Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №306/1085/26 — Свалявський районний суд Закарпатської області

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 306/1085/26

Провадження № 2-о/306/96/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2026 року м. Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого-судді Уліганинця П.І.

присяжних: Сегеді Ю.Г.

Цимболинець В.М.

за участю секретаря судового засідання Сова-Фафула А.Я.

заявника ОСОБА_1

представника заявника Андрющенка А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Свалява в залі суду № 1 в режимі відеоконференції цивільну справу за заявою представника ОСОБА_1 - Андрющенко Анни Володимирівни , заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Закарпатській області Івано-Франківське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України про оголошення фізичної особи померлою,-

В С Т А Н О В И В:

Представник заявниці ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про оголошення померлим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бистре Свалявського району Закарпатської області. Заяву мотивовано тим, що ОСОБА_3 перебував у шлюбі з ОСОБА_4 , від якого ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_5 . Останній ІНФОРМАЦІЯ_3 загинув під час виконання бойового завдання. Заявниця ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_5 та онукою ОСОБА_3 , що підтверджується наданими документами. Як зазначено у заяві, після розірвання шлюбу ОСОБА_3 виїхав до м. Томськ (Російська Федерація), де, за інформацією родичів, у середині 1980-х років загинув унаслідок нещасного випадку. Точна дата його смерті невідома. Після цього зв`язок ОСОБА_3 з родиною був втрачений, і понад сорок років будь-які відомості про його місце перебування, стан здоров`я чи інші обставини життя відсутні. З метою встановлення місця перебування ОСОБА_3 заявником вжито заходів шляхом звернення до відповідних державних органів та установ. З отриманих відповідей встановлено, що відомості про ОСОБА_3 відсутні у відповідних інформаційних базах, він не перебуває і не перебував у державному чи міжнародному розшуку, заяв та повідомлень про його зникнення до органів поліції не надходило, кримінальні провадження за фактом його зникнення не здійснювалися. Актового запису про його смерть в органах державної реєстрації актів цивільного стану не виявлено, відомості про перебування на обліку в органах Пенсійного фонду України та у Державному реєстрі виборців відсутні. Відсутність будь-яких відомостей про ОСОБА_3 протягом понад сорока років та результати проведених перевірок стали підставою для звернення до суду із заявою про оголошення його померлим. Метою звернення є усунення правової невизначеності щодо статусу ОСОБА_3 та належне оформлення членами сім`ї загиблого військовослужбовця прав і соціальних гарантій, пов`язаних із його загибеллю.

Ухвалою Свалявського районного суду Закарпатської області від 09.06.2026 року провадження у даній справі відкрито, а також витребувано у Державної прикордонної служби України інформацію щодо наявності або відсутності фактів перетинання державного кордону України - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; у Державної податкової служби України відомості щодо наявності реєстраційного номера облікової картки платника податків ОСОБА_3 , відомостей про отримані ним доходи, податкову звітність та перебування на обліку в контролюючих органах. (а.с. 77).

Ухвалою Свалявського районного суду Закарпатської області від 13.08.2026 року у задоволенні клопотання представника Відділу ДРАЦС у Закарпатській області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про заміну заінтересованої особи у даній цивільній справі відмовлено. (а.с.110).

В судовому засіданні заявниця та її представник вимоги вказаної заяви підтримали в повному обсязі, просили такі задовольнити.

Представник заінтересованої особи Відділу ДРАЦС у Закарпатській області Івано-Франківське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, хоча був своєчасно та належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи шляхом надсилання судової повістки на електронну адресу: info@ifminjust.gov.ua. (а.с.117).

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши надані докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

В судовому засіданні належними та допустимими доказами встановлено, що ОСОБА_1 (заявник) є дочкою ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 від 05.03.2025 року, актовий запис №204 від 24.06.1998 року, проведений відділом реєстрації актів цивільного стану Фастівського міського управління юстиції Київської області (а.с.18).

