Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №308/9515/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/9515/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

10 вересня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Крегул М.М.,

за участю секретаря судового засідання Бєлікова К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м. Ужгород, цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС» звернулось до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовну заяву мотивує тим, що 01.07.2024 року між ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 64800814, відповідно до якого останньому було надано кредит у розмірі 3000,00 грн., який був підписаний Відповідачем шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, у порядку, визначеному Законом України «Про електронну комерцію».

При укладенні договору сторони керувалися ст. 207 ЦК України, відповідно до якої правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), а також ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», відповідно до яких електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною, а моментом підписання електронного правочину є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Однак, взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредиту та відсотків за його користування Позичальник належним чином не виконує і його заборгованість складає 19710,00 грн., з яких: 3000,00 грн. прострочена заборгованість за сумою кредиту; 15210,00 грн. прострочена заборгованість за відсотками; 0,00 грн. прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту; 1500,00 грн. прострочена заборгованість за штрафами.

На підставі вищенаведеного позивач просить стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 64800814 від 01.07.2024 року у розмірі 19710,00 грн. та судові витрати.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, при цьому подав заяву, у якій просить проводити розгляд даної справи без його участі за наявними у справі матеріалами, зазначивши, що позовні вимоги підтримує та просить задовольнити у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, хоча про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило, відзиву чи заперечень на позов не подавав.

У відповідності до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відтак, суд розглядає справу відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України заочно, оскільки проти цього не заперечує представник позивача.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.07.2024 року між ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 64800814, відповідно до якого останньому було надано кредит у розмірі 3000,00 грн., який був підписаний Відповідачем шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, у порядку, визначеному Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав та надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором, шляхом безготівкового переказу коштів на рахунок платіжної карти Позичальника.

Судом встановлено, що Позичальник ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредиту, відсотків за його користування та штрафних санкцій належним чином не виконує.

З наданого позивачем розрахунку слідує, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 64800814 від 01.07.2024 року складає 19710,00 грн., з яких: 3000,00 грн. прострочена заборгованість за сумою кредиту; 15210,00 грн. прострочена заборгованість за відсотками; 0,00 грн. прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту; 1500,00 грн. прострочена заборгованість за штрафами.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, Відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Разом з тим, вирішуючи позовні вимоги про стягнення нарахованих штрафів, суд виходить з наступного.

Так, позивач просить стягнути з відповідача 1500,00 грн. штрафу.

Суд враховує, що відповідно до п. 18 Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Кредитні правовідносини між сторонами у даній справі виникли 01.07.2024 року, тобто у період дії в Україні воєнного стану, який діє і на даний час.

Тому, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення штрафу є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позов слід задовольнити частково і стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 64800814 від 01.07.2024 року на суму 18210,00 грн. (тіло кредиту + проценти).

На підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача необхідно стягнути на користь ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС» судові витрати у сумі 2662,40 грн. судового збору.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 207, 525, 526, 527, 530, 610, 615, 625, 629, 1054 ЦК України, ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 175, 178, 223, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 43561909) заборгованість за кредитним договором № 64800814 від 01.07.2024 року у розмірі 18210 (вісімнадцять тисяч двісті десять) гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 43561909) судові витрати у розмірі 2662,40 (дві тисячі шістсот шістдесят дві грн. сорок коп.) грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ТАЙГЕР-ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 43561909, місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус).

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду М.М. Крегул