свою позицію, згідно якої: відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця не є доказом того, що він не проживав із спадкодавцем, вказавши, що відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця не є доказом того, що він не проживав із спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо передбачені частиною третьою статті 1268 ЦК України обставини підтверджуються іншими належними і допустимими доказами.

Як випливає із п.3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Статтею 315 ЦПК України визначено факти, які можуть встановлюватись у судовому порядку.

Згідно зі ч.2 ст.315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" №7 від 30 травня 2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів.

Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Досліджуючи матеріали справи, судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 з моменту народження та до дня смерті постійно проживала разом із батьком ОСОБА_2 та були пов`язані спільним побутом. Даний факт підтверджується показами свідків та записом у будинковій книзі. Таким чином, факт постійного проживання заявника разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, тобто на день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , знайшов своє підтвердження у суді на підставі досліджених судом доказів.

Метою встановлення факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже, такий факт породжує юридичні наслідки.

Враховуючи вищевикладене, а також, що встановлення факту постійного проживання заявника зі спадкодавцем породжує юридичні наслідки, а саме його підтвердження необхідне заявнику для реалізації права на спадщину, чинним законодавством не передбачено іншого порядку його встановлення і встановлення зазначеного факту не пов`язується з вирішенням спору про право, суд вважає за необхідне дану заяву задовольнити та встановити факт постійного проживання заявника ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення по справі в порядку окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись ст.ст. 76-82, 263-265, 273, 294, 315-319 ЦПК України,

УХВАЛИВ :

Заяву ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Лукачко Іван Йосипович - задоволити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_4 зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 разом з спадкодавцем ОСОБА_2 на момент його смерті, та який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Хустський районний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду виготовлено 14.09.2026 року.

Суддя Хустського

районного суду: Орос Я. В.