ОСОБА_5 є сином ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 25.02.2025 року, актовий запис №02 від 29.02.1972 року, проведений виконавчим комітетом Лалівської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження №00054386279 від 25.10.2025 р. (а.с.20, 21-22).

Таким чином, ОСОБА_1 є онукою ОСОБА_3 та дочкою загиблого військовослужбовця Збройних Сил України - ОСОБА_5 .

Факт перебування ОСОБА_3 у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу № 00054386848 від 25.10.2025 року та витягом про державну реєстрацію розірвання шлюбу № 00054386652 від 25 жовтня 2025 року (а.с.25-26,27-28).

ОСОБА_5 проходив військову службу у Збройних Силах України та ІНФОРМАЦІЯ_3 загинув під час виконання бойового завдання в населеному пункті Победа Покровського району Донецької області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , актовий запис №936 від 21.08.2024 року, проведений відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м.Мукачеві Мукачівського району Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 25.10.2025 року, ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , проведений відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Свалявського РУЮ у Закарпатській області (а.с.24).

У зв`язку із загибеллю ОСОБА_5 членами його сім`ї виникла необхідність оформлення передбачених законодавством України прав та соціальних гарантій, зокрема права на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця.

Відповідно до частини четвертої статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до членів сімей загиблих (померлих) військовослужбовців належать, зокрема, діти, вдова (вдівець), батьки (усиновлювачі), а також внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їхні батьки загинули (померли).

Відповідно до відповіді на адвокатський запит від 31.03.2026 року № 31032026-5Л начальника УКР ГУНП в Закарпатській області повідомлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець с. Бистре Свалявського району Закарпатської області, за обліками ІП «Розшук» інформаційного порталу Національної поліції України у розшуку не перебуває та не перебував. Постанови про оголошення його в розшук та припинення розшуку співробітниками територіальних (відокремлених) підрозділів поліції ГУНП в Закарпатській області не виносилися. Згідно даних Єдиного реєстру досудових розслідувань, кримінальні провадження за фактом зникнення безвісти гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у ГУНП в Закарпатській області відсутні (а.с. 31).

Відповідно до відповіді на адвокатський запит від 31.03.2026 року № 31032026-2Л першого заступника начальника Департаменту карного розшуку Національної поліції України повідомлено, що, згідно з даними бази даних «Розшук» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», Інструкцію з формування та ведення якої затверджено наказом МВС України від 28.06.2023 року № 534, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.08.2023 року за № 1486/40542, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у державному розшуку не перебуває та не перебував (а.с. 34).

Відповідно до повідомлення т.в.о. заступника директора Департаменту- начальника Управління консульської діяльності Департаменту консульської служби № 71/19-091-47194 від 10.04.2026 року зазначено, що відповідно до законодавства України особа набуває статусу такої, що зникла безвісти, з моменту подання заявником заяви про факт зникнення особи безвісти та її розшук або за рішенням суду. Щодо надання інформації від 03.07.1974 року зазначено, що Міністерство закордонних справ України не є правонаступником Міністерства закордонних справ СРСР та не володіє архівами чи документами щодо діяльності радянських консульських установ за кордоном. Крім того, зазначено, що у зв`язку з повномасштабною агресією Російської Федерації проти України дипломатичні відносини між Україною та Російською Федерацією розірвано, а функціонування закордонних дипломатичних установ України на території держави-агресора припинено. Наведене унеможливлює надання органами дипломатичної служби України сприяння у витребуванні будь-якої інформації (а.с. 37-38).

Відповідно до повідомлення, наданого на адвокатський запит № 31032026-8Л від 31.03.2026 року, в.о. начальника Головного центру обробки спеціальної інформації ДПС України ОСОБА_7 , зазначено, що зберігання в базі даних інформації з персональними даними осіб протягом 10 років здійснюється з 08.11.2017 року, оскільки до набрання чинності відповідним Положенням інформація про осіб, які перетнули державний кордон України, зберігалася в базі даних протягом 5 років у порядку, визначеному наказом Адміністрації ДПС України від 25.06.2007 року № 472. Також повідомлено, що запитувану інформацію буде надано на виконання відповідного судового рішення (а.с. 41-42).

Відповідно до повідомлення, наданого на адвокатський запит №31032026-6Д від 31.0.2026 р., начальником Київського міжрегіонального управління МЮ України Клапцуняк В., зазначено що стосовно здійснення пошуку актового запису про смерть ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проведеною перевіркою у відділах реєстрації актів цивільного стану у м.Києві, Київській та Черкаській областях, актового запису про смерть за вказаними персональними даниими не виявлено. Пошук певного актового запису цивільного стану проводиться, у межах компетенції, відділами державної реєстрації актів цивільного стану за конкретним населеним пунктом, стосовно конкретної особи та у визначений період такої реєстрації (а.с.49,50).

Відповідно до відповіді директора Департаменту Пенсійного фонду України від 29.05.2026 року повідомлено, що станом на дату надання відповіді інформація про перебування ОСОБА_3 на обліку як одержувача пенсії в територіальних органах Пенсійного фонду України відсутня (а.с. 55).

Відповідно до повідомлення, наданого на адвокатський запит, заступником начальника управління у Закарпатській області Івано-Франківського міжрегіонального управління МЮ України Горзовим О., повідомлено про відсутність у відділах державної реєстрації актів цивільного стану Закарпатської області, актового запису про смерть відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.62-64)

Адвокатом Андрющенком А.В. 22.05.2026 року за вих. № 220526/1346/А подано до ВП № 1 ГУНП в Закарпатській області заяву про розшук безвісти зниклої особи - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 65-66).

Відповідно до відповіді в.о. директора Департаменту податкових сервісів Барабаш Т. від 23.06.2026 року № 8589/5/99-00-12-02-05-05, наданої на виконання ухвали суду, фізичну особу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у Державному реєстрі не знайдено (а.с. 85-86).

Відповідно до повідомлення начальника ВП № 1 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області звернення щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстровано в ІКС ІПНП ВП № 1 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області за № 2285 від 03.06.2026 року та розглянуто. За відомостями, викладеними у зверненні, проведено перевірку, за результатами якої подальший розгляд звернення припинено у зв`язку з тим, що факту проживання чи перебування ОСОБА_3 на території Мукачівського (Свалявського) району не встановлено. Також зазначено, що село Бистре відсутнє на території обслуговування ВП № 1 Мукачівського РУП (а.с. 100).

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою статті 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судому передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (статті 12, 13 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).

Пунктом 3 частини другої статті 293 ЦПК України установлено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Згідно зі ст. 305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Тому оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть цієї особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті.

Підставою для оголошення особи померлою є не факти (докази), які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 22 травня 2024 року у справі № 337/2489/23 висловив правову позицію, що виходячи зі змісту статей 43, 46 ЦК України, статей 305, 306 ЦПК України, за наявності припущень про факт смерті фізичної особи, у тому числі у зв`язку з воєнними діями, без достовірних доказів, які свідчать про цей факт, правильним буде звернення до суду із заявою про оголошення судом особи померлою (частина друга статті 46 ЦК України), а не із заявою про встановлення факту смерті цієї фізичної особи (пункт 9 частини першої статті 315 ЦПК України).

Особливості цієї категорії справ, є те що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Хоча передбачений ч. 1 ст. 46 ЦК України трирічний строк відсутності відомостей сплив, це не звільняє заявника від необхідності доведення таких обставин, які в сукупності дозволяють суду зробити вірогідне припущення про смерть особи.

При цьому заявник має мати особисту цивільну-правову заінтересованість у зміні правового стану особи, яку він просить оголосити померлою. Для підтвердження цього повинні бути наведені обставини, які свідчать про те, що між заявником та особою, яку він просить оголосити померлою існують особисті або майнові правовідносини-матеріально-правовий зв`язок або за відсутності такого зв`язку - дані про те, що відсутність фізичної особи є для заявника перешкодою у реалізації суб`єктивних прав або виконання обов`язків.

У п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах встановлення фактів, що мають юридичне значення», зазначено, що громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина, коли немає доказів про факт його смерті. У цих справах суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він пропав без вісті за обставин, яка загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошених громадянина померлим.

Як зазначає заявниця, оголошення померлим її дідуся ОСОБА_3 , необхідно їй для оформлення належним чином документів для отримання ОГД за загиблим батьком - військовослужбовцем ОСОБА_5 , від чого залежить виникнення її особистих майнових та немайнових прав, у тому числі вчинення дій, пов`язаних з оформленням встановлених законодавством пільг та гарантій соціального захисту.

Разом з тим, суд не погоджується з доводами заявниці про наявність достатніх підстав для оголошення ОСОБА_3 померлим.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Цивільного кодексу України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку - протягом шести місяців.

Оголошення особи померлою має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася щодо правовідносин за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

Рішення про оголошення фізичної особи померлою приймається судом за наявності таких підстав: 1) відсутність особи в місці її постійного проживання; 2) відсутність відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона зникла безвісті за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку,- протягом шести місяців.

За правовим змістом згаданої норми закону визначальним фактором у даному випадку для оголошення фізичної особи померлою є відсутінсть відомостей у місці її постійного проживання.

Так, суд встановив, що протягом тривалого часу відсутні відомості про місце постійного проживання ОСОБА_3 , а за результатами проведених заявницею перевірок не виявлено відомостей про його перебування на обліку у відповідних державних органах, актового запису про його смерть не встановлено, у державному розшуку він не перебуває.

Однак сама по собі відсутність відомостей про місце постійного проживання, перебування особи, відсутність актового запису про її смерть не є достатніми для висновку про наявність юридичного припущення щодо її смерті. Зазначені обставини можуть свідчити про тривалу відсутність особи, однак не підтверджують факту її смерті або обставин, які дають підстави припускати її загибель.

Посилання заявниці на те, що ОСОБА_3 у середині 1980-х років виїхав до м. Томськ Російської Федерації та, за інформацією родичів, загинув унаслідок нещасного випадку, належними та допустимими доказами не підтверджені. Будь-яких документів, відомостей компетентних органів, медичних чи інших офіційних даних, які б підтверджували факт смерті ОСОБА_3 , обставини його загибелі або хоча б факт нещасного випадку, суду не надано.

Згідно ст. 76, 77, 78 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

При цьому відповідно до положень статті 306 ЦПК України саме обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі чи дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, мають бути зазначені та доведені заявником.

Таким чином, сукупність досліджених судом доказів підтверджує тривалу відсутність відомостей про місце перебування ОСОБА_3 , однак не підтверджує наявності передбачених статтею 46 ЦК України підстав для оголошення його померлим.

Суд бере до уваги мету звернення заявниці до суду, яка полягає в необхідності оформлення прав та соціальних гарантій у зв`язку із загибеллю її батька ОСОБА_5 . Однак зазначена мета сама по собі не може бути підставою для оголошення особи померлою за відсутності встановлених законом передумов, оскільки рішення суду в такій категорії справ має ґрунтуватися на встановлених у судовому засіданні обставинах, що дають підстави припускати смерть особи, а не виключно на необхідності усунення правової невизначеності.

Тому, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що заявницею не доведено і протягом судового розгляду справи не встановлено наявності достатніх правових та фактичних підстав для оголошення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлим, у зв`язку з чим заява задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 12, 13, 76-80, 293, 305, 306 ЦПК України, статтею 46 ЦК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - Андрющенко Анни Володимирівни , заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Закарпатській області Івано-Франківське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України про оголошення фізичної особи померлою - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тидцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ СУДДЯ

СВАЛЯВСЬКОГО РАЙОННОГО СУДУ

ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ П. І. Уліганинець

ПРИСЯЖНІ Ю.Г. Сегеді

В.М. Цимболинець

14.09.2026 року